1
.pdf1.2.3 Структура управління вантажно-розвантажувальними роботами на станціях
Вантажні і складські роботи на місцях загального і незагального користування при прийманні вантажу до перевезення, навантаженні, вивантаженні та видачі одержувачу, а також у процесі перевезення, як зазначалося вище, можуть виконуватися механізованими дистанціями вантажно-розвантажувальних робіт (МЧ). Дистанції мають у своєму підпорядкуванні виробничі дільниці (МЧД), дислоковані на вантажних станціях.
Район діяльності кожної дистанції визначається, як правило, межами дирекції залізничних перевезень. Район обслуговування виробничої дільниці залежить від місцевих умов і обсягу робіт, може охоплювати одну вантажну станцію із значним обсягом роботи, або поширюватись на декілька станцій.
При значних обсягах вантажопереробки на станції можуть організовуватись самостійні виробничі дільниці вантажно-розвантажувальних робіт, які підпорядковуються начальнику станції.
Штат робітників дистанції і дільниць встановлюється в залежності від середньорічного обсягу вантажопереробки.
Основні завдання механізованих дистанцій вантажно-розвантажувальних робіт полягають у здійсненні:
•цілодобового завантаження і розвантаження вантажів на станціях з найменшими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
•удосконалення організації вантажно-розвантажувальних робіт, широкого впровадження комплексної механізації і автоматизації їх виконання, підвищення рівня механізації трудоємних процесів;
•утримання в технічно справному стані вантажопідйомних машин і механізмів та повне їх використання;
•скорочення часу знаходження вагонів і автомобілів під вантажними операціями;
•забезпечення цілісності вантажів, рухомого складу і автомобілів при навантаженні і розвантаженні;
•забезпечення охорони праці і навколишнього середовища;
•підвищення продуктивності праці і зниження собівартості переробки вантажів.
Механізаторів і вантажників об’єднують в бригади, які очолюються бригадирами. Роботою всіх бригад у зміні керує змінний майстер виробничої дільниці, який розподіляє роботу між бригадами, оформляє наряди на роботу, веде облік і контролює її виконання, стежить за якістю роботи і дотриманням техніки безпеки.
На виробничих дільницях з великим обсягом різних видів вантажних робіт створюються комплексні механізовані бригади.
Для переробки вантажів на тих станціях, де через незначний об’єм робіт економічно невигідно постійно утримувати засоби механізації або бригади вантажників, створюються пересувні механізовані бригади. Вони можуть обслуговувати декілька проміжних станцій.
1.2.4 Перспективи розвитку вантажних перевезень
Пріоритетним завданням залізниць України є інтеграція в Європейську транспортну систему і посилений розвиток з цією метою національної частини мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК) для концентрації в них основних обсягів міжнародних перевезень з найкращими експлуатаційними та економічними показниками.
З дев’яти пріоритетних МТК, визначених Другою Пан-Європейською конференцією, що проходила у 1994 р. на о. Кріт, три коридори проходять територією України:
№3 – Берлін/Дрезден – Катовіце – Львів – Красне – Тернопіль – Жмеринка – Козятин – Київ;
№5 – Трієст – Любляна – Загреб – Будапешт – Чоп – Львів; №9 – Александрополіс – Пловдив – Бухарест – Кишинеу – Кучурган –
Роздільна – Жмеринка – Київ – Ніжин – Чернігів – Горностаївка – Жлобін – Вітебськ – Санкт-Петербург – Гельсінкі;
з відгалуженнями:
№9а – Роздільна – Одеса, далі морем до Ізмаїлу, та перспективною лінією через Рені до Румунії;
№9с – Ніжин – Хутір-Михайлівський – Зернове – Москва.
Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія залізничного транспорту з водним коридором №7 рікою Дунай.
З метою забезпечення мінімальної відстані перевезень з Європи у Закарпаття і Центральну Азію, з Польщі, Скандинавії і Балтії у порти Чорного моря та країни Близького Сходу між Україною та Польщею узгоджено створення додаткового коридору “Балтійське море (Гданськ) – Чорне море (Одеса)”.
Вигідним для України є пропозиція організувати також коридор “Європа
– Азія” шляхом відгалуження коридору №3 від Фастова за маршрутом Миронівка – Знаменка – Дніпропетровськ – Донецьк – Красна Могила, далі через Волгоград, Астрахань, Макат, Бейнеу до Туркменістану та Ірану, що скоротить відстань перевезеня вантажів з Європи на 700 – 1300км порівняно з північним напрямком – коридором №2, який проходить через Росію.
Значний економічний ефект очікується від організації поромного сполучення Україна – Грузія з використанням залізнично-поромних комплексів у Іллічівську, Поті і Батумі. Разом з діючою переправою Баку (Азербайджан) і Туркменбаші (Туркменістан), створюється коридор ТРАСЄКА (Європа – Кавказ – Азія) – найкоротший шлях у країни Закавказзя й Середньої Азії.
Переважна більшість залізничних ліній України, що входять до складу МТК (рис. 1.4), - двоколійні, технічно оснащені, мають резерв пропускної спроможності, але далеко поступаються європейським залізницям за такими показниками, як швидкість руху та маршрутна швидкість перевезень. Тому на цих магістральних напрямках проводиться першочергова корінна реконструкція з метою збільшення швидкості руху поїздів, розгорнуті роботи з розвитку мережі передачі інформації на базі сучасних засобів та новітніх технологій.
Майбутнє залізничного транспорту України пов’язане з його докорінною реструктуризацією.
Реструктуризація – це організаційно-економічні, правові і технічні заходи, спрямовані на зміну структури підприємств, їх управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести до фінансового оздоровлення, збільшення ефективності виробництва.
Нові економічні умови постійно вимагають проведення невідкладних економічних і структурних реформ. Із цією метою розроблена і запроваджується Програма реструктуризації залізничного транспорту, першочерговим завданням якої передбачено реформування системи управління, направлене на найважливіший кінцевий результат: істотне зменшення собівартості перевезень і підвищення продуктивності праці.
Створення “Державного концерну залізничного транспорту України” – це перший (перехідний) етап реструктуризації, який змінить організаційноправовий статус і функції Укрзалізниці і залізниць. Залізниці отримають статус державного підприємства залізничного транспорту загального користування, а підпорядковані їм підприємства стануть відокремленими структурними підрозділами. Зі складу суб’єктів господарювання цієї залізничної монополії вийдуть торгівля, робітниче постачання, навчальні заклади, установи охорони здоров’я, житловий фонд, а також метрополітени. Одночасно будуть формуватись окремі системи управління вантажними і пасажирськими перевезеннями.
Другий етап – це створення “Державної акціонерної компанії залізничного транспорту України”, в якій повністю будуть розділені функції управління інфраструктурою і рухомим складом, а також управління вантажними і пасажирськими перевезеннями в міжнародному, дальньому і приміському сполученнях, яке повністю виключить перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних та визначить обсяг необхідних державних дотацій, наприклад, для приміських перевезень.
Комплексне транспортне обслуговування вантажних перевезень передбачає створення максимальних зручностей для клієнтів з мінімальними витратами часу на оформлення заявлених до перевезень вантажів. З цією метою будуть створюватися спеціальні автоматизовані робочі місця (АРМ) для товарних касирів та інших працівників.
Значна увага в майбутньому буде приділятися розвитку комбінованих (контейнерних і контрейлерних) залізнично-автомобільних і залізнично-водних перевезень, використовуючи переваги цих видів транспорту. В Україні розроблений і будується спеціальний рухомий склад, проведені дослідні рейси контейнерних і контрейлерних поїздів у міжнародному сполученні, збільшується частота їх курсування і обсяги перевезень.
У майбутньому контейнерні поїзди з’єднають також між собою великі промислові міста України.
Рис. 1.4 Схема міжнародних транспортних коридорів
Контрольні питання до теми 1.2
1.Які принципи закладені в систему управління залізничним транспортом?
2.Які функції виконує Укрзалізниця?
3.Які функції виконує Управління залізниці?
4.Які функції покладені на дирекції залізничних перевезень?
5.Перерахувати основні операції, які виконує станція.
6.Охарактеризувати структурну схему управління вантажними перевезеннями і комерційною роботою.
7.Які функції виконують механізована дистанція вантажнорозвантажувальних робіт і її виробничі дільниці на станціях?
8.Перерахувати і вказати напрямки діючих на залізничній мережі України міжнародних транспортних коридорів.
9.У чому полягають цілі програми економічних і структурних реформ на залізничному транспорті України?
10.Які прогресивні способи вантажних перевезень мають розвиватись в Україні?