ВСТУП..………………………………………………………………………………………3
Мотивація, як елемент корпоративної культури…………………………………………....5
Формування корпоративної культури……………………………………………………….8
Структура та зміст корпоративної культури………………………………………………13
Висновок…………………………………………………………………………………….22
Список використаної літератури…………………………………………………………...24
ВСТУП
Актуальність теми. Сьогоднішня динамічно розвивається економіка призводить до того, що фірми і організації вимушені постійно еволюціонувати, щоб не залишитися за бортом прогресу і бізнесу. Постійно піддаючись впливу з боку зовнішнього середовища, пристосовуючись до змін, сучасна організація повинна мати здатність формувати і накопичувати потенціал, який може забезпечити не тільки своєчасну і адекватну реакцію на дії зовнішнього середовища, але і дасть можливість активно змінювати навколишню дійсність, ефективно управляти функціонуванням і розвитком численних елементів і підсистем організації.
Цей потенціал діяльності організації багато в чому забезпечується завдяки організаційній культурі: того, заради чого люди стали членами організації; того, як будуються відносини між ними, які принципи і методи виконання робіт використовуються в діяльності організації, що є мотивуючим фактором їхньої діяльності. Це обумовлює не лише розбіжність між організаціями, а й визначає успіх її функціонування та виживання в конкурентній боротьбі.
Об'єктом даної роботи виступає організаційна культура і мотивація, як одна із змістовних характеристик корпоративної культури.
Метою роботи є обгрунтування важливості та необхідності включення організаційної культури і мотивацію персоналу в ряд найважливіших ключових компетенцій будь-якого підприємства, що прагне ефективно функціонувати сьогодні.
Завданнями, спрямованими на досягнення цієї мети виступають:
дослідження теоретичних основ формування організаційної культури;
аналіз мотивації, як важливої складової організаційного життя компанії, що відбиває і надає сенс концепції організаційної культури;
аналіз впливу організаційної культури на ефективність функціонування підприємства;
розробка рекомендацій щодо формування і коригування організаційної культури.
Мотивація, як елемент організаційної культури
Гарна організація прагне максимально ефективно використовувати потенціал своїх працівників, створюючи всі умови для найбільш повної віддачі співробітників на роботі і для інтенсивного розвитку їхнього потенціалу. Для того щоб люди хотіли віддавати всі свої сили і знання на благо рідного підприємства, необхідно особлива внутрішня атмосфера, загальна ідея компанії. А втілюється ця ідея в організаційної (корпоративної) культури. Її не можна ні впровадити, ні зайняти, вона повинна бути сформована. І цей процес формування не такий уже простий. Перш, ніж перейти розгляду цього питання, розповімо про важливою складовою організаційного життя - про мотивацію.
Поняття мотивації тісно зв'язано з проблемою керування персоналом. Нові економічні відносини, породжені перехідним періодом, висувають і нові вимоги до персоналу. Це не тільки підбір, навчання і розстановка кадрів, але і формування нової свідомості, менталітету, а, отже, і методів мотивації.
В даний час існує безліч мотивуючих чинників працівників. Хтось бажає мати гарантовану заробітну плату. При цьому ні інтенсивність, ні якість праці в розрахунок не беруться, переважає бажання мати спокійну роботу з невеликим, але гарантованим заробітком, ніж інтенсивну роботу з високою оплатою. Але є на ринку праці і такі працівники, які володіють достатнім професіоналізмом і новою трудовою свідомістю, тобто люди з гарною моральною основою і розумінням праці, які готові викладатися на роботі повністю і отримувати за це хороше фінансове винагороду.
Таким чином, і потреби, і мотивація більшості працівників набувають надалі вивченні і систематизації. Що ж таке мотивація?
Мотивація - це процес спонукання кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення цілей організації.
Основні задачі мотивації:
формування в кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;
навчання персоналу і керівного складу психологічним основам спілкування;
формування в кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації.
Для вирішення цих задач необхідний аналіз:
процесу мотивації в організаціях
індивідуальної і групової мотивації, якщо така є в залежності між ними змін, що відбуваються в мотивації діяльності людини при переході до ринкових відносин.
Для вирішення зазначених задач застосовуються різні методи мотивації.
Найпершим і найбільш поширеним методом був метод покарання і заохочення, так звана політика «батога і пряника». Цей метод використовувався для досягнення бажаних результатів і проіснував досить довго в умовах адміністративно-командної системи. Поступово він трансформувався в систему адміністративних і економічних санкцій і стимулів. Такий метод був ефективний при повторюваних рутинних операціях. Незначної змістовної частини роботи, неможливості поміняти місце роботи (по різних причинах), а також в умовах бригадних і колективних підрядів, де діяли регламентовані надвишки й утримання.
З підвищенням ролі людського чинника з'явилися психологічні методи мотивації. В основі цих методів лежить твердження, що основним модифицирующим чинником є не тільки матеріальні стимули, але і нематеріальні мотиви, такі, як самоповага, визнання з боку навколишніх членів колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю фірмою. Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини, тобто усвідомленого відчуття нестачі в чим-небудь. Відчуття нестачі в чим-небудь має цілком певну мету, що і служить засобом задоволення потреб.
Але повернемося до поняття мотивації, у найзагальнішому вигляді мотивація людини до діяльності розуміється як сукупність рушійних сил, що спонукають людину до здійснення певних дій. Ці сили знаходяться поза і всередині людини та змушують її усвідомлено чи не усвідомлено робити деякі вчинки. При цьому зв'язок між окремими силами і діями людини опосередкований дуже складною системою взаємодій, у результаті чого різні люди можуть зовсім по різному реагувати на однакові впливи з боку однакових сил. Більше того, поведінка людини, здійснювані їм дії у свою чергу також можуть впливати на його реакцію, на дії, в результаті чого може мінятися як ступінь впливу дії, так і спрямованість поведінки, що викликається цим впливом.
Беручи до уваги сказане, можна спробувати дати більш деталізоване визначення мотивації. Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і додають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей.
Вплив мотивації на поведінку людини залежить від безлічі чинників, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини. До всього сказаного вище, додамо, що процес мотивації дуже важливий для формування корпоративної культури. У кожній організації створена своя система стимулів, існують певні методи підвищення продуктивності праці. Всі ці поняття є важливими складовими елементами організаційної культури.