- •Тема: “Оцінка запиленості повітря”
- •Оцінка запиленості листя дерев та токсичності пилу
- •Хід роботи
- •1. Визначення кількості пилу
- •2. Побудова карти забруднення пилом певної території
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Зразок виконання розрахунків
- •Контрольні питання
- •Практична робота №3
- •Загальні положення
- •1. Механічні методи
- •2. Хімічні методи
- •3. Фізико-хімічні методи
- •4. Біологічні методи
- •Завдання
- •Алгоритм виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Типи і групи антропогенних порушень ґрунту
- •Опис антропогенних порушень ґрунтів (місцезнаходження: назви населених пунктів, вулиць, доріг, річок тощо)
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання і завдання
- •Практична робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання і завдання
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Роботи виконав студент(ка) Роботи перевірив викладач
_____________________ ________МАКСІМОВА І.М.
групи _______________
2012
Практична робота №1
Тема: “Оцінка запиленості повітря”
Мета: набути практичних навиків щодо визначення відносної запиленості повітря; навчитися складати карти забруднення пилом певної території.
Література: Білявський Т.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Оцінка запиленості повітря
Запиленість повітря — важливий екологічний чинник. Небезпека пилу для людини визначається його хімічною природою, концентрацією, формою часточок, токсичністю, здатністю сорбувати забруднювальні речовини.
За розміром часточок пил можна розподілити на дві групи:
• тонкодисперский пил (порох), який складається з легких і рухомих часточок розміром до кількох десятків і сотень мікрометрів (1 мкм = 103мм), який довго утримується в повітрі і в разі вдихання людиною може накопичуватися в легенях;
• грубодисперсний пил, що складається з великих і важких часточок, який швидко осаджується з повітря.
У закритому приміщенні в 1 см3 повітря може міститися до 106 пилових часточок різних розмірів, токсичності, природи.
Оцінка запиленості листя дерев та токсичності пилу
Пилові часточки можуть мати різні розміри, колір, хімічну природу, форму тощо. Потрапляючи на листя дерев, вони не лише створюють перешкоду для проходження сонячного світла, знижуючи інтенсивність фотосинтезу, отже, і первинну продуктивність рослин, а й можуть завдавати механічних пошкоджень гострими краями або спричинювати опіки та отруєння.
Особливістю пилу є те, що він може бути нетоксичним, але, адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні, паруваті чи рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збільшує цим небезпеку як для рослин, так і для тварин та людей.
Найбільше пилове забруднення повітря спостерігається поблизу кар'єрів, де видобуток корисних копалин ведуть відкритим способом, біля цементних, металургійних заводів (часточки вуглецю, металів), ТЕС тощо.
Обладнання і матеріали: аналітичні терези, термостат, фарфорова ступка, мікроскоп, садовий секатор, пінцети, чашки для випарювання, предметні стекла з лункою, лінійка, калька, вата, фільтрувальний папір, карта частини міста, що досліджується.
Хід роботи
1. Визначення кількості пилу
Листки одного виду тополі відбирають у позначених на карті місцях на висоті 1,5—2 м (висота шару повітря, яке вдихає людина) з 10— 15-разовою повторюваністю по 100—150 шт., використовуючи секатор. Одночасно відбирають листя тополі з чистої зони (контроль). Листя складають у пакети з кальки і переносять у лабораторію, уникаючи струшування пилу.
I спосіб. У лабораторних умовах зважують шматочок вологої вати, загорнутий у кальку (т1) на аналітичних терезах з точністю до + 0,0002 г. Листя тополі ретельно витирають шматочком вати з обох боків, розгортаючи її пінцетом, і зважують разом з ватою повторно (т 2). Масу пилу т обчислюють як різницю між двома зважуваннями (т = т2 — т}).
Площу листка S обчислюють, вимірявши листкові пластинки уздовж (А) і впоперек (В) та помноживши результат на коефіцієнт к:
S = А·В·к.
Коефіцієнт к коливається для різних видів тополь від 0,6 до 0,66. Кількість пилу обчислюють за формулою:
М = , мг/см2.
II спосіб. Фільтрувальний папір зволожують водою до стікання. На нього кладуть листок верхнім боком, а поряд - нижнім і прикривають аркушем кальки або поліетиленовою плівкою. На фільтрі дістають відбиток, який оцінюють візуально за ступенем забрудненості (суцільна — 100%, навпіл — 50% тощо).
III спосіб. Пил змивають з 30—50 листків пензликом у заздалегідь зважену випарювальну чашку; воду випарюють, чашку з пилом висушують у сушильній шафі за температури 105° С до сталої маси.
Отримані дані заносять у таблицю:
-
Місце збирання зразка
Площа листків, см2
Кількість пилу
мг/см2
% від контролю
Сухий пил у чашці розтирають скляною паличкою з водою (з розрахунку 1г пилу на 25 мл води), фільтрують і оцінюють його токсичність за реакцією з найпростішими (див. далі).