69.100_Методичні рекомендації до виконання випускної кваліфікаційної роботи

Таблиця 3.1.

Розділи кваліфікаційної роботи, які необхідно представити на першу атестацію

11

12

Попередній захист покликаний реально оцінити рівень підготовки кваліфікаційної роботи. З цією метою завідувач кафедри призначає комісію в складі 3−4 викладачів кафедри. Дата проведення попереднього захисту встановлюється не пізніше, ніж за тиждень до початку основних захистів кваліфікаційних робіт.

На попередній захист у студента повинні бути: повністю готова робота (у непереплетеному вигляді), для робіт інженерного характеру – графічна частина (на попередній захист допускається представлення креслень, роздрукованих на аркушах формату А3) та демонстраційні матеріали (роздрукований варіант слайдів мультимедійної презентації). Студент також представляє і здає секретарю екзаменаційної комісії (ЕК) заповнені бланки завдання на проектування (2-й екземпляр), оформлений бланк внутрішньої рецензії від керівника (подання), резюме до кваліфікаційної роботи та заповнену залікову книжку.

На попередній захист студент повинен подати кваліфікаційну роботу в зазначеному вище вигляді та підготувати доповідь, в якій чітко повинно бути зазначено:

які завдання дослідження і яким чином вирішені;

які результати як наслідок вирішення поставлених завдань отримані тощо.

Ключові моменти доповіді повинні бути відображені і у демонстраційному матеріалі.

Метою проведення попереднього захисту роботи на кафедрі є:

перевірка дотримання вимог щодо змісту роботи (виходячи з наданого завдання) та її оформлення;

перевірка наявності усіх супровідних документів (відгук наукового керівника, зовнішня рецензія, матеріали апробації результатів дослідження (ксерокопії (витяги) програм наукових конференцій, тез доповідей, наукових статей тощо);

перевірка готовності автора до захисту роботи в ЕК (вільне володіння матеріалом кваліфікаційної роботи, здатність правильно відповідати на питання стосовно суті та результатів дослідження, наявність демонстраційного матеріалу для публічного захисту роботи).

Комісія після докладного ознайомлення з матеріалами кваліфікаційної роботи та заслуховування доповіді, надає висновок про якість проведеної магістрантом роботи, робить зауваження і дає відповідні рекомендації з доопрацювання. Недоліки в пояснювальній записці, доповіді і демонстраційному матеріалі, виявлені в ході попереднього захисту, доводяться до відома доповідача. Їх необхідно усунути протягом 1…3 днів.

Результати попереднього захисту фіксуються у журналі реєстрації і завіряються підписом членів комісії, керівника кваліфікаційної роботи та підписом студента про ознайомлення з результатами.

За умови успішного проходження попереднього захисту магістранту видається направлення на зовнішню рецензію.

13

Право надавати зовнішню рецензію на кваліфікаційну роботу має фахівець, який обіймає інженерну посаду чи має науковий ступінь та має досвід роботи на підприємстві (науково-дослідній, проектноконструкторській, або контрольно-аналітичній організації), наближеного до теми кваліфікаційної роботи профілю.

Якщо магістрант не допускається комісією до захисту роботи в ЕК, то це питання розглядається на засіданні кафедри за участю випускника і його керівника.

4. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги

Зміст, структура, обсяг основної частини можуть змінюватися залежно від виду й специфіки роботи, але в загальному випадку ЕНДР та КРІС складаються з таким обов’язкових частин:

пояснювальна записка – обсяг 80…110 сторінок друкованого тексту формату А-4 (шрифт 14, міжрядковий інтервал 1,5);

графічна частина (для КРІС) – 3…5 аркушів формату А1: включає технологічну та апаратурну схему виробництва, інший демонстраційний матеріал;

резюме до кваліфікаційної роботи – є окремою частиною роботи і додатковим документом, який магістрант складає, особисто підписує і подає до екзаменаційної комісії. Резюме включає коротку характеристику роботи і стисле викладення основних результатів, а також ключові слова для інформаційно-пошукових систем.

