- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
3.Методи екологічних досліджень
Методи досліджень сучасної екології є різноманітними:
• статистичний, який дозволяє отримання, обробку та ана¬ліз первинних статистичних матеріалів;
• балансовий, що дає можливість зіставляти наявність природних ресурсів з їх використанням;
• порівняльний, що передбачає вивчення об’єктів через порівняння з іншими об’єктами;
• аерокосмічний (космічні знімання), що дозволяє оцінити в динаміці всі процеси, що відбуваються в локальному, регіональному та глобальному масштабах на Землі;
• картографічний, що дозволяє застосовувати географічну карту для опису, аналізу та пізнання явищ.
Також виділяють такі методи як: фізичні; хімічні; біофізичні; біохімічні; радіобіологічні; метеорологічні; кібернетичні; наземний, повітряний та космічний екомоніторинги; аналізу, систематики, прогнозу.
Для дослідних та прикладних робіт використовують такі методи:
• методи реєстрації та оцінки стану середовища: вимірювання температури, хімічного складу, радіаційного фону, хімічного забруднення тощо;
• екологічний моніторинг: періодичне або безперервне спо¬стереження (наприклад, вивчення антропогенного забруднення середовища). Для цього використовують методи фізичного і хімічного експрес-аналізів, дистанційне зондування, телеметрію і комп’ютерну обробку даних;
• методи кількісного обліку організмів і методи оцінки біомаси та продуктивності рослин і тварин (наприклад, аерокосмічна реєстрація чисельності стад);
• методи вивчення взаємовідносин між організмами в багатовидових угрупованнях (наприклад, експеримент «Біосфера-2», США);
• методи математичного моделювання, зокрема методи імітаційного моделювання з використанням сучасної обчислювальної техніки. Ці методи дозволяють розглядати варіанти і здійснювати обґрунтовані прогнози глобального розвитку.
4. Закони Баррі Коменнера
1.Все пов'язано з усім.
Це закон про екосистеми і біосферу, звертає увагу на загальний зв'язок процесів і явищ у природі. Він покликаний застерегти людину від необдуманого впливу на окремі частини екосистем, що може призвести до непередбачених наслідків. (Наприклад, осушення боліт призводить до обміління річок).
2.Все повинно кудись діватися.
Ніщо не зникає безслідно, та чи інша речовина просто переміщається з місця на місце, переходить з однієї молекулярної форми в іншу, впливаючи при цьому на життєві процеси живих організмів. Дія цього закону - одна з головних причин кризи навколишнього середовища. Це закон про господарську діяльність людини, відходи від яких неминучі, і тому необхідно думати як про зменшення їх кількості, так і про подальше їх використання (наприклад, величезні кількості нафти і руди витягнуті із землі, перетворені в нові з'єднання і розсіяні в навколишньому середовищі).
3.Ніщо не дається задарма.
Глобальна екологічна система, тобто біосфера, являє собою єдине ціле, в рамках якого будь-який виграш пов'язаний з втратами, але, з іншого боку, все, що вилучено з природи, має бути відшкодовано. Платежів за цим векселем неможливо уникнути, вони можуть бути тільки відтерміновані (наприклад, при вирощуванні зерна, овочів ми витягаємо з ріллі хімічні елементи (азот, фосфор, калій та ін), і якщо в неї не вносити добрива, то врожай поступово починає знижуватися ). Це закон розумного, свідомого природокористування. Не можна забувати, що людина - теж біологічний вид, що він - частина природи, а не її володар. Це означає, що не можна намагатися підкорити природу, а треба співпрацювати з нею.
4.Природа знає краще.
Закон базується на результатах виникнення і розвитку життя на Землі, на природному відборі в процесі еволюції життя. Так, для будь-якої органічної речовини, що виробляється організмами, в природі існує фермент, здатний цю речовину розкласти. У природі жодна органічна речовина не буде синтезована, якщо немаж можливості для її розкладання. Це закон раціонального природокористування. "... Глобальна екосистема являє собою єдине ціле, в рамках якого нічого не може бути виграно або втрачено і яка не може бути об'єктом загального поліпшення". Платити потрібно енергією за додаткове очищення відходів, добривом - за підвищення врожаю, санаторіями та ліками - за погіршення здоров'я людини і т д. Всупереч цим законам людина створює хімічні сполуки, які, потрапляючи в природне середовище, не розкладаються, накопичуються і забруднюють її (поліетилен, ДДТ та ін). Цей закон попереджає нас про необхідність розумного перетворення природних систем (будівництво гребель, перекидання стоку річок, меліорація, інтенсивне використання невідновлюваних джерел енергії і багато чого іншого)