МВ до курс.проект. ТВО зфн Решетков Мурадян 2017
.pdf21
{В} - найменше ціле число більше або рівне В, наприклад, {3,2} = 4, {5} = 5. Кількість навантажувачів на складі ТЛ, яке необхідно для доставлення вантажу зі складу на рампу розраховується за формулою:
|
|
|
{ |
|
|
} |
|
N |
С-В |
= |
n * PПВ |
ТХЧ |
/ РПС |
|
, |
|
|
|
ТХЧ |
|
|
(46)
де
n
- кількість навантажувачів одночасно працюючих у вагоні;
P |
ПВ |
|
ТХЧ |
||
|
- технологічна продуктивність одного навантажувача, що забезпечує
вивантаження (завантаження) вагона за спрощеним варіантом «склад-вагон», т/год;
Р |
ПС |
|
ТХЧ |
||
|
- технологічна продуктивність одного навантажувача, що забезпечує переміщення
вантажу зі складу на рампу за спрощеним варіантом «склад-вагон», т / год.
Кількість робочих на кожному робочому місці залежить від рівня механізації перевантажувальних робіт. При комплексно-механізованому процесі кількість робочих визначається кількістю робочих, які керуюють машинами та виконують операції по відстропленню і застропленню підйомів вантажу. Слід мати на увазі, що роботу крану крім кранівника забезпечує також сигнальник.
Результати розрахунків представляємо у в таблиці 5.
Таблиця 5
Схема |
Вагонна |
Складська |
Кордонна |
Суднова |
Усього |
вагон-судно |
|
|
|
|
|
склад-судно |
|
|
|
|
|
вагон-склад |
|
|
|
|
|
Далі визначаються технологічни показникі.
Змінна норма виробітку комплексної бригади робітників = комплексна норма
виробітку (КНВ), т/зм: |
|
КНВi= Ртхч *7. |
(47) |
Комплексна норма часу КНЧ у годинниках на 1т, год/т:
КНЧ=1/ Ртхч. (48)
Середня норма виробітку (НВ) одного робітника комплексної бригади в тоннах на одну людино-зміну:
|
|
НВ=КНВ/Nроб, |
|
(49) |
|||
де Nроб - загальна кількість робітників всіх професій у комплексній бригаді й |
|||||||
розміщення робітників по операціях технологічного процесу, чол. |
|
|
|
||||
|
Середня норма часу (НЧ) для всіх робітників комплексної |
бригади в |
|||||
людино-годинах на одну тонну, чол-год/т. |
|
|
|
|
|
||
|
|
НЧ=Nроб/Ртхч, |
|
(50) |
|||
|
Розрахунки показників по варіантах робіт зведені в таблиці 6. |
|
|
|
|||
|
Таблиця 6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Варіанти робіт |
|
|
|
|
|
Найменування показника |
склад - вагон |
склад - трюм |
|
вагон - трюм |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КНВ, т/зм |
|
|
|
|
|
|
|
КНЧ, г/т |
|
|
|
|
|
|
|
Nроб, чол |
|
|
|
|
|
|
[Введите текст] |
|
|
|
|
|
|
|
22
НВ, т-чол/зм
НЧ, чол-г/тонну
Результати розрахунків підрозділу приводимо у вигляді таблиці технологічних показників РТК (табл. 7).
Таблиця 7-Технологічні показникі проектної робочої технологічної карти
|
|
|
Розміщення докерів-механізаторів / машин по |
|||||||
№ |
|
|
|
|
технологічних операціях |
|
||||
|
|
Технологічні схеми |
ВГН |
ВПТ |
СКЛ |
КРД |
СДВ |
Усього |
|
КНВ, т/зм |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Визначення верхньої границі концентрації технологічних ліній на судні |
|||||||||
Верхньою границею концентрації ТЛ на судні K називається така кількість ТЛ, яких необхідно й досить для обробки судна.
Для суховантажного судна K визначається по формулі:
K = 1,16665 *
Dw0,0849 *
L |
0,3333 |
|
*
B |
-0.7743 |
|
* No0,5185
*
(No2
+ 1) |
0,2092 |
|
,
(51)
де Dw – дедвейт судна;
L – максимальна довжина судна; B – ширина судна;
N0 – кількість вантажних відсіків;
N02 – кількість вантажних відсіків, що допускають обробку двома ТЛ
Величина K є верхньою межею концентрації ТЛ на судні (причалі). Зосередження більшої кількості ТЛ вужа не призведе до скорочення часу обробка судна, т. Внаслідок нерівномірного завантаження відсіків судна частина ТЛ закінчить роботу раніше. Очевидно, що K може бути дробовий, числом, наприклад 4,7, его означає, що 70% часи навантаження (вивантаження) судна працює п'ять ТЛ, 30% часу працює чотири ТЛ.
