Метрологія ЛНАУ

41

Охорона навколишнього природного середовища – комплекс міжнародних,

державних, регіональних заходів (адміністративних, господарських, політичних та громадських) щодо підтримування параметрів функціонування природних систем (фізичних, хімічних і біологічних) в межах, що забезпечують здоров'я та добробут людини.

Організація роботи зі стандартизації в Україні. Правові та організаційні засади стандартизації в Україні встановлює Закон України "Про стандартизацію", прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України 17 травня 2001 року.

Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо-розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції:

−забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;

−вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

−бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

−встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

−вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

−співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;

−формує програму робіт із стандартизації та координує її реалізацію;

−приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;

−організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;

−організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації може виконувати

функції та повноваження згідно із законами України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності

43

Порядок застосування стандартів. Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством.

Стандарти застосовуються безпосередньо чи посиланням на них в інших документах.

Застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов'язковим:

для всіх суб'єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах;

для учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;

для виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;

для виробника чи постачальника, якщо його продукція сертифікована щодо дотримання вимог стандартів.

Міжнародні (регіональні) стандарти та стандарти інших країн, якщо їх вимоги не суперечать законодавству України, можна застосовувати в Україні в установленому порядку шляхом посилання на них у національних та інших стандартах.

Стандарти, застосовані під час виготовлення продукції, повинні зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску останнього виробу цього виду продукції.

Види стандартів. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, згідно з ДСТУ1.1-2001 розробляють стандарти таких видів:

1)основоположні стандарти;

2)термінологічні стандарти;

3)стандарти на методи випробування;

4)стандарти на продукцію;

5)стандарти на процеси;

6)стандарти на послугу;

7)стандарти на сумісність;

8)стандарти загальних технічних умов.

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загально-технічні вимоги та правила, норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.

Стандарти на терміни та визначення всіх категорій, крім державних, до їх затвердження підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначенню.

44

Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

Позначення стандартів і нормативних документів. Державні стандарти України позначають згідно з вимогами, які регламентує ДСТУ 1.5-93. Наприклад: ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення.

Позначення державного стандарту України складається з індексу (ДСТУ), реєстраційного номера, присвоєного йому при затвердженні, і відокремлених тире двох останніх цифр року ( з 2000 – 4 цифри) прийняття. У позначенні державного стандарту, що входить до комплексу стандартів, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандарту. Якщо стандарт використовується тільки в атомній енергетиці, додається літера А, яку проставляють після двох останніх цифр року його затвердження.) Позначення державного стандарту, що оформлений на підставі застосування автентичного тексту міжнародного або регіонального стандарту і не вміщує додаткові вимоги, складається з індексу (ДСТУ), позначення відповідно до міжнародного або регіонального стандарту без зазначення року його прийняття і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження державного стандарту. Наприклад, міжнародний стандарт ІSO 9591:1992 повинен позначатися ДСТУ ІSO 9591-93.

Система стандартів. Загальнотехнічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об'єднують в комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення рішень технічних і соціально-економічних завдань в певній галузі діяльності. Тепер діє понад 40 таких міждержавних систем, які забезпечують організацію виробництва високоякісної продукції. Найважливіші з них розглянуті нижче.

Державна система стандартизації. В Україні розроблено перші сім стандартів державної системи стандартизації. Стандарти державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту цифрою 1.

До державної системи стандартизації України належать:

ДСТУ 1.0-93. Основні положення; ДСТУ 1.2.-93 Порядок розроблення державних стандартів; ДСТУ 1.3-93 Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов; ДСТУ 1.4-93 Стандарти підприємства. Основні положення; ДСТУ 1.5-93 Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів; ДСТУ 1.6-97 Порядок державної реєстрації галузевих стандартів, стандартів науково-технічних товариств та інженерних товариств і спілок; ДСТУ 1.1- 2001 Стандартизація та сумісні види діяльності, терміни та визначення основних понять.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Ця система постійно діючих технічних і організаційних вимог, що забезпечують взаємний обмін конструкторською документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській розробці, спрощення форми документів і скорочення їх

45

номенклатури, а також єдність графічних зображень; механізовану і автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості до організації виробництва будь-якого виробу на будь-якому підприємстві в найкоротший термін.

