- •1 Варіант
- •1. Клітинна теорія
- •2. Типи анемій (класифікація, причини, наслідки,якісні зміни еритроцитів)
- •1.Визначення запалення. Етіологія та основні ознаки запалення.
- •2.Порушення дифузії та перфузії альвеол
- •1.Патофізіологія росту тканин. Гіпертрофія та гіперплазія. Атрофія
- •2. Загальна характеристика порушення нервової системи
- •4 Варіант
- •1.Барєрні системи організму. Фагоцитоз
- •2.Розлади травлення в ротовій порожнині
- •5Варіант
- •1.Стадії та види гарячки. Зміна обміну речовин, функції органів і систем при гарячці
- •2. Екстрагенітальні та генітальні фактори порушень розмноження
- •6Варіант
- •1.Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюдження хворобливих агентів в організмі
- •2.Ілеуси, їх класифікація та патогенез
- •7Варіант.
- •1.Судинна реакція при запаленні
- •2.Порушення вентиляції легень
- •8Варіант
- •1. Визначення запалення. Етіологія та основні ознаки запалення.
- •2. Порушення функції щитоподібної (та підшлункової) залози
- •9Варіант
- •1.Аутоантигени, аутоантитіла, аутоалергія.
- •2.Патофізіологія кишкового травлення.
- •10 Варіант.
- •1.Порушення водно-сольового обміну. Набряк та водянка.
- •2. Порушення внутрішнього дихання. Гіпоксія, її класифікація та механізми компенсації при гіпоксії
- •11 Варіант.
- •1.Періоди хвороби.Завершення хвороби. Клінічна і біологічна смерть.
- •2.Ниркова недостатність та її наслідки для організму.
- •12 Варіант.
- •1.Визначення понять здоровя та хвороби. Патологічна реакція,пат процес та пат.Стан.
- •2.Порушення дифузії та перфузії альвеол
- •13Варіант.
- •1.Пухлини. Їх біологічний вплив на організм, правила пересадки пухлини за Новінським.
- •2.Порушення дихання при патології плеври і грудної порожнини.
- •14Варіант.
- •1.Гарячка
- •2.Порушення функції гіпофіза
- •16Варіант.
- •1.Патологічний вплив механічних факторів. Травматичний шок.
- •2.Порушення жовчовидільної функції печінки. Класифікація жовтяниць.
- •17Варіант.
- •1.Алергія, її види та механізм розвитку
- •2.Порушення травлення у перешлунках жуйних.
- •18Варіант.
- •1.Місцеві порушення кровообігу
- •2.Екстрагенітальні та генітальні фактори порушень розмноження
- •19Варіант.
- •1.Альтерація при запалення
- •2.Порушення провідності збудження по нервових стовбурах і в міжнейронних синапсах
- •20Варіант.
- •1.Реактивність та резистентність організму. Класифікація та характеристика реактивності.
- •2.Порушення акту ковтання та функції стравоходу
- •21Варіант.
- •1.Патогенний вплив температурного фактору. Температурний шок. Простуда
- •2.Етіологія і патогенез порушення ендокринних залоз
- •22Варіант.
- •1.Патогенний вплив біологічних факторів
- •2.Якісні та кількісні зміни лейкоцитів
- •23Варіант.
- •1.Патогенез пухлин. Взаємозвязок пухлини і організму.(патофізіологія пухлин)
- •2.Порушення обмінної функції печінки.
- •24Варіант.
- •1.Патофізіологія клітин. Специфічні та неспецифічні прояви ушкодження клітин.
- •2.Порушення фільтрації та реабсорбції в нирках.
- •25Варіант.
- •1.Анафілаксія, її стадії та механізми розвитку.
- •2.Загальна характеристика порушення дихання.
- •27Варіант.
- •1. Визначення запалення. Етіологія та основні ознаки запалення
- •2.Екстраренальна та ренальні фактори порушення нирок
- •28Варіант.
- •1.Роль вчених (Пашутін в.В., Фохта о.Б., Підвисоцького в.В., Богомольця о.О., Мєчнікова і.І.) та інших у розвитку патофізіології
- •2.Порушення загального об’єму крові: класифікація, причини та наслідки
- •30Варіант.
- •1.Патогенний вплив променевої енергії. Сонячний удар. Поняття про фотосенсибілізацію.
- •2.Розлади травлення
1 Варіант
1. Клітинна теорія
Кліти́нна тео́рія — це фундаментальне узагальнення біології, яке визначає взаємозв'язок усіх проявів життя на Землі з клітиною, характеризує клітину одночасно як цілісну самостійну живу систему та як складову частину багатоклітинних організмів рослин і тварин. Клітинна теорія — основоположна для загальної біології теорія, сформульована у середині XIX століття, що надала базу для розуміння закономірностей живого світу і для розвитку еволюційного вчення. Маттіас Шлейден та Теодор Шванн сформулювали клітинну теорію, грунтуючись на безлічі досліджень про клітини (1838) . Рудольф Вірхов пізніше (1858) доповнив її найважливішим положенням (будь-яка клітина походить з клітини).
