безпека дор руху практика меточидчка

Наприклад

Таблиця 1.3 – Обробка даних натурних спостережень по визначенню інтенсивності і складу руху

1.2.1.2 Визначають середньорічну добову існуючу інтенсивність руху (Nісн) для кожного спостереження, авт./добу, за формулою (1.2):

де ΣN – сумарна кількість транспортних засобів, нарахованих за період обліку, шт.;

kміс - коефіцієнт сезонної нерівномірності руху, який залежить від місяця проведення спостереження (табл. 1.4);

kдень – коефіцієнт тижневої нерівномірності руху, який залежить від дня проведення спостереження (табл. 1.5);

kчас – коефіцієнт добової нерівномірності руху, який залежить від години проведення спостереження (табл. 1.6).

Наприклад

аі – коефіцієнт приведення до легкового автомобіля (див.табл. 1.7).

Наприклад

N існ прив 1019 (0,39 1,0 0,108 1,5 0,101 2,0 0,079 2,5 0,068 3,0

0,09 3,5 0,04 4,0 0,124 3,0) 2041 прив .авт . / добу

Таблиця 1.6 – Коефіцієнт добової нерівномірності руху, який залежить від години проведення спостереження

1.2.1.5. Визначають годинну інтенсивність руху, приведену до легкового автомобіля (Nгод), прив.од./год, за формулою (1.5):

де 0,076 – коефіцієнт переходу до годинної інтенсивності руху.

13

Наприклад

V 275 9,81 (0,12 0,02 ) / 0,278 59 км / год

1.2.2.2 Визначають коефіцієнт опору коченню (f) згідно з формулою (1.7):

де f0 – коефіцієнт опору коченню при швидкості руху до 50 км/год. При асфальтобетонному покритті – 0,01-0,02; при чорному щебеневому – 0,02-0,025; V – безпечна швидкість руху автомобілів, яка визначена за формулою

(1.6), км/год.

Наприклад

f 0,015 [1 0,01 (59 50 )] 0,016

де Ке – коефіцієнт ефективності гальмівної системи (1,2-1,4); φ – коефіцієнт зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги (0,5-0,7); i – поздовжній ухил, частки одиниці (згідно з завданням);

lб.в. – безпечна відстань між автомобілями (5 м); lа – довжина автомобіля (12 м).

Наприклад

15

1.2.3 Визначення характеристик умов дорожнього руху

1.2.3.1 Визначають коефіцієнт завантаження дороги (z) за формулою

(1.9):

де Nгод – годинна інтенсивність руху, приведена до легкового автомобіля, прив.од./год, що визначена за формулою (1.5);

n – кількість смуг руху (2 шт.);

N – пропускна здатність однієї смуги руху, прив.од./год, що визначена за формулою (1.8).

Наприклад

1.2.3.2 За розрахованим значенням коефіцієнту завантаження необхідно зробити висновок щодо характеристик умов руху. При оцінці завантаження маршруту варто орієнтуватися на чотири рівні завантаження (табл. 1.8): А, Б, В, Г:

-рівню А відповідає z < 0,2 (вільний рух автомобілів);

-рівню Б відповідає 0,2 < z < 0,45 (з’являються групи автомобілів);

-рівню В відповідає 0,45 < z < 0,70 (рух окремих колон і пішоходів);

-рівню Г відповідає z > 0,70 (характерний колонний рух, що відбувається

ззупинками).

Аналіз розподілу інтенсивності руху показує різну вірогідність існування протягом доби кожного рівня зручності.

Наприклад

При z=0,08 спостерігається вільний транспортний потік (рівень зручності А). Обгони практично відсутні, автомобілі не взаємодіють між собою. Водій може витримувати бажану швидкість руху. Зниження середніх швидкостей незначне. Емоційна напруженість водія низька. Водій і пасажири не відчувають незручності при русі. Поїздки комфортабельні.

16

Таблиця 1.8 – Класифікація рівнів зручності руху

1.2.4 Розробка заходів щодо поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху

На основі визначеного рівня зручності і коефіцієнту завантаження дороги необхідно розробити пропозиції щодо заходів з поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху, користуючись таблицями 1.9, 1.10.

Таблиця 1.9 – Заходи з організації руху на горизонтальних ділянках

17

Таблиця 1.10 – Загальні заходи з організації руху в залежності від ступеня завантаження дороги рухом

Наприклад

На основі визначеного рівня зручності і коефіцієнту завантаження дороги розробляємо пропозиції щодо заходів з поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху, користуючись таблицями 1.9, 1.10: для заданої ділянки дороги і визначених умов руху необхідно виконати укріплення узбіч, нанести осьову розмітку та встановити попереджувальні знаки.

18

Питання для самоперевірки

1 Що розуміють під «рівнем зручності руху»?

2Що таке «інтенсивність руху»?

3Що називають «пропускною здатністю»?

4Дайте визначення поняттю «розрахункова швидкість»

5Які стани потоку ви знаєте?

2 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 години) ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНОК КОНЦЕНТРАЦІЇ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД НА АВТОМОБІЛЬНИХ

ДОРОГАХ

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – подія (небезпечний випадок),

що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки.

Коефіцієнт пригод – показник відносної аварійності, який характеризується кількістю ДТП, що трапилися при проїзді одного мільйона транспортних засобів через певну ділянку автомобільної дороги.

2.1 Задача № 2: визначити ділянки концентрації ДТП на автомобільній дорозі. Розробити заходи щодо забезпечення безпеки руху.

Вихідні дані:

а) середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – приймається по даним задачі №1;

б) дані щодо ДТП (див. Табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Вихідні дані щодо ДТП

* При інтенсивності руху більше 2500 авт/добу прийняти значення – 4.

Наприклад

Середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – 2019 авт./добу;

19

Дані щодо ДТП наведені в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 – Вихідні дані до практичної роботи № 2 щодо ДТП

2.2 Порядок виконання роботи

2.2.1 Визначають коефіцієнт пригод (Кпр) для кожної ділянки, пригод/1 млн. авт.-км пробігу, за формулою (2.1):

де Z – загальна кількість ДТП на ділянці, шт.;

N – середньорічна добова інтенсивність руху на ділянці дороги, яка встановлена по даним обліку руху, авт./добу;

L – довжина ділянки дороги, км.

Розрахунок виконують для кожної ділянки.

Наприклад

Ділянка км 0 – км 3:

2.2.2 За отриманими даними для наочності будують лінійний графік коефіцієнта пригод за формою, яка наведена на рисунку 2.1.

20