Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Чепурний Тепломасообмін-разблокирован

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
26.03.2021
Размер:
1.32 Mб
Скачать

Розв’язування

Середня температура води, оС

tв 0,5(tв tв ) 0,5(80 60) 70.

Теплофізичні властивості води для середньої температури (дода-

ток В): Срв = 4,1865 кДж/(кг К); в = 0,666 Вт/(м К); в = 0,421 10-6 м2/с;

Рrв = 2,1.

Різниця температур між водою і повітрям, оС:

більша tб tв tпв 80 20 60 ;

менша tм tв tпв 60 40 20 .

Середньологарифмічний температурний напір, оС

 

 

tб tм

 

60 20

 

t

 

36,4.

ln tб / tм

 

ln 60/ 20

 

Орієнтовна середня температура стінки труб, оС

tст 0,5( tм tб ) 0,5(60 20) 40.

Критерій Прандтля води для 40оС (додаток В): Prст = 4,31. Критерій Рейнольдса для потоку води

Reв wв dв 0,65 0,011 1,696 104 .в 0,421 10 6

Критерій Нуссельта для води

Nuв 0,023 Re0,8в Prв0,43 (Prв/Pr)0,25

0,023 1,696 104 0,8 2,410,43 2,41/ 4,31 0,25 64,1.

Коефіцієнттепловіддачівідводидовнутрішньоїстінкитруби,Вт/(м2 К)

в Nuв в 64,1 0,666 3882 . dв 0,011

Середня температура повітря, оС

tп 0,5(tп tп ) 0,5(20 40) 30.

Теплофізичні параметри повітря для середньої температури (додатокД):

п 1,165 кг/ м3 ; Срп = 1,005кДж/(кгК); п = 16 10-6 м2/с; п = 0,02757 Вт/(мК);

Рrв = 0,701.

Коефіцієнт оребрення за (8.19)

[2(S1 S2 0,785 d32 ) d3 (Sp )]/( d3 Sp )

2 30 30 0,785 122 3,14 12 2,5 0,3 / 3,14 12 2,5 20,3.

Еквівалентний діаметр за (8.20), мм

de 2(S1 d3 )(Sp ) /[(S1 d3 ) (Sp )]

2 30 12 2,5 0,3 / 30 12 2,5 0,3 4.

Критерій Рейнольдса для потоку повітря

Re

п

 

wп dе

 

6 0,004

1,5 103 .

п

16 10 6

 

 

 

 

100

Параметр оребрення

р S1 Sp p / de d2зн 30 2,5 20,3 0,3/ 122 4 0,793.

Критерій Нуссельта за (8.25)

Nuп 0,11 0p,4 Re0,62 Pr0,33 0,11 0,7930,4 15000,62 0,7010,33 8,3 .

Коефіцієнт тепловіддачі до повітря, Вт/(м2 К)

п Nuп п 8,3 0,02757 57 . dе 0,004

Характеристика для суцільних ребер

o 1,15 S1 / d3 1,15 30/12 2,875 .

Умовна висота ребра за (8.18), мм

h d3 ( o 1)(1 0,35 ln o ) / 2 12 2,875 1 1 0,35ln 2,875 / 2 15,4.

Параметр m

m 2 п /( ) 0,5 2 64,365/(204 0,0003) 0,5 45,86 .

Добуток m·h'

mh 45,86 0,0154 0,706. Значення th(m·h') із рис. 8.3: th(m·h') = 0,62.

Коефіцієнт ефективності ребра

E th(mh )/(mh ) 0,62/ 0,706 0,877 .

Ступінь оребрення за (8.21)

[2(S1 S2 0,785 d32 ) d3 (Sp )]/[ d3 (Sp )]

2 30 30 0,785 122 3,14 12 2,5 0,3 / 3,14 12 2,5 0,3 19,97.

Коефіцієнт ефективності оребреної поверхні

Еор 0,75 Е (1 0,75 Е) / 0,75 0,877 1 0,75 0,877 /19,97 0,675.

Приведенийкоефіцієнттепловіддачівідповітрядостінкитруби,Вт/(м2·К)

пр п Еор 57 0,675 20,3 781.

Коефіцієнттеплопередачі, віднесенийдовнутрішньоїповерхні, Вт/(м2 К)

 

1

 

 

ст

 

 

1

1

 

1

 

1 10 3

1

 

1

K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

653 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

ст

 

 

 

 

3882

 

204

 

785

 

 

 

 

пр.з

 

 

 

 

 

8.3 Задачі для самостійної роботи

Задача 8.3.1. Повітропідігрівник виготовлений із сталевих труб діаметрами dз/dв, на які насаджені круглі сталеві ребра діаметром D і товщиною δ. Труби розташовані в шаховому порядку з кроками S1 і S2. В трубах рухаються гарячі гази зі швидкістю Wг, які охолоджуються від температури t'г до температури t''г. Повітря омиває пучки труб в поперечному напрямку зі швидкістю Wп іпідігрівається від температури t'п до температури t''п. Витрати газів іповітря складають Gг і Gп, відповідно. Визначити коефіцієнт теплопередачі, якщо крок між ребрами на трубах дорівнює Sр. Необхідні дані для розрахунків наведенів табл. 8.3.

101

Таблиця 8.3 – Варіанти для розв’язання задачі 8.3.1

№ вар

Gг,

Gп,

Wг, м/c

Wп,

о

о

о

о

dз/dв,

D, мм

S1, мм

S2, мм

Sр,

δр, мм

м3/год

м3/год

м/c

tг', С

tг'', С

tп', С

tп'', С

мм

мм

1

 

36000

12,5

10

400

150

20

130

33/30

60

2,1D

2,2D

10

1

2

54000

46000

14

12

 

130

15

120

36/33

65

2,2D

2,3D

8

1,2

3

36000

 

13

11

420

140

10

90

38/35

70

2,2D

2,2D

12

1

4

32000

28000

13,2

12,2

380

160

15

 

40/36

72

2,2D

2,1D

10

1,5

5

28000

24000

12,4

10

 

170

20

120

42/38

74

2,2D

2,2D

8

1

6

44000

 

13

9

360

140

 

95

35/32

64

2,2D

2,1D

7

1

7

 

32000

12,8

11,5

380

150

25

125

38/36

58

2,15D

2,2D

10

1,3

8

50000

 

12,4

9,6

440

170

18

138

40/38

52

2,1D

2,15D

6

0,8

9

42000

38000

12,7

9,8

500

 

20

110

42/38

56

2,2D

2,1D

9

0,7

10

 

28000

11,8

8,6

450

160

22

128

36/32

65

2,2D

2,2D

8

0,6

11

34000

26000

12,8

10,8

430

 

15

105

35/32

62

2,2D

2,1D

10

0,5

12

 

44000

12,3

9,5

420

170

10

110

38/36

70

2,2D

2,2D

8

0,8

13

30000

22000

11,8

9,2

390

 

5

95

40/38

66

2,15D

2,15D

7

1,2

14

 

33000

12

8,7

405

160

10

120

36/32

58

2,2D

2,1D

9

1

15

52000

43000

12,5

10,5

400

150

15

 

40/37

54

2D

2D

10

1

16

 

20000

11,6

11

380

140

20

100

33/30

58

2,2D

2,1D

8

1,2

17

27000

21000

12

9,6

 

160

20

120

42/38

60

2,3D

2D

6

0,9

18

38000

24000

12,6

10

390

 

10

90

28/25

50

2,2D

2,1D

9

0,8

19

 

34000

13

8,8

410

140

10

100

26/23

45

2,3D

2,1D

10

1

20

34000

 

13

10,5

430

130

20

120

36/33

52

2,2D

2,1D

8

1,2

21

 

26000

11,8

11

445

145

20

140

38/34

48

2,1D

2,1D

6

1

22

40000

 

12,5

10

390

150

20

120

40/38

54

2,2D

2,2D

8

0,7

23

39000

29000

13,2

10,4

420

150

15

115

38/35

60

2,1D

2D

10

0,5

24

 

38000

12,6

11,2

450

160

15

125

36/33

65

2,2D

2,1D

12

0,8

25

60000

52000

13,2

11,4

460

140

20

140

33/30

68

2,1D

2D

11

0,7

102

9 ТЕПЛОМАСООБМІННІ ТА ТЕРМОВОЛОГІСНІ ПРОЦЕСИ

9.1 Загальні відомості

Такі процеси виникають під час контакту рідинних і газових середовищ. При цьому разом із теплотою переноситься і маса. Так званий "сухий" теплообмін обчислюється за відомою формулою

qc tпов tн ,

(9.1)

де tпов – температура на межі поділу фаз;

tн – температура подалі від поверхні, яка вважається рівною температурі насичення для певного парціального тиску;

α – коефіцієнт тепловіддачі, який визначається за певними критеріальними рівняннями.

Процеси масообміну (mass exchange) здійснюються за рахунок різниці парціальних тисків. В процесах дифузії (diffusion) різницю парціальних тисків можна замінити різницею концентрацій (різницею вологовмістів для термовологісних процесів). Питомий тепловий потік за рахунок масообміну визначається з рівняння

qмо dмф d r ,

(9.2)

де σ – коефіцієнт випаровування, кг/(м2·с);

dмф – безрозмірна масова концентрація (concentration) вологи на межі поділу фаз, кг/кг;

d'' – безрозмірна масова концентрація вологи в потоці газу;

r – теплота пароутворення (heat generation of steam), яка для води обчислюється за формулою

r 2500 2,333 t .

(9.3)

Коефіцієнт дифузії для повітря визначається за співвідношенням, м2

 

5

 

98

 

T

1,81

 

D 2,31 10

 

 

 

 

 

 

 

 

,

(9.4)

 

P

273

 

 

 

 

 

 

 

 

де Р – тиск в кПа, Т – абсолютна температура, К.

За аналогією процесів тепло- і масообміну за умови Pr = PrD співвідношення між α і σ дорівнює

 

 

a Cp

 

Cp

 

Cp

,

(9.5)

 

D

Le

Pr/ PrD

 

 

 

 

 

де Ср – масова ізобарна теплоємність (heat capacity) газової фази;

а – коефіцієнт температуропровідності (temperature conductivity) газової фази;

Le D/ a – критерій Льюїса;

PrD / D – дифузійний критерій Прандтля.

103

Le2 n

Питомий потік маси дорівнює, кг/(м2·с)

 

j г dмф d ,

(9.6)

де β – коефіцієнт масообміну; ρг – густина газової фази.

На підставі гідродинамічної аналогії процесів теплота масообміну можна отримати такі співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

.

(9.7)

 

 

 

 

г

Cp

 

г

Le

 

 

Базуючись на критеріальних рівняннях теплообміну та масообміну

Nu C Ren Prm ; Nu

D

C Ren Prm

за умови Re = const можна отримати

Nu

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

Lem , звідки виходить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

NuD

 

 

 

 

г

Ср

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

(9.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На практиці поширені процеси з вологим повітрям (термовологісні процеси). Питомий потік вологи, який випаровується в повітря, визначається за формулою (9.6). Якщо вся теплота, яка витрачається на випаровування вологи, підводиться за рахунок конвективного теплообміну, то питомі потоки маси та теплоти визначаються за формулами

j г dн d ;

(9.9)

q t tм j r ,

 

де dн – вологовміст насиченого повітря; tн – температура мокрого термометра.

Для усталених процесів потоки теплоти та вологи дорівнюють

q hпв hв h ; (9.10) W dпв dв d ,

де hпв і dпв – ентальпія (enthalpy) і вологовміст (moisture content) повітря, відповідно;

hв і dв – ентальпія і вологовміст насиченого повітря біля поверхні води. Із рівнянь (9.10) виходить

q

 

h

,

(9.11)

 

 

W

d

 

де ε – тепловологісне відношення (heat moister ratio) – кутовий коефіцієнт процесу на h – d діаграмі вологого повітря [11].

Кінцеві значення параметрів повітря в термовологісних процесах визначаються з рівнянь теплового і вологісного балансів

h2

h1

 

Q

; d2

d1

 

W

,

(9.12)

Gпв

 

 

 

 

 

 

 

Gпв

 

де Gпв – масова витрата повітря.

Процеси осушення повітря можна обчислювати за рівнянням "сухого" теплообміну за допомогою коефіцієнта вологовипадання

104

 

Q

 

 

 

 

 

h2 h1

 

Qсх

 

 

Gпв t1 t2

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

hw

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cp t tw

 

 

 

 

 

В (9.13) індексом ''w" позначені значення величин біля поверхні. Загальний тепловий потік

Q F t ,

де F – площа контакту фаз.

Потік сконденсованої вологи

W0 1 F t . r

Зв’язок між коефіцієнтами ξ і ε

 

 

;

r

.

r

 

 

 

1

Коефіцієнт вологовипадання в процесах осушування повітря

ос

 

 

Q0

,

Q0

2500 W0

 

 

 

(9.13)

(9.13, а)

(9.14)

(9.15)

(9.16)

(9.17)

де Q0 і W0 – холодовидатність (cold productivity) і осушувальна здатність

(drainage) апарата.

У зрошувальних камерах (irrigation chamber) відбувається масовіддача з поверхонь крапель до повітря. Для адіабатного випаровування в межах Re ≤ 200 коефіцієнт масовіддачі можна визначати з критеріального рівняння

Nu

D

 

l*

2 0,85 Re0,52 Pr0,33

Gu0,135

,

(9.18)

 

 

 

D

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Gu Tс Tм / Tc – критерій Гухмана; l * – середній діаметр крапель;

Тс і Тм – абсолютні температури сухого і "мокрого" термометра. Наведемо ще деякіформули для розрахунків термовологіснихпроцесів Середньологарифмічний ентальпійний напір

 

h

h2 h1

 

.

(9.19)

 

 

 

 

 

ln

hw h

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

hw h2

Температурний та ентальпійний коефіцієнти ефективності в зрошувальних апаратах

Et

 

t1 t2

;

(9.20)

 

 

 

t1 tw

 

Eh h2 h1 . hw h1

105

У формулах (9.19) і (9.20) індексом "w" позначені величини на кривій насичення повітря (φ = 100%).

Контрольні запитання

1.Запишіть рівняння масовіддачі. Що є рушійною силою масовіддачі?

2.Поясніть практичне значення аналогії між процесами масо- і теплообміну.

3.За рахунок яких чинників зростає інтенсивність процесу масовіддачі?

4.Як змінюється теплота пароутворення та коефіцієнт дифузії в разі збільшення температури?

5.Як буде змінюватись масовий потік зі збільшенням густини?

6.Поясніть, як буде змінюватись кутовий коефіцієнт термовологісних процесів в разі зменшення різниці вологовмістів?

7.Як буде змінюватись коефіцієнт масообміну в разі збільшення коефіцієнта гідравлічного опору?

8.Поясніть, як впливає збільшення критерія Льюїса на коефіцієнт випаровування?

9.Як зміниться коефіцієнт масообміну в разі зменшення критерію Льюїса?

10.Як буде змінюватись коефіцієнт теплообміну в разі збільшення коефіцієнта масообміну за умови Re = const?

11.В чому полягає суть адіабатного випаровування рідини? Які теплові потоки виникають на поверхні рідини при її випаровуванні?

9.2 Приклади розв’язання задач

Задача 9.2.1. Визначити витрату вологи, яка випаровується в сушарці (dryer) зі стрічки матеріалу шириною 1 м і довжиною 2,2 м, якщо швидкість повітря з параметрами φ1 = 5%, t1 = 75 оC становить 4 м/с, а температура на поверхні стрічки 32 оС. Тиск в сушарці 100 кПа.

Розв’язування

На h-d діаграмі визначаємо т.1, яка характеризує початковий стан повітря з параметрами φ1, t1 і визначаємо вологовміст повітря в цій точці: d1 = 0,012 кг/кг.

Із таблиць властивостей сухого повітря (додаток Д) визначаємо його теплофізичнівластивості:λс = 0,0293 Вт/(м·К); νс = 19,5·10-6 м2/с;Prс= 0,693.

Густина сухого повітря, кг/м3

сп

 

P

 

100

 

1.

 

0,287 348

 

 

R T1

 

106

Густина вологого повітря, кг/м3 [11]

вп

 

cп 1 d1

 

1 1 0,012

 

0,9928.

 

1 1,61 0,012

 

 

1 1,61 d1

 

Теплоємність вологого повітря, кДж/(кг К) [11]

Срп = Срсп + 1,9d1 = 1 + 1,9 0,012 = 1,023.

Критерій Рейнольдса для потоку повітря

 

w l

 

4 2,2

5

Re

 

 

 

4,512 10 .

 

19,5 10 6

Оскільки Re > 105, то режим течії в приграничному шарі турбулентний, а критерій Нуссельта визначається з критеріального рівняння

Nuп 0,037 Re0,8 Pr 0,33 0,037 4,512 105 0,8 0,6930,33 1093.

Коефіцієнт тепловіддачі від повітря до стрічки матеріалу, Вт/(м2 К)

Nu c 1093 0,0293 14,5. l 2,2

Із співвідношення β = α/(ρ·Ср) визначаємо β·ρ = α/Ср.

Із h-d діаграми визначаємо вологовміст повітря в приграничному шарі стрічки для tc = 32 °C, d2 = 0,0308 кг/кг.

Питомий потік маси, кг/(м2·с)

j d2 d1 / Ср d2 d1

14,5/1,023 0,0308 0,012 10 3 2,726 10 4.

Площа поверхні тепломасообміну, м2

F a l 1 2,2 2,2 .

Масовий потік вологи зі стрічки матеріалу в повітря, кг/с

W j F 2,726 10 4 2,2 6 10 4 .

Теплота пароутворення для tc = 32 оC кДж/кг за (9.3) r 2500 2,333 t 2500 2,33 32 2425,44.

Питома теплота, яка витрачається на випаровування, кВт q W r 6 10 4 2425,44 1,455.

Задача 9.2.2. На вході в повітроохолодник (ПО) (air cooler) параметри повітря складають: t1 = 8 оC, φ1 = 60 %, а на виході з нього – t2 = 0 оC, φ2 = 85 %. Поверхня ПО площею 45м2 виготовлена із сталевих труб діаметром 38/33 мм. Визначити холодовидатність і осушну здатність ПО, якщо швидкість повітря в ньому 5 м/с; розташування труб шахове.

Розв’язування

Середня температура повітря, оС

tпов 0,5 t1 t2 0,5 8 0 4 .

107

Із таблиць (додаток Д) визначаємо теплофізичні властивості повітря для середньої температури: λпов = 0,0246 Вт/(м·К); νпов = 13,63·10-6 м2/с; Ср = 1,05 кДж/(кг·К).

Критерій Рейнольдса для руху повітря

Re

w dз

 

5 0,038

13900.

 

13,63 10 6

 

 

 

В разі поперечного обтікання шахового пучка труб за умови 103 < Re< 2·105 критеріальне рівняння теплообміну має вигляд (4.6)

Nu 0,26 Re0,6 Pr0,37 0,26 139000,6 0,70,37 85,7 .

Коефіцієнт тепловіддачі до повітря, Вт/(м2 К)

Nu пов 85,7 0,0246 55,5 . d 0,038

На h-d діаграмі визначаємо точки 1 і 2, які характеризують стан повітря на вході в ПО і на виході з нього та визначаємо ентальпію повітря в цих точках: h1 = 18 кДж/кг, h2 = 8 кДж/кг. Далі через точки 1 і 2 проводимо лінію до перетину її з кривою насичення (φ = 100 %) і визначаємо ентальпію і температуру повітря біля поверхні ПО: hпв = 3 кДж/кг; tпв = – 4 оC.

