Початкова природнича освітня галузь_Тезаурус-довідник

небудь з певною метою. 3. Переносити на пізніший строк. Синоніми: відстрочувати, переносити, відтягати, відсувати. 4. Нести яйця, залишати після себе личинки для продовження покоління. Синонім: класти, нести.

ВІДКРИВÁТИ (укр. від- + крити < прасл. kryti крити; обгортати < праіє. krā- укривати, нагромаджувати). 1. Робити вільним доступ усередину чого-небудь. Синонім: відчиняти, розкривати. Антоніми: закривати, зачиняти. 2. Усувати перепону для чого-небудь, вводити в дію. Синонім: пускати. Антоніми: закривати, припиняти. 3. У процесі дослідження знаходити те, що раніше було непоміченим. Синоніми: виявляти, помічати. 4. Виявляти те, що було вашою або чиєюсь таємницею, невідомим. Синоніми: розкривати, викривати. 9. Започатковувати діяльність якої-небудь установи, закладу, заходу тощо.

ВІДКРИТТЯ́ (укр. від- + крити < прасл. kryti крити < праіє. krā- укривати, нагромаджувати). 1. Дія за значенням відкривати. Синоніми: винахід, знахідка, новина, одкровення, заснування, початок. Антоніми: закриття, втрата, кінець. 2. Те, що хто-небудь виявив для себе несподівано. Синоніми: несподіванка, сюрприз.

ВІДЛИ́ГА (укр. відлягти < від- + лягти < прасл. legti лягти < праіє. legh-

лягти). Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове танення снігу, льоду, Синоніми: відталь, відтань, потепління.

ВІДМÍННИЙ (укр.. відміна < від- + міняти < прасл. měnjati міняти

< праіє. mei- міняти, обмінювати). 1. Який чимось відрізняється від когонебудь, чого-небудь. Синоніми: інший, не такий, не схожий, розбіжний. Антоніми: подібний, однаковий, рівний, еквівалентний, тотожний, ідентичний. 2. Який має високу якість. Синоніми: досконалий, зразковий, взірцевий, показовий, першокласний, довершений, добірний, найкращий. Антоніми: невиразний, звичайний, буденний.

ВІДНÓВЛЕНИЙ (укр. відновлювати < відновити < від- + новий

< прасл. novъ новий < праіє. new- новий). 1. Дієприкметник до відновлювати.

ВІДНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Джерела енергії, здатні самостійно поновлюватися природним шляхом, ‒ випромінювання Сонця, вітер, вода річок та морських хвиль, тепло Землі, органічна біомаса тощо.

ВІДНÓВЛЮВАТИ (укр. відновити < від- + новий < прасл. novъ новий

< праіє. new- новий). 1. Надавати попереднього вигляду чому-небудь пошкодженому. Синоніми: поновлювати, відновлювати, відбудовувати. Антоніми: руйнувати, пошкоджувати, псувати, ліквідувати. 2. Знову починати перервану дію, стосунки тощо. 3. Відтворювати в пам’яті. Синоніми: пригадувати, згадувати, нагадувати. Антонім: забувати.

ВІДНÓСИНИ (укр. від- + носити < нести < прасл. nesti нести < праіє.

nek̂- діставати; нести; досягати). Взаємні зв'язки між ким-небудь. Синоніми: стосунки, взаємини, зв’язки, контакти.

ВІДНÓШЕННЯ (укр. від- + носити < нести < прасл. nesti нести < праіє.

nek̂- діставати; нести; досягати). 1. Стосунок, причетність до кого-, чогонебудь. Синоніми: стосунок, причетність, залежність, зв'язок. 2. Взаємозв'язки

20

між предметами, явищами. Синоніми: відносини, стосунки, взаємозв’язки, взаємини, взаємовідношення, співвідношення.

ВІДÓМОСТІ (укр. відомий < відати знати < прасл. vědati знати < праіє. weid- бачити, знати). 1. Інформація про кого-, що-небудь. Синоніми: дані, факти, повідомлення, вісті, вістки, чутки. 2. Знання в певній галузі науки чи практичної діяльності..

