1.2 Порівняння герундія і віддієслівного іменника.

У цій роботі буде використовуватись термін «віддієслівний іменник», яке згідно К. Н. Качалова, володіє тільки властивостями іменника. Ця форма має закінчення -ing, але на відміну від герундія, вживається з артиклем, може мати форму множини і може визначатися прикметником.

• He took part in the sittings of the committee - він прийняв участь в засіданні комітету.

• I was awakened by their loud talking - я був збуджений їх гучною розмовою.

Не володіючи дієслівними властивостями, віддієслівний іменник, на відміну від герундія, не має часової віднесеності та не виражає категорії стану.

L. G. Alexander не поділяє віддієслівний іменник і герундій. На його думку, ing-form у вигляді герундія часто виступає в ролі іменника, який неможливо порахувати без артикля - Dancing is fun (L.G.Alexander 1996 року, с.315). Іноді ing- form функціонує як іменник, який можна полічити, який можна замінити «it» або «they» (Dickens often gave readings of his work . They were very popular). Alexander вважає, що герундій вживається після таких службових слів як a, the, this, some, a lot of, після присвійних займенників та прикметників(The sinking of the Titanic has never been forgotten. I did some shopping this morning. Your quick thinking saved us all (L.G.Alexander 1996,с.316))

R. A. Close так само, як і Alexander ототожнює віддієслівний іменник з герундием, вказуючи, що Герунда можуть передувати артиклі a, the.

A. J. Thomson і A. V. Martinet відносять іменники з закінченням - ing до неісчісляемим іменником і розглядають тільки цей вид - camping, shopping.

В українській же мові існує просте поняття дієслов, яке і включає в себе російське поняття віддієслівний іменник – це іменник, утворений від дієслівних основ і означає стан або процес, означають опредметнену дію . Віддієслівні іменники широко використовуються в різних стилях мовлення (науковому, офіційно-діловому, публіцистичному, усному). В них утворилось багато синонімічних відносин (нагрівати- нагрівання), Однак їх використання потребує особливої пильності, так як відсутність у них основних дієслівних категорій може призвести до непорозуміння (Сьогодні буде розглянуто виконання плану – не зрозуміло про що буде йти мова: про результат виконання плану або про хід виконання плану).

У мові художньої літератури іноді створюються штучні вирази, як прийом пародійної стилізації для передачі канцелярського мовлення. В словотворенні української мови віддієслівні іменники використовують суфіксальний спосіб словотворення, в якому також існує безсуфіксальний спосіб утворення, котрий іноді ще називають урізання дієслівної основи. Віддієслівні іменники, які утворюються від недоконаного виду дієслів, варто застосовувати, коли йдеться мова про процес перебігу дії, яка може мати, а може і не мати часових обмежень. Але варто зазначати, що виключно тоді, коли мова не йдеться про результат. Віддієслівні іменники, що утворені від дієслів доконаного виду, варто використовувати, в випадках, коли мова йде про дію яка є повністю завершеною, що характеризує наявність результату у кінцевій точці.

У висновку відзначимо, що точка зору Качалової з досліджуваного питання здається найбільш прийнятною, так як Качалова чітко проводить кордон між герундієм, дієприкметником і віддієслівним прикметником. Таким чином, в дослідженні не розглядається віддієслівний іменник як ing-form у вигляді герундія, так як воно не має дієслівними властивостями.