тести хірургія ФВМ_

- пригнічення, кульгавість висячої кінцівки, набряк тканин, утворення вогнищ розм'якшення

+ пригнічення, кульгавість опірної кінцівки, утворення вогнищ розм'якшення з подальшим проривом ексудату

Лікування флегмон в ділянці пальця складається із:

- антибіотикотерапії

- в/венні ін'єкції глюкози, кровозамінників, антибіотиків та загального лікування

+ загального та місцевого застосування розчинів з димексидом, аплікацій антисептичних мазей

Лікування виразок в ділянці пальців складається з:

+ механічної обробки, видалення мертвих та некротизованих тканин з подальшим застосуванням антисептичних препаратів

- оперативного видалення забруднень, застосування антисептичних препаратів

- застосування новокаїнової блокади, антисептичних препаратів

При лікуванні корів з виразками в ділянці вінчика та м'якуша в разі фунгозного росту грануляційної тканини в місці ураження необхідно:

- застосовувати мазь Вишневського

- застосовувати іхтіолову мазь

+ оперативно видалити розрости та застосовувати порошок Островського

Гострий перебіг ревматичного запалення копит супроводжується:

+ підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу, дихання, тремтінням мязів, чіткою кульгавістю опертої кінцівки, болючістю по всій поверхні копита

− гіперплазією листочкового рогу та розширенням білої лінії

− дискератозом та формуванням «їжакового копита»

Гнійне запалення міжпальцевої залози у овець супроводжується:

+ болючим набряком шкіри міжпальцевого склепіння, розходженням пальців, кульгавістю, виділенням гнійного ексудату з отвору залози

− тріщинами та відокремленням рогу від основи шкіри

− кільчастістю рогового башмака та розшарування білої лінії

Клінічні ознаки копитної гнилі у овець:

+ почервоніння , набряк шкіри міжпальцевого склепіння, гнійно-гнильний пододермат з гнильним розпадом рогової підошви, відшарування рогової капсули копитця

− розвиваються дистрофічні зміни в дермі та епідермісі

− відмічається втрата блиску глазурі та незначний набряк вінчика

При лікуванні овець хворих на копитну гниль, необхідно:

+ провести лікувальну розчистку копитець з максимальним видаленням некротизованих тканин, уражені ділянки обробити дезінфекційними та стимулювальними препаратами (10% розчин міді сульфату, формальдегід, аерозольні препарати) та накласти захисну бинтову повязку з мазями та лініментами антисептичних речовин

− провести антибіотикотерапію

−в/венні ін'єкції глюкози та кровозамінників

Гнійний подотрохлеїт виникає:

+як продовження флегмони мякуша, гнійного пододерматиту, тендовагініту

− при механічних ушкоженнях

− при незадовільних умовах утримання та незбалансованій годівлі

При лікуванні коня з гнійним подотрохлеїтом необхідно:

− звільнити тварину від роботи

− для зменшення тиску на човниковий блок необхідно обрізати роговий чохол

+ провести оперативне лікування з видаленням змертвілого сухожилка та забезпечити сток гнійного ексудату з човникової бурси

Причинами скостеніння мякушевого хряща є:

+ перевантаження кінцівок, ушиби та розтяги хрящофалангових звязок, та їх запалення, остеопороз копитної кістки

− гнійно-некротичні процеси у прилеглих тканинах

− деформації копит

Екземи в ділянці пальця:

- це ураження дерми

+ характеризуються наявністю різних форм висипів на шкірі,сенсибілізацією шкіри під дією різних факторів

- це ураження підшкірної клітковини

Екземи в ділянці пальців мають таку послідовність стадій:

- вузликова, еритемна, везикулярна

- везикулярна, вузликова, еритемна

+ еритемна, вузликова, везикулярна

Лікувальні заходи при екземах в ділянці пальців включають:

- проведення десенсибілізуючої терапії, застосування вітамінотерапії

- застосування водних бактерицидних розчинів

+ лікування проводять з урахуванням стадії процессу, із застосування в'яжучих, підсушуючих антисептичних речовин та десенсибілізуючої терапії

Хронічний перебіг екзем в ділянці пальця характеризується:

- відсутністю сверблячки

+ потовщенням шкіри, відторгненням епідермісу, випадінням шерсті

- відсутністю болючості та підвищення місцевої температури

Вкажіть які сегменти розрізняють у копиті?

+ вінчик, копитна стінка, кайма, м"якуш, підошва

- копитна кістка

- сухожилковий згинач

Вкажіть чим представлена рогова копитна стінка:

- судинами та нервами

+ глазуррю, трубочками та роговими листочками

- листочками основи шкіри

Пухка клітковина шкіри відсутня в ділянці:

+ копитної стінки, копитної кістки, підошви

- кайми та вінчика

- м"якуша

Поверх судинного шару основи шкіри, сосочковий шар розташований в ділянці:

+ кайми, вінчика, підошви, мякуша

+ м"якуша

- стінки

Вкажіть яка система кровопостачання грудних та тазових кінцівок?

- є розгалудженням дорсальних пальцевих артерій і вен

+ є розгалудженням дорсальних і волярних (плантарних) артерій та вен

- є розгалудженням хвостової артерії і вени та є розгалудженням сонної артерії

Якими пальцевими нервами здійснюється інервація тканин пальця?

- латеральним, медіальним

- вагусом

+ дорсальним і волярним (плантарним)

Латеральним пальцем у корів є:

- 2, 3,5-ий палець

+ 4-й

- 5-й

Вкажіть яким пальцем кінцівки операється кінь?

- 1, 2, 4,5-им

+ 3-ім

- 5-им

В яких тварин відсутня міжпальцева залоза?

+ у собак і свиней

- у овець

+ у коней, у ВРХ

Копито складається з:

+ дерми, епідермісу,підшкірної клітковини, кісткової тканини

- підшкірної клітковини

- кісткової тканини

Які сухожилки проходять на дорсальній поверхні пальця грудної кінцівки?

- загального пальцевого розгинача та довгого розгинача пальця

+ загального та бокового пальцевого розгинача

- довгого розгинача та бокового пальцевого розгинача

Флегмона це:

+ гостро-гнійне дифузне запалення сполучної тканини, визване збудниками нагноєння чи змішаною інфекцією;

-дефект шкіри та слизових оболонок з довготривалим процесом репаративної регенерації;

- інфекційне захворювання, яке супроводжується розвитком гнійного ураження лімфатичних вузлів

За характером ексудату флегмони поділяються на:

+ серозну, серозно-некротичну та гнійну;

-серозну, геморагічну та некротичну;

- некротичну та газову

У якому місці при підшкірній флегмоні відмічають сильну больову реакцію при пальпації:

-в центрі;

-на периферії;

+особливо в місцях де намічається гнійне розплавлення

При глибокій міжм'язовій флегмоні, як правило:

-виявляється гіперемія та флуктуація;

+проявляється високою загальною температурою, прискореним пульсом і диханням, супроводжується інтоксикацією та некрозами сполучної тканини, мязів та апоневрозів;

-виявляється розміжчення тканин, гіперемія і флюктуація

При серозно-некротичній флегмоні виявляють припухання тканин:

+ на початку − розлите, сильно напружене та болюче, а пізніше – холодне;

- на початку – холодне, а пізніше − розлите, сильно напружене та болюче;

- на початку – флюктуюче та холодне

Серозна флегмона характеризується:

+ слабо вираженими явищами некрозу та серозним набряком тканин;

- має обмежений перебіг і характеризується нагноєнням, абсцедуванням та некрозами тканин;

- розлитим холодним припуханням тканин, з ознаками абсцедування

Гнійна флегмона характеризується:

+ нагноєнням, абсцедуванням та некрозами тканин, що призводить до утворення кишень;

−супроводжується серозним набряком сполучної тканини;