ВІДПОВІДÁЛЬНИЙ (укр. відповідати < від- + по- + відати < прасл. vědati знати < праіє. weid- бачити, знати). Такий, на якого покладено відповідальність за яку-небудь ділянку роботи, справу тощо. Синоніми: провідний, ключовий, важливий, стрижневий.

ВІДПОВІДÁЛЬНІСТЬ (укр. відповідати < від- + по- + відати < прасл. vědati знати < праіє. weid бачити, знати). 1. Покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. 2. Серйозність, важливість справи, моменту тощо.

ВІДПОВІДÁТИ (укр. від- + по- + відати < прасл. vědati знати < праіє. weid- бачити, знати). 1. Давати комусь відповідь на питання, звертання тощо. Синоніми: озиватися, задовольняти, відписувати. Антонім: мовчати. 2. Розповідати вчителеві (екзаменаторові) засвоєний матеріал. 3. Робити щонебудь у відповідь на дії іншого. Синонім: реагувати. Антоніми: нехтувати, ігнорувати. 4. Нести відповідальність за когось, щось. 5. Бути відповідним чому-небудь. Синоніми: узгоджуватися, збігатися. Антонім: суперечити.

ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (укр. від- + різнитися < різний < прасл. orzьnъ різний

< ordz- роз- < праіє. ordh- розкласти щось на частини). Бути несхожим якоюсь ознакою, рисою на інших. Синонім: виділятися.

ВÍДСТАНЬ (укр. від- + стати < прасл. stati ставати, стати; становитися; стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо. Синонім: віддаль, дистанція.

ВІДСТÓЮВАННЯ (укр. відстоювати < від- + стояти < прасл. stojati

стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). Дія та стан за значенням

відстоювати.

ВІДСТÓЮВАТИ (укр. від- + стояти < прасл. stojati стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). 1. Стояти на ногах певний час, виконуючи якусь роботу або беручи участь у якомусь заході. Синонім: вистоювати. 2. Залишаючи рідину в нерухомому стані, надавати можливість частинкам речовини осідати на дно посудини, резервуару тощо. Синонім: осаджувати. Антонім: каламутити. 3. перен. Захищати когось, щось або свої погляди, думки тощо. Антонім: осуджувати.

ВІДТВÓРЕННЯ (укр. відтворити < від- + творити < прасл. tvoriti

творити < праіє. twer- тримати; огороджувати). Дія та її результат за значенням

відтворювати.

ВІДТВÓРЮВАТИ (укр. відтворити < від- + творити < прасл. tvoriti

творити < праіє. twer- тримати; огороджувати). 1. Повторно створювати те саме. Синоніми: повторювати, відновляти. 2. Зображати або описувати кого-, що-небудь з максимальною точністю. Синоніми: копіювати, відображати.

21

3. Відновлювати в пам'яті. Синоніми: пригадувати, згадувати. Антонім: забувати.

ВІДХÓДИ (укр.. від + ходити < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). 1. Залишки сировини, матеріалів і т. ін., які утворилися в процесі виготовлення продукції або виконання робіт. Синоніми: рештки, залишки. 2. Вироби та матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зношення. Синоніми: непотріб, покидьки, сміття.

ВІК (прасл. věkъ сила, здоров’я людини, життя < праіє. weik- бути сильним). 1. Тривалість життя людини, тварини, рослини. 2. Період життя людини, відповідний її розвиткові., Синоніми: літа, роки. 3. Період історичного або геологічного часу, виокремлений за певними ознаками. Синоніми: доба, епоха, ера.

ВÍРА (прасл. věra віра < праіє. wēr- справжній). 1. Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь, у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки. Синоніми: довіра, довір'я. Антоніми: сумнів, недовіра, зневіра. 2. Визнання існування Бога, переконання в реальному існуванні чогось надприродного. Синоніми: релігія, віровчення, вірування. Антоніми: безвір’я, атеїзм.

