менеджмент
.docxКінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти організація - це:
+цілі організації.
-структура організації
-завдання організації.
? 78
За масштабами цілі менеджменту поділяють на:
+глобальні й локальні.
-зовнішні та внутрішні.
-кількісні та якісні.
? 79
За періодом досягнення цілі менеджменту поділяють на:
-глобальні й локальні.
+довготермінові, середньотермінові, короткотермінові.
-кількісні та якісні.
? 80
За змістом цілі менеджменту бувають:
-довготермінові, середньотермінові, короткотермінові.
+економічні, соціальні, технічні, морально-етичні, екологічні, організаційні.
-авторитарні й демокритчні.
? 81
Цілі менеджменту:
-формуються виключно суб'єктом управління.
-виникають у складі об'єкта управління.
+встановлюються суб'єктом управління, виходячи з об'єктивних умов суспільного буття.
? 82
Місія організації - це:
-вольовий акт втручання суб'єкта управління в діяльність об'єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.
-сукупність елементів, які технологічно пов'язані між собою у процесі виробництва.
+чітко сформульована мета діяльності організації, яка визначає рольову поведінку організації та її членів у навколишньому середовищі.
? 83
За формою управління рішення можуть бути:
+письмові та усні.
-слабо структуровані й високо структуровані.
-рутинні й евристичні.
? 84
Управлінські рішення, залежно від способу розробки, поділяються на:
-народногосподарські, галузеві, внутрішньовиробничі.
+індивідуальні, колегіальні, колективні.
-одноцільові і багатоцільові.
? 85
За змістом управлінські рішення поділяються на:
-народногосподарські, галузеві, внутрішньовиробничі.
-індивідуальні, колегіальні, колективні.
+економічні, соціальні, організаційні, технічні, наукові тощо.
? 86
Мотивування як функція менеджменту - це:
-засіб цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів.
-система засобів і важелів впливу на соціально-психологічний клімат у колективі, на трудову та соціальну активність колективу і його окремих працівників.
+процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів.
? 87
Мотив визначається як:
-анатомо-фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності.
+стимул, відображений у свідомості людини (чи в груповій колективній свідомості) як внутрішнє спонукання.
-зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.
? 88
Стимул визначається як:
-анатомо-фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності.
-відображене у свідомості людини (чи в груповій колективній свідомості) внутрішнє спонукання.
+зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.
? 89
Теорії змісту мотивування намагаються пояснити:
+що в індивідуумі або в його оточенні формує і зберігає певну поведінку (спосіб дій).
-як формується, спрямовується чи змінюється певна поведінка.
-хто формує і зберігає певну поведінку (спосіб дій) індивідуума або його середовища.
? 90
Теорії процесів мотивування намагаються пояснити
-що в індивідуумі або в його оточенні формує і зберігає певну поведінку (спосіб дій).
+як формується, спрямовується чи змінюється певна поведінка.
-хто формує і зберігає певну поведінку (спосіб дій) індивідуума або його середовища.
? 91
Піраміду потреб побудував:
+А.Маслоу.
-Д.Мак-Клелланд.
-Д.Мак-Грегор.
? 92
Всіх людей на дві категорії "Х" і "Y" поділяв:
-А.Маслоу.
-Д.Мак-Клейланд
+Д.Мак-Грегор.
? 93
Д.Мак.Клелланд вважав, що для людей характерні наступні потреби:
-в безпеці у взаєминах з іншими, у владі.
+у владі, в досягненнях і в причетності.
-фізіологічні, статеві, альтруїстичні.
? 94
Мотиваційна теорія Ф.Герцберга побудована на:
-описі двох портретів людини, які екстремально відрізняються один від одного (теорія Х і Y).
+описі двох типів факторів, які впливають на відношення людини до праці (фактори, що не дають відчуття задоволення і фактори, що приносять відчуття задоволення).
-підході до проблеми під кутом зору "шлях-ціль".
? 95
Комплексна теорія мотивування Портера-Лоулера базується на:
-підході до проблеми під кутом зору "шлях-ціль".
