!!! Метрологія іц ставндартизація PosibnykA5k

4.4.Математичний елемент карти – елемент, що визначає математичний зв’язок між картою та поверхнею, що на ній зображена.

4.5.Картографічна проекція (проекція) – математично визначене відображення математичної поверхні Землі чи іншого небесного тіла на

4.6.Рівняння картографічної проекції (рівняння проекції) – два рівняння,

що визначають зв'язок між відповідними координатами точок на

4.7.Параметри картографічної проекції (параметри проекції) – сталі величини, що входять у рівняння картографічної проекції.

4.8.Геодезична основа карти (геодезична основа) – сукупність геодезичних даних, необхідних для створення (виготовлення) карти.

4.9.Географічна сітка – сітка меридіанів і паралелей на математичній поверхні землі чи на глобусі.

4.10.Координатна сітка – сітка, за допомогою якої можна визначити координати точки.

4.11.Картографічна сітка – зображення ліній меридіанів і паралелей на

4.12.Прямокутна сітка на карті (прямокутна сітка) – координатна сітка в

4.13.Кілометрова сітка – координатна сітка, лінії якої проведені на карті з інтервалами, що дорівнюють прийнятому для даної карти числу

151

4.14.Полярні сферичні координати – лінії вертикала та альмукантарата, що визначають положення точок на кулі відносно деякої точки полюса сферичних координат.

4.15.Вертикал – дуга великого кола на кулі, що визначається довжиною та азимутом – кутом між меридіаном полюса полярної системи координат

і самим вертикалом. en vertical

4.16.Альмукантарат – дуга малого кола на кулі, описана з точки полюса сферичної системи координат радіусом, що дорівнює довжині

4.17.Нормальна система полярних сферичних координат (нормальна система координат) – система полярних сферичних координат, полюс

4.18.Поперечна система полярних сферичних координат (поперечна система координат) – система полярних сферичних координат, полюс

4.19.Скісна система полярних сферичних координат (скісна система координат) – система полярних сферичних координат, полюс якої

4.20.Нормальна сітка картографічної проекції (нормальна сітка) –

картографічна сітка, яку одержують, застосовуючи нормальну сітку полярних сферичних координат.

4.21.Поперечна сітка картографічної проекції (поперечна сітка) –

картографічна сітка, яку одержують, застосовуючи поперечну систему полярних сферичних координат.

4.22.Скісна сітка картографічної проекції (скісна проекція) –

картографічна сітка, яку одержують, застосовуючи скісну систему полярних сферичних координат.

152

4.23.Частковий масштаб довжин ліній (частковий масштаб) – відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті до довжини відповідного

4.24.Головний масштаб довжин ліній (головний масштаб; загальний

4.25.Числовий масштаб довжин ліній (числовий масштаб) – дріб,

чисельник якого одиниця, а знаменник – число, яке вказує, у скільки разів зменшені лінійні величини на карті.

4.26.Словесний масштаб довжин (іменований масштаб; натуральний масштаб) – масштаб довжин, в якому числа, що стосуються

4.27.Графічний масштаб довжин (графічний масштаб) – масштаб, що має вигляд графіка і призначений для визначення відстаней на місцевості за вимірами відповідних відрізків цих відстаней на карті, якщо відхилення

4.28.Лінійний масштаб – масштаб у вигляді графіка, зображеного на карті відрізком прямої, поділеного на рівні частини з написами значеннями відповідних їм відстаней на місцевості.

4.29.Частковий масштаб площ (масштаб площ) – відношення нескінченно малої площі на карті до відповідної нескінченно малої площі на поверхні еліпсоїда або кулі.

4.30.Головний масштаб площ – відношення, яке показує у скільки разів

зменшена площа якоїсь фігури поверхні еліпсоїда або кулі при її відображення на карті.

153

4.31.Спотворення в картографічній проекції (спотворення) – спотворення довжин, площ, кутів при зображенні поверхні еліпсоїда або кулі на карті.

4.32.Збільшення масштабу (модуль масштабу) – відношення часткового масштабу довжин до головного масштабу.

4.33.Відношення спотворення довжин у картографічній проекції

(відношення спотворення довжин) – відхилення часткового масштабу довжин від головного масштабу, яке виражається в частках одиниці, до

4.34.Головні напрямки в картографічній проекції (головні напрямки) –

Два взаємно перпендикулярні напрямки в будь-якій точці карти,

4.35.Еліпс спотворень у картографічній проекції (еліпс спотворень) –

нескінченно малий еліпс у будь-якій точці карти, що є зображенням

4.36.Відносне спотворення площ картографічної проекції (відносне спотворення площ) – відхилення часткового масштабу площ від

квадрата головного масштабу, виражене в частках одиниці, до якої прирівнюється головний масштаб.

