Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013
.pdf4.5. ВОДЯНКА ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК
Водянка плодових оболонок – це скупчення великої кількості навколоплідної рідини в порожнині амніону (гідроамніон) або алантоісу (гідроалантоїс), а іноді в порожнинах обох оболонок.
Водянка частіше зустрічається у корів і кобил у другій половині вагітності, рідше – в інших тварин.
Причини. Це результат розладу функцій водної оболонки і порушення плацентарного кровообігу, а також захворювань нирок плода та ін.
Симптоми. Живіт вагітних тварин стає бочкоподібним, голодні ямки виповнені. Кількість рідини в оболонках плода може досягати у корів 200 л, а у кобил 100 л і більше. Тварини рідко лягають, а якщо лягають, то на груди, а не на бік, як за звично. Дихання і пульс прискорені, апетит відсутній. При перкусії черевних стінок – звук тупий. Слизові оболонки, особливо піхви, застійно гіперемійовані. При ректальному дослідженні пропальпувати плід неможливо.
Прогноз. При водянці плодових оболонок обережний, тому що часто плід гине, у тварин виникає токсикоз, що може призвести до загибелі самки.
Лікування. При невеликій водянці вагітність може закінчитися народженням живого плода. Велика водянка частіше перериває вагітність, відбувається затримка посліду, який слід відокремити і лікувати тварину як при гідрометрі. За затяжного перебігу хвороби, що загрожує життю самки, роблять штучний аборт або кесарів розтин.
4.6. ПЕРЕДЧАСНІ ПЕРЕЙМИ І ПОТУГИ
Передчасні перейми та потуги (Dolores ad раrtит іттаtиrеs) – це такі, які з’являються завчасно до очікуваних родів. Найчастіше вони виникають у кобил в останній третині
191
вагітності при закритій шийці матки і відсутності інших ознак наближення родів чи аборту.
Причини. Найчастішими причинами є охолодження тіла і надмірне фізичне напруження тварин. Крім того, передчасні перейми і потуги можуть зумовити посилені рухи плода від подразнення його та ударів по черевній стінці матері. Звичайно, і інші моменти, які ведуть до спорадичного аборту, можуть викликати передчасні потуги. Якщо подразник продовжує сильно діяти, то до скорочень матки приєднуються скорочення черевного преса.
Симптоми. Тварина на початку проявляє помітне занепокоєння, яке виявляється у жуйних тварин у тому, що вони стогнуть і мукають. У кобил до появи виразних потуг можна спостерігати ознаки кольок. Надалі у тварин вигинається спина і дуже скорочуються черевні м’язи. Якщо ці явища затягуються, то у тварин прискорюється дихання, частішає пульс, вони потіють.
Діагноз. Ставлячи діагноз, треба відрізняти передчасні перейми і потуги від нормальних родів. При передчасних потугах вим’я порожнє і в’яле, не видно западання крижово тазових зв’язок, статеві губи мало набряклі, Точніше ж це розпізнати можна вагінальним дослідженням.
Прогноз. Завжди обережний. Потуги можуть незабаром припинитися. Іноді вони через деякий час знову з’являються і припиняються. Нерідко можна спостерігати їх посилення, а це може призвести до таких ускладнень, як аборт, випадання піхви, сечового міхура або прямої кишки. У кобил, корів, кіз і овець бувають випадки раптової смерті внаслідок розриву матки.
Лікування повинно спрямовуватися на зняття потуг та збереження вагітності. Для цього тварину треба насамперед заспокоїти – їй роблять легку проводку або ж переводять в ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина тіла була вищою від передньої. На поперек та крижі накладають зігрівальний компрес (нагрітий пісок в мішку, гарячі грілки,
192
припарки з сінної потерті). Коровам можна задавати через рот алкоголь, а кобилам хлоралгідрат (15 – 20 мл розведений в 0,5 л води). Добрі наслідки дає епідуральна низька сакральна анестезія та підшкірне введення атропіну в лікувальних дозах. Якщо ж вагітність вже перервалася, то слід чим швидше видалити мертвий плід.
4.7. ЕКЛАМПСІЯ
Еклампсія (есlampsia; від грец. еklampsis – спалах, раптове виникнення) – токсикоз вагітних, що характеризується появою нападів і судом у передродовий і післяродовий періоди.
Хворіють усі домашні тварини, але найчастіше собаки дрібних порід у період годівлі цуценят, рідше свині, корови і кобили. Захворювання виникає у другій половині вагітності, у період родів та після родів.
Причини. Гадають, що еклампсія є найсерйознішим ступенем пізнього токсикозу вагітності і розвивається у результаті розладу функцій головного мозку при надходженні в організм матері у період вагітності антигенів плаценти, а після родів – продуктів розкладання плаценти і лохій.
Симптоми. Приступ еклампсії починається з „безглуздого виразу” і закочування очей, переляку і занепокоєння. Вони супроводжуються хиткою задерев’янілою ходою, порушенням рівноваги, почастішанням пульсу і дихання. Різко зростає артеріальний тиск. За цими симптомами проявляються судоми мускулатури тулуба, шиї і особливо жуйних м’язів (тризм) зі скреготанням зубами і виразною пінистою слинотечею. Внаслідок скорочень м’язів шиї голова відкидається назад, з’являються хрипи і задуха. Напад буває швидкоплинним або триває до 30 хв, після чого тварина лежить у пригніченому напівкоматозному стані, підхоплюється, озирається по боках, лякається і врешті решт заспокоюється. Приступ може
193
повторитися за кілька годин або навіть діб. Підсилення зовнішніх подразників (біль, шум, яскраве світло тощо) може викликати новий напад еклампсії.
Прогноз. Напади еклампсії небезпечні тому, що тварина може наносити собі значні травми. Ускладненнями еклампсії бувають жовтяниця, аспіраційна пневмонія, набряк легень, крововиливи у головний мозок, паралічі, кома і загибель у результаті недостатності печінки і нирок, а також крововиливів у життєво важливі органи.
Лікування. Забезпечують спокій, тепле затемнене примі щення і товсту підстилку. Припадки усувають шляхом призна чення кобилі хлоралгідрату у вигляді клізми. Корову часто здоюють, виконують кровопускання. Свині внутрішньом’язово ін’єктують 20 мг реланіуму. У кішок показаний ефірний наркоз. Внутрішньом’язово застосовують 25 % ий розчин магнію сульфату коровам 120 мл, свиням, вівцям і козам – 20–25 мл, собакам – 5–15 мл. Є дані про ефективну дію аміназину у дозі 2 мл/100 кг маси тварини при його внутрішньовенному введенні разом з розчином глюкози (діє як седативне, протисудомне і гіпотензивне). Сукам призначають для повільного внутрішньо венного введення 10 % ий розчин кальцію борглюконату у дозі 5–20 мл, після чого у тій же дозі – підшкірно.
У період між припадками всередину задають натрію гідрокарбонат, препарати брому (коровам і кобилам 20–50 г, свиням 2–5 г, собакам 0,2–2 г), кальцію, вітаміну Д, тахістін, паратиреоїдін. Для покращення кровотоку у системі капілярів і дезінтоксикації застосовують глюкозо новокаїнову суміш (100 мл 20 % го розчину глюкози або реополіглюкіну та 10 мл 0,25 % го розчину новокаїну на 100 кг маси тварини).
Якщо еклампсія виникла у тварини у період родів, треба якомога швидше завершити роди. Після народження плода і після наркозу захворювання часто проходить.
194
Профілактика: наприкінці вагітності з раціону сук виводять кальцієві добавки, котрі можуть шляхом пригнічення функції паращитоподібних залоз заблокувати виділення кальцію у період родів та після них, що і призводить до слабкої родової діяльності та еклампсії.
4.8. ЗАЛЕЖУВАННЯ ПЕРЕД РОДАМИ
Залежування перед родами (Paraplegia ante partum) −
симптомокомплекс ряду розладів функції руху. Реєструють за кілька днів або тижнів до родів у другій половині зими у корів і кіз; рідше буває у кобил.
Причини. Порушення обміну речовин, ожиріння, остеодистрофія. Сприяють недузі недостатня, неповноцінна і надмірна годівля, відсутність моціону і затиснення нервів при набряках вагітних, багатоплідна вагітність, водянка плода і плідних оболонок, хвороби кінцівок.
Симптоми. Похитування і кульгавість при пересуванні, утруднене вставання, тварина довго лежить і зрештою зовсім не піднімається на кінцівки.
Прогноз. Чим ближче до родів, тим сприятливіший. Тривале лежання призводить до розладів травлення, висна ження, атрофії м’язів тазових кінцівок, пролежнів, інтоксикації і сепсису.
Лікування. Забезпечують повноцінну годівлю і рясну підстилку. Перевертають і масажують тварину 2–3 рази на день, піднімають тварину. Призначають полівітаміни, макро і мікроелементи, антиоксиданти. Корисною є паралюмбальна анастезія за І.І. Магдою. Внутрішньовенно вливають 150 мл 40 % ої глюкози разом зі 100 мл 10 % го розчину кальцію хлористого на 1, 3, 5 й дні та внутрішньом’язово 50 мл 5% го розчину аскорбінової кислоти і 4 мл 5% го розчину вітаміну Е (токоферолу). В.С. Авдеєнко рекомендує вводити 400 мл
195
поліглюкіну з інтервалом 24 год і внутрішньом’язово – 15 мл імуностимулятора продігіозану з інтервалом 12 год та один раз на 6 год внутрішньом’язово деперсолон.
Рис. 19. Спосіб фіксації для підйому тварини за залежування методом Іонка
Профілактика: збалансовують раціон годівлі. Виключають з раціону кислі корми, зменшують згодовування концентратів, у раціон вводять сіно сінаж трав’яне борошно моркву гідропонну зелень, згодовують соснову або ялинову хвою. У сонячні дні забезпечують моціон тваринам.
4.9. КРОВОТЕЧА З МАТКИ
Кровотеча з матки (metrorrhagia) зустрічається у кобил, корів і кіз, внаслідок розриву кровоносних судин слизової оболонки матки і хоріона.
Причини. Травми під час падіння, стрибках, тяжкій роботі, дія мікроорганізмів, інвазії, новоутворення. Смерть одного з плодів за двійневої вагітності у кобили або за муміфікації у корови; відшарування плаценти.
Симптоми. Витікання крові назовні через шийку матки, занепокоєння, хитка хода, тремтіння мускулатури, блідість
196
слизових оболонок, спітніння, загальна слабкість. Суки скавучать, часто лягають, встають. Відзначаються незначні потуги, результатом яких є періодичне виділення згустків крові.
Діагноз. Витікання крові через шийку матки назовні. Для диференціації роблять вагіноскопію і встановлюють, звідки виділяється кров
Прогноз. Сумнівний і несприятливий у кобил і сук. Лікування. Забезпечують повний спокій, тварину розміщу
ють на „місток”, холодний компрес на поперек і крижі. Внутрішньом’язово вводять міотоніки (окситоцину, пітуітрин). Внутрішньовенно – спочатку препарати для згортання крові (вітамін В12, вікасол, 10% ий розчин кальцію хлориду, магнофос), а потім кровозамінні – поліглюкін в дозі 400 мл, фізрозчин –
3–5 л.
Профілактика: забезпечити тварин регулярним моціоном, повноцінною годівлею, інсоляцією, виключити надмірну експлуатацію.
4.10. СКРУЧУВАННЯ МАТКИ
Скручування матки (torsio uteri) – матка, або плодоносний ріг, переміщується навколо своєї повздовжньої осі вправо або вліво в межах від 900 до повного оберту на 3600. У кобил і жуйних вузол скручування міститься в ділянці внутрішньої частини шийки матки, а у багатоплідних тварин в будь якій частині вагітного рогу між плідними яйцями.
Причини. Широка маткова зв’язка не фіксує ріг плодовмістилища по всій його довжині, падіння вагітних тварин з перевертанням; сильні поштовхи, рух по нерівній поверхні, спуск з крутої гори та ін.
Клінічні ознаки. Протягом вагітності відмічаються кольки, занепокоєння, переступання задніми кінцівками, оглядання на живіт, припинення жуйки, легка тимпанія. Тварини часто лягають, встають, б’ють себе по животу кінцівками, виникає
197
копростаз, а у передродовий період короткочасні перейми і потуги.