10. Визначення мінімальної кількості технологічних ліній на морському
вантажному фронті
Мінімальна кількість ТЛ розраховується з умови освоєння розрахункового добового вантажообігу:
м |
|
|
|
ь |
|
|
||
п |
qпр × Qc |
|
|
п |
|
|
||
п |
|
|
п |
|
|
|||
Nmin = н |
|
|
|
|
|
э |
, |
(52) |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|||||
пРтхч × (Qс × tеф - q |
пр |
* τ доп |
п |
|
|
|||
п |
|
|
п |
|
|
|||
о |
|
|
|
ю |
|
|||
де qпр – добовий вантажообіг причалу; Qс – завантаження судна;
– усереднене значення технологічної продуктивності машин; Tеф – тривалість роботи на причалі протягом доби (tеф = 23 год);
[Введите текст]
доп – час на допоміжні операції ( доп = 6 год)
qпр = |
q |
, |
|
|
Qр |
= |
Q |
, |
n |
|
|
n |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Q |
Ч |
|
|
|
|
|
|
q = |
р |
Кміс |
|
, |
|
|
|
|
Тн Ч(30 |
- tнр) |
|
||||
|
|
|
|
|
||||
де q – добовий вантажообіг порту; n – число причалів.
Qр – річний вантажообіг причалу, т; Q – річний вантажообіг;
Кміс – коефіцієнт місячної нерівномірності; Тн – період навігації в місяцях;
tнр – кількість неробочих діб в місяці (tнр =
n = |
q |
|
Ч |
||
|
||
|
Кз П |
4 доби).
,
max
де Кз – коефіцієнт зайнятості причалу (Кз = 0,7); Пmax – пропускна здатність причалу при K ТЛ.
Пmax = |
Ч |
|
, |
|
Qс tеф |
||||
|
|
|||
|
Q |
|
|
|
|
с |
+ τдоп |
|
|
|
К * Ртхч |
|
||
|
|
|
||
23
(53)
(54)
(55)
(56)
11. Визначення оптимальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті
Задача по визначенню оптимальної кількості ТЛ (Nопт) на морському вантажному фронті (МГФ) одного причалу при заданому вантажообігу зводиться до визначення такої кількості ТЛ, при якому порт / стивідорна компанія буде виконувати норму завантаження судна прописану в договорі з експедитором.
Визначаємо кількість технологічних ліній на причалі – Nтл для забезпечення ринкового рівня валової інтенсивності обробки судна:
|
|
Мк |
|
|
N тл |
ч |
|
(57) |
|
РТХЧ Т |
|
|||
|
|
см |
||
де Мкч – чиста продуктивність обробки судна в згідно контракту з експедитором т/судно–доба;
Ртхч – середньозважена продуктивність технологічної лінії, т/год; ∑Тсм – сумарна тривалість робочих змін за добу порту/стивідорній компанії.
12.Визначення кількості технологічних ліній на тиловому вантажному фронті
Після чого, визначимо кількості ТЛ на тиловому вантажному фронті.
Тилові ТЛ виконують роботу по варіанту «вагон - склад». Прибуття вагонів носить порівняно рівномірний характер стосовно прибуття суден і вартість вагонів
[Введите текст]
24
також порівняно невелика. Тому при розрахунку кількості тилових ТЛ виходимо з умови освоєння розрахункового добового вантажообігу.
