- •3. Дайте визначення “агроекосистема”.
- •4. Чому в агроценозах майже не виражена саморегуляція?
- •13. Характеристика пасовищних біогеоценозів.
- •22. Пасовищна хвороба – гостра тимпанія рубця. Гостра тимпанія рубця
- •24. Пасовищна хвороба – фасціольоз. Фасціольоз
- •26. Пасовищна хвороба – травматичний ретикуліт.
- •28. Ґрунтові інфекції. Ґрунтові інфекції
- •30. Структура і функції бгц тваринницьких ферм і комплексів.
- •33. Форми міжбіогеоценозних зв’язків – переміщення повітряних мас, води, ґрунту, рослин та тварин.
- •34. Роль міжбіогеоценозних зв’язків у виробництві екологічно чистої продукції тваринного походження.
- •35. Роль міжбіогеоценозних зв’язків в профілактиці хвороб тварин.
- •36. Основні види токсикантів, які можуть бути в харчових продуктах.
- •38. Переміщення радіонуклідів по ланцюгам живлення та ефект їх накопичення в кінцевих ланках.
- •39. Переміщення по ланцюгах живлення хімічних речовин та ефект накопичення їх в кінцевих ланках.
- •40. Екологічні фактори, що впливають на міграцію і накопичення токсикантів в ланцюгах живлення.
- •41. Лікувально-профілактичні заходи і їх вплив на біогеохімічні ланцюги живлення.
- •45. Програма екологічної конверсії сільського господарства України.
- •46. Які можливості відкривають біотехнології в охороні природи.
- •47. Ветеринарно-санітарні і гігієнічні аспекти охорони земель, води, повітря.
- •48. Чому для охорони видів рослин та тварин необхідно охороняти екосистеми?
- •49. У чому полягають відмінності в процесі вимирання видів в доантропогенну та антропогенну епохи?
- •50. Dати визначення поняттю “охорона природи”.
- •51. Дати визначення екологічного праву.
- •53. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях.
Модуль 2. Агроекосистеми. Принципи раціонального природокористування та охорони природи
1. Що собою являють агроценози? Наведіть приклади. Агроценоз (від грец. Ἀγρός , читається agros - «поле» , κοινός , читається koinos - « загальний » ) - біогеоценоз , створений людиною ( штучна екосистема ) . Володіє певним видовим складом і певними взаємовідносинами між компонентами навколишнього середовища. Їх висока продуктивність забезпечується інтенсивної технологією підбору високоврожайних рослин , добрив.
При створенні агроценозів людина застосовує комплекс агротехнічних прийомів : різні способи обробки грунту (оранка , боронування , дискування та інші) , меліорацію ( при надмірному зволоженні грунту) , іноді штучне зрошення , посів ( посадка ) високоврожайних сортів рослин , підживлення , боротьбу з бур'янами , шкідниками та хворобами рослин.
2. Чим агроценози відрізняються від біогеоценозів? АГРОЦЕНОЗ –ЦЕ ШТУЧНА ЕКОСИСТЕМА СТВОРЕНА ЛЮДИНОЮ А БЫОГЕОЦЕНОЗ- це сукупність на певному просторі земної поверхні
однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, ґрунту, гідрологічних умов), що мають свою особливу специфіку взаємодії цих складових компонентів та певний тип обміну речовин і енергії між собою та іншими явищами природи.
Біогеоценоз – це екосистема в межах фітоценозу.
3. Дайте визначення “агроекосистема”.
Агроекосисте́ма — нестійка система агроценопопуляцій культивованих рослин на оброблюваних ґрунтах. Її структура і режим підтримуються і регулюються людиною. При відсутності контролю поступово втрачає свої властивості і функції.Між агроценозом та природним біогеоценозом існує ряд відмінностей. Перша відмінність полягає в різних напрямках добору.
В природних екосистемах (ліси, тундра, степи, пустелі, ріки, моря і т.д.) діє природний добір, який відкидає не конкурентоздатні форми організмів та їх угрупувань у біогеоценозі і тим самим забезпечує
його основну властивість – стійкість. В агроценозах діє переважно штучний добір, який людина спрямовує, перш за все, на підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Друга відмінність між ними полягає у використанні енергії. Для біоценозу єдиним джерелом енергії є Сонце. В той же час агроценози, крім сонячної енергії, отримують ще додаткову енергію, що забезпечується з боку людини створенням необхідних умов для вирощування культурних видів (шляхом ведення обробітку ґрунту, внесенням добрив, веденням боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, вирощуванням розсади в теплицях тощо). Без таких додаткових затрат енергії існування агроценозів практично неможливе. Однією з найсуттєвіших відмінностей між біогеоценозом та агроценозом є баланс поживних елементів. У біогеоценозі первинна продукція рослин (урожай) споживається в численних ланцюгах живлення і знову повертається у вигляді СО2, води та елементів мінерального живлення в систему біологічного кругообігу. В агроценозі такий кругообіг елементів різко порушується, оскільки значну їх частину людина вилучає з урожаєм. Тому для компенсації втрат необхідно постійно вносити в грунт добрива. Таким чином, порівняно з природними біогеоценозами агроценози мають обмежений склад рослинних та тваринних компонентів, не здатні до самовідтворення та саморегулювання, схильні до загибелі від масового розмноження шкідників або хвороб і вимагають безперервної діяльності людини, спрямованої на їх підтримання.
4. Чому в агроценозах майже не виражена саморегуляція?
5. Назвіть основні види екологічних збитків, що можуть заподіяти природному середовищу тваринницькі комплекси.
6. В чому різниця між екстенсивним та інтенсивним способами збільшення розмірів сільськогосподарської продукції, що отримується?
7. Назвіть небажані наслідки широкого застосування пестицидів у сільському господарстві.
Потенційну небезпеку для здоров'я тварин становить забруднення сільськогосподарських культур важкими металами. Вони можуть нагромаджуватись у продуктах сільськогосподарського виробництва, представляючи серйозну небезпеку для здоров'я людини і тварин. Токсична дія пестицидів призводить до 30 онкологічних захворювань, порушення дихання, генетичних змін, розладу нервової системи, неплідності.
8. Поясніть, чому застосування пестицидів не вирішило проблему захисту посівів від шкідників.
9. Якими властивостями в ідеалі повинні володіти, на вашу думку, знову створювані пестициди?
10. Порівняйте з точки зору екології біотичні та хімічні засоби боротьби з бур’янами та шкідниками в сільському господарстві.
11. Яка роль живих організмів у ґрунтоутворенні? Мікроорганізми, які населяють ґрунт, дуже різноманітні за складом і за характером біологічної діяльності. Тому їх роль у формуванні ґрунтів надзвичайно складна і різноманітна. Мікроорганізми існують на Землі мільярди років, вони є найстародавнішими ґрунтоутворювачами, бо з'явились на землі задовго до появи вищих рослин і тварин. Крім ґрунтоутворення їх діяльність значною мірою визначає властивості осадових порід, склад атмосфери і природних вод, геохімічну історію багатьох елементів (С, N, S, Р, О, Н та ін.). В біосфері вони здійснюють такі процеси, як фіксація атмосферного азоту, окислення аміаку і сірководню, відновлення сульфатів і нітратів, акумуляція сполук заліза і марганцю, синтез в ґрунтах біологічно активних речовин — ферментів, вітамінів, амінокислот тощо. Мікроорганізми беруть безпосередню участь в руйнуванні мінералів і гірських порід в процесі біологічного вивітрювання.
Проте основною функцією мікроорганізмів в ґрунтоутворенні є розкладання органічних решток рослинного і тваринного походження до гумусоутворення і повної мінералізації.
У процесі ґрунтоутворення беруть участь бактерії, водорості, лишайники, амеби, мікронематоди, джгутикові, війчасті, гриби і актиноміцети. Є дані про присутність в ґрунтах неклітинних форм мікроорганізмів (вірусів, бактеріофагів).
12. Дати оцінку шкідливості ерозії ґрунту. Ерозія ґрунту (відлат.erosio— роз'їдання) (рос.эрозия почвы,англ.soil erosion;нім.Bodenerosion) — це руйнування його верхнього найродючішого горизонту ґрунту і підґрунтя під впливом природних таантропогенних чинників. Залежно від природних чинників руйнування ґрунту, розрізняють водну та вітрову ерозію.
За ступенем прояву ерозію ґрунтів поділяють на нормальну і прискорену.
Нормальна, або геологічна ерозія проявляється у природних умовах (без втручання людини) і відбувається повільніше, ніж формування профілю ґрунту під час процесів ґрунтоутворення. Вона спостерігається націлинних землях, улісах, налукахі, як правило, не призводить до утворення еродованих ґрунтів.
Прискорена, або антропогенна ерозія виникає внаслідок нераціональної господарської діяльності людини і відбувається інтенсивніше, ніж процеси ґрунтоутворення. Вона призводить до утворення еродованих ґрунтів.