- •1. Членування мовленнєвого потоку
- •2. Єтноспецифіка мовного спілкування
- •3. Мовознавство як наука: загальне та часткове, прикладне та теоретичне
- •4. Комунікативний процес та його складові
- •5. Природа і функції мови
- •6. Методи дослідження комунікації
- •7. Охарактеризуйте єдність мови і мовлення
- •8. Типологія комунікації
- •9. Проблема походження мови. Основні гіпотези
- •10. Локутив і перлокутивні аспекти мовленнєвого акту
- •11. Генеологічна класифікація мов. Історія
- •12. Текст як результат комунікації
- •13. Фізичний (акустичний) аспект вивчення звуків мови
- •14. Класифікація мовних актів
- •15. Лінгвістичний аспект вивчення звуків мови
- •16. Культура слухання
- •17. Позиційні фонетичні зміни
- •18. Типологія комунікативних невдач
- •19. Мова як особлива знакова система
- •20. Теорія мовної комунікації як інтерлінгвістична дисципліна
- •21. Мова і суспільство
- •22. Мета, функції та моделі комунікації
- •23. Мова й мислення
- •24. Мовленнєвий акт як одиниця організації мовного коду в комунікації
- •25. Назвіть внутрішні й зовнішні чинники змін у мові
- •26. Дискурс як глобальна одиниця організації в комунікації
- •27. Типологічна класифікація мов
- •28. Монолог і діалог
- •29. Фізіологічний аспект вивчення звуків мови
- •30. Культура мовлення в спілкування
- •31. Комбінаторні фонетичні зміни
- •32. Неуспішна мовна комунікація
- •33. Морфологія як одиниця мови
- •34. Комунікативні стратегії і тактики
- •35. Поняття словосполучення; синтаксичний зв'язок слів
- •36. Науковий дискурс
- •37. Способи вираження значення граматичного значення
- •38. Інституційна та міжособистісні дискурси
- •39. Політичний дискурс
- •41. Поняття єфєктивна мовна комунікація
- •42. Запозичення; типи запозичень
- •43. Словниковий склад мови
- •44. Що таке мовленнєвий вплив
- •45. Граматичне значення й граматичні категорії
- •46. Комунікативна поведінка та комунікативні норми
- •47. Типи антонімів
- •48.Невербальні засоби комунікації та мова жестів.
- •50. Порівняльна характеристика вербального та невербального мовлень
- •51. Метафора, метонімія
- •52. Бар'єри міжкультурної комунікації
- •53. Синонімія
- •54. Структура мовних особливостей як учасника комунікативного акту
- •55. Письмо, етапи
- •56. Національно-культурна специфіка мовного єтикету
- •57. Слово
- •58. Невербальні особливості міжкультурної комунікації
- •Земна статистика:
54. Структура мовних особливостей як учасника комунікативного акту
В-дь: Homo loquens майже ніколи не говорить без мети і, як правило, спрямовує своє
повідомлення іншому, тобто є учасником комунікативного процесу. Тому поняття
«homo loquens» та «комунікант» («мовна особистість») можна вважати синонімами.
Структура homo loquens як учасника комунікативного процесу охоплює
комунікативну, соціометричну, психологічну, соціоінтерактивну, мовну, мовленнєву
складові. Крім цього, кожна лінгво-культура має власний ідіоетнічний комунікативний
ідеал, вплив якого найбільшою мірою експлікується при міжмовному
(міжкультурному) спілкуванні. Отже, слід також виокремити національно-культурну
складову поняття «комунікант».
55. Письмо, етапи
В-дь: Етапи і форми розвитку графічного письма:
1. Піктографія – відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків (малюнкове письмо).
2. Ідеографія – письмо графічними знаками, що позначають поняття.
3. Фонографія – різновид письма, у якому графічні знаки позначають звуки.
56. Національно-культурна специфіка мовного єтикету
В-дь: Мовленнєвий етикет – система стандартних, стереотипних сло весних формул,
вживаних у ситуаціях, що повторюються повсяк денно: вітання, прощання, вибачення,
запрошення, побажання тощо. Ці формули у процесі мовлення не створюються, а
відтворюються в типових комунікативних ситуаціях, що полегшує спілкування.