Таким чином, число ТЛ визначаємо по формулі:
м |
|
|
Q |
Чq |
|
|
|
ь |
|
|
||||
п |
|
|
пр |
|
|
п |
|
|
||||||
п |
|
|
|
|
п |
|
|
|
|
п |
, |
(58) |
||
Nт = н |
|
Ч( |
|
|
Ч |
|
- q |
|
Ч |
э |
||||
п |
|
Q |
|
|
|
)п |
|
|
||||||
о |
P |
с-в |
|
п |
t |
еф |
|
пр |
τ |
ю |
|
|||
п |
|
|
|
|
|
|
нс п |
|
|
|||||
де нс – тривалість допоміжних операцій, виконуваних з вагонами, які не можна суміщатися з вантажними роботами, г. ( нс = 0,75 год.);
Qп – кількість вантажу в одній подачі вагонів, т. |
|
|||
Qп = Nв * qв, |
(59) |
|||
де qв – кількість вантажу в одному вагоні, т; |
|
|
|
|
Nв – кількість вагонів на вантажному фронті: |
|
|||
|
й |
|
щ |
|
|
0, 85* |
Lпр ъ |
(60) |
|
Nв = |
к |
|
||
к |
|
, |
||
|
lв |
ъ |
|
|
|
л |
ы |
|
|
де Lпр – довжина причалу; |
|
|
|
|
lв – довжина вагона. |
|
|
|
|
Lпр = Lс + d, |
(61) |
|||
де Lс – довжина судна; |
|
|
|
|
d – відстань між причалами (d = 15 м). |
|
|
|
|
Кількість вагонів в одній подачі визначається з наступних міркувань: всі вагони повинні бути розвантажені (завантажені) одночасно для того, щоб у роботі окремих ТЛ не було перерв. Тому кількість вагонів у подачі повинне бути кратним кількості ТЛ.
й |
щ |
|
Nв |
|
|
nвт = к |
ъ; |
(62) |
к |
ъ |
|
Nт |
ы |
|
л |
|
|
Уточнюємо число вагонів в одній подачі |
|
|
Nвпт = nвт * Nт; |
(63) |
|
Уточнюємо кількість вантажу в одній подачі |
|
|
Qп = Nвпт * qв; |
(64) |
|
Уточнюємо Nт |
|
|
13.Визначення кількості залізничних шляхів морського вантажного фронту
Кількість залізничних шляхів морського вантажного фронту (МВФ) визначається з умови забезпечення безперервної обробки судна за прямим варіантом.
Для забезпечення рівномірного завантаження ТЛ кількість вагонів в подачі повинно бути кратним кількості ТЛ.
Час обробки подачі вагонів за прямим варіантом:
t |
В |
= n |
В |
Чq |
В |
/ PП |
ТХЧ |
, |
(65) |
|
|
|
|
|
|
де nВ - кількість одночасно обробляємих вагонів, од.
n |
В |
= N |
В |
/ N |
. |
(66) |
|
[ |
|
ОПТ ] |
|
Число шляхів, необхідних для забезпечення безперервної обробки вагонів за прямим варіантом, коли по черзі на одних коліях проводяться вантажні операції, а на інших - маневри, розраховується за формулою:
. NЖП = {(tВ + τНС ) / tВ }, |
(67) |
[Введите текст]
25
Такі розрахунки справедливі при 1-2 суміжних причалах. При трьох - додається ще один шлях, при чотирьох - два. При більшій кількості причалів встановлюються два заїзди.
Число подач на добу, яке необхідно для роботи за прямим варіантом розраховується за формулою:
С |
= [t |
ЕФ |
/ (t |
В |
+ τ |
НС |
)], |
П |
|
|
|
|
14.Визначення кількості залізничних шляхів тилового вантажного фронту
(68)
Кількість залізничних колій тилового вантажного фронту визначається з умови освоєння розрахункового добового вантажообігу при роботі за спрощеним варіантом «вагон-склад» і назад.
Час обробки подачі вагонів:
tВТ = nВТ ЧqВ / PС-В ,
Кількість подач вагонів, яке необхідно здійснити за добу для освоєння добового вантажообігу одного причалу визначається по формулі:
с |
Т |
= {q |
ПР |
/ (q |
В |
* N |
ВПТ |
)}, |
|
|
|
|
|
Тоді необхідне число залізничних колій складе:
NЖТ = {сТ *(tВТ + τНС ) / 24},
15. Уточнений розрахунок складів
(69)
(70)
(71)
При розрахунку складів в першому наближенні використовувалася наближена формула для визначення величини ЕЗ. Тепер, коли розраховане оптимальну кількість причалів і ТЛ, можна внести уточнення в початковий розрахунок складів.