4.2. Структура кваліфікаційної роботи інженерного спрямування

Пояснювальна записка до КРІС має певні особливості згідно освітніх програм та має містити такі розділи та підрозділи, розташовані у зазначеному порядку:

Освітньо-професійна програма «Промислова біотехнологія»

РЕФЕРАТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ (за потреби) ВСТУП

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД*

РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 2.

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 3. Техніко-економічне обґрунтування випуску продукту мікробного синтезу

3.1.Потреба у цільовому продукті

3.2.Розрахунок потужності виробництва

3.3.Розрахунок об’єму ферментера та кількості виробничих циклів

3.4.Розрахунок кількості стадій підготовки посівного матеріалу

РОЗДІЛ 4.Обґрунтування вибору технологічної схеми

14

4.1.Обґрунтування вибору біологічного агента, поживного середовища для його культивування та перевірочний розрахунок складу поживного середовища.

4.2.Обґрунтування вибору способу культивування і типу ферментера.

4.3.Обґрунтування стадій виділення і очищення цільового продукту.

4.4.Обґрунтування вибору товарної форми випуску продукту мікробного синтезу (упаковки).

РОЗДІЛ 5. Матеріальний баланс РОЗДІЛ 6. Специфікація обладнання РОЗДІЛ 7. Опис технологічної схеми

РОЗДІЛ 8. Контроль виробництва (сучасні методики контролю, карта постадійного контролю).

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКИ (наводиться перелік публікацій за темою роботи та їх ксерокопії.)

Освітньо-професійна програма «Фармацевтична біотехнологія»

РЕФЕРАТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ (за потреби) ВСТУП

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД*

РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 2.

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 3. Техніко-економічне обґрунтування випуску субстанції для лікарського засобу (ЛЗ) та виробництва готової форми ЛЗ.

3.1. Передумови виробництва ЛЗ.

3.1.1.Аналіз фармакологічних властивостей цільового ЛЗ, галузей використання

3.1.2.Обсяг ринку та очікувані темпи його розвитку. 3.1.3.Вибір форми випуску лікарського засобу.

3.1.4.Опис лікарського засобу згідно АНД (проект АНД).

3.1.5.Розрахунок річної потужності виробництва ЛЗ та кількості серій на рік. 3.2.Розрахунок потреби у субстанції для випуску ЛЗ

3.2.1.Перелік виробників кінцевого продукту і виробників (постачальників)

субстанції.

3.2.2.Розрахунок річної потужності виробництва субстанції, об’єму ферментера та кількості виробничих циклів.

РОЗДІЛ 4. Обґрунтування вибору технологічної схеми біосинтезу субстанції та технологічної схеми виробництва ЛЗ

4.1.Обґрунтування вибору біологічного агенту, поживного середовища для його культивування.

4.2.Обґрунтування вибору способу культивування і типу ферментера.

4.3.Обґрунтування стадій виділення і очищення субстанції для виробництва ЛЗ.

4.4. Обґрунтування вибору класів чистоти виробничих приміщень виробництва ЛЗ (підготовки персоналу, дезинфікуючих засобів, вентиляційного повітря), вибору первинної упаковки ЛЗ та (за потреби) її підготовки.

РОЗДІЛ 5. Опис технологічного процесу виробничого біосинтезу

5.1.Матеріальний баланс ділянки біосинтезу

5.2.Специфікація обладнання ділянки виробничого біосинтезу

5.3.Опис технологічної схеми виробничого біосинтезу.

15

5.4. Контроль ділянки біосинтезу (карта постадійного контролю + методики). РОЗДІЛ 6. Опис технологічного процесу виробництва ЛЗ.

6.1.Матеріальний баланс на серію виробництва ЛЗ .

6.2.Специфікація обладнання ділянки виробництва ЛЗ.

6.3.Опис технологічного процесу виробництва ЛЗ.

6.3.1. Опис допоміжних робіт (підготовки виробничих приміщень, підготовки

персоналу, дезинфікуючих засобів, вентиляційного повітря, підготовки води).

6.3.2.Опис основних стадій процесу виробництва ЛЗ.

6.4.Контроль ділянки виробництва ЛЗ (карта постадійного контролю)

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКИ (наводиться перелік публікацій за темою роботи та їх ксерокопії.)

*Літературний огляд за темою магістерської роботи може складатися з одного, двох або більше розділів, що узгоджується з керівником роботи

4.3. Структура експериментальної науково-дослідної дипломної кваліфікаційної роботи

Пояснювальна записка ЕНДР складається з огляду літератури, матеріалів і методів, результатів і обговорення досліджень. У кінці записки у вигляді додатків наводиться перелік публікацій за темою роботи та їх ксерокопії. У загальному вигляді структура ЕНДР має вигляд:

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД*

РОЗДІЛ 1

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.Об’єкти досліджень

2.2.Культивування мікроорганізмів

2.3.Визначення показників росту та синтезу

2.4.Статистична обробка даних

РОЗДІЛ 3. ** РОЗДІЛ 4. **

ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

*Літературний огляд за темою магістерської роботи може складатися з одного, двох або більше розділів, що узгоджується з керівником роботи **Розділи 3 і 4 присвячені наведенню результатів досліджень і їх обговоренню.

5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

У вступі роботи повинна бути відображена актуальність і наукова новизна виконуваного дослідження з позицій сучасного стану питання,

16

коротко аналізується сучасний стан наукової проблеми, розв’язанню якої присвячена магістерська робота, ступінь розробленості проблеми в науковій літературі, сформульовані мета й реалізовані завдання дослідження.

Огляд літератури. Підготовка огляду літератури – обов’язковий етап кваліфікаційної роботи, орієнтованої на ґрунтовне опанування матеріалу і забезпечення наукової достовірності та обґрунтованості суджень.

Огляд містять систематизовані наукові дані з певної теми, отримані в результаті аналізу першоджерел. Завдання студента — вивчити погляди різних вчених і знайти місце своєї роботи серед них, виявити її унікальність.

В огляді літератури потрібно окреслити основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми. Стисло, критично, висвітливши роботи попередників, студент повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними, і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Закінчують огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Огляд літератури повинен мати назву, а також бути структурованим за підрозділами.

Обсяг огляду літератури – 25−30 сторінок (без списку літератури) Список літератури повинен містити не менше 50 посилань на

літературні джерела останніх 5−7 років, з яких не менше 50% − іноземні англомовні публікації.

Приклад змісту літературного огляду:

РОЗДІЛ 1 ВИКОРИСТАННЯ ЗМІШАНИХ СУБСТРАТІВ У БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ

1.1.Загальні механізми та закономірності використання суміші ростових субстратів мікроорганізмами

1.2.Використання змішаних субстратів як підхід до підвищення ефективності сучасних біотехнологій

1.2.1.Інтенсифікація деструкції ксенобіотиків за наявності додаткового

джерела вуглецю

1.2.2.Дешеві промислові відходи як компоненти змішаних субстратів

1.3.Інтенсифікація процесів мікробного синтезу на змішаних субстратах

1.3.1.Підвищення синтезу поверхнево-активних речовин на суміші ростових

субстратів

Приклад загального висновку до огляду літератури:

Отже, проаналізована література останніх років продемонструвала можливість використання нетоксичних біодеградабельних мікробних поверхнево-активних речовин (ліпопептидів, рамнота софороліпідів) у рослинництві для очищення сільськогосподарських угідь від ксенобіотиків, контролю чисельності фітопатогенних грибів, бактерій і мікоплазм, виробництва пестицидів та стимуляції росту рослин.

Проте на теперішній час промисловий випуск мікробних поверхнево-активних речовин обмежений лише невеликою кількістю фірм-виробників (див. табл. 1), хоча виробництво синтетичних поверхнево-активних речовин у світі становить 15 млн т/рік, а до 2020 р. очікується збільшення їх обсягу до 24 млн т [48]. Така ситуація зумовлена недостатньо високою ефективністю мікробних технологій одержання поверхнево-

17

активних речовин, основними причинами якої є високі витрати на біосинтез і очищення цільового продукту, а також невисока концентрація синтезованого цільового продукту. Разом з тим вирішення таких проблем − це лише питання часу, про що засвідчують публікації останніх років щодо оптимізації процесів біосинтезу поверхнево-активних речовин на дешевих субстратах з використанням як фізіологічних основ інтенсифікації технологій їх одержання, так і вдосконаленням штамів-продуцентів методами генетичної та метаболічної інженерії [2, 3, 8, 48].

Матеріали і методи досліджень (для ЕНДР)

Якщо біологічним агентом є мікроорганізми, то даний розділ повинен містити такі підрозділи.

Характеристика використаних у роботі мікроорганізмів. Наводиться перелік мікроорганізмів, обов’язково дається їх повна назва (у латинській транскрипції, курсивом). При першому згадуванні вказується повна родова і видова назва мікроорганізму, при повторному – родова назва скорочується до першої літери, після якої ставиться крапка, видова наводиться повністю. У даному підрозділі необхідно вказати походження мікроорганізмів (джерело виділення) і навести їх коротку характеристику (залежно від об’єму відомої про мікроорганізми інформації). Слід також вказувати місцезнаходження штаму: з якої колекції або від якої особи (установи) одержано штам.

Культивування мікроорганізмів. У цьому підрозділі наводиться повний склад поживних середовищ, які використовувались у даній роботі для вирощування мікроорганізмів, і умови їх культивування (рН, температура, тривалість вирощування, спосіб підготовки посівного матеріалу тощо). Склад поживних середовищ наводиться у г/л або масових процентах (мас. %).

Параметри росту і синтезу цільового продукту. У цьому підрозділі залежно від тематики і специфіки наукової роботи наводяться методи визначення концентрації біомаси (кількості життєздатних клітин), концентрації продукту мікробного синтезу, швидкості росту і синтезу цільового продукту, економічного коефіцієнту тощо, а також методи аналізу концентрації у середовищі джерел вуглецевого, азотного джерел живлення.

Визначення фізико-хімічних властивостей продукту мікробного синтезу. Залежно від мети, завдань і об’єктів досліджень наводяться методи аналізу певних властивостей продуктів мікробного синтезу.

Результати досліджень та їх обговорення (для ЕНДР)

Розділи, в яких викладені результати експериментальних досліджень, повинні обов’язково мати назву і містити підрозділи, а також (за необхідності) пункти і підпункти. У розділах з вичерпною повнотою викладаються результати експериментальних досліджень з висвітленням того нового, що внесено у розробку проблеми. У розділах має бути представлена оцінка повноти вирішення поставлених завдань, оцінка достовірності одержаних результатів, їх порівняння з результатами вітчизняних і зарубіжних наукових праць з даної проблеми, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Розділи технологічної частини (для КРІС) магістранти виконують та

18

оформлюють згідно методичних рекомендацій до виконання курсових проектів з дисциплін «Основи проектування біотехнологічних виробництв» [1]) та «Харчова біотехнологія» [2]. Оформлення графічної частини також регламентується вимогами цих методичних рекомендацій.

Висновки

У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані під час виконання магістерської роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Висновки мають відповідати завданням роботи, зазначеним у вступі. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 6.1. Загальні вимоги

Титульний аркуш. Титульний аркуш заповнюється чорним кольором (або друкується) на спеціальному бланку встановленого зразка. Бланк титульного аркушу наведено у додатку 1.

Завдання. Завдання у вигляді бланку встановленого зразка заповнюється студентом разом з викладачем – керівником кваліфікаційної роботи в двох екземплярах: один студент підшиває до пояснювальної записки до роботи, а другий подає секретарю ЕК разом з іншими документами. Бланк завдання наведено у додатку 2.

Зміст. Зміст подають на початку кваліфікаційної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, реферат, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію.

Реферат. Повинен відображати суть кваліфікаційної роботи і бути конкретним (має бути і річна потужність, і на основі якого потенційного застосування вона була розрахована, і особливості технології, і біологічний агент, і новизна).

6.2. Вимоги до оформлення текстової частини

Пояснювальну записку виконують із використанням комп'ютерної техніки (принтера) на аркушах білого паперу формату А-4 із залишенням полів (зліва і зверху не менше 20 мм, справа і знизу не менше 10 мм).

Всі сторінки пояснювальної записки нумеруються. Нумерація сторінок пояснювальної записки починається з титульного аркуша, але на самому титульному аркуші номер сторінки не проставляється.

Вимоги до оформлення назв розділів, підрозділів, таблиць, рисунків, списку використаної літератури, додатків аналогічні попереднім курсовим проектам (роботам) і викладені у методичних рекомендаціях [1, 2].

6.3. Вимоги до оформлення графічної частини (для КРІС)

Всі графічні документи мають бути представлені переважно у вигляді роздруківок з використанням комп'ютерної графіки (як виключення у ручному варіанті виконання). У кожному разі для розміщення

19

демонстраційних креслень і матеріалів використаються аркуші білого паперу формату А1. Використовувати аркуші формату А3 або А0 допускається тільки у вкрай необхідних випадках. Кількість та формат креслень визначає керівник кваліфікаційної роботи.

Кожний лист креслення обов’язково оформлюється згідно вимог ЄСКД (Єдиної системи конструкторської документації) основним надписом.

Зверніть увагу! Розмір штампу основного напису є величиною постійною (185 55 мм) для будь-якого формату креслення. Недотримання

розмірів штампу є грубою помилкою.

Графічна частина КРІС включає в себе технологічну та апаратурну схеми відповідних ділянок виробництва.

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Захист ЕНДР (КРІС) є формою перевірки рівня теоретичних знань випускника, його володіння тематикою кваліфікаційної роботи та відповідності рівня його теоретичної, наукової та практичної підготовки освітньому ступеню «магістр» і проводиться на відкритому засіданні екзаменаційної комісії із захисту магістерських робіт за участі не менше двох третин її складу.

Рішення про черговість захисту студентами ЕНДР (КРІС) на ЕК приймається кафедрою не пізніше, ніж за три дні до засідання.

В екзаменаційну комісію із захисту до його початку повинні бути представлені: кваліфікаційна робота, що включає зшиту пояснювальну записку, підписану студентом, консультантами (за потреби), керівником,

завідувачем кафедри й деканом, креслення (для робіт інженерного спрямування); відзив керівника на бланку, в якому також відображаються відомості про виконання студентом навчального плану й отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, курсової роботи, практики, зовнішня рецензія на ЕНДР (КРІС), другий бланк завдання, резюме до кваліфікаційної роботи та залікову книжку, а також електронний варіант роботи (не пізніше, ніж за три дні до засідання ЕК).

На захист роботи студент готує доповідь, вона має супроводжуватись демонстрацією мультимедійної презентації і регламент доповіді не повинен перевищувати 7 хв. Після доповіді студенту ставлять питання члени ЕК. Хід захисту фіксується у протоколі ЕК.

Результати захисту відзначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно», а також за 100-бальною шкалою та системою ECTS. Під час визначення оцінки кваліфікаційної роботи береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студентів. Оцінки захисту кваліфікаційної роботи виставляє кожен член комісії. Рішення ЕК про оцінку знань, виявлених під час захисту кваліфікаційної роботи, а також про присудження випускникам ступеня вищої освіти та видання дипломів (загального зразка чи з відзнакою) ухвалюється на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали

20