Діагноз. Базується на основі вагінального і ректального дослідження. При вагінальному дослідженні складки слизової оболонки піхви розташовані гвинтоподібно навколо закритої шийки матки. При сильному перекручуванні матки доступу до шийки немає. Ректальним дослідженням встановлюють наявність спереду шийки матки щільного „вузла” із скручених тканин матки. Через нееластичну, щільну стінку матки промацується плід.
Рис. 20. Скручування матки вправо
Прогноз. Сприятливий – при незначному, до 180° скручу ванні. При запізнілому розкручуванні можуть спостерігатися загибель і емфізема плода, застій крові і шоковий стан породіллі, розрив матки внаслідок тромбозу її судин і ішемії, виворіт піхви розлади сечовипускання у результаті перетискування складками піхви зовнішнього отвору уретри, затвердіння шийки матки, метрит і перитоніт.
Лікування. При закритій шийці матки і відсутності перейм і потуг тварину перевертають через спину навколо поздовжньої осі в сторону скручування за методом Шефера (рис. 21). Якщо
198
шийка матки відкрита, то рукою розкривають плідний міхур, випускають води, захоплюють передлежачу частину плода і крутять його в сторону – зворотну скручуванню.
Рис. 21. Розкручування матки за методом Шефера
Профілактика: не допускати скупченість тварин. Забезпечити повноцінність раціонів вагітних, регулярний активний моціон, не випасати на кручах, не полохати тварин.
4.11. НАБРЯК ВАГІТНИХ
Набряк вагітних (оеdета grаvіdаrит) тварин – це скупчення транссудату в шкірі та підшкірній клітковині тазових кінцівок та нижньої черевної стінки з явищами венозного застою. Від фізіологічного набряку – одного з передвісників родів, він відрізняється часом та причиною виникнення.
Причини. Схильність до набряків розвивається у тварин у зв’язку із збільшенням об’єму циркулюючої крові при зростанні проникності судин, порушеннях водного та мінерального обмінів, що призводить до підвищеного вмісту рідини в
199
тканинах. Це особливо характерно для тварин з хворобами серця, печінки, нирок. Сприяють виникненню захворювання згодовування великої кількості соковитих кормів, мінеральне голодування та відсутність моціону.
Симптоми. У ділянці вим’я, зовнішніх статевих органів, нижньої стінки живота, підгрудка, кінцівок, молочної залози з’являються не болючі, холодні, обмежені чи розлиті набряки. При сильних набряках шкіри нижньої стінки живота молочна залоза опускається до рівня скакальних суглобів. Іноді набряк може поширитись на статеві губи, промежину, а спереду – на підгрудок. При натисканні пальцем на набряклу тканину на ній залишається заглибина.
Прогноз сприятливий. При поліпшенні умов утримання тварин набряки зникають або ж дальший розвиток їх припиняється. Набряк також зникає після родів. Проте при ранніх набряках, особливо у тварин з хворобами серця, нирок прогноз повинен бути обережним. Перетискання транссудатом судин обумовлює порушення циркуляції крові і зниження резистентності тканин. Незначні травми в таких випадках, банальна мікрофлора, сприяють переходу набряку в запальний процес, можуть розвиватися флегмона та некрози значних ділянок шкіри.
Лікування хворих розпочинають з вилучення з раціону соковитих кормів і солі, надання моціону та виконання масажу за ходом лімфатичних судин (від вим’я до грудей, кінцівок − знизу вгору). Із медикаментозних препаратів призначають хлористий кальцій, вітамін С і сечогінні. Рекомендовано засто сування теоброміну або еуфіліну всередину в середніх дозах, а також ін’єкції 6% го розчину декстрану або 30% ої альбумінової сироватки, а у разі токсичного набряку – димедрол, супрастін.
В.С. Авдеєнко репрезентує методику комплексного лікування корів за набряку під час вагітності:
1 й день − внутрішньом’язово дегістин 10 мл у поєднанні з 50 мл 25% го розчину сірчанокислої магнезії;
200