Важливою складовою націо нальної (етнічної) етикетизації спілкування є комуніка тивні
табу. Комунікативні табу – мовні, тематичні та контактні заборони у спілкуванні. Мовні табу – це заборона вживання у мовному спілкуванні носіїв певної культури окремих слів і сло восполучень (наприклад, заборони на вживання нецензурних слів). Тематичні табу – повна заборона для окремих осіб у конкретних ситуаціях спілкування роз мов на певну тематику. Контактні табу – це заборона на будь-які форми міжособистісного спілкування.
57. Слово
В-дь: Його основні ознаки:
1. Самостійність
2. Синтаксична автономність
3. Формальна цілісність
4. Ідіоматичність
Прямі значення безпосередньо вказують на явища дійсності. Переносні значення є вторинними, тобто похідними від прямих, й опосередковано через прямі називають явища дійсності.
58. Невербальні особливості міжкультурної комунікації
В-дь: Невербальні засоби комунікації зберігають етнічні особливості, незважаючи на
глобалізацію інформаційних систем, розвиток міжнародних політичних, економічних
та культурних зв’язків, що сприяє взаємодії національних стилів спілкування, формує
єдині параметри комунікації, в тому числі й несловесної. Тому слід дуже обережно
послуговуватися невербальними засобами, навіть якщо вони видаються природними й
зрозумілими для всіх
Формування Землі
Вчені висували різні гіпотези, що пояснюють народження Землі. У 18 столітті французи стверджували, що причиною виявилася космічна катастрофа в результаті зіткнення Сонця з кометою. Англійці запевняли, що пролітаючи повз світило астероїд відсік його частину, з якої надалі з’явився цілий ряд небесних тіл. Зрозумілим є одне: формування Землі почалося за тим же принципом, який лежав в основі появи самого Сонця.
Відбувалося це приблизно 4,6 мільярда років тому. Важкі метали (залізо, нікель) в результаті гравітації і стиснення проникали в центр молодої планети, утворюючи ядро. Висока температура створювала всі умови для низки ядерних реакцій.
Відбувся поділ мантії і ядра. Виділення тепла плавило і викидало на поверхню легкий кремній. Він став прототипом першої кори. У міру остигання планети летючі гази проривалися назовні з надр. Це супроводжувалося виверженнями вулканів. Розплавлена лава формувала надалі гірські породи. Газові суміші утримувалися на відстані навколо Землі силою тяжіння. Вони склали атмосферу, спочатку без кисню. Зустрічі з крижаними кометами, метеоритами привели до появи океанів з конденсату парів і розтопленого льоду. Материки роз’єднувались, знову з’єднувалися, плаваючи в гарячій мантії. Це повторювалося багаторазово майже 4 мільярди років.
Шлях до життя
Формуючись, Земля посилювала здатність притягувати космічні частинки (камені, астероїди, метеорити, пил). Падаючи на поверхню, вони проникали поступово в надра (діяли відцентрові сили), повністю віддаючи власну енергію. Планета ущільнювалася. Хімічні реакції послужили передумовами утворення перших форм життя – одноклітинних. В процесі еволюції, коли почався фотосинтез, народжувалися нові види – вже багатоклітинні. Вони змогли існувати завдяки появі повітря з киснем і озонового шару. За мільйони років одні живі форми зникали через руйнівні обмерзань, потеплінь, виверження вулканів. Збережені знаходили нові ознаки і можливість пристосуватися до умов, що змінилися.
Підсумок
Наша планета виникла з згустку космічного пилу (туманності) під впливом сонячної енергії, термоядерних реакцій і сили тяжіння. Її формування зайняло так багато років, що в порівнянні з цим людина зі своєю життєдіяльністю займає лише мить з точки зору Всесвіту. І він зобов’язаний берегти свій будинок, а не руйнувати його, адже жити йому більше ніде.