Ємність складів одного причалу:
Е = К |
СЛ |
ЧQ |
+ Е |
, |
1 |
C |
З |
|
Запас ємності розраховуємо за уточненою формулою:
Е = П * τ, якщо Q max і |
15; |
||||
1 |
|
мес |
|
|
|
Q |
max |
Чτ / 15, якщо Q |
max |
/ П < 15; |
|
|
мес |
|
|||
мес |
|
|
|
|
|
де П - пропускна здатність одного причалу т / доб.;
(72)
(73)
(74)
Q |
max - максимальний місячний вантажообіг одного причалу, т.; |
|
|||
|
мес |
|
|
|
|
|
П = QC * tЕФ / (tв + τВСП ), |
(75) |
|||
де tв - тривалість вантажної обробки судна при оптимальній кількості ТЛ. |
|
||||
|
Q |
max = Q * К |
міс |
/ Т ; |
(76) |
|
мес |
р |
н |
|
|
Далі розраховуються за формулами уточнені площа і лінійні розміри складу одного причалу.
[Введите текст]
26
16. Розрахунок проектної собівартості перевалки вантажу
Собівартістю вантажно-розвантажувальних порту/стивідорної компанії на перевалку вантажу.
10 |
|
S = е |
Si , |
i=1 |
|
робіт називають сумарні витрати
(77)
де S1 – витрати по основній і додатковій заробітній платі портовим робітником; |
|
|
S2 – витрати на амортизацію й поточний ремонт кранів і навантажувачів; |
|
|
S3 – витрати на амортизацію й поточний ремонт причалів і складів; |
|
|
S4 – витрати на електроенергію; |
|
|
S5 – витрати на паливо; |
|
|
S6 |
– витрати на обтиральні, мастильні матеріали; |
|
S7 |
– витрати на зношування малоцінних і швидкозношуваного інвентарю; |
|
S8 |
– адміністративно-управлінські витрати; |
|
S9 |
–витрати на використання сепарації при вантажних робітах; |
|
|
S1 = Кп * Кс * Кдоп * Кч * Км * Кз * (Sгр + Sобсл + Sрв), |
(78) |
де Кп, Кс, Кдоп, Кч, Км, Кз – коефіцієнти, що враховують доплати, пов'язані із преміюванням, соціальним страхуванням, оплатою відпусток, доплату в
чорнобильський фонд, медичне страхування, фонд зайнятості :
(Кп * Кс * Кдоп * Кч * Км * Кз = 2,4);
Sгр – витрати на робітників по вантажних роботах; Sобсл – витрати на обслуговування;
Sрв – витрати на розпорядчо-допоміжний персонал;
Sгр = Кбр * Ссд * Тгр + (Ккл + Кн + Кпр) * Сдоп * Тгр, |
|
(79) |
||||||||||||||
де Тгр – трудомісткість ЗРР; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кбр – коефіцієнт, що враховує доплату за керівництво бригадою (Кбр = 1,02); |
|
|||||||||||||||
Ккл – коефіцієнт, що враховує доплату за класність; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Кн – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час (Кн = 0,048); |
|
|
|
|
|
|||||||||||
Кпр – коефіцієнт, що враховує роботу у святкові дні (Кпр = 0,03); |
|
|
|
|
||||||||||||
Ссд – тариф на відрядні (Ссд = 50 |
грн |
|
); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
люд* час |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Сдоп – тариф на виконання додаткових робіт (Сдоп = 18 |
грн |
|
). |
|
|
|
||||||||||
люд* час |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Ккл = (0,2 n1 + 0,15 n2 + 0,1 n3) / (n1 + n2 + n3 + n4), |
|
(80) |
||||||||||||||
де n1, n2, n3, n4 - кількість робітників I, II, III, IV класів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Тгр = Qр * |
nрс-ваг * Ктр |
+ |
n |
рс-скл(1 - К тр) |
+ |
n рскл-ваг(1 - |
К тр) |
, |
(81) |
|||||||
Рс-ваг,тхч |
|
Рс-скл,тхч |
|
Р скл-ваг,тхч |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
де nр – число робітників по варіантах робіт; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Sобсл = (1 + Кн + Кпр) * Тобсл * Собсл, |
|
|
|
|
( 82) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
грн |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де Собсл – тариф на обслуговування (Собсл = 48 |
|
); |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
люд* час |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Тобсл – час обслуговування; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тобсл = Тн е |
(Ni ti) |
|
|
|
|
|
(83) |
||||||||
i
де Тн – період навігації, доба;
[Введите текст]
27
(84)
Витрати на амортизацію й поточний ремонт перевантажувального устаткування:
S2 = Nопт * (Кк * +
N1 |
* K1 |
а1 b1 |
|
100 |
|||
|
|
);
(85)
де Nопт – оптимальне число кордонних ТЛ.