+моделі, яка враховує цінність винагород, зв'язки між процесами "зусилля-винагорода", здібності, характер, роль працівника в організації.
-тому, що люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль і потім співвідносять його з винагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу.
? 96
Теорія справедливості мотивування базується на (2 відповіді):
-підході до проблеми під кутом зору "шлях-ціль".
+моделі, яка враховує цінність винагород, зв'язки між процесами "зусилля-винагорода", здібності, характер, роль працівника.
+тому, що люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль і потім співвідносять його з винагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу.
? 97
Мотиваційні засоби менеджера включають:
-інформацію про результати праці, розкриття перспектив службового зростання, справедливу оплату праці, прищеплення професійної гордості, участь у прийнятті рішень.
+стиль управління, поведінку керівника в комунікаціях, оплату праці, вимогливість через постановку цілей та завдань.
-стиль управління, регламентація праці управлінських працівників, лідерство і керівництво, управління конфліктами, структуру управління.
? 98
Комунікація в менеджменті - це:
-міра знань про різні події, явища, процеси у їх взаємозв'язку.
+обмін інформацією, в результаті якого керівник одержує дані, необхідні для прийняття ефективних рішень і доводить їх до підлеглих.
-обмін інформацією між двома або більше людьми.
? 99
Розрізняють наступні основні типи конфліктів:
-між організацією і середовищем, міжрівневі, між різними відділами (підрозділами), між керівником і робочою групою, між працівниками.
+внутрішньоособові, міжособові, між особистістю і групою, міжгрупові.
-між організацією і середовищем, внутрішньоособові, між працівниками, між особистістю і групою.
? 100
До методів управління конфліктною ситуацією належать:
-індивідуальні й колективні.
-внутрішньоособові і міжособові.
+структурні й міжособові.
?1.
Об 'єктом вивчення менеджменту є:
-працівники керуючої і керованої систем організації;
+процес управління діяльністю підприємств;
-теоретичні засади управлінської діяльності;
-проектування систем менеджменту.
?2.
Суб 'єктом вивчення менеджменту є:
+працівники керуючої і керованої систем організації;
-процес управління діяльністю підприємств;
-теоретичні засади управлінської діяльності;
-проектування систем менеджменту.
?3.
Принцип менеджменту, який спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо:
+принцип цілеспрямованості;
-принцип активізації;
-принцип динамічної рівноваги;
-принцип демократизації управління.
?4.
Принцип менеджменту, який дає змогу розглядати організацію як відкриту систему, що складається із взаємодіючих та взаємозв'язаних елементів:
-принцип системності;
-принцип динамічної рівноваги;
-принцип цілеспрямованості;
+принцип взаємозалежності.
?5.
Під терміном "Менеджмент" слід розуміти:
-керування якоюсь системою;
+управління організацією в ринкових умовах із обов'язковим застосуванням економічних методів;
-походить від англійського "management" і означає керувати, очолювати;
-передбачає очолювання та керування якоюсь системою.
?6.
Основна ціль менеджменту полягає у:
+забезпеченні прибуткової діяльності підприємства;
-подоланні ризиків на ринку;
-здійсненні виробництва товарів;
-визначенні ефективних шляхів реалізації продукції.
?7.
Основне завдання менеджменту – це:
+направлення працівників до спільних дій ставлення єдиних завдань для досягнення цілей організації;
-об'єднання працівників до спільних дій ставлення конкретних завдань;
-уміння ефективно управляти, удосконалюючи структуру організації;
-удосконалення управлінського механізму.
?8.
Предмет менеджменту як науки управління включає:
-процес виробництва і обміну продукції;
+дослідження законів і закономірностей життєдіяльності організацій, а також
відносин між працюючими в процесі виробництва;
-організаційні, управлінські та міжособові відносини між працюючими в процесі виробництва;
-процес контролю за роботою кадрів.
?9.
Об'єктом вивчення менеджменту є:
-контроль за господарською діяльністю;
-організаційні відносини в організації;
+трудові колективи та процеси, які в них здійснюються;
-контроль за діяльністю кадрів.