Шлейден і Шванн, узагальнивши наявні знання про клітину, довели, що клітина є основною одиницею будь-якого організму. Клітини тварин, рослин та бактерії мають подібну будову. Пізніше ці висновки стали основою для доказу єдності організмів. Т. Шванн і М. Шлейден ввели в науку основоположне уявлення про клітини: поза клітинами немає життя.
У розвитку клітинної теорії в XIX столітті гостро постають суперечності, що відображають двоїстий характер вчення про клітину, що розвивалося в рамках механістичного уявлення про природу. Вже у Шванна зустрічається спроба розглядати організм як суму клітин. Ця тенденція отримує особливий розвиток в «Целлюлярной патології» Вірхова (1858).
Роботи Вірхова надали неоднозначний вплив на розвиток вчення про клітину:
-Клітинна теорія поширювалася ним на область патології, що сприяло визнанню універсальності вчення про клітину. Праці Вірхова закріпили відмову від теорії цитобластеми Шлейдена і Шванна, привернули увагу до протоплазми і ядра, визнаними найістотнішими частинами клітини.
-Вірхов направив розвиток клітинної теорії шляхом чисто механістичного трактування організму.
-Вірхов зводив клітини в ступінь самостійних істот, внаслідок чого організм розглядався не як ціле, а просто як сума клітин.
Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітина є найголовнішою формою існування життя, властива всім живим організмам, крім вірусів. Удосконалення клітинної структури було головним напрямком еволюційного розвитку як у рослин, так і у тварин, і клітинна будова міцно втрималася у більшості сучасних організмів.
2. Типи анемій (класифікація, причини, наслідки,якісні зміни еритроцитів)
Анемія (недокрів’я) – стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів, зміною їх якості та зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові.
За патогенезом розрізняють три основні види анемій: постгеморагічну (внаслідок крововтрати); гемолітичну (через підвищене кроворуйнування); апластичну (при порушенні кровотворення).
За здатністю кісткового мозку до регенерації: 1.Гіпорегенераторна анемія супроводжується пригніченням еритропоезу із зменшенням ретикулоцитів крові. Вона виникає при авітамінозах, голодуванні, хронічних крововтратах, інтоксикаціях, інфекційних захворюваннях. 2. Дизеритропоетична анемія- порушується еритропоез. 3.Арегенераторна анемія - внаслідок значних порушень у кровотворенні.
Постгеморагічна –наслідок гострої чи хронічної крововтрати.
Гостра анемія - після швидкої масивної крововтрати в разі ушкодження судин, хронічна- при численних, незначних крововтратах, повторних кровотечах. Хронічні крововтрати призводять до виснаження кісткового мозку.
Гемолітична – при посиленному руйнуванні еритроцитів у руслі або в місцях їх фізіологічної загибелі.Причини – отруєння гемолітичними отрутами(сполуки арсену, свинцю, жовчні кислоти), збудники інфекційних хвороб (гемолітичний стрептококк), паразитичних хвор.(лейшманіози, гельмінтози, продукти життєдіяльності кишкових паразитів).
Апластична - внаслідок токсичної дії патогенних чинників на кістково-мозкове кровотворення, порушення процесів розмноження і дозрівання еритроцитів. Причини: токсична дія хімічних речовин (бензолу, сполук свинцю, цитостатичних препаратів); дія іонізуючої радіації; тривале застосування деяких лікарських препаратів, в разі порушень у годівлі тварин, дефіциті в раціоні білка, зниження всмоктування заліза при захворюваннях травного каналу (гіпоацидний гастрит, хронічний ентерит, хвороби печінки), аліментарної нестачі заліза, ліпідів, мікроелементів.
Якісні зміни еритроцитів стосуються їх розмірів, форми, структури, а також відношення до різних барвників. Це в основному такі патології: гіпохромні еритроцити містять у собі незначну кількість гемоглобіну, Анізоцитоз наявність у крові різних за розміром еритроцитів, менших за нормальні (мікроцитів) та більших за них (макроцитів). Пойкілоцитоз поява в крові еритроцитів різної форми, Поліхромазія поява в крові еритроцитів, здатних забарвлюватися одночасно кислими й основними барвниками, Поліхроматофіли мають димчастий або сіро-фіолетовий колір. Ретикулоцити містять включення у вигляді гранул або сіточки. До патологічних форм кров’яних тілець відносять еритроцити, що містять базофільну зернистість, або крапчастість. У разі порушень кровотворення в крові можуть з`являтися великі еритроцити без ядер (мегалоцити), а також з великим блідим ядром (мегалобласти). Поява таких клітин у крові свідчить про повернення до ембріонального типу кровотворення.
варіант.