Витрати на амортизацію й поточний ремонт портових інженерних споруджень
S3 = Апр + Аскл, |
|
(86) |
||
де Апр – витрати на амортизацію й поточний ремонт причалів; |
|
|||
Аскл – витрати на амортизацію й поточний ремонт складів; |
|
|||
Апр = |
Кпр(апр + bпр) |
, |
(87) |
|
100 |
||||
|
|
|
||
де Кпр – вартість причалу; апр – відсоток на відрахування амортизації для причалу (апр = 3%);
bпр – відсоток на відрахування на поточний ремонт для причалу (bпр = 1%);
Кпр = Lпр * Кпр м,
де Кпр м – вартість погонного метра причалу (Додаток Б);
Аскл = |
Кскл(аскл + bскл) |
, |
|
100 |
|||
|
|
де Кскл – вартість складу; аскл – відсоток на відрахування амортизації для складу (апр = 3%);
bскл – відсоток на відрахування на поточний ремонт для складу (bпр = 1%);
Кскл = Fскл * Кскл м2,
де Кскл м2 – вартість 1 м2 складу (Додаток В) Витрати на електричну енергію:
(88)
(89)
(90)
S4 = Sэм + Sэз + Sэ осв, |
(91) |
де Sэм – витрати на електроенергію, що споживається працюючими від мережі кранами; Sэз – витрати на електроенергію, що споживається працюючими від мережі
електронавантажувачами ; |
|
|
|
|
|
|
Sэ осв – вартість електроенергії на освітлення. |
|
|
|
|
|
|
Вартість електроенергії, що витрачається машинами циклічної дії: |
|
|
|
|||
Sэм = 1,02 * 0 * э * Ца * Nк * Тк + Кспр * Цз * Nк, |
(92) |
|||||
де 1,02 - коефіцієнт, що враховує втрату електроенергії на випробування; |
|
|||||
0 – коефіцієнт одночасної роботи двигунів ( 0 = 0,4); |
|
|
|
|
|
|
э – коефіцієнт використання потужності двигунів ( э = 0,75); |
|
|
|
|||
Ца – вартість кВт г. активної електроенергії (Ца = 2,2 |
грн |
); |
|
|
|
|
кВт* г . |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
Nк – сумарна потужність двигунів 1 крана (Nк = 132 |
кВт |
); |
|
|
|
|
г . |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Тк – трудомісткість робіт у машино-годинах, виконуваних краном; |
|
|||||
Кспр – коефіцієнт, що враховує попит (для двох ТЛ Кспр = 0,27); |
|
|
|
|||
|
|
|
|
грн |
|
|
Цз – вартість 1 кВт потужності заявленої електроенергії (Цз = 420 |
|
); |
|
|||
кВт Чрік |
|
|||||
Nк – сумарна потужність двигунів всіх кранів, установлених на комплексі;
[Введите текст]
Тк =
Qр ЧКтр
Ркрс-в
+Qр Ч(1 - Ктр) + Qр Ч(1 - Ктр)
Ркрс-скл Ркрскл-в
;
28
(93)
Вартість енергії на освітлення
Sе осв = Nуд * S * (Ца * Тн * Тноч + Цз), |
(94) |
де Nуд – питома потужність освітлювальних приладів; |
|
S – освітлювана площа; |
|
Nуд * S = 0,0005 * Fскл + 0,003 * 2 * Lпр; |
(95) |
Вартість витраченого палива |
|
S5 = 1,15 * Цт * э * № * 1 * Т1, |
(96) |
де 1,15 - коефіцієнт, що враховує роботу двигунів при випробуванні; Цт – вартість 1 кг дизельні палива (Цт = 24 );
1 – питома витрата палива (1 = 0,2 кг );
кВт * час
Т1 – трудомісткість робіт;
Т1 =
Qр * Ктр
Р1с-в
+
Qр * (1 - Ктр)
Р1с-скл
;
(97)
Вартість витрат на обтиральні й мастильні матеріали Витрати на зношування малоцінного й швидкозношуваного інвентарю, пристроїв
і експлуатаційних матеріалів
S7 = aзн * Qр * (2 – Ктр), |
(98) |
де aзн – норматив на зношування малоцінного інвентарю (aзн = 0,33 грн); Адміністративно-управлінські й загально експлуатаційні витрати
S8 = 0,15 * S1; (99)
S9 - витрати на використання сепарації при вантажних роботах визначаються згідно реальних витрат сепарації у м3, що витрачено при завантаженні судна. Ціна 1м3 сепарації твердих пород = 3550 грн/м3.