?10.
Метод – це науковий аналіз:
-поведінки людини в організації;
-вплив людини на ситуацію;
-взаємозв'язок людини і колективу в організації;
+поведінки людини в організації, взаємозв'язку і взаємного впливу людини і колективу на ситуацію.
?11.
Концепція наукового управління передбачає:
+оптимізацію діяльності підприємства;
-оптимізацію розподілу грошових коштів;
-введення «ноу-хау»;
-організаційний вплив на колектив.
?12.
Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:
-експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;
+публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;
-публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;
-відкриття клинопису.
?13.
Науковці, в працях яких знаходимо зародження наукових ідей менеджменту:
+Сократ;
-Платон;
-Маккіавеллі;
-Аристотель.
?14.
Принцип «економічної людини» вперше сформулював…
-Томас Гобос;
-Джеймс Стюарт;
+Адам Сміт;
-Роберт Оуен.
?15.
Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:
+Ф. Тейлор, Ф. І Л. Гілберти, Г.Гант;
-А. Файоль, М. Вебер;
-М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;
-Д. Мак - Грегор, Г. Форд.
?16.
Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:
-створення універсальних принципів управління;
-систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і
обсягів виробництва;
-застосування в управлінні математичних підходів;
+перенесення центра ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.
?17.
Концепцію адміністративного управління спрямовано на:
-удосконалення організаційної структури;
+розробку функцій і принципів управління організацією загалом;
-удосконалення функціональної структури;
-централізацію управління.
?18.
Школа наукового управління в мотивації вбачала:
-моральне стимулювання підлеглих шляхом похвали;
+пропозицію надання відповідних грошових винагород в обмін на зусилля;
-створення відповідних очікувань у підлеглих;
-поліпшення психологічного клімату в колективі.
?351.
Школа, одним з основних положень якої є створення наукового фундаменту, що замінює собою старі традиційні методи виконання роботи на ретельне наукове дослідження кожного її елемента, – це:
-науки управління;
-адміністративна;
+наукового управління;
-поведінкова.
?351.
Школа управління, що прагне використовувати у науці управління методи й інструментарій точних наук, – це:
-адміністративна школа;
+школа науки управління (кількісний підхід);
-раціоналістична школа;
-школа наукового управління.
?21.
Учений, якому належить визначення «менеджмент – це забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб»:
-Е. Мейо;
+М.П. Фоллет;
-Ф. Тейлор;
-Г. Форд.
?22.
Школа, що вирішує управлінські задачі за допомогою економіко-математичних методів і моделей, – це:
-школа наукового управління;
-адміністративна школа управління;
+школа науки управління;
-школа системного управління.
?23.
«Закон композиції» відображає:
+цілі організації повинні бути спрямовані на підтримку основної мети більш загального характеру;
-необхідність співвідношення між частинами цілого, а також їх відповідальність або залежність;
-структурна стійкість цілого визначається найменшою стійкістю окремих складових цього цілого;
-кожна організація проходить у своєму розвитку наступні фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.
?24.
«Закон пропорційності» відображає:
-цілі організації повинні бути спрямовані на підтримку основної мети більш загального характеру;
+необхідність співвідношення між частинами цілого, а також їх відповідальність або залежність;
-структурна стійкість цілого визначається найменшою стійкістю окремих складових цього цілого;
-кожна організація проходить у своєму розвитку наступні фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.
?25.
«Закон найменших» розглядає:
-цілі організації повинні бути спрямовані на підтримку основної мети більш загального характеру;
-необхідність співвідношення між частинами цілого, а також їх відповідальність або залежність;
+структурна стійкість цілого визначається найменшою стійкістю окремих складових цього цілого;
-кожна організація проходить у своєму розвитку наступні фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.
?26.
«Закон онтогенезу» вивчає:
-цілі організації повинні бути спрямовані на підтримку основної мети більш загального характеру;
-необхідність співвідношення між частинами цілого, а також їх відповідальність або залежність;
-структурна стійкість цілого визначається найменшою стійкістю окремих складових цього цілого;
+кожна організація проходить у своєму розвитку наступні фази життєвого циклу: становлення, розквіт, згасання.