4.37.Спотворення кутів у картографічній проекції (спотворення кутів) –

різниця між величиною кута і величиною відповідного кута на поверхні

еліпсоїда або кулі. Примітка. Показником спотворення кута в даній точці карти є його максимальне значення.

4.38.Спотворення форм – відмінність між формами фігури об’єкта на карті і відповідної фігури на поверхні еліпсоїда або кулі. Примітка.

Показником спотворення форм є відношення найбільшого масштабу до найменьшого.

154

4.39.Ізоколи – лінії однакових спотворень у картографічній проекції.

4.40.Точки нульових спотворень у картографічній проекції (точки

нульових спотворень) – точки в картографічній проекції, в яких немає спотворень окремих або всіх видів.

4.41.Лінії нульових спотворень у картографічній проекції (лінії нульових спотворень) – лінії і картографічні проекції, вздовж яких

4.42.Центральна точка в картографічній проекції (центральна точка) –

точка в картографічній проекції, в якій градієнти масштабу уздовж головних напрямків дорівнюють нулю, а поблизу неї змінюються

4.43.Центральна лінія в картографічній проекції (центральна лінія) –

лінія в картографічній проекції, в усіх точках якої градієнти масштабів

уздовж головних напрямків дорівнюють нулю, а поблизу неї змінюються повільно.

4.44.Головна паралель (стандартна паралель, паралель перетину) –

паралель нормальної сітки в картографічній проекції, вздовж якої збігається величина головного масштабу.

4.45.Рівновелика картографічна проекція (рівновелика проекція,

рівноплощова проекція) – картографічна проекція на карті, в якій немає спотворення площ.

4.46.Рівновелика широта – широта точки в рівновеликому зображенні поверхні еліпсоїда на поверхні кулі.

4.47.Рівнокутна картографічна проекція (рівнокутна проекція) –

4.48.Ізометрична широта – вираз: q S0 (RМ : RП )d , в якому RМ і

4.49.Меридіональна частина – відстань уздовж меридіана від екватора до паралелі з відповідною широтою в рівнокутній нормальній циліндричній проекції.

4.50.Рівнокутна широта – широта точки в рівнокутному зображенні поверхні еліпсоїда на поверхні кулі.

4.51.Довільна картографічна проекція (довільна проекція) –

4.52.Рівнокутна картографічна проекція (рівнокутна проекція;

еквідистантна проекція) – довільна картографічна проекція, в якій

4.53.Рівнопроміжна широта – широта рівнопроміжного уздовж меридіана зображення поверхні еліпсоїда або на поверхні кулі.

4.54.Колова картографічна проекція (колова проекція) – картографічна

проекція, в якій меридіани і паралелі зображуються колами або їх дугами.

4.55.Азимутальна картографічна проекція (азимутальна проекція;

зенітальна проекція) – картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – концентричні кола, а меридіани їх радіуси, що перетинаються в загальній точці для паралелей під кутами, що

4.56.Перспективна картографічна проекція (перспективна проекція) –

картографічна проекція, яку одержують шляхом перспективного

156

4.57.Гномонійна картографічна проекція (гномонійна проекція) –

азимутальна перспективна проекція поверхні кулі на площину, коли проектування точок поверхні кулі виконується з її центра.

4.58.Стереографічна картографічна проекція (стереографічна проекція) –

азимутальна перспективна проекція кулі на площину, коли проектування точок поверхні здійснюється з точки, розміщеної на її

4.59.Зовнішня картографічна проекція (зовнішня проекція) – азимутальна перспективна проекція кулі на площину, в якій проектування точок поверхні кулі здійснюється з точки, розміщеної на скінченній відстані від поверхні.

4.60.Ортографічна картографічна проекції (ортографічна проекція) –

азимутальна перспективна проекція, коли проектування точок поверхні кулі здійснюється з точки, розміщеної на нескінченно великій відстані від її поверхні.

4.61.Псевдоазимутальна картографічна проекція (псевдоазимутальна

проекція) – картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – концентричні кола або їх дуги, а меридіани – криві, що сходяться в точці центра паралелей, симетричні відносно одного або двох прямолінійних меридіанів.

4.62.Конічна картографічна проекція (конічна проекція) – картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – дуги концентричних кіл, а меридіани – їх радіуси, що перетинаються в спеціальному центрі паралелей під кутами, пропорційними відповідним різницям довгот.