У курсовому проекті наводиться обгрунтування використання сепарації при навантаженні судна. Розраховується витрата сепарації на всю суднову партію, після чого подсчітвиваюся витрати на використання сепарації.
Всі інші витрати. "Інші витрати" визначаються з вираження Питома собівартість перевалки вантажу за проектною технологією визначається з
вираження:
9 |
|
|
е |
Si |
(100) |
i=1 |
|
|
Sуд =
S Qр
(101)
ВИСНОВКИ
Наводиться перелік організаційно-технічних заходів, які необхідно провести в порту / стивідорної компанії, для впровадження схеми механізації і технології вантажно-розвантажувальних робіт; скільки необхідно побудувати причалів, складів та їх характеристики; яке перевантажувальние обладнання і які вантажозахоплювальні пристрої необхідно придбати порту; яка кількість робочих необхідна для виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
[Введите текст]
29
Форма № ОНМУ Н-6.01
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ
Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Технологія вантажних операцій»
на тему:
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ ПЕРЕВАЛКИ ВАНТАЖУ
Спеціальність 275 Транспортні технології (на морському і річковому транспорті)
Студента (ки) ______ курсу______групи
____________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала __________________
Кількість балів: _____ Оцінка: ЕСТБ ____
Члени комісії:
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
|
|
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
|
|
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
м. Одеса – 20___ р.
[Введите текст]
30
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.1 – Вартість будівництва 1 пог. м. причальних набережних і пірсів (гідротехнічних споруд, залізничних колій, інженерних мереж), тис. дол.
|
|
Спорудження |
|
|
Глибина у кордона, м |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
13,5 |
11,5 |
9,75 |
|
8,25 |
6,5 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Набережна-естакада залізобетонна: |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на попередньо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
напружених |
6,75 |
5,75 |
5 |
4,34 |
|
4,06 |
3,55 |
|
|
призматичних сваях |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на обонках 01600 мм |
8,17 |
6,96 |
6,05 |
5,95 |
|
4,62 |
4,16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Набережна заліезобетонна із куткового профилю: |
|
||||||
|
з зовнішнім |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
анкеруванням |
8,59 |
7,31 |
6,36 |
5,2 |
|
4,53 |
4,06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з внутрішнім |
8,66 |
7,38 |
6,42 |
5,65 |
|
5,1 |
4,53 |
|
|
анкеруванням |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
контрфорсна |
7,92 |
6,65 |
5,87 |
5,28 |
|
4,72 |
4,16 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Набережная-больверк: |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із металевого шпунта |
5,17 |
4,4 |
3,83 |
3,4 |
|
2,98 |
2,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залізобетонна із |
9,18 |
7,82 |
6,8 |
5,86 |
|
5,28 |
4,34 |
|
|
оболонок 01600 мм |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з |
великопанельного |
|
|
|
|
|
|
|
|
залізобетонного шпунта |
8,91 |
7,59 |
6,6 |
5,65 |
|
4,91 |
4,34 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з плоского |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залізобетонного шпунта |
8,17 |
6,96 |
6,05 |
5,28 |
|
4,62 |
3,68 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Набережна правильної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
масивної кладки |
8,21 |
6,99 |
6,08 |
5,1 |
|
4,25 |
3,68 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Широкий пірс із |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залізобетонними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
причалами змішаної |
44,6 |
38 |
33,04 |
— |
|
— |
— |
|
|
конструкції, довжиною, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
350-520 м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пірс залізобетонний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нафтоналивне |
6,37 |
5,43 |
4,72 |
- |
|
- |
— |
|
|
довжиною 400-600 м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пірс залізобетонний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
шириною 17 м, |
14,58 |
12,42 |
10,8 |
- |
|
— |
— |
|
|
довжиною до 350 м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[Введите текст] |
|
|
|
|
|
|
|
||