?27.
Закони синергії – це:
+сума цілого не дорівнює арифметичній сумі кожного із його складових елементів (компонентів);
-в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж в упорядкованій інформації;
-процеси аналізу (тобто роз?єднання, диференціації тощо) доповнюються синтезом (тобто протилежними процесами об?єднання, інтеграції);
-будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти саму себе як цілісне утворення й більш економно витрачати свій ресурс.
?28.
В «Законі інформованості – впорядкованості» стверджується:
-сума цілого не дорівнює арифметичній сумі кожного із його складових елементів (компонентів);
+в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж в упорядкованій інформації;
-процеси аналізу (тобто роз?єднання, диференціації тощо) доповнюються синтезом (тобто протилежними процесами об?єднання, інтеграції);
-будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти саму себе як цілісне утворення й більш економно витрачати свій ресурс.
?29.
Закон «єдності аналізу і синтезу» - це:
-сума цілого не дорівнює арифметичній сумі кожного із його складових елементів (компонентів);
-в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж в упорядкованій інформації;
+процеси аналізу (тобто роз?єднання, диференціації тощо) доповнюються синтезом (тобто протилежними процесами об?єднання, інтеграції);
-будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти саму себе як цілісне утворення й більш економно витрачати свій ресурс.
?30.
«Закон самозбереження» відображає:
-сума цілого не дорівнює арифметичній сумі кожного із його складових елементів (компонентів);
-в організаційному цілому не може бути більшого порядку, ніж в упорядкованій інформації;
-процеси аналізу (тобто роз?єднання, диференціації тощо) доповнюються синтезом (тобто протилежними процесами об?єднання, інтеграції);
+будь-яка реальна фізична (організована) система прагне зберегти саму себе як цілісне утворення й більш економно витрачати свій ресурс.
?31.
Закони та закономірності менеджменту відображають:
+об?єктивні й достатньо стійкі зв?язки та взаємодії елементів системи в просторі (в структурах) й у часі (процесах, явищах);
-складний процес засвоєння соціальних ролей і культурних потреб;
-передбачення майбутнього стану організацій;
-систему прав і обов?язків працівника.
?32.
Сутність «Закону соціалізації особистостей» полягає:
-кожна людина має певну позицію в соціальній структурі організації, пов?язану з іншими позиціями через статус індивіда як систему його прав і обов?язків;
+протягом трудового життя людини відбувається складний процес засвоєння соціальних ролей і культурних потреб;
-людина у процесі трудової діяльності переміщується в соціальному просторі організації;
-системі прав і обов?язків працівника.
?33.
Закон соціального статусу (соціальних ролей) відображає:
+кожна людина має певну позицію в соціальній структурі організації, пов?язану з іншими позиціями через статус індивіда як систему його прав і обов?язків;
-протягом трудового життя людини відбувається складний процес засвоєння соціальних ролей і культурних потреб;
-людина у процесі трудової діяльності переміщується в соціальному просторі організації;
-систему прав і обов?язків працівника.
?34.
В «Законі соціальної мобільності» говориться про:
-кожна людина має певну позицію в соціальній структурі організації, пов?язану з іншими позиціями через статус індивіда як систему його прав і обов?язків;
-протягом трудового життя людини відбувається складний процес засвоєння соціальних ролей і культурних потреб
+людина у процесі трудової діяльності переміщується в соціальному просторі організації, це пов?язано з її кваліфікаційним, і службовим розвитком (або деградацією), виявляється у зростанні (або падінні) престижу, посиленні чи послабленні влади над співробітниками, зміні матеріального становища;
-систему прав і обов?язків працівника.
?35.
Функції менеджменту планування, організування, контролювання, мотивування, становлять:
-філософію;
-проблеми;
+процес;
-цілі.
?36.
До загальних функцій управління організацією належать:
+прогнозування, планування, організування, мотивування, координування, контролювання;
-планування, організування, спеціалізація, мотивування, контролювання;
-маркетинг, планування, організування, мотивування, контролювання;
-організування, планування, мотивування, контролювання.