4.63.Псевдоконічна картографічна проекція (псевдоконічна проекція) –

картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – дуги

157

4.64.Поліконічна картографічна проекція (поліконічна проекція) –

картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – дуги ексцентричних кіл, середній меридіан – пряма лінія, на якій розміщені центри всіх паралелей, всі інші меридіани – криві, симетричні до середнього меридіану.

4.65.Узагальнена конічна картографічна проекція – картографічна

проекція, яка відрізняється від конічної тільки тим, що кути між меридіанами є досить складною функцією довготи.

4.66.Циліндрична картографічна проекція (циліндрічна проекція) –

картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – паралельні прямі, в загальному випадку не рівновіддалені між собою, а меридіани

– перпендикулярні до паралелей прямі, відстані між якими пропорційні

4.67.Узагальнена циліндрична картографічна проекція – проекція, яка відрізняється від циліндричної проекції тільки тим, що відстані між

4.68.Псевдоциліндрична картографічна проекція (псевдоциліндрична проекція) – картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки – паралельні прямі, як правило, розміщені не на однаковій відстані між собою, середній меридіан – пряма лінія, перпендикулярна до паралелей, всі інші меридіани – криві або прямі, нахилені до паралелей,

4.69.Багатогранна картографічна проекція (багатогранна проекція) –

картографічна проекція, параметри якої підібрані для кожного

4.70.Багато смугова картографічна проекція (багатосмугова проекція) –

картографічна проекція, параметри якої подібні для кожної окремої смуги, на які при відображенні умовно поділяється поверхня еліпсоїда або кулі.

4.71.Скомбінована картографічна проекція (скомбінована проекція) –

картографічна проекція, в якій окремі частини картографічної сітки побудовані в різних проекціях або в одній проекції, але з різними параметрами – сталими величинами в рівняннях проекції.

4.72.Похідна картографічна проекція (похідна проекція) – картографічна

проекція, яку одержано в результаті відповідного перетворення однієї або декількох відомих уже проекцій.

4.73.Локсодромія – лінія на поверхні еліпсоїда або кулі, яка перетинає меридіани під сталим кутом.

4.74.Ортограмія – лінія найкоротшої відстані між двома точками, якою на поверхні кулі є дуга великого кола, а на поверхні еліпсоїда –

геодезична лінія. en orthodrome

4.75.Видозмінена проста поліконічна проекція – багатогранна проекція поверхні еліпсоїда з поділом останньої на пояси і колони, в якій всі меридіани зображуються прямими лініями, причому довжини двох

меридіанів, віддалених на +2 по довготі від середнього меридіана, зображуються без спотворень, як і дві крайні паралелі аркуша карти – дуги кіл – зображуються без спотворень.

4.76.Проекція Меркатора – проекція з виглядом нормальної сітки – циліндрична, за характером спотворень – рівнокутна; має властивість локсодромічності (локсодромія зображується тут прямою лінією), внаслідок чого ця проекція застосовується при створенні морських карт.

4.77.Проекція Гауса-Крюгера – поперечно-циліндрична проекція поверхні еліпсоїда на площину, за характером спотворень – рівнокутна; без

159

5.МЕТОДИКА І ТЕХНОЛОГІЯ ВИДАННЯ КАРТ

5.1.Редакційний документ для створення карти (редакційний документ)

–документ, основним змістом якого є вказівки щодо складання карти і підготовки її до видання.

5.2.Програма карти – документ, в якому вказано: район картографування, призначення, вид, тип і тематика карти, її математична основа, зміст, принципи генералізації, способи зображення і застосування умовних позначень, картографічні матеріали та інші джерела і порядок їх

5.3.Програма атласу – документ, в якому вказано: район картографування, призначення, вид, тип і тематика атласу, математична основа всіх карт, що становлять зміст атласу, принципи генералізації, способи зображення і застосування умовних позначень, картографічні матеріали і порядок їх використання, а також описано

5.4.Редакційні вказівки для створення карти – документ, в якому викладено основні вказівки з принципових питань складання карти і

5.5.Формуляр карти – виробничий документ, який оформлюється при виконанні всіх процесів, пов’язаних із складням оригіналу карти і містить дані про виконання картографічних матеріалів, точність і послідовність складання елементів картографічного зображення і застосування при цьому прийомів генералізації, підготовку карти до

5.6.Черговий картографічний документ (підручний документ) –

документ, в який систематично заносяться всі зміни, що відбуваються на місцевості, і які можуть бути використані при оновленні або

160