Стандарти системи ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою 2.

Єдина система технологічної документації (ЄСТД). Ця система встановлює обов'язковий порядок розробки, оформлення і збереження всіх видів технологічної документації на машино- і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування, встановлення і ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної документації здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв'язки між відділами і цехами підприємства, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником).

Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації дають змогу використовувати прогресивні способи машинної її обробки і полегшують передачу документації на інші підприємства,

Стандарти ЄСТД позначаються перед номером стандарту цифрою 3.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ). Наповнена Національними стандартами України ДСТУ 2681, 2708, 3215, ... об'єднаних заголовком "Метрологія".

Комплекс НД регламентують загальні правила і норми метрологічного забезпечення стосовно одиниць фізичних величин та їх еталонів, метрологічної термінології.

Ця система має в теперішній час особливе значення. У сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань становлять пересічно близько 10% від загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60% (електронна, радіотехнічна тощо). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і відтворюваністю вимірювань, які можна досягнути лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни.

Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.

Роль обмеження різноманітності (уніфікації) в промисловому виробництві.

Обмеження різноманітності (уніфікація) як метод стандартизації полягає в раціональному скороченні кількості типів і параметричних (типорозмірних) рядів продукції однакового чи близького цільового (функціонального) призначення, встановленням оптимальних конструкторсько-технологічних рішень. Уніфікація продукції раціонально зменшує кількість різновидів, супроводжується типізацією шляхом комбінування (поєднання) найвдаліших конструкторсько-технологічних рішень, що існують в сукупності уніфікованих виробів.

Залежно від сфери проведення робіт з уніфікації розрізняють міжгалузеву уніфікацію, що проводиться в межах одного підприємства (об'єднання),

У промисловості існують такі види уніфікації продукції:

−модифікаційна – між базовою моделлю виробу і конструктивними модифікаціями, які виконані на основі базової моделі;

−внутрітипова (розмірно-конструктивна) – між однотипними виробами, що мають різні параметри;

46

−міжтипова – елементи продукції, що відрізняються конструкцією, але схожі за основними параметрами;

−загальна – схожа за призначенням продукція, що не має конструктивнотехнологічної подоби.

Уніфікація може бути повною і неповною. При повній уніфікації здійснюється уніфікація всіх елементів запроектованого або існуючого виробу, при неповній – тільки частини елементів.

Повна уніфікація передбачає уніфікацію форми, розмірів та матеріалів.

Якщо повна уніфікація неможлива, то проводять неповну, наприклад, уніфікують форму деталі, але не уніфікують розміри і матеріали деталі, а також складальні одиниці (вузли), якщо вони виконують близькі за характером функції.

Уніфікацію проводять при конструюванні виробів та їх виготовленні. Найефективнішою є уніфікація при конструюванні нових виробів, оскільки в цьому випадку вона може бути комплексною: уніфікують вироби, технологічні процеси та технологічну документацію. Під час виробництва можна проводити лише неповну уніфікацію, оскільки навіть незначна зміна конструкції тягне за собою зміну оснащення і технології.

У більшості країн набула поширення внутрітипова уніфікація, що проводиться на основі конструкторсько-уніфікованого ряду.

У конструкторсько-уніфікованому ряді виділяють базовий виріб (базову модель), що має максимальне конструктивне і технологічне наступництво, і модифікації - вироби (моделі), створені на основі базового. Важливо, щоби в основу конструктивноуніфікованого ряду був покладений базовий виріб з високими якісними характеристиками і з можливостями подальшого вдосконалення. Тоді весь конструктивно-уніфікований ряд становитиме вироби високої якості. Створення конструктивно-уніфікованих рядів сприяє прискореному оновленню виробів.

Рівень уніфікації деталей і вузлів як окремого виробу, так і всього уніфікованого ряду моделей характеризується коефіцієнтами уніфікації, наступництва конструктивних елементів в конструктивно-уніфікованому ряді та повторності деталей

водному виробі.

Варто відмітити, що можливості уніфікації в промисловому виробництві використовується ще недостатньо.

47

ЛІТЕРАТУРА

1.Амирджаянц Ф. А., Рабинович Б. Д., Швандар В. А. Эффективность стандартизации / Практическое пособие порасчетам, М.: Изд-во стандартов, 1987-

327с.