ВІРОГÍДНИЙ (укр. віра + гідний вартий чогось < діал. год рік < прасл. godъ час; рік < праіє. ghodh- відповідний час; [велике річне] свято; рік). Який не викликає сумніву. Синоніми: можливий, достовірний, імовірний, надійний, безсумнівний, достовірний, правдивий. Антоніми: сумнівний, непевний, підозрілий, неймовірний, невиразний.

ВІСК (прасл. voskъ віск < лит. vāškas віск < лат. viscum омела, клей з ягід омели). Пластична маса жовтого чи білого кольору, яку виробляють бджоли для побудови стільників.

ВІСЬ (прасл. osь вісь < праіє. aĝ- їхати, рухати). 1. Стрижень, на якому тримаються предмети, що обертаються. 2. Уявна пряма лінія, що проходить через середину якого-небудь тіла чи простору.

ВІСЬ ЗЕМЛІ. Уявна вісь обертання Землі, що проходить через її географічні полюси.

ВІТАМÍНИ (укр. вітамін < рос. витамин < фр. vitamine вітамін < англ. vitamin вітамін < лат. vīta життя + англ. amine амін [вид органічних сполук]). 1. Органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й тварин. 2. Препарат, який містить такі сполуки.

ВÍТЕР (прасл. větrъ вітер < праіє. wet- віяти, дути). Рух потоку атмосферного повітря в горизонтальному напрямі. Синонім: вітровій.

ВІТРИ́ЛО (укр. вітер < прасл. větrъ вітер < праіє. wet- віяти, дути). Відповідним чином прикріплений великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає вітрильне судно.

Синонім: парус.

ВІТРОЕЛЕКТРОСТÁНЦІЯ (укр. вітер + електрика + станція < іт. stanza станція < лат. statiō стояння, стоянка, зупинка < stāre стояти < праіє.

22

ВÍЧНИЙ (укр. вік < прасл. věkъ сила, здоров’я людини, життя < праіє. weik- бути сильним). 1. Який не має початку й кінця у часі. Синоніми: споконвічний, віковічний, одвічний, предковічний. Антоніми: скороминущий, короткочасний, короткотривалий, епізодичний. 2. Який не зникає, не перестає існувати. Синоніми: безупинний, безперервний, безкінечний, нескінченний, безперестанний, постійний. Антоніми: скороминущий, короткочасний, короткотривалий, епізодичний.

ВÍЧНІСТЬ (укр. вічний < вік < прасл. věkъ сила, здоров’я людини, життя < праіє. weik- бути сильним). 1. Плин часу, що не має початку й кінця. Синонім: довгий бе́зчас, безконечність, нескінченність. Антонім: мить. 2. Про дуже довгий час. Синонім: віки, віковічність. Антонім: мить.

ВЛÁДА (пол. włada влада < władać володіти, правити < праіє. walə- бути могутнім, володіти). 1. Керівні державні органи. Синоніми: уряд, адміністрація, провід, керівництво, начальство. 2. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь. Синоніми: керування, владування, панування, розпоряджáння.

ВЛÁСНИЙ (пол. własny власний < władać володіти, правити < праіє. walə- бути могутнім, володіти). Належний кому-небудь. Синоніми: свій, особистий, Антоніми: чужий, комунальний, суспільний, державний.

ВЛÁСНІСТЬ (укр. власний < пол. własny власний < władać володіти, правити < праіє. walə- бути могутнім, володіти). Те, що належить кому-, чомунебудь. Синоніми: майно, статки, скарб, добро.

ВЛАСТИ́ВІСТЬ (укр. властивий < пол. właściwy властивий,

притаманний; власний < władać володіти < праіє. walə- володіти). Ознака, характерна для кого-, чого-небудь. Синоніми: особливість, характеристика, якість.

ВЛÍТКУ. Див. улітку. ВМИРÁТИ. Див. умирати.

ВМÍННЯ. Див. уміння.

ВНÉСОК (укр. в- + нести < прасл. nesti нести < праіє. nek̂- діставати, досягати; нести). перен. Що-небудь цінне, внесене в громадську справу, науку, літературу тощо. Синонім: вклад, ле́пта, пожертва.