?37.
Процес управління складається з наступних функцій:
-планування, прогнозування, аналіз;
-планування, організація, аналіз, мотивація;
+планування, організація, мотивація, контроль;
-організація, мотивація, контроль.
?38.
Головним завданням планування є:
+забезпечення єдиного напрямку зусиль усіх членів організацій;
-передбачення майбутнього стану організацій;
-контроль за реалізацією заходів;
-отримання доходу.
?39.
Головною метою мотивації є:
-досягнення працівниками задоволення від роботи;
-зменшення видатків на оплату праці;
+виконання членами організації роботи у відповідності із делегованими обов’язками;
-отримання винагороди.
?40.
Способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства, — це:
+методи управління;
-принципи управління;
-функції управління;
-стилі управління.
?41.
До економічних методів управління не належить:
-преміювання;
-система податків;
-підвищення по службі;
+штрафні санкції.
?42.
До адміністративних методів управління не належить:
-посадові інструкції;
-розпорядження;
-накази;
-присвоєння почесного звання.
?43.
До соціально-психологічних методів управління не належить:
+усні розпорядження;
-нагородження похвальною грамотою;
-почин і новаторство;
-обмін досвідом.
?44.
Керівник ставить задачу, віддає розпорядження, розподіляє обов’язки, призначає виконавців. Менеджменту при цьому слід використовувати метод:
+організаційного впливу;
-адміністративного впливу;
-економічного впливу;
-цивільно-процесуального впливу.
?45.
Метод соціального регулювання передбачає:
-контроль за діяльністю адміністрації організації;
-контроль за діяльністю соціальних виплат;
-контроль за розподілом грошових коштів;
+контроль за діяльністю робітників в організації.
?46.
Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг ? це:
-правові акти;
-правові норми;
+правові відносини;
-договірні відносини.
?47.
Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників – це:
+організаційні методи управління;
-оперативно-розпорядчі методи управління;
-економічні методи управління;
-адміністративні методи управління.
?48.
Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничо¬го процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату уп-равління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, ? це:
-організаційні методи управління;
+оперативно-розпорядчі методи управління;
-економічні методи управління;
-адміністративні методи управління.
?49.
Методи менеджменту, які направлені на зберігання і розвиток соціально-виробничих традицій у колективі:
+методи соціальної спадковості;
-методи управління організованими групами;
-адміністративні методи;
-методи організаційного регламентування.
?50.
Акти одноособового управління, які формуються за принципом єдиноначальності і якими регулюється діяльність підприємств або закладів, - це:
+накази;
-розпорядження;
-інструкції;
-статути.
?51.
Висунення вимог до підлеглих з вирішення окремих питань короткочасного характеру – це:
-інструкції;
-накази;
+розпорядження;
-службова записка.
?52.
Можливість кількісного вимірювання є основною відмінною рисою:
-технологічних методів;
-адміністративних методів;
+економічних методів;
-управлінських методів.
?53.
Організаційне регламентування оформлюється у вигляді:
+положення, статуту, постанови;
-інструкції, постанови;
-статуту, інструкції, постанови;
-постанови, наказу.
?54.
В якому порядку реалізовуються основні (загальні) функції управління:
+планування, організація, мотивація, контроль;
-організація, планування, контроль, мотивація;
-планування, організація, контроль, мотивація;
-організація, контроль, мотивація, планування.
?55. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на припущенні, що придатність та ефективність різних методів управління визначається:
-системою стосунків, що склалася в колективі;
+ситуацією, в якій опинилась організація;
-досконалістю володіння менеджером прийомами управління;
-досконалістю володіння менеджером методами управління.
?56.
Системний підхід до управління ґрунтується на уявленні про організацію як:
-закриту систему, зорієнтовану на довготривале існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;
+відкриту систему, що є сукупністю взаємопов'язаних елементів, зорієнтованих на досягнення цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища;
-систему взаємопов'язаних елементів, кожен із яких виконує одну, притаