3. Що розуміється під поняттям “файл”? Що таке таблиця кодування? Які стандарти кодування символів існують на сьогодні?

Уся інформація, що опрацьовується комп’ютером, зберігається у файлах (від англ. file — папка для документів). Файл може містити текст документа, текст програми, малюнок тощо. Деякі файли створюються в результаті роботи прикладних програм — текстових редакторів, табличних процесорів, графічних редакторів тощо.

Файл — це місце на диску, що містить певну інформацію та має ім’я.

Часто під файлом розуміють вміст цієї частини пам’яті, тобто інформацію, яка там зберігається. Ім’я файлу ще називають ідентифікатором (від англ. identify — ототожнювати, впізнавати, розпізнавати).

Термін “ідентифікатор” підкреслює, що ім’я файлу є унікальним, за ним можна однозначно розпізнати його серед інших. У ОС Windows файл, що містить дані певних типів (текст, малюнок, електронну таблицю тощо), називається документом. Але файли інших типів так і звуться файлами.

Обсяг пам’яті, який займає файл, називається розміром файла. Файловою системою називають спосіб організації файлів, збереження інформації про них.

Імена файлів реєструються на дисках у каталогах.

Каталог — це спеціальне місце на диску, де зберігаються імена файлів, відомості про їх розмір, дату й час створення та останнього оновлення, основні властивості файлу.

Шлях до файлу — це послідовність з імен каталогів та підкаталогів, розділених символом “\”.

Файл ми можемо:

• створити

• відкрити

• перейменувати

• копіювати та перемістити

• видалити

При введенні в комп’ютер кожна літера кодується відповідним чис­лом. Це відбувається найпростішим чином – кожному символу ставиться в відповідність двійкове число, що вибирається з таблиці кодів.

Кодова таблиця – це таблиця, що задає відповідність між символами і двійковими числами (кодами символів).

Двійковим кодом довжиною 8 бітів - 1 байт можна закодувати 2⁸ - 256 символів. Кожному символу відповідає послідовність із восьми нулів і одиниць. Восьмибітний код використовується для того, щоб можна було б підтримати два алфавіти та різні спеціальні символи. Але різні держави мають свої алфавіти – в Румунії використовуються одні букви, на Україні – інші, тому під одним числовим кодом будуть використовуватися різні символи. В той же час необхідно мати можливість прочитати тест, який був набраний на іншому комп’ютері (в іншій державі). Тому було прийнято таке рішення – таблицю кодів розділили навпіл. Перші 128 кодів (з 0 до 127) повинні бути стандартними і обов’язковими для всіх країн і всіх комп’ютерів, а другою половиною кодів (з 128 до 255) кожна країна може кодувати свій національний алфавіт.

Юнікод  — промисловий стандарт, розроблений, щоб забезпечити цифрове представлення символів усіх писемностей світу та спеціальних символів. Удосконалений сумісно з стандартом Універсальний Набір Символів і опублікований у формі книги Стандарт Юнікод.

Юнікод складається з асортименту символів, методології кодування та комплекту (набору) стандартів кодування символів, комплекту кодових таблиць для посилань на зображення символів, списку властивостей символів таких, наприклад, як верхній і нижній регістр (розкладка), комплект довідкових даних комп'ютерних файлів, правил нормалізації, декомпозиції, зіставлення і зображення (рендерингу).