ВОДÁ (прасл. voda вода < праіє. wod- вода, мокрота). Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку водню з киснем.

ВОДА МІНЕРАЛЬНА. Звичайна підземна вода зі ступенем мінералізації не менш, ніж 1г/л води, яка характеризується підвищеним вмістом біологічно активних речовин, часто підвищеними температурою і радіоактивністю.

ВОДА ПРІСНА. Природна вода зі ступенем мінералізації до 1г/л води або з вмістом солі, меншим за 1г/л води.

23

ВÓДЕНЬ (лат. hydrogenium той, що народжує воду < гр. hydōr вода + гр. gennaō народжую). Проста речовина хімічного елемента водню, яка є найлегшим газом без кольору, запаху і смаку.

ВОДИ СТІЧНІ. Води, що утворилися в процесі виробничої та побутової і діяльності, а також відведені з забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів.

ВОДÓЙМА (рос. водоём < вода + ём < діал. имать брати; хапати,

ловити < прасл. imati брати < праіє. em- брати). Природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода. Синоніми: водоймище; став, водосховище, копанка; море, озеро, океан.

ВОДОНАГРІВÁЧ (укр.. вода + на + гріти < прасл. grĕti гріти < праіє. gwhrē- гріти; горіти). Електричний пристрій, пароводяний або водоводяний теплообмінник для нагрівання води.

ВÓДОРОСТІ (укр. вóдорість < вода + ріст < рости < прасл. orsti рости

< праіє. ers- рухатися). Водяні рослини, тіло яких не поділяється на стебло, листки та корінь і які не утворюють квіток і плодів.

ВОДОСХÓВИЩЕ (укр. вода + сховище < с- + ховати < прасл. hovati

ховати; берегти < праіє. ghow- бути уважним, помічати ). Місце, де накопичується та зберігається вода.

ВОДОТРИВКИ́Й (укр. вода + тривкий < тривалий < тривати < пол. trwać тривати; існувати; витримувати < прасл. trъvati тривати; існувати;

витримувати < праіє. tr̥va- тривати; існувати; витримувати). Який не піддається впливу води. Синонім: водостійкий.

ВОЛÓГИЙ (укр. волога < прасл. volga волога < праіє. wolg- волога). Який насичений вологою. Синоніми: вогкий, сирий, мокрий. Антоніми: сухий, висушений, посушливий, безводний.

ВОЛОКНÓ (прасл. volkъno волокно < праіє. wolk- волокно). 1. Тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві тощо. 2. Видовжена клітина людської, тваринної або рослинної тканини.

ВОЛОКНО НЕРВОВЕ. Довгий відросток нейрона (переважно аксон), вкритий спеціальною оболонкою.

ВОСЕНИ́ (укр. в- + осінь < прасл. osenь осінь < праіє. osen- час жнив, осінь). Тоді, коли буває осінь. Синонім: осінньої пори.

ВПЛИВ (укр. впливати < в- + плавати < прасл. plavati плавати < праіє. pleu- текти; литися, пливти). Дія, яку певна особа, предмет або явище виявляє стосовно іншої особи, предмета чи явища. Синонім: дія, ефект.

ВРОЖÁЙ. Див. урожай.

ВСÉСВІТ (укр. увесь + світ < прасл. světъ світ, світло < праіє. k̂ueit- сяючий; білий). 1. Сукупність усіх форм матерії та енергії як цілісна система світобудови. 2. Земна куля з усім, що на ній є. Синоніми: світ, земля і небо, світобудова; космос, космічний простір.

ВСМÓКТУВАННЯ (укр. всмоктувати < в- + смоктати < прасл. smoktati усмоктувати рідину < smokъ те, що всмоктує [звуконаслідувальне утворення]). 1. Дія за значенням всмоктувати.

24

ВСМÓКТУВАТИ (укр. в- + смоктати < прасл. smoktati усмоктувати рідину < smokъ те, що всмоктує [звуконаслідувальне утворення])). Вбирати в себе. Синоніми: всотувати, вбирати, адсорбувати, засвоювати. Антоніми: виділяти, видаляти.

ВСТАНОВИ́ТИ. Див. установити.

ВУГÍЛЛЯ (укр. ву́гіль < прасл. ǫglь вугіль < праіє. ongl- вугіль). Тверда горюча речовина рослинного походження, що видобувається з надр землі.

ВУГІЛЛЯ БУРЕ. Низький сорт кам’яного вугілля, яке за якостями подібне до торфу.

ВУГІЛЛЯ КАМ’ЯНЕ. Чорне з блискучою, матовою або напівматовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю і мало вологи.

ВУГЛЕВÓДИ (укр. вугл[ець] + вод[ень]). Дуже поширена в природі група багатоатомних спиртів (цукрів, целюлози, крохмалю, глікогену тощо), потрібних для життєдіяльності людини, тварин, рослин та інших живих організмів.

ВУГЛÉЦЬ (укр. вугіль < прасл. ǫglь вугіль < праіє. ongl- вугіль). Загальна назва видозмін простих речовин Карбону ‒ алмазу, графіту, вугілля, карбіну тощо).

ВУ́ЛИК (прасл. ulьjь вулик < праіє. aul- вулик; вулиця; трубка; отвір). Спеціально зроблена дерев’яна будочка, скринька або видовбана колода для тримання бджіл.

ВУ́ЛИЦЯ (прасл. ulica вулиця < ula вулиця; перв. порожнина < праіє. aul- трубка; отвір; вулиця; вулик). 1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. 2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. 3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь.

ВУЛКÁН (лат. Vulcānus бог вогню та ковальської справи у римській міфології). Конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо.

ВУ́ХО (прасл. uho вухо < ouso вухо < праіє. ōus- вухо; отвір). Орган слуху та рівноваги в людини та хребетних тварин.

ВУШНИ́Й (укр.. вухо < прасл. uho вухо < давн. ouso вухо < праіє. ōus- вухо; отвір). Прикметник до вухо.

ВЧÉНИЙ. Див. учений.

ВЧИ́НОК (укр. в- + чинити робити < прасл. činiti робити; стежити за порядком < činъ дія; порядок; спосіб < праіє. kwejn- покладене; те, що лежить). Чиясь окрема дія. Синоніми: дія, поступок, чин, акція, акт; витівка, вибрик, коник, вихватка; поведінка; подвиг; прогріх.

25

ГЕОДÉЗІЯ (лат. geodesia геодезія < гр. geōdaesía геодезія < gē Земля + daiō ділю, розділяю). Наука про визначення форми і розмірів Землі та вимірювання на земній поверхні для відображення її на планах і картах.

ГЕОМЕТРИ́ЧНИЙ (укр. геометрія < лат. geometria геометрія < гр. geōmetria геометрія < gē Земля + metreō вимірюю). 1. Той, що стосується геометрії. 2. Який складається з ліній, точок і схематичних фігур (квадратів, конусів, трикутників тощо).

ГЕОМÉТРІЯ (лат. geometria геометрія < гр. geōmetria геометрія < gē Земля + metreō вимірюю). Математична наука, яка вивчає просторові відношення і форми реального світу.

ГЕРБÁРІЙ (рос. гербарий < лат. herbarium гербарій < herba трава, рослина < праіє. ghrē- рости; бути зеленим). Колекція спеціально зібраних і висушених рослин.

ГИ́РЛО (рум. gîrlă гирло; рукав річки; річка < болг. гърло горло < праіє. gwer- поглинати, ковтати; перв. те, чим ковтають). 1. Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки. Синоніми: дельта, вийся, устя, розтока, розтік. 2. Вузька протока, що з'єднує річки, затоки, лимани між собою або з морем. 3. Вихідний отвір у чому-небудь.

ГИ́РЯ (перс. girān важкий < праіє. gwerə- важкий). 1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру під час зважування. Синонім: важок. 2. Висячий важок, що приводить у рух механізм або врівноважує що-небудь. Синонім: тягарець.

ГІГІЄ́НА (нім. Hygiene гігієна < лат. hygiēna гігієна < гр. hygieina

корисне для здоров’я < hygieinon здоров’я < gies живий, жити < праіє. gwej- жити, існувати). 1. Галузь медицини, яка розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням. 2. Сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я. Синоніми: профілактика, санітарія.

ГІГІЄНА ОСОБИСТА. Сукупність правил поведінки людини в побуті, навчанні та на виробництві, які полягають у гігієнічному догляді за тілом, одягом, взуттям, предметами домашнього вжитку та житлом, а також у правильному харчуванні, розпорядку дня.

ГІГІЄНÍЧНИЙ (укр. гігієна < нім. Hygiene гігієна < лат. hygiēna гігієна

<гр. hygieina корисне для здоров’я < hygieinon здоров’я < gies живий, жити

<праіє. gwej- жити, існувати). Який стосується гігієни.

ГÍДРО- (гр. hydōr вода). Частина складних слів, яка означає відношення до води.

ГІДРОЕЛЕКТРОСТÁНЦІЯ (укр. гідро- + електрика + станція < іт. stanza станція < лат. statiō стояння, стоянка, зупинка < stāre стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). Електростанція, яка енергію руху води перетворює в електроенергію.

ГÍЛКА (прасл. golь гілка < golъ голий пагін; голий < праіє. gal- голий). Невеликий боковий відросток дерева, куща або трав'янистої рослини. Синоніми: пагін, галузка.

ГІПÓТЕЗА (пол. hipoteza гіпотеза < лат. hypothesis гіпотеза < гр. hypothesis підстава, припущення, гіпотеза < hypotithemō кладу в основу;

27

припускаю < hypo- під- + tithemō кладу). Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності та потребує підтвердження. Синоніми: припущення, здогад, гадка, догадка, домисел,

ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ (укр. гіпотеза < пол. hipoteza гіпотеза < лат. hypothesis гіпотеза < гр. hypothesis підстава, припущення, гіпотеза < hypotithemō кладу в основу; припускаю < hypo- під- + tithemō кладу). Заснований на гіпотезі. Синоніми: гаданий, можливий, допустимий, уявний, сумнівний.

ГІРСЬКИ́Й (укр. гора < прасл. gora гора < праіє. gwor- гора). 1. Прикметник до гора. Синоніми: горяний, гористий, горовистий, горуватий, горовий, верховинний. Антоніми: низинний, рівнинний. 2. Який входить до складу земної кори або добувається із надр землі.

ГЛИБИНÁ (укр. глиб < прасл. glybь глиб < glybokъ глибокий < праіє. gleubh- рити, видовбувати). Відстань зверху вниз від поверхні, краю чогонебудь.

ГЛИ́НА (прасл. glina глина, глей < праіє. glei- глина ). Мінеральна гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу і широко використовується у будівництві, гончарстві, скульптурі тощо. Синонім: глей.

ГЛÓБУС (нім. Globus глобус < лат. globus куля; клубок < праіє. gel- круг; куля). Рухома модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети, яка відображає в певному масштабі їхню поверхню з основними об’єктами.

ГЛÓТКА (укр. глитати ковтати < прасл. glъtati глитати, поглинати, ковтати < праіє. gel- пожирати, поглинати). Частина травного каналу, що з'єднує ротову порожнину зі стравоходом.

ГЛЮКÓЗА (фр. glucose глюкоза < гр. glykys солодкий; приємний

<праіє. dl̥ku- солодкий; приємний). Солодка речовина з групи вуглеводів у вигляді безбарвних кристалів. Синонім: виноградний цукор.

ГНИ́ТИ (прасл. gniti гнити < праіє. ghnei- терти, розтирати). Руйнуватися під впливом мікроорганізмів. Синоніми: розкладатися, пріти, трухлявіти.

ГНІЗДИ́ТИСЯ (укр. гніздо < прасл. gnězdo гніздо < праіє. nisd- гніздо

<ni- вниз + sed- сідати, сидіти). Жити де-небудь (про птахів, тварин). Синоніми: кублитися, мостити гніздо, мати гніздо.

ГНІЗДÓ (прасл. gnězdo гніздо < праіє. nisd- гніздо < ni- вниз + sed- сідати, сидіти). Влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят птахами або для виведення малят тваринами та зимівлі.

Синонім: кубло.

ГНІЙ (укр. гнити < прасл. gniti гнити < праіє. ghnei- терти, розтирати). 1. Густа рідина жовтувато-зеленого кольору, з неприємним запахом, яка утворюється внаслідок гнійного запалення. 2. Суміш посліду або кізяка з підстилкою (переважно соломою), що використовується як органічне добриво.

ГНÓМОН (гр. gnōmōn покажчик < gnõma прикмета, доказ < праіє. gnōm- помітка, показник, знак). 1. Старовинний астрономічний інструмент, який складається із вертикального стрижня на горизонтальній площині і

28

призначений для вимірювання кутової висоти Сонця у полудень, коли тінь від стрижня найкоротша. 2. Сонячний годинник на основі гномона..

ГОДИ́НА (укр. діал. год рік < прасл. godъ час; свято; рік < праіє. ghodh- відповідний час; [велике річне] свято; рік). 1. Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам або 3600 секундам. 2. Тепла, суха, сонячна погода.

ГОДИ́ННИК (укр. година < діал. год рік < прасл. godъ час; свято; рік < праіє. ghodh- відповідний час; [велике річне] свято; рік). Прилад для вимірювання часу протягом доби. Синонім: часомір.

ГОДІВНИ́ЦЯ (укр. годувати < прасл. godovati частувати [на святковому бенкеті] < godъ час; свято, святковий бенкет; рік < праіє. ghodh- відповідний час; [велике річне] свято; рік). Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці тощо.

ГОЛОВÁ (прасл. golva голова < праіє. gel- щось кругле, кулясте). 1. Частина тіла людини або тварини, в якій міститься головний мозок. 2. Особа, яка керує зборами, засіданнями, організацією, установою тощо. Синонім: керівник. 3. Передня частина чого-небудь, що рухається. Синонім: перед.

ГОЛОВНИ́Й (укр.. голова < прасл. golva голова < праіє. gel- щось кругле, кулясте). 1. Прикметник до голова. 2. Найважливіший. Синоніми: основний, суттєвий, центральний, генеральний, провідний. Антоніми: другорядний, неважливий, несуттєвий, такий собі.

ГОРÁ (прасл. gora гора < праіє. gwor- гора). Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. Синоніми: узвишшя, горб, сопка, пік, шпиль.

ГОРБ (прасл. gъr̥bъ горб < праіє. gerb- морщитися, вигинатися). Невелике округле підвищення на площині. Синоніми: гірка, бугор, пагорок. Антоніми: западина, яма.

ГОРИЗÓНТ (пол. horyzont < лат. horīzōn горизонт, небосхил < гр. horizōn той, що обмежує). 1. Уявна лінія торкання неба і земної або водної поверхні. Синонім: обрій, небокрай, крайнебо, круговид. 2. Горизонт води – рівень води в річках, озерах, морях. 3. Порівняно незначна товща гірських порід, яка характеризується однорідністю складу порід, наявністю певних решток викопних організмів тощо.

ГОРÍТИ (прасл. gorěti горіти < праіє. gwher- гарячий, теплий).

1.Піддаватися дії вогню. Синоніми: згоряти, палати, палитися, палахкотіти.

2.Випромінювати світло. Синоніми: світитися, жевріти, пломеніти, полумяніти, яріти.

ГОРÓД (прасл. gordъ обгороджене місце < праіє. ghordho- обгоролжене місце < gher- оточувати, охоплювати). Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів.

ГОРТÁНЬ (прасл. gъr̥tanъ гортань < праіє. gwer- поглинати, ковтати). Верхня частина дихального горла.

ГОСПОДÁРСТВО (укр. госпóдáр < господь володар, хазяїн < прасл. gospodь володар, господар < праіє. ghospot- володар гостей < ghos- гість + poti- пан, володар). 1. Сукупність засобів виробництва та виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу. Синонім: економіка. 2. Все, що складає

29