−супроводжується серозним набряком сполучної ткани, мязів та апоневрозів, який легко розсмоктується після відповідного лікування, не залишаючи суттєвих змін

Якщо у хворої тварини після розтину флегмони протягом 3-4 діб зберігається висока температура, необхідно:

−призначити жарознижуючі ліки;

+провести додаткову ревізію рани та призначити жарознижуючі препарати;

−призначити фізіотерапевтичні процедури

При гнійній флегмоні для лікування застосовують:

−зігріваючі спиртово-содові чи спирт-димексидні компреси;

−повязку з маззю Вишневського чи емульсією стрептоциду;

+ оперативне втручання

При оперативному лікуванні флегмони необхідно:

−розітнути флегмону;

−висікти частково тканини, що формують порожнину;

+розітнути флегмону і ввести в її порожнину дренаж

Септикопіємія – це форма сепсису:

−з множинними первинними гнійними осередками;

+ це змішана форма сепсису, при якій утворюються гнійні метастази і спостерігається інтоксикація організму;

−з прогресуючою ендотоксемією

Піємія, це:

− змішана форма сепсису;

+ сепсис із метастазами;

• сепсис без метастазів

Септицемія це:

− гноєкрів’я;

+ гнилокрів’я, сепсис без метастазів;

−змішана форма сепсису (септикопіємія)

Для сепсису з метастазами характерним є:

+ гнійні вогнища в різних органах і тканинах зі слабо вираженою біогенною оболонкою;

−утворення холодних абсцесів в ділянці голови та шиї;

−розвиток дегенеративних змін у м’язовій тканині та порушення їх функції.

Актиномікоз це:

+ хронічна інфекційна хвороба, яка характеризується утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах;

− це гостро-гнійне дифузне запалення сполучної тканини, визване збудниками нагноєння чи змішаною інфекцією;

− інфекційне захворювання, яке супроводжується розвитком гнійного ураження лімфатичних вузлів

Найчастіше місцем локалізації актиномікозу є:

+ шкіра, підшкірна клітковина, лімфатичні вузли, язик, нижньощелепова кістка, молочна залоза, кастраційні рани;

− шкіра та слизові оболонки;

− легені та печінка

Для актиномікозу характерним є:

− підвищення місцевої температури тіла та болючість;

− гіперемія, підвищення місцевої температури тіла та болючість;

+тривалий розвиток набряку тканин, твердого, малоболючого та негарячого

Для лікування актиномікозу застосовують:

+ препарати йоду та антибіотики;

−сульфаніламідні препарати;

−антибіотикотерапію

Актинобактеріоз характеризується:

+ появою на шкірі та слизових оболонках ротової та носової порожнини поодиноких чи множинних абсцесів;

− розвитком інфекційної ганульоми на шкірі та слизових оболонках ротової та носової порожнини;

− розвитком гнійного запалення пухкої клітковини з утворенням порожнини, яка заповнена гнійним ексудатом

Ботріомікоз це:

− гостре інфекційне захворювання свиней, яке супроводжується розвитком інфекційної гранульоми;

+ хронічне захворювання , яке супроводжується розвитком інфекційної гранульоми;

− хронічна інфекційна хвороба, яка характеризується утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах;

При лікуванні ботріомікозу застосовують:

− препарати йоду та антибіотики;

− антибіотики та сульфаніламідні препарати;

− оперативне лікування, з екстирпацією ботріомікоми

При ботріомікозі вражається:

+ мязи, вим’я та кукса сімяного канатика;

−шкіра, підшкірна клітковина, лімфатичні вузли, язик, нижньощелепова кістка, молочна залоза, кастраційні рани;

− шкіра , слизові оболонки, легені та печінка

При лікуванні сепсису слід:

+ ліквідувати первинне септичне вогнище, застосувати антимікробні, детоксикуючі та імуностимуючі препарати;

− провести вакцинацію тварин та збалансувати раціон;

− тварину здати на забій, так як лікування не ефективне.

Однією з клінічних ознак анаеробної газової гангрени є:

+врізання лігатури в шкіру, крепітація при пальпації, дзвінкий хруст при голінні волосся на шкірі

− виділення густого, сметаноподібного ексудату

− виділення густого гнійного ексудату, блідо- чи сірозеленого кольору

Високоефективним методом лікування анаеробної гангрени є:

-глухе закриття рани

-парентеральне введення стероїдних препаратів

+гіпербарична оксигенація уражених тканин

Який колір мають м’язи при анаеробній гангрені:

−яскраво-червоний;

+вареного м’яса;

−звичайний

Проникненню мікроорганізмів в кров’яне русло при сепсісі сприяє їх здатність до:

+виділення гіалуронідази;

-виділення гемо лізинів;

-синтезу фібринолізину

При важкому гнійному запальному процесі у формулі крові відмічають зміни:

−кількість паличкоядерних нейтрофілів не змінюється;

−зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів;

+збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів

Найбільш часто збудником газової гангрени є:

−CL. Septicym;

−CL. Hystoliticum;

+CL. perfringens

Флегмоною називають:

−гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини;

−обмежений, гнійний запальний процес, що супроводжується утворенням порожнини заповненої гноєм;

−гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом з навколишньою клітковиною

Анаеробна (газова) флегмона виникає:

+ після інфікування рани анаеробами в асоціації з гнійною мікрофлорою;

−внаслідок поширення інфекції гема - чи лімфогенним шляхом;

−внаслідок загострення дрімаючої інфекції

Анаеробна (газова) флегмона супроводжується:

+ болючим, швидко прогресуючим припуханням тканин з утворенням газів;

−незначним припуханням та слабо вираженою флуктуацією;

− серозним набряком сполучної тканини, мязів та апоневрозів, який легко розсмоктується після відповідного лікування, не залишаючи суттєвих змін

Клінічно анаеробна (газова) гангрена супроводжується:

+ напруженням шкіри без ознак запалення, прогресуючим болем, холодним припуханням та крепітацією;

−значним гарячим припуханням та слабо вираженою флуктуацією;

−утворенням порожнини заповненої гноєм

Абсцесом називають:

−гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини

+обмежене гнійне запалення пухкої клітковини, рідше інших тканин та органів, що супроводжується утворенням порожнини, наповненої гноєм та відмежованої шаром грануляційної тканини;

−гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом з навколишньою клітковиною

Причинами абсцесів є:

−операційні рани;

−інтоксикація організму;

+ проникнення мікроорганізмів через шкіру та слизові оболонки, гнійничкові ураження шкіри, інфіковані гематоми, глибокі випадкові рани, введення в тканини гостроподразнюючих речовин

Основними клінічними ознаками поверхневих абсцесів є:

−гіперемія шкіри та ондуляція;

−незначне припухання та слабо виражена флуктуація;

+ місцеве підвищення температури, гіперемія, болюче припухання, флуктуація та набряк шкіри і підшкірної клітковини

Лікування абсцесів:

+ розтин, екстирпація, аспірація гнійного ексудату з подальшим промиванням порожнини антисептиками;

−вітаміни;

−введення антитоксичної сироватки

Абсцеси слід від диференціювати від:

−гематоми;

−лімфоекстравазату;

+гематоми, лімфоекстравазату, аневризми, грижі та новоутворення

Які є форми загальної хірургічної інфекції?

