- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
Основні питання до іспиту
67. Предмет курсу "Історія мев".
Предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд міжнародних економічних відносин в процесі історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до наших днів.
Сучасна економічна наука виділяє наступні форми прояву МЕВ:
1) міжнародний поділ праці,
2) міжнародна торгівля,
3) міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини,
4) рух факторів виробництва (робоча сила, капітал, технології) ,
5) міжнародна інвестиційна діяльність,
6) міжнародні науково-технічні зв'язки.
Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:
1) доісторичні часи;
2) часи стародавніх цивілізацій;
3) епоха феодального середньовіччя;
4) період капіталістичних відносин.
Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різних підходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним із таких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первісно-общинного ладу (1) через рабовласництво (2), феодалізм (3), капіталізм (4) до комунізму (5).
Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно і глибоко ці принципи викладені в роботі К.Маркса "Маніфест комуністичної партії".
Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є цивілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:
1) аграрна;
2) індустріальна;
3) постіндустріальна.
Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття до н.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими державами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації. Вважається, що її розвиток пов'язаний із сферою послуг і інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. При цьому мається на увазі новий зміст розвитку сфери послуг, який полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузь переорієнтовується на надання індивідуальних потреб).
Стародавні часи.
40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
За доби мезоліту, у постльодониковий час, люди адаптувалися до нових природних умов, змінюючи економіку, матеріальне виробництво та спосіб життя. Привласнюючий характер господарства у мезоліті зберігається, але виникають його нові галузі, передусім рибальство. Розвиваються збиральництво, полювання за допомогою лука і стріл, з'являються перші спроби приручення диких тварин.
У мезоліті зберігається міжобщинна кооперація в організації облавних полювань на мігруючу з півночі дичину. Розпиваються започатковані ще за пізнього палеоліту контакти між південно- та східноєвропейським населенням і населенням середземноморського ареалу, що підтверджується археологічними та антропологічними свідченнями. Однак мезоліт додав І кілька нових, досить суттєвих рис до міжобщинних економічних зв'язків.
Виснаження мисливських ресурсів, що намітилося у самому кінці пізнього палеоліту, особливо зменшення стад мамонтів, які давали основну частку біомаси для харчування людини, за мезоліту дедалі посилюється. Нестача м'яса для зростаючого населення приводить до вдосконалення способів полювання, підвищення ефективності знарядь промислів. Але таке вдосконалення засобів добування дичини призводило до ще більшого її винищення, скорочення природних ресурсіп у межах ареалу племен. Племена, общини у пощуках джерел існування вторгаються на територію інших общин. Починаються міжобщинні зіткнення за володіння мисливськими угіддями, а також, можливо, запасами їжі.
Склалася характерна ситуація: у палеоліті за суворих кліматичних умов економіка була хай і на більш низькому рівні у зіставленні з мезолітом, але вона в основному забезпечувала життєві потреби людей того часу. У всякому разі археологи практично не знаходять слідів воєнних дій того періоду. Економічний же стан мезолітичних суспільств не можна вважати благополучним, що на перший погляд не співвідноситься з більш сприятливими природними умовами та з досконалішими знаряддями прані. Кризи добування їжі знаходили своє завершення у «збройних міжобщинних економічних відносинах» — війнах.
Процес удосконалювання знарядь винищення тварин, ускладнений міжобщинними сутичками за володіння угіддями, призводить кінець кінцем до кризового становища самого мисливського виробництва, як основного джерела існування мезолітичної людини. За умов привласнюючого господарства ніяка господарська діяльність не могла покрити життєво необхідних потреб людини у м'ясній їжі — збиральництво та рибальство не приносять м'яса, причому рибальство само по собі малопродуктивне у південних степах та гористій місцевості. За мезоліту визрівають необхідні фактори, що спричинюють виникнення відтворюючої економіки (скотарства і первинних форм рослинництва) й оволодіння у лісостеповій та лісовій зонах сітковими ловами риби. Головним змістом мезоліту є кризовий стан привласнюючого господарства, зародження відтворюючого господарства, поява нових форм у соціальному устрої мезолітичних племен.