Епізоотологія СР 7 Фока К
.docxЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 7
Мета заняття: Розвинути у студентів епізоотологічне мислення, уміння правильно підходити до вибору біопрепаратів, їх виготовлення, дозування, використання, транспортування та вибраковки.
Опишіть способи введення біопрепаратів. Місця ін'єкцій біопрепаратів.
Способи введення біопрепаратів
Ін'єкційний – введення препаратів внутрішньовенно, внутрішньосинусно, внутрішньом'язово, підшкірно, у черевну порожнину й ін.
Скарифікаційно-нашкірний – втирання препарату в шкіру, слизові оболонки губ чи ясен.
Інсталяційний – краплинне введення препарату в природні
порожнини тіла тварин (кон'юнктивально, клоачно, назально).
Дисперсійний – розпилення рідких і порошкоподібних препаратів у приміщенні, де утримують тварин (птицю).
Аліментарний – згодовування препаратів із кормом або водою.
Комбінований – одночасне, але роздільне використання двох або більше методів.
Місця ін'єкцій біопрепаратів
підшкірне – в ділянці шиї, за лопаткою, в кінчик хвоста, за вухом;
внутрішньошкірне – в ділянці шиї, лопатки, підхвостової складки, в основу шкіри вуха, у шкіру борідки, мочки, сережки, внутрішньої поверхні стегна;
внутрішньом'язове – в ділянку крупа, стегна, шиї, підгруддя (коні), у грудний м'яз, гомілку (птиця);
внутрішньовенне – у яремну, вушну, підкрильну вени;
у черевну порожнину.
Перед проведенням обробки необхідно:
уточнити поголів'я, яке підлягає обробці – скласти списки тварин;
провести клінічний огляд і термометрію тварин, виділивши тварин із протипоказаннями (ослаблені, виснажені, великий строк вагітності чи післяродовий період, підвищення температури тіла);
визначити місце та час проведення обробки;
перевірити та підготувати біопрепарати, інструменти, засоби дезінфекції й стерилізації, засоби особистого захисту й гігієни (спецодяг, мило, рушник);
подбати про поліпшення умов годівлі й утримання тварин, що дає змогу запобігти ускладненням та зниженню продуктивності гурта;
підготувати запаси препаратів для лікування можливих ускладнень;
Після обробки тварин обов'язково складають акт, де зазначають:
дату, місце проведення та вид обробки; вид тварин, вік; назву біопрепарату і його повну характеристику (згідно з інструкцією); дозу та метод введення; спосіб знезараження залишків препарату; кому доручено нагляд за обробленими тваринами та на який термін.
Профілактичні щеплення проводять з метою запобігання виникненню хвороби у господарстві та при профілактичному карантинуванні, а вимушені – під час спалаху хвороби.
Уцьому разі стадо розділяють на групи:
хворі і підозрілі у захворюванні тварини – їх імунізують специфічними сироватками, глобулінами, вакциною (при стригучому лишаї). Якщо підозрілих у зараженні тварин небагато, їх також імунізують пасивно;
підозрілі у зараженні або ж умовно здорові тварини – підлягають активній імунізації.
Масові щеплення тварин проводять весною перед вигоном їх у літні табори чи пасовища та восени перед переведенням худоби на стійлове утримання. На підприємствах промислового типу – згідно з технологічними картами обробок.