2.Бичкiвський Р. В., Зорiй В. 1., Столярчук П. Г. Основи метрологiчного забезпечення: Навч. посiбник. — Львiв: Видавництво державного унiверситету “Львiвська полiтехнiка”, 1999.- 180 с.

3.Бичкiвський Р. В., Столярчук П. Г., Гамула П. Р. Метрологiя стандартизацiя, управлiння якiстю та сертифiкацiя. Пiдручник: За ред. докт, техн. наук, проф. Бичкiвського Р. В. Львiв: Видавництво НУ “Львiвська полiтехнiка” 2001 — 450 с.

4.Бичкiвський Р. В., Столярчук П. Г., Сокiльник Л. I., Друзюк В. П. Сертифiкацiя: Посiбник / За ред. докт. техн. наук, проф. Бичкiвського Р. В. — Львiв: Видавництво НУ “Львiвська полiтехнiка”, 2001 —264 с.

5.Боженко Л. 1. Стандартизацiя, метрологiя та квалiметрiя у машинобудуваннi: Навчальний посiбник для студентiв вузiв машинобудiвних спецiальностей. — Львiв:

Свiт, 2002 — 320 с.

6.Боженко Л. 1. Технологiя машинобудування. Проектування та виробництво заготованок. Пiдручник. — Львiв: Свiт, 1996. — 368 с.

7.Боженко Л. 1. Технологiя машинобудування. Проектування технологiчного спорядження: Посiбник, — Львiв: Свiт, 2001 — 296 с.

8.Боженко Л.1., Гутта ОЙ. Управлiння якiстю, основи стандартизацiї та сертифiкацiї продукцiї. Нанчальний посiбник. — Львiв: ПТВФ “Афіша”, 2001. — 172с.

9.Володарський Є. Т., Кухарчук В. В., Поджаренко В. О., Сердюк Г. Б.

Метрологiчне забезпечення вимiрювань i контролю. Навчальний посiбник для студентiв технiчних спецiальностей вищих нанчальних закладiв. — Вiнниця: Видавництво державного Технiчного Унiверситету, 2001 — 220 с.

10.ГОСТ 8.401-80. Класы точности средств измерений. Общие требования.

11.ГОСТ 8032-84 Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел.

12.ДСТУ 2 195-99 Охорона природи. Поводження з викидами. Технiчний паспорт.

13.ДСТУ 268 1-94 Метрологiя. Термiни та визначення.

14.ДСТУ 2682-94 Метрологiя. Метрологiчне забезпечення. Основнi положения,

15.ДСТУ 2708-94 Метрологiя. Перевiряння засобiв вимiрювань. Органiзацiя та порядок проведения.

16.ДСТУ 3144-95 Штрихове кодування. Термiни та визначення.

17.ДСТУ 3145-95 Штрихове кодування. Загальнi вимоги

18.ДСТУ 3146-95 Штрихове кодування. Маркування об’єктiв iдентифiкації. Штриховi позначення ЕАN.

19.ДСТУ 3147-95 Штрихове кодування. Маркування об’єктiв iдентифiкації. Форма та розмiщення штрихових позначень ЕАN на тарi та пакуванні товарної продукцiї.

20.ДСТУ 3148-95 Штрихове кодування. Система електронного обмiну документами на постачання продукції.

21.ДСТУ 3215-95 Метрологiя. Метрологічна атестацiя вимiрювальної технiки. Органiзацiя та порядок проведення.

22.ДСТУ 3231-95 Метрологiя. Еталони одиниць фiзичних величин. Основнi положення, порядок розроблення, затвердження, реестрацiї, зберiгання та застосування.

48

23.ДСТУ 3279-95 Стандартизацiя послуг. Основнi положення.

24.ДСТУ 3400-2000 Метрологiя. Державнi випробування засобів вимiрювальної технiки. Основнi положення, органiзацiя, порядок проведення та розгляду результатiв.

25.ДСТУ 3651.0-97 Метрологiя. Одиницi фiзичних величин. Основнi одиницi фзичних величин Мiжнародної системи одиниць. Основнi положення назви та позначення.

26.ДСТУ 3651.1-97 Метрологiя. Одиницi фiзичних величин. Похiднi одиницi

фiзичних величин Мiжнародної системи одиниць та позасистемнi одиницi. Основнi поняття, назви та позначення.

