Гаврилюк ТТ15 Реферат ОГІС частина1(Деркачева)
.docxОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально–науковий інститут Морського бізнесу
Кафедра «Експлуатації флоту і технологія морських перевезень»
РОЗРАХУНКОВО–ГРАФІЧНА РОБОТА
(частина 1)
Основи геоінформаційних систем в судноплавстві
(назва дисципліни)
Характеристика світових вантажопотоків, основних портів їх перевалки і морського шляху ( частина 1)
(назва блоку)
Перевезення нафти із Росії до Європи
(тема)
Студентки
1 курсу 5 групи Галузь
знань: 27 – Транспорт Спеціальності:
275
– Транспортні технології (на морському
та річковому транспорті)
Гаврилюк
О. Д. (прізвище
та ініціали)
Керівник:
Деркачева І. В.
(поасада,
вчене звання, науковий ступінь, прізвище
та ініціали)
Кількість
балів:
(підпис)
(прізвище ініціали)
(дата)
Захист прийнято:
Зміст:
Характеристика вантажу
Аналіз вантажопотоку
Порти країн відправлення та призначення
Описання шляхів доставки вантажів
Графічна частина
Висновок
Характеристика вантажу:
Нафта – горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що, як правило, являє собою густу оліїсту рідину. Класифікують нафту на класи, типи, групи і види (за складом, вмістом сірки, вмістом фракцій, вмістом базових мастил, вмістом твердих парафінів, вмістом смол і асфальтенів). Забарвлення червоно-коричневе, буває жовто-зелене і чорне, іноді зустрічається безбарвна нафта. Нафтопродукти поділяються на світлі (бензин, бензол, гас, нафта, легкі сорти моторних і дизельних палив), темні (мазут, нафтобітуми, важкі сорти моторних палив), рідкі мастила, одержувані шляхом перегонки нафти. Даний вантаж має характерний запах, легший за воду, у воді нерозчинний. За хімічною природою і походженням близька до природних горючих газів, озокериту, асфальту. Природну нафту переганяють по нафтопроводу, перевозять наземним і морським транспортом. Порядок перевезення нафтопродуктів залежить від фізико-хімічних характеристик кінцевих товарів.
Нафта – наливний вантаж, є вогненебезпечним. Ця небезпека характеризується температурою спалаху і самозаймання. Нафту перевозять нафтоналивними або газовими танкерами, в спеціальних танкер-контейнерах, а також в універсальних при наявності транспортної упаковки. Під час наливу і зливу заземляють всі металеві частини корпуса судна і перевантажувальних пристроїв. При підвищенні температури об'єм нафтопродукту збільшується, а щільність зменшується, і навпаки. Це властивість нафтопродуктів необхідно враховувати при замірах і перекачуванні.
Аналіз вантажопотоку:
Нафтова промисловість Росії – провідна галузь російської промисловості, що включає в себе видобуток, переробку, виробництво, транспортування і збут нафтопродуктів.
У 2019 році Росії була на третьому місті в світі після США і Саудівської Аравії по видобуванню нафти.
Нафта видобувається у таких регіонах як: Ханти–Мансійський (Пріобське, Лянторське, Федоровське родовища), Ямало–Німецький (Урегонське родовище), Республіка Татарстан, Якутія, Волго–Уральск (Ромашкінське родовище), тощо.
Порти країн відправлення/призначення:
Росія – пункт відправлення.
Російські морські порти в яких експортують нафту: Приморськ, Новоросійськ.
1. Приморськ – найбільший російський нафтоналивний порт на Балтиці, кінцева точка Балтійської трубопровідної системи. Порт розташований на материковій частині протоки Бьoркезунд Фінської затоки Балтійського моря, у 5 кілометрах на південний схід від міста Приморська. Порт призначений для обслуговування танкерів дедвейтом до 150 000 тон, тобто судів з близькою до максимальної осаді кораблів здатних заходити з океану в Балтійське море. Зважаючи на обмежені глибин в Датських протоках супертанкери не можуть заходити в Балтику. Максимальна глибина біля причалу 18,2 м.
2. Новоросійськ – один з найбільших портів Чорного моря, найбільший порт Росії. Рекордсмен портів Росії за протяжністю причальної лінії, що досягає в довжину 8,3 км. Морський порт розташований на північно-східному узбережжі Чорного моря в незамерзаючої і зручною для судноплавства Новоросійської бухті. Навігація в порту триває цілий рік, хоча і може перериватися в зимовий період, коли з північного сходу дує вітер бора, що представляє небезпеку для судів. Новоросійська бухта доступна для суден з осадкою до 19,0 м, а внутрішня акваторія порту - до 12,5 м.
Європа – Ірландія (пункт призначення).
Морські порти Ірландії в які імпортують нафту: Дублін, Корк.
1. Дублін – морський порт, що має як історичне, так і сучасне економічне значення. У гирлі річки веде канал, що допускає прохід суден з осадкою до 10 м в повну воду. У порту Дублін є причал для танкерів і 5 причалів для розвантаження контейнерів. Довжина причального фронту близько 8 км з глибинами до 11 м. Приблизно дві третини портового трафіку Ірландії проходить через порт, який на сьогоднішній день є найбільш завантаженим на острові Ірландія. Останнім часом, порт і його землі, в основному в східній частині Дубліна
2. Корк – маленький порт, розмір гавані середній. У центрі порта Корк можуть пришвартуватися судна довжиною менше 152 м. Всі інші швартуються біля терміналу в місті Ков, в 20 км від Корка. Туристичний порт.
Описання шляхів доставки вантажів:
Новоросійськ Корк:
Судно починає шлях з заданого порту (Новоросійськ) через Чорне море до Туреччини, далі Мармурове море, Егейське море. Середземне море, через яке судно здійснює значну відстань до моря Альборан та проходить Гібралтарську протоку, виходячи в Атлантичний океан. Товар опиняється у Кельтському море і долає прямий рейс до заданого порту (Корк)
Балтійськ (приморськ) Дублін:
Судно починає шлях з заданого порту (Приморськ) через Фінську затоку заходячи у Балтійське море. Далі прямує через протоки Зунд, Каттеґат та Скаґеррак виходячи у Північне море. Судно проходить протоку Па–де–Кале та Ла–Манш, опиняється в Кельтському морі. Далі через протоку Святого Ґеорга опиняємось в Ірландському морі і прямуємо до заданого порту (Дублін).
м.
Альборан
Мармурове
м.
Ірландське
м.
Кельтське
м.
Каттеґат
Зунд
Скаґеррак
Північне
м.
Фінська
пр.
Балтійське
м.
Гібралтарська
пр.
Середземне
м.
Егейське
м.
Чорне
м.
Висновок:
Я везу вантаж з Росії до Європи. Мною були задані два маршрути, де я обрала два різних порта Росії і два різних порта Ірландії. В результаті розгляду заданих мною шляхів, я обрала шлях з порту Приморська (Ленінградська область) до Дубліна. Тому що він простіше, коротше і з меншими затратами, ніж шлях з порту Новоросійська (Краснодарський край) до порту Корк. Все здійснювалося з урахуванням габаритів і осадки суден, використаної кількості палива, природних умов, тощо.
Список літератури:
Компактний атлас світу ДНВП «Картографія»
Сайт «Вільна енциклопедія «Вікіпедія» http://ru.wikipedia.org/
Сайт журналу «Форбс» http://www.forbes.com
Методичні вказівки до виконання РГР І. В. Деркачева
Одеса – 2021