Лекції

де СL50 – вміст токсичних речовин у підземних водах у природних умовах.

Екологічна оцінка технологій переробки сільськогосподарської сировини

Основною метою екологічної оцінки технологій переробки сільськогосподарської сировини є визначення екологічної оптимальності їх технологічних схем Логічним критерієм для цього може бути ступінь впливу виробництва на навколишнє середовище, який можна визначити за таким рівнянням [146]:

де min – оцінка одиниці q-го ресурсу, що споживається; Vq –річний об’єм вироблюваного ресурсу; Sqі – втрати і-го природокористувача (виробничого об’єкта).

Проте, таке визначення екологічної оцінки технологій переробки сільськогосподарської сировини ускладнено тим, що планово-господарські органи не мають відповідної інформації про базовий стан і динаміку впливу на навколишнє середовище діючих і проектних схем переробки сільськогосподарської сировини.

Враховуючи це, вважається, що кращим критерієм екологізації виробництва може служити рівень безвідходності виробництва, який перебуває в тісному зв’язку і залежності від масштабів споживання природоресурсного потенціалу навколишнього середовища і масою розміщених в ньому відходів. В такому разі оцінка рівня безвідходності ґрунтується на показниках, які характеризують ступінь замкнутості матеріально-технічного потоку виробництва відносно навколишнього середовища. Тоді

де K з – коефіцієнт замкнутості виробництва; Vq – фактичні витрати природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива на одиницю виробленої продукції (або сировини, що переробляється); Ak – річний обсяг виробництва продукції (пререробки сировини); Oпз – річний об’єм не використовуваних відходів і побічних продуктів виробництва.

Отже, коефіцієнт екологічності характеризує ступінь безпечності виробництва щодо навколишнього середовища і вираховується за формулою:

де К Е – коефіцієнт екологічності виробництва; Кв – коефіцієнт відходомісткості виробництва.

При цьому, коефіцієнт відходомісткості визначається співвідношенням маси відходів, зведеної до одного об’єму з урахуванням відмінностей ступеня їх шкідливості (небезпечності) в розрахунку на одиницю продукції (або перероблюваної сировини) за формулою:

де ОпзТ – річний об’єм невикористанового відходу Т-го виду, що розміщується в навколишньому

середовищі; РТ – показник відносної небезпеки відходів Т-го виду. Рівень безвідходності оцінюють за показником замкнутості, скоригованим на коефіцієнт екологічності, що дає змогу визначати ступінь збалансованості матеріально-сировинних потоків виробництва з урахуванням його безпечності щодо навколишнього середовища.

Залежно від специфіки переробки сільськогосподарської сировини оцінювати рівень безвідходності виробництва слід з урахуванням дії контрольних показників щодо водних і земельних ресурсів та енергомісткості технологічних процесів.Це означає, що оцінка екологічності територій переробки сільськогосподарської сировини є не самоціллю, а засобом розширення вузьких місць виробництва і досягнення на основі оптимального режиму ресурсокористування максимального доходу.