27.ДСТУ 3651.2-97 Метрологiя. Одиницi фiзичних величин фiзичнi сталi та характеристичнi числа. Основнi положення, позначення, назви та значення.

28.ДСТУ 38 15-98 (ISО 10005-95) Управлiння якiстю. Настанови щодо програм якостi.

29.ДСТУ 3910-99 Охорона природи. Поводження з викидами. Класифiкацiя викидiв.

30.ДСТУ 3911-99 Охорона природи. Поводження з викидами. Виявлення викидiв i подання iнформацi. 3агальні вимоги.

31.ДСТУ 3921.1-99 (ISО 10012.1-92) Вимоги з забезпечеяяя якостi засобiв

вимiрювальної технiки. Ч. 1. Система метрологiчного забезпечення засобiв вимiрювальної техніки.

32.ДСТУ 3921.2-2000 Забезпеченяя якостi засобiв вимiрювально технiки. Ч. 2. Настанови (ISО 10012-2-97) щодо контролю процесiв вимiрювань.

33.ДСТУ 3957-2000 Система сертифiкацiї УкрСЕПРО. Порядок обстеженяя виробництва пiд час проведення сертифiкації.

34.ДСТУ 3989-2000 Метрологiя. Калiбрування засобiв вимiрюВально технiки. Основнi положення, органiзацiя, порядок, проведення та оформлення результатiв.

35.ДСТУ ЕN 4500 1-98 Загальнi вимоги до дiяльностi випробувальних лабораторiй.

36.ДСТУ ЕN 45002-98 Загальнi вимоги до атестацiї випробувальних лабораторiй.

37.ДСТУ 45003-98 Система акредитацiї калiбрувальних i випробувальних лабораторiй. Загальнi вимоги до функцiонування та визнання.

38.ДСТУ 45004-98 Загальнi вимоги до рiзного типу органiв з контролю.

39.ДСТУ ЕN 45011-98 Загальнi вимоги до органiв сертифiкацi гiродукцiТ.

40.ДСТУ ЕN 450 12-98 Загальнi вимоги до органiв з сертифiкацiТ систем якостi.

41.ДСТУ ЕN 45014-98 Загальнi вимоги додекларацйпостачальника щодо вiдповiдностi.

42.ДСТУ ISО 9000-1-95 Стандартизацiя з упраВлiння якiстю та забезпечення якостi. Ч. 1. Настанови щодо вибору та застосування.

43.ДСТУ ISО 9000-2-96 Стандартизацiя з управлiння якiстю та забезпечення якостi. Ч. 2. Настанови щодо застосування ,ДСТУ ISО 9001-95; ,ДСТУ ISО 9002-95 та ДСТУ ISО

9003-95.

44.ДСТУ ISО 9000-3-98 Стандартизацiя з управлiння якiстю та забезоечення якостi. Ч. 3. Настановя щодо застосування ДСТУ ISО 9001-95 пiд час розроблення, постачання та супроводження програмного забезпечення.

45.ДСТУ ISО 9000-4-98 Стандартизацiя з управлiння якiстю та забезпечення якостi. Ч. 4. Настанови щодо управлiння програмою надiйностi.

49

46. ДСТУ ISО 9001-95 Системи якостi. Модель забезпечення якостi в процесi проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування.

47.ДСТУ ISО 9002-95 Системи якостi. Модель забезпечення якостi в процес виробництва, монтажу та обслуговування.

48.ДСТУ ISО 9003-95 Системи якостi. Модель забезпечення якостi в процесi контролю готово продукцiї та випробувань.

49.ДСТУ ISО 9004-1-95 Управлiння якiстю та елементи системи якостi. Ч. 1. Настанови.

50.ДСТУ ISО 9004-2-96 Управлiння якiстю та елементи системи якостi. ч. 2. Настанови щодо послуг.

51.ДСТУ ISО 9004-3-98 Управлiння якiстю та елементи системи якостi. Ч. 3. Настанови щодо перероблюваних матерiалiв.

52.ДСТУ ISО 9004-4-98 Управлiння якiстю та елементи системи якостi. Ч. 4. Настанови щодо полiпшення якостi.

53.ДСТУ ISО 10011-1-97 Настанови щодо перевiряння систем якостi. Ч. 1. Перевiряння.

54.ДСТУ ISО 1001 1-2-97 Настанови щодо перевiряння систем якостi. Ч. 2. Квалiфiкацiйнi вимоги до аудиторiв з перевiряння систем якостi.

55.ДСТУ ISО 10011-3-97 Настанови щодо перевiряння систем якостi. Ч. 3. Управлiння програмами перевiрок.

56.ДСТУ ISО 10012-1-97 Вимоги забезпечення якостi вимiрювального обладнання. ч. i. Система метрологiчного пiдтвердження вiдповiдностi вимiрювального обладнання.

57.ДСТУ ISО 14001-97 Система управлiння навколишнiм середовишем. Склад та опис елементiв i настанови щодо застосування.

58.ДСТУ ISО 14004-97 Система управлiння навколишнiм середовищем. Загальнi настанови щодо принципiв управлiння, систем i засобiв забезпечення.

59.ДСТУ ISО 14010-97 Настанови щодо екологiчного аудиту. Загальнi принципи. Процедури аудиту.

60.ДСТУ ISО 14011-97 Настанови щодо екологiчного аудиту. Аудит систем управлiння довкiлля.

61.ДСТУ ISО 14012-97 Настанови щодо екологiчного аудиту. Класифiкацiйнi вимоги до аудиторiв з екологiї.

62.Закон України “Про метрологiю та метрологiчну діяльнiсть”, 1998 р.

63.Закон України “Про акредитацiю органiв з оцінки відповідності”, 2001 р.

64.Закон України “Про пiдтвердження відповідності”, 2001 р.

65.Закон України “Про стандартизацію”, 2001 р.

66.Эффективность стандартизации / Перевод с английского Е. М. Федорова. — М.: Изд-во стандартов, 1986 — 142 с.

67.Екимов А. В., Ревяков М. И. Надежность средств электроизмерительной техники.

— Л.: Энергоатомиздат, — 1986 — 207 с.

68.КНД 50-039-95 Нормативи трудомiсткостi на вартiсть робiт зi стандартизацiї.

69.Крылова Г. Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник для вузов. — 2-е изд., — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 1999. — 711 с.

70.Куликов Е. И. Методы измерения случайных процессов. М.: Радио и связь, 1986.

— 271 с.

50

71.Никифорец Э. Н. Сборник задач по взаимозаменяемости и метрологическому обеспечению в авиационной технике. Учебн. Пособие /Под ред.М. Н. Черновского.

— М.: Изд-во МАИ, 1990. — IОбс.

72.Новицкий П. В., Зограф И. А. Оценка погрешностей результатов измерений. — Л.: Энергоатомиздат, 1985 — 247 с.

73.Полiшко С. П., Трубенюк О. д. Точнiсть засобiв вимiрювання: Посiбник для вузiв / Пер. з рос. В. В. Клинченко. — К.: Вища школа — 1992. — 173 с.

74.Р 50-042-95 Система сертифiкацi УкрСЕПРО. Критерiоцiнки органу з

сертифiкації продукцiї пiд час його акредитацiї.

75.Р 50-060-95 Метрологiя. Типове положення про вiдомчi метрологiчнi служби.

76.Саранча Г. А. Метрологiя i стандартизацiя: Пiдр. — К.: Либідь, 1997. — 192 с.

77.Саранча Г. А. Метрологiя, стандартизацiя та управлiння якiстю: Пiдр. — К.:

Либiдь, 1993, — 256 с.

78.Справочник по теории вероятностей и математической статистике / В. С. Королюк, Н. И. Портенко, А. В. Скороход, А. Ф. Турбин — М.: Наука, 1985 — 640 с.

79.Теоретичнi основи iнформацiйно-вимiрювальної технiки / С. С. Обозовський. —

К.: УМК ВО, 1991. — 223 с.

80.Шишкин И. Ф. Метрология, стандартизация и управление качеством / Под. ред. Н. С. Соломенко. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 341 с.

81.Шишкин И. Ф. Теоретическая метрология: Учебник для вузов — М.: Изд-во стандартов, 1991. —472 с.

82.Боженко Л. Т. Метрологiя, стандартизацiя, сертифiкацiя та акредитація: Навчальний посiбник. — Львів: Афiша, 2006. — 324 с.