+ піємія, септицемія, септикопіємія;

−стафіло- та стрептококова, анаеробна, полібактеріальна;

−кріптогенна, післяродова та остеогенна

За локалізацією первинного септичного вогнища, сепсис розрізняють:

+ рановий, артрогенний, остеогенний, післяродовий, урогенний, оральний та кріптогенний;

−сепсис з метастазами (токсичний сепсис);

−сепсис без метастазів (доброякісний сепсис)

Клінічно септицемія супроводжується:

+ важким загальним станом, підвищенням загальної температури тіла, судомами, сильним потінням, профузним проносом, частим сечовиділенням;

−розвитком септичного остеомієліту та пневмонії;

−пропасницею та екзематозними ураженнями шкіри

В патогенезі розвитку правця найбільше значення має токсин, який виділяє CL. Tetani:

−екзотоксин;

−ендотоксин;

+тетаноспазмін

Першими клінічними ознаками правця є:

+ випадіння третьої повіки, судорожне скорочення жувальних мязів, утруднене ковтання, розширення ніздрів, напруження мязів;

− підвищення загальної температури тіла і тетанічне скорочення міжреберних мязів;

− ослаблення перистальтики кишечника та підвищення загальної температури тіла

Некробактеріоз це:

+інфекційне захворювання, яке проявляється прогресуючим гангренозно-некротичними процесами в оранах та тканинах;

−інфекційне захворювання яке проявляється гнійно-катаральним запаленням слисових оболонок глотки та лімфовузлів;

−це запалення поверхневих шарів шкіри, яке характеризується поліморфізмом висипів.

Для лікування хворих тварин на некробактеріоз застосовують:

− парантеральне введення антибіотиків;

−внутрішньовенне введення камфорної сироватки Кадикова;

+з появою некротичних вогнищ проводять хірургічне лікування, з максимальним видаленням мертвих та некротизованих тканин, обробляють антисептиками і накладають марлеві повязки з присипкою Островського чи емульсією АСД з димексидом

При лікуванні правця, ефективним є:

+ протиправцева сироватка та антибіотики широкого спекру дії

−антибіотики широкого спекру дії та протиправцевий специфічний концентрований антитоксин;

−лікування неефектине, тварину здають на забій.

Актинобактеріоз це:

+хронічне інфекційне захворювання, яке характеризується утворенням гнійних гранульом в ділянці голови та шиї;

−інфекційне захворювання, яке проявляється прогресуючим гангренозно-некротичними процесами в органах та тканинах;

−інфекційна хвороба, яка характеризується гострим перебігом та утворенням гранульоматозних вогнищ, оточених фіброзною тканиною у різних органах і тканинах

Збудником некробактеріозу є:

+ Fusobacterium necrophorum;

−Adenitis eqorum;

−Cl. Tetani

Актинобактеріозом хворіють:

− лише велика рогата худоба;

−коні та велика рогата худоба;

+найчастіше вівці

Для лікування хворих тварин на актинобактеріоз застосовують:

− парантеральне введення антибіотиків;

−внутрішньовенне введення камфорної сироватки Кадикова;

+на ранніх стадіях процесу вводять йодинол, а після формування абсцесів – оперативне втручання і вводять марлеві дренажі з йодованим рибячим жиром чи розчином Люголя

Модуль №7. Хвороби грудної і тазової кінцівок

Що таке крок тварини:

- переміщення тіла тварини в просторі

+ відстань між слідами однієї кінцівки

- відстань між слідами суміжних кінцівок

Для стійкого опирання на грудні кінцівку фіксація плечового суглоба здійснюється

- дельтоподібним м’язом

+ двоголовим м’язом плеча

- триголовим м’яз

Для стійкого опирання на тазову кінцівку фіксація колінного суглоба здійснюється

+ чотириголовим м’язом

- сідничними м’язами

- двоголовим м’язом стегна

В стоячому положенні фіксація суглобів пальців забезпечується

+ сухожилками згиначів пальців

- сухожилками розгиначів пальців

- міжкістковим середнім м’язом

Крок тварини розділяють на

+ дві фази: виносу та спирання

- три фази: відриву від ґрунту, підняття, спирання на ґрунт

- чотири: відриву від ґрунту, підняття, опускання, спирання на ґрунт

Які тварини в стані спокою можуть стояти без затрати м’язової енергії:

- велика рогата худоба

+ коні

- собаки

Під час руху тварини по колу навантаження на кінцівку що знаходиться всередині:

+ зростає

- зменшується

- залишається без змін

За гнійного запалення прекарпальної бурси у корови виконують:

- коротку новокаїнову блокаду, антибіотикотерапію

+ екстирпацію бурси

- пункцію бурси з послідуючим введенням в порожнину антибіотиків з новокаїном

У собаки діагностовано закритий діафізарний перелом променевої кістки без зміщення. В даному випадку раціональним методом лікування буде:

- інтрамедулярний остеосинтез

+ накладання гіпсової пов’язки

- накладання шинної пов’язки

Діагноз на дисплазію кульшового суглоба ставлять на основі:

- специфічних клінічних ознак

- спеціальних діагностичних проб

+ ренгенологічного дослідження

Вкажіть межі накладання гіпсової пов’язки за діафізарного перелому п’ясної кістки.

- проксимальна частина п’ястної кіски і нижче путового суглоба

+вище зап’ясного та нижче путового суглобів

- дистальну частина п’ястної кіски і зап’ястковий суглоб

У коня діагностовано гострий серозний тендовагініт сухожилкової піхви променевого розгинача зап’ястка. З лікувальною метою ви використаєте:

+ холодний компрес, тиснуча пов’язка, протизапальні засоби

- розтин в нижній ділянці припухлості для стоку ексудату

- розріз у верхній та нижній частинах припухлості з послідуючим дренажем

У собаки діагностували флегмону у ділянці передпліччя в стадії абсцедування. З лікувальною метою Ви проведете:

- накладання холодного компресу, антибіотикотерапію, протизапальну терапію

+ розтин, видалення ексудату, антисептичну обробку та дренування рани

- накладання зігріваючого компресу, антибіотикотерапію, протизапальну терапію

Дисплазія суглобів у собак супроводжується наступними симптомами:

+рецидивуючими вивихами пошкоджених суглобів

+ тривалою кульгавістю змішаного типу

- вираженою припухлістю ураженого суглоба

При паралічі променевого нерва випадає функція

+ триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

- м’язів згиначів зап’ястя та пальців

- двоголового м’яза плеча

При паралічі ліктьового нерва випадає функція

- триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

+- м’язів згиначів зап’ястя та пальців

- двоголового м’яза плеча

При запаленні бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість

- опірної кінцівки

+ висячої кінцівки

- змішана кульгавість

Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у

+ собак і коней

- великої рогатої худоби

- дрібної рогатої худоби та свиней

Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у

- собак і коней

+ великої рогатої худоби

- дрібної рогатої худоби та свиней

На дорсальній поверхні зап’ясткового суглоба відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, слабо болючий, флюктуючий набряк. Порушення функції кінцівки мало виражене, температура тіла в межах норми. Поставте діагноз.

+ прекарпальний бурсит

- тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

- артрит зап’ясткового суглоба

На дорсальній поверхні нижньої третини передпліччя і зап’ясткового суглоба відмічають напружену, гарячу, болючу овально-довгасту припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки. Підвищення температури тіла. Поставте діагноз.

- прекарпальний бурсит

+ тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

- артрит зап’ясткового суглоба

Для лікування перелому каудального кута лопатки у собаки застосовують

- накладання гіпсової пов’язки

+ екстракортикальний остеосинтез

- інтрамедулярний остеосинтез

Для лікування діафізарного перелому плечової кістки у тварин застосовують

- накладання шинної пов’язки

+ інтрамедулярний остеосинтез

- накладання гіпсової пов’язки

При запаленні бурси двоголового м’яза плеча(міжгорбкової сумки) у коня спостерігаються наступні клінічні ознаки:

+ під час руху вперед і по колу ураженою кінцівкою на зовні відмічається кульгавість, при осадженні коня назад рухи вільні.

- під час руху в перед і по колу ураженою кінцівкою на зовні рухи вільні, при осадженні коня назад відмічається кульгавість.

- під час руху кульгавість не відмічається, тварина не спирається на кінцівку в стані спокою.

Основною причиною параплегії тазових кінцівок у бичків на відголівлі вважають: