Метод.№1
.pdf–цех розташовується у двох прольотах: головному й допоміжному;
–миття блока й рами дизеля виконуються в мийній машині або спеціалізованій мийній ванні;
–розбирання й складання дизелів здійснюється на потоково–конвеєрних лі-
ніях;
–станція випробування дизель-генераторів обладнується рекупераційною установкою;
–ремонт шатунно–поршневої групи здійснюється на потоково–конвеєрній лінії роторного типу;
–випробування компресорів, повітродувок (турбоповітродувок, турбокомпресорів) і насосів виноситься в окреме шумоізольоване приміщення.
в) По візковому цеху:
–цех звичайно розміщується в одному прольоті, можливо, загальному із прольотом колісного цеху;
–обмивання й очищення рам візків та ін. деталей виконується в мийній машині прохідного типу;
–ремонт і складання рам візків здійснюється на потоково–конвеєрній лінії;
–ремонт і комплектування вузлів візків здійснюється в ремонтно–комплек- тувальному відділенні;
–складання колісно–моторних блоків (якщо відповідне відділення входить до складу цеху візків) здійснюється на потоково–конвеєрній лінії.
г) По колісному цеху:
–цех розташовується в одному прольоті, можливо, загальному із прольотом візкового цеху;
–обмивання колісних пар здійснюється в спеціальній механізованій устано-
вці;
–миття роликових букс здійснюється у відділенні ремонту роликових букс,
успеціальній мийній камері, а роликових підшипників – в чотирикамерній мийній машині (якщо відділення ремонту роликових букс входить до складу колісного цеху);
–на демонтажній і монтажній дільницях роликових букс улаштовуються підвищені на 300-400 мм відрізки залізничної колії;
–для міжопераційного відстою колісних пар з метою економії виробничої площі влаштовуються ділянки суміщеної рейкової колії;
41
–склад колісних пар та їх елементів сполучається із прольотом цеху поперечним відрізком залізничної колії та влаштовується поруч із цехом за зовнішньою поздовжньою стіною.
д) По електромашинному цеху:
–цех розміщується у двох прольотах: головному й допоміжному;
–у розбирально–дефектувальному відділенні виконується очищення, миття, комплексне розбирання (загальне й вузлове), дефектування всіх тягових електричних машин з наступною передачею деталей і вузлів у відповідні ремонтні відділення;
–весь комплекс розбиральних і ремонтно-складальних робіт по допоміжних електричних машинах виконується у відділенні ремонту допоміжних електричних машин;
–попереднє очищення електричних машин виконується в продувних каме-
рах;
–миття тягових електродвигунів виконується в спеціалізованій машині;
–миття остовів виконується або в спеціалізованій машині, або в мийній машині ММД–12, а миття якорів – у спеціалізованій мийній установці камерного типу;
–розбирання й складання тягових електродвигунів здійснюються на потоко- во-конвеєрних лініях;
–перше, друге просочування, і сушіння якорів, секцій їх обмоток, а також фарбування тягових і допоміжних електричних машин здійснюється на потоко- во-конвеєрних лініях;
–видалення відходів ізоляції з розбирально–дефектувального відділення здійснюється за допомогою стрічкового транспортера;
–складально–розбиральні роботи по головному генератору й двомашинному агрегату виконуються на спеціалізованих установках–кантувачах.
є) По електроапаратному цеху (відділенню) :
–при річній програмі ремонту до 600 секцій тепловозів для ремонту електричних апаратів передбачається електроапаратне відділення, яке звичайно входить до складу електромашинного цеху й розташовується в одному з його прольотів; при відсутності на заводі електромашинного цеху електроапаратне відділення включається до складу тепловозоскладального цеху й розташовується або в його допоміжному прольоті, або в іншому приміщенні; при річній програ-
42
мі 600 секцій і більше створюється електроапаратний цех, розташований в окремій будівлі;
–складання контакторів здійснюється на потоково–конвеєрній лінії;
–дільниця зарядки акумуляторних батарей розташовується в окремому ізольованому приміщенні поза відділенням (цехом).
При виконанні планування цеху (відділення) студент повинен враховувати такі положення:
–розміщення відділень, дільниць, позицій і обладнання повинне забезпечу– вати прямотокову організацію руху виробничого процесу;
–розміщення позицій, об'єктів ремонту на них, виробничих місць, обладнання, технологічного й страхового запасів агрегатів і вузлів відносно один одного, елементів будівель, проходів і проїздів виконується відповідно до розробленої специфікації й норм відстаней, наведених у [7, табл. 38, 39];
–у кожному прольоті цеху рекомендується мати по одному поздовжньому наскрізному проїзду для безрейкового транспорту (бажано посередині прольоту) і по 3–4 поперечних, з яких два крайніх розміщуються уподовж торцевих стін цеху. Між відділеннями варто передбачити кілька поперечних проходів. Ширина проїздів і проходів приймається по [7, табл.40];
–в основних прольотах цехів повинні бути передбачені торцеві в'їзди для залізничного й автомобільного транспорту;
–при довжині головного прольоту цеху до 150 м передбачається 2 основні мостові крани; при довжині більше 150 м (за необхідністю) варто передбачити 3 крани; у головному прольоті тепловозоскладального цеху крани можуть установлюватися в два яруси, причому потужніші крани – у верхньому ярусі, хоча при новому будівництві таке розташування кранів є не завжди доцільним;
–дільниці, які є джерелом шуму, варто розташовувати в торці прольоту, відокремивши їх суцільною або високою стіною;
–виробничо–підсобні приміщення (комори, майстерня механіка цеху та ін.) рекомендується розташовувати в торцях прольотів, по границях цехів (за можливістю поза виробничою площею, у межах «мертвої» зони дії підйомних кранів, з огородженням щитовими збірно–розбірними перегородками висотою до 3
м).
Як зразки можуть бути використані цехові планування, наведені в навчальній літературі [1,2] і ін. Проектуючи план цеху (відділення), студент повинен,
43
крім переліченого вище, враховувати й наведений у літературі досвід передових локомотиворемонтних заводів країни та проектних організацій залізничного транспорту в створенні прогресивних планувальних рішень, що поліпшують показники організації виробництва й використання виробничих площ.
ЛІТЕРАТУРА
1.Малоземов Н. А. и др. Тепловозоремонтные предприятия.Организация планирования и управление. [Текст]: – М.: Транспорт, 1979. – 263.с. 2.Разумов И.М. и др. Организация и планирование машиностроительного производства. – М.: Машиностроение, 1974.–586 с.
3.Яковлєв Г.Ф. и др.Поток и ритм в локомотиворемонтном производстве. – М.:
Транспорт, 1978. – 174 с.
4.Егоров М.Е. Основы проектирования машиностроительных заводов. – М.: Высшая школа, 1969.
5.Нормы технологического проектирования по железнодорожному строитель– ству. Тепловозоремонтные заводы. – М.: Оргтрансстрой, 1966. – 50 с. 6.Отчетные данные тепловозоремонтних заводов.
7.Нечаев Е.Г., Довбня Н.П. Расчетные нормативы и справочные данные для …?, - Дописати.
1986. - 54 с.
44
ДОДАТОК А
Таблиця А.1
Умовні графічні позначення будівельних конструкцій та їх елементів
(відповідно ДСТУ Б А.2.4-7-95)
Найменування |
Зображення |
залізобетонна суцільного перерізу
залізобетонна двогілкова
Колони
металева суцільностінна
металева двогількова
двері одностулкові
двері двостулкові
двері подвійні одностулкові
двері подвійні двостулкові
двері одностулкові з хитним полотном (права або ліва)
двері двостулкові з хитними полотнами
Двері,
ворота
двері (ворота) відкатні одностулкові
двері (ворота) розсувні двостулкові
двері (ворота) підйомні
двері складчасті
ворота підйомно-поворотні
двері, що обертаються
45
|
Стіна |
|
|
Перегородка збірна щитова |
|
|
|
|
Стіни, пере- |
Перегородка з склоблоків |
|
Проріз, що не доходить до підлоги |
|
|
городки |
|
|
й прорізи |
|
|
Проріз, що доходить до підлоги |
|
|
|
|
|
|
Проріз віконний без чверті |
|
|
|
|
|
Проріз віконний з чвертю |
|
|
|
|
Таблиця А.2
Підйомно-транспортні засоби та їх елементи, рейкові колії
( відповідно ГОСТ 21.112-87 Підйомно-транспортні засоби)
Найменування |
Зображення |
Підйомно |
10 т |
|
транспортні |
||
Кран мостовий однобалковий |
||
засоби та їх |
||
елементи |
|
|
|
|
|
|
10 т |
|
|
Кран мостовий двобалковий |
1 т
Кран підвісний
Кран настінний консольний |
1 т |
|
1 т
Кран пересувний консольний
46
Ліфт
Конвеєр стрічковий
Конвеєр роликовий
Зона дії вантажопідйомної машини
Монорейка (підвісна рейкова колія)
Рейкова колія (замість крапок вказати:
Рейкові колії для нормальної колії – н.ш., для вузької колії – в.ш.)
Колія підкранова з кінцевим упором
47