Середня ентальпія повітря, кДж/кг

hпов 0,5 h1 h2 0,5 18 8 13.

Коефіцієнт вологовипадання за (9.13)

 

 

 

 

h hw

 

 

13 3

 

 

 

Cp

 

tw

 

 

1,19.

 

 

 

1,05 4 ( 4)

 

 

t

Загальний тепловий потік, Вт

 

 

 

Q F t 55,5 1,19 45 4 4 23776,2 .

Осушна здатність, кг/с

 

 

 

 

 

 

 

 

W

1 F t

 

1,19 1

55,5 45 8 10 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,55 10 3 .

0

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

2500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Холодовидатність повітроохолодника з (9.17), Вт

 

 

 

2500 W

2500 1,19 1,55 10 3

Q0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

24,3.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,19 1

Задача 9.2.3. Визначити масовий потік від краплин (drop) води до повітря в зрошувальній камері довжиною 2,2 м, якщо витрата розпиленої води з температурою 18 оС складає 21,6 т/год, середній діаметр крапель 1,5 мм, швидкість повітря 2,4 м/с, параметри повітря на вході t1 = 25 оC, φ1 = 50 %, а температура повітря на виході з камери 15 оС.

108

 

 

 

 

Розв’язування

 

 

Середня температура повітря в камері, оС

 

 

 

 

пов 0,5 t1

t2 0,5 25 15 20 .

 

 

 

t

 

 

Із таблиць (додаток Д) визначаємо теплофізичні властивості повітря

для

середньої температури:

ρ

= 1,205 кг/м3; Ср =

1 кДж/(кг·К);

λ = 0,0259Вт/(м·К); а = 21,4·10-6 м2/с; ν = 16·10-6 м2/с; Pr = 0,703.

 

На h-d діаграмі за початковими параметрами повітря визначаємо то-

чку

1 і вологовміст повітря

на

вході в зрошувальну

камеру (ЗК) –

d1 = 0,01кг/кг.

 

 

 

Далі на діаграмі визначаємо вологовміст повітря біля поверхні крапель води (φ = 100 %) для t = 18 оC – d2 = 0,0122 кг/кг.

Середній вологовміст повітря в КЗ, кг/кг

dпов 0,5 d1 d2 0,5 0,01 0,0122 0,0111.

Густина вологого повітря для середнього вологовмісту, кг/м3 [11]

вп пов 1 d 1,205 1 0,011 1,197 .

11,61 d 1 1,61 0,011

Теплоємність вологого повітря, кДж/(кг К) [11]

Срп Ср 1,9 d 1 1,9 0,011 1,021.

Коефіцієнт дифузії для середньої температури повітря, м2

 

 

 

98

 

 

 

 

1,81

 

 

 

293

1,81

 

 

 

 

5

 

T

 

5

 

5

 

D 2,31 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,31 10

 

 

 

 

2,5 10

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

273

 

 

 

 

273

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерій Льюїса

 

 

2,5 10 5

 

Le

D

 

1,167 .

a

21,4 10 6

 

 

 

Критерій Гухмана для середньої температури

Gu Tс Tм 293 291 6,826 10 3 . Tс 293

Критерій Рейнольдса для повітря

Re

w dз

 

2,4 1,5 10 3

225.

 

16 10 6

 

 

 

Для Re < 230 критерій Нуссельта визначається із критеріального рівняння [6]

Nu 2 1,07 Re0,48 Pr0,33 Gu0,175

2 1,075 2250,48 0,7030,33 6,9 10 3 0,175 7,8.

Конвективний коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·К)

 

к

 

Nu

 

7,8 0,0259

134,7 .

d

1,5 10 3

 

 

 

 

109

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]