Такий хворий пригнічений, ізольований від оточуючих, відмовляється від розмови з

іншими пацієнтами і персоналом, погано розкриває свій внутрішній світ. Він настроєний вкрай песимістично, тому що втратив віру в успіх лікування і видужання. Ефективною порадою для лікаря є його оптимізм, віра в одужання пацієнта, які мають для нього велике значення; варто залучати його до догляду за іншими пацієнтами, виконання ним нескладних доручень.

Page 11

Цей тип пацієнта надмірно уважний до свого здоров’я, цікавиться аналізами всіх

лабораторних досліджень, необґрунтовано припускає наявність в себе найрізноманітніших захворювань, читає спеціальну літературу. При спілкуванні з таким пацієнтом головне - дотримуватися дистанції, тобто “не йти на повідку в пацієнта”, методом переконання пояснювати важливість та ефективність лікування, призначеного лікарем.

Іпохондричний синдром не завжди зумовлений соматичним захворюванням, він може бути і невротичного походження. У цьому випадку фізичні скарги не мають органічної основи і є симптомом неврозу. Ятрогенна іпохондрія може бути спричинена неделікатністю, необережністю медичного персоналу. У такому разі авторитетний для хворого лікар повинен провести психокорекцію; грамотно, дохідливе, обґрунтовано і плавномірно вести хворого до його одужування.

Page 12

Висновок

Таким чином, важливим аспектом у професійній діяльності лікаря є знання і врахування типів пацієнтів. Визначальну роль у процесі взаємодії лікаря і пацієнта відіграють сприйняття і розуміння учасників комунікації один одного. Невміння пацієнта налагодити контакт із лікарем настільки ж небезпечне, як небажання лікаря встановити ефективний контакт із будь-яким пацієнтом.

Page 13

https://sites.google.com/site/likarnya3/informacia-dla-likariv-1/rizne- cikave-ta-korisne/likar-i-pacient-psihologicni-tipi-pacientiv

https://studopedia.su/5_24999_klasifikatsiya-tipiv-patsiientiv.html

http://megalib.com.ua/content/1412_Klasifikaciya_pacientiv_za_tipa mi_z_poglyady_klinichnoi_psihologii.html

Page 14