Kriminalno-vikonavche_pravo_-_tema_1_Ponjattja__predmet__organi_ta_ustanovi__2015__01

25.Резолюція № (75) 25 Комітету міністрів Ради Європи про працю ув’язнених вiд 18 вересня 1975 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка,

2007. - С. 169.

26.Рекомендація R (82) 16 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям щодо надання короткотермінових відпусток ув’язненим вiд 24 вересня 1982 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С.

170-172.

27.Резолюція (62) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам відносно виборчих, громадянських та соціальних прав ув’язнених вiд 1 лютого 1962 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С.

164-167.

28.Рекомендація R (82) 17 Комітету міністрів Ради Європи країнам-учасницям стосовно системи ув’язнення та поводження з небезпечними злочинцями вiд 24 вересня 1982 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка,

2007. - С. 169-170.

29.Рекомендація № R (87) 3 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно Європейських пенітенціарних правил вiд 12 лютого 1987 р. // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ: Українсько-американське бюро захисту прав людини, 1996.

30.Рекомендація № R (89) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Ради Європи про освіту у в’язницях від 13 жовтня 1989 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 172-174.

31.Рекомендація № Rec (2003) 22 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про умовно-дострокове звільнення від 24 вересня 2003 р.

32.Основні принципи поводження з в’язнями: затверджені Резолюцією 45/111 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 99-100.

33.Кодекс поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку: затверджені Резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 трудня 1979 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 53-54.

34.Принципи медичної етики, що визначають роль працівників охорони здоров’я, особливо лікарів, в захисті ув’язнених чи затриманих осіб від катувань і інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання: затверджені Резолюцією 37/194 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1982 р. // Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів:

юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка,

2007. - С. 54-57.

35.Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 2526. – Ст. 131.

36.Кримінальний процесуальний кодекс України // Голос України. – 19 травня 2012 р.

37.Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 409.

38.Про чисельність Державної кримінально-виконавчої служби України: Закон України від 2 березня 2000 р. № 1526-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 20. – Ст. 151.

39.Про виконавче провадження: Закон України вiд 21 квітня 1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 24. - Ст. 207.

40.Концепція Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. №1511-р.

41.Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від2липня 2014р. №225.

42.Регламент Державної пенітенціарної служби України: затверджено наказом ДПтС України від 1 грудня 2011р.№565 .

43.Про віднесення посад спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби до категорії посад державних службовців: затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. №174-р .

44.Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5.

45.Положення про управління кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконанняпокарань від30березня2007р. №68.

46.Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затверджено наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 р. № 222/5.

47.Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затверджено наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 р. № 222/5.

48.Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затверджено наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 р. № 222/5.

49.Перелік закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України: Міністерством охорони здоров’я України від 21.03.2013 № 499/5.

50.Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560.

51.Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах: затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2014 р. № 324/5.

52.Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії: затверджено Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 грудня 2003 р. № 280.

53.Інструкція про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів:

затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 2012 р. № 847/5.

Рекомендована література Базова

1.Кримінально-виконавче право України/за ред. проф. А.Х. Степанюка. – Х.: Інжек,

2008.

2.Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право України: підручник / І.Г. Богатирьов. – К.: Правова єдність, 2008.

3.Богатирьов І.Г. Державна кримінально-виконавча служба України: (історія і сучасність) / І.Г. Богатирьов, О.І. Богатирьова. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД,

2007.

4.Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: навч. посібник / А.Х. Степанюк (ред.). — К. : Юрінком Інтер, 2008.

5.Кримінально-виконавче право України: підручник / В. В. Голіна, А. Х. Степанюк, О. В. Лисодєд та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни і А. Х. Степанюка. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Х. : Право, 2011.

6.Кримінально-виконавче право України: Підручник / О.М. Джужа; За заг. ред. проф. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2010.

7.Кримінально-виконавче право України: навчальний посібник / Вид. 2-ге, зм. і доп. / за ред. Т.А. Денисової. – К.: Істина, 2010.

8.Марисюк К.Б. Кримінально-виконавче право України в схемах і таблицях: нач. посібник / К.Б. Марисюк. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010.

9.Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України: Монографія / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2004.

10.Прусс В.М. Пенітенціарна система України: монографія / В.М. Прусс, Д.В. Ягунов. – Одеса: Фенікс, 2006.

11.Стефанов С.О. Виконання покарань, альтернативних позбавленню волі: Навч.- метод. посібник / Одеська національна юридична академія / В.М. Дрьомін (відп.ред.). — О. : Юридична література, 2002.

12.Ягунов Д.В. Державне управління пенітенціарною системою України: історія, сучасність, перспективи: Монографія / Нац. академія держ. Управління при Президентові України; Одеський регіон. Ін-т держ. Управління. – Одеса, 2005.

Допоміжна

1.Авдеев К. Проблемы исправительно-трудовой системы / К. Авдеев // Законность. –

1993. - №4. – С. 2-5.

2.Алієв Р.В. Генезис кримінально-виконавчої інспекції: історико-правовий аспект / Р.В. Алієв // Держава та регіони. Серія: Право. – 2007. - № 3. – С. 126-131.

3.Алієв Р.В. Взаємодія кримінально-виконавчих інспекцій державної кримінальновиконавчої служби України та громадськості у виправленні й ресоціалізації осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням / Р.В. Алієв // Держава та регіони. Серія: Право. – 2008. - № 2. – С. 91-95.

4.Алієв Р.В. Діяльність кримінально-виконавчих інспекцій на сучасному етапі / Р.В. Алієв // Держава та регіони. Серія: Право. – 2008. - № 1. – С. 39-47.

5.Артамонов В. Наука советского исправительно-трудового права. Учебное пособие / В. Артамовнов. – М.: Акад. МВД СССР, 1974.

6.Бандурка А.М., Севостьянов В.П. Правовое положение осужденных к лишению свободы: Документы и комментарии / Ун-т внутр. дел – Х.: Основа, 1997.

7.Беляев А.А. Предмет совестского исправительно-трудового права / А.А. Беляев. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960.

8.Богатирьов І. Проблемність наукових досліджень у галузі кримінальновиконавчого права України / І. Богатирьов // Право України. – 2008. - № 1. – С.

106-110.

9.Букалов О. Досвід співпраці громадських неурядових організацій з установами кримінально-виконавчої системи щодо сприяння ресоціалізації засуджених до позбавлення волі / О. Букалов // Система виконання покарань в Україні: проблеми та перспективи гуманізації. Учбово-методичний посібник. – К.: ПП ―АпаратЦентр», 2000. – С. 40-44.

10.Гречанюк С. Взаємодія кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями / С. Гречанюк // Право України. – 2004. - № 11. – С.

88-90.

11.Джужа О., Бодюл Є. Концептуальні засади і загальна характеристика КВК України / О. Джужа, Є. Бодюл // Право України. – 2004. - №7. – С. 80-84.

12.Зверева О.Н. Реализация принципа индивидуализации наказания при исполнении лишения свободы: монография / О.Н. Зверева. - Липецк: Липецкий фил. Владимирского юрид. ин-та, 2006.

13.Колб О.Г. Установа виконання покарань як суб’єкт профілактики злочинів: моногр./ О.Г. Колб. — Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006.

14.Курганов С.И. Наказание: уголовно-правовой, уголовно-исполнительный и криминологический аспекты: [учебное пособие] / С. И. Курганов.- М.: ТК Велби,

2008.

15.Міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань. Акти Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи / Уклад. К.Б. Марисюк. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007.

16.Мухаев И.П. Предмет и система уголовно-исполнительного права: учеб. пособие / И.П. Мухаев. - Хабаровск: изд-во ХГТУ, 2003.

17.Наташев А.Е., Стручков Н.А. Основы теории исправительно-трудового права / А.Е. Наташев, Н.А. Стручков . – М.: «Юрид. лит.», 1967.

18.Рудник Т. Гуманізм як принцип кримінально-виконавчого права / Т. Рудник // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 11. – С.142-145.

19.Осауленко О.І. Правовий статус громадянина України, який відбуває кримінальне покарання // Науковий вісник УАВС. – К., 1997. – №1. – С. 92-97.

20.Пташинський О. Основні напрямки реформування кримінально-виконавчої системи України / О. Пташинський // Система виконання покарань в Україні: проблеми та перспективи гуманізації. Учбово-методичний посібник. – К.: ПП ―Апарат-Центр», 2000. – С. 7-15.

21.Скомороха Л.В. Державна виконавча служба: історія і сучасність / Л.В. Скомороха // Право України. – 2002. - № 8. – С. 94-98.

22.Степанюк А.Ф. Всеобщая декларация прав человека и принципы деятельности органов и учереждений исполнения наказаний / Проблемы законности: Респ. межвед. науч. сб. / Отв. ред. В.Я. Таций. — X.: Нац. юрид. акад. Украины, 1998. — Вып. 35. - С. 181-190.

23.Степанюк А.Х., Яковець І.С. Втілення міжнародних стандартів у практику діяльності кримінальновиконавчої системи України / Академія правових наук України; Інститут вивчення проблем злочинності. — Х. : ТОВ «Кроссроуд», 2007.

24.Сульженко Ю. Статус державних виконавців та Державної виконавчої служби України / Ю. Сульженко // Право України. – 2003. - № 10. – С. 113-117.

25.Ткачова О.В Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт / О.В. Ткачова. – Х.: Право, 2010.

Інформаційні ресурси

1.Офіційний сайт Верховної Ради України – www.rada.gov.ua

2.Єдиний державний реєстр судових рішень України - www.reyestr.court.gov.ua/

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.В яких аспектах можна розглядати поняття «кримінально-виконавче право»?

2.Що є предметом кримінально-виконавчого права як галузі права?

3.Дайте визначення поняття кримінально-виконавчого права як галузі права.

4.Яка відмінність між поняттями «виконання покарання» та «відбування покарання»?

5.Що таке принципи кримінально-виконавчого права?

6.Назвіть принципи кримінально-виконавчого права і розкрийте їх сутність.

7.Що таке виправлення засудженого?

8.Що означає ресоціалізація засудженого?

9.Які основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених передбачені чинним законодавством? З урахуванням яких критеріїв вони застосовуються?

10.Які є методи кримінально-виконавчого права?

11.У якому співвідношенні перебуває кримінально-виконавче право з кримінальним, кримінально-процесуальним та іншими галузями права?

12.Розкрийте сутність понять «орган виконання покарання», «установа виконання покарання».

13.Які є органи виконання покарань?

14.Які завдання, функції та структура Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання покарань (Державної пенітенціарної служби України); його місце в системі органів державної виконавчої влади?

15.Які завдання і функції територіальних органів управління Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання покарань (Державної пенітенціарної служби України)?

16.Які особливості організації і діяльності, завдання кримінально-виконавчої інспекції?

17.Які є установи виконання покарань?

18.Які покарання виконують арештні доми? Які особливості організації арештних домів?

19.Які є види кримінально-виконавчих установ?

20.Якими нормативо-правовими актами визначається організація та просторова структура кримінально-виконавчих установ?

21.Які види покарань виконують виправні центри і щодо яких категорій засуджених?

22.Які види покарань виконують виправні колонії?

23.Які є види виправних колоній? Які категорії засуджених відбувають у них покарання?

24.Який вид покарання та щодо яких категорій засуджених виконують виховні колонії?

25.Які органи і установи, що не входять до Державної кримінально-виконавчої служби, здійснюють виконання покарань? Виконання яких покарань покладено на ці органи (установи)?

26.Яка організаційна структура і функції дисциплінарного батальйону у Збройних Силах України? Якими нормативно-правовими актами визначено особливості його організації та діяльності?

27.Які покарання та щодо яких категорій засуджених виконують гауптвахти? Якими нормативно-правовими актами визначено особливості організації та діяльності цих установ?

28.Які завдання Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (державної виконавчої служби)? Якими нормативно-правовими актами визначено правовий статус цього органу?

ЗАДАЧІ І ЗАВДАННЯ

1. Неповнолітній К. засуджений вироком суду за розбій до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років. Під час відбування покарання у виховній колонії, він змушений дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, режиму ізоляції, жити в умовах постійного нагляду за ним, зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, що випливають з режиму у колонії, в тому числі носити одяг єдиного зразка. К має право одержувати визначену на місяць кількість побачень, витрачати визначену суму грошей. Засудженому К. в колонії надаються безоплатно харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги. Адміністрація колонії зобов’язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров’я засудженого, організовує його загальноосвітнє навчання.

Відповідно до чинного кримінально-виконавчого законодавства, що в описаній ситуації є підставою виконання і відбування покарання?

Що з наведених положень охоплюється поняттям «виконання», а що – «відбування» покарання?

2.Громадянин А., за професією маляр, засуджений до покарання у виді арешту, кілька разів залучався до ремонтних робіт у СІЗО, де він відбував покарання. За допомогу у ремонті як заохочення, начальник СІЗО дозволив йому два побачення з родичами і збільшення щоденної прогулянки на годину.

Чи відповідають чинному законодавству такі дії начальника СІЗО? Ознайомтеся зі змістом статей 51, 54 Кримінально-виконавчого кодексу України.

В якому обсязі виконання і відбування покарання регулюється нормами кримінально-виконавчого права?

У чому полягає імперативний метод правового регулювання кримінальновиконавчого права?

3. Нормами якої галузі права регулюються такі правовідносини:

А. Направлення судом копії обвинувального вироку, що набрав законної сили, яким особу засуджено до покарання у виді громадських робіт, разом із розпорядженням про виконання вироку, до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого.

Б. Порядок розгляду судом за місцем відбування засудженим покарання питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання.

В. Регулювання тривалості робочого часу, охорони праці засуджених до покарання у виді позбавлення волі.

Г. Організація і проведення соціально-виховної роботи з засудженими до покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Д.. Порядок просування по службі осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Е. Виконання Державною виконавчою службою покарання у виді конфіскації майна.

4. . Громадянин М. вперше засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 257 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з повною конфіскацією майна.

Вякій установі М. буде відбувати основне покарання?

Вякий орган (установу) суд повинен направити копію вироку та інші документи у встановленому законом порядку для виконання покарання у виді конфіскації майна?

5.Громадянин А. за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) (ч.1 ст. 164 КК України) засуджений за вироком суду до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.

Вякий орган суд повинен направити копію вироку і розпорядження про його виконання?

6.Громадянин В. за вчинення хуліганських дій (ч.1 ст. 296 КК України) засуджений вироком суду до покарання у виді арешту на строк три місяці.

Вякій установі він повинен відбувати покарання?

Варіант: громадянин В. є військовослужбовцем Збройних Сил України.

7. Громадянин Р., неповнолітній, засуджений вперше до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років за умисне вбивство (ч.1 ст. 115 КК України).

В якій установі він повинен відбувати покарання?

Äопомогà у вирішенні дàних зàдàч:

https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680

àбо

https://vk.com/a.jurisprudent https://vk.com/zadachi_po_pravu