За характеристику розмірів зон зараження, приймають величини доз випромінювання за час повного розпаду радіоактивних речовин. Для кожної зони зараження вони мають наступні значення:
зона помірного зараження (зона А)
біля зовнішньої межі – 40 рад, в середині зони – 125 рад,
біля внутрішньої межі – 400 рад;
зона сильного зараження (зона Б)
біля зовнішньої межі – 400 рад, в середині зони – 700 рад,
біля внутрішньої межі – 1200 рад;
зона небезпечного зараження (зона В)
біля зовнішньої межі – 1200 рад, в середині зони – 2200 рад, біля внутрішньої межі – 4000 рад;
зона надзвичайно небезпечного зараження (зона Г)
біля зовнішньої межі – 4000 рад, в середині зони – біля 7000 рад,
біля внутрішньої межі – більше 10 000 рад.
2. Виявлення та оцінка РХБ обстановки під час руйнувань підприємств атомної та хімічної промисловості.
Під радіаційною обстановкою розуміють умови, що виникають в результаті руйнування ЯЕР, які визначаються масштабом та ступенем радіоактивного забруднення місцевості та об’єктів на ній, що впливають на дії та боєздатність військ.
Вихідні дані для виявлення та оцінки обстановки поділяються на чотири блоки:
дані про противника;
дані про свої війська;
метеорологічні дані у районі де склалася обстановка;
дані про топографічні особливості місцевості.
Виявлення прогнозованої обстановки полягає в визначенні зон зараження або забруднення, де склалася ця обстановка і відтворення найбільш імовірного положення цих зон на карті.
Під оцінкою обстановки розуміють вирішення основних завдань, що визначають вплив обстановки на бойові дії військ.
Виявлення прогнозованої обстановки та її оцінка дозволяє орієнтовно визначити:
вплив обстановки на боєздатність військ;
вибрати найбільш доцільні способи дії, в умовах що склалися;
намітити заходи, які треба вирішувати невідкладно або в першу чергу;
поставити завдання на ведення розвідки.
Виявлення обстановки за даними розвідки вміщує збір та обробку інформації з місцевості, де склалася обстановка, а також нанесення її на карту.
Після нанесення фактичної обстановки на карту її оцінюють, що дає можливість командирам уточнити рішення, які були прийняті при прогнозуванні.
В штабах з’єднань виявлення і оцінка обстановки відбувається методом прогнозу, в штабах частин і підрозділів – за даними розвідки.
Під виявленням радіаційної обстановки в даному випадку розуміють визначення масштабів та ступеня радіоактивного забруднення місцевості і об’єктів (зон радіоактивного забруднення) з урахуванням впливу метеорологічних умов.
Вихідними даними для вирішення завдань виявлення і оцінки радіаційної обстановки при руйнуванні АЕС є:
-координати ядерного енергетичного реактора ЯЕР або АЕС;
-характеристика АЕС: тип, (РБМК або ВВЕР); електрична потужність ЯЕР (W, Мвт); астрономічний час і дата руйнування реактору; частка викинутих із ЯЕР РР (k, %);
-відомості про об’єкти, які можуть опинитися в зонах радіоактивного забруднення і умови розташування на них особового складу (тип споруд, сховищ та види техніки, в яких розташований особовий склад (коефіцієнт послаблення), віддалення об’єктів від АЕС;
-метеорологічні умови: швидкість вітру на висоті 10 метрів (V10, м/с); напрямок вітру на висоті 10 метрів ( 10, град); стан хмарного покрову (відсутній, середній або суцільний).
Оцінка радіаційної обстановки закінчується формуванням
необхідних висновків і пропозицій.
Нанесення прогнозованих зон забруднення починають з того, що на карті (схемі) позначають аварійний ЯЕР. Біля умовного знака роблять пояснювальні написи чорним кольором: у чисельнику – тип реактора та електрична потужність (мВт), у знаменнику – час і дата аварії (години, хвилини, число, місяць).
ВВЕР- |
Зона |
Зона |
Зона |
Зона |
Зона М |
Г |
В |
Б |
|||
1900 |
|
А |
|
||
10.00 |
|
|
|
|
|
5.6 |
|
|
|
|
|
LХГ |
LХВ |
LХБ |
LХА |
LХМ |
Від центру умовного знака (аварії) відповідно до напряму вітру наноситься вісь прогнозованого сліду. За допомогою таблиці в залежності від категорії стійкості атмосфери, швидкості приземного вітру і частки радіоактивних речовин (РР), викинутих при аварії ЯЕР, визначаються максимальна
довжина (LХМ, LХА, LХБ, LХВ, LГ), ширина (LУМ, LУА, LУБ, LУВ, LУГ) (приблизно в середині довжини) і площа (ЅМ, ЅА, ЅБ, ЅВ,
ЅГ).
При цьому необхідно враховувати:
1. Категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам і заданому часу доби.
2.Швидкість приземного вітру.
3.Частку РР, що викидаються із ЯЕР потужністю 1000 мВт при аварії.
Методика прогнозування наземної радіаційної обстановки на об‘єкті в межах зони радіоактивного зараження
Вихідні дані.
1. Інформація про АЕС:
тип ЯЕР ( РБМК чи ВВЕР ); електрична потужність ЯЕР – W, МВт; кількість аварійних ЯЕР – n;
координати ЯЕР чи АЕС (АТЕЦ) – Х АЕС, У АЕС (початок прямокутної системи координат суміщений з
центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру); астрономічний час аварії – Т ав, діб, год.;
частка викинутих з АЕР РР - , %.
2. Метеорологічна характеристика:
швидкість вітру на висоті 10 м - V10, м/с; напрям вітру на висоті 10 м - 10, град;
стан хмарного укрива небосводу – відсутній, середній чи суцільний.
3. Додаткова інформація:
заданий час, на який визначається поверхнева активність, - Т З, год..;
координати об‘єкту – X, Y;
час початку опромінювання – tпоч год.; тривалість опромінювання – Tоп год.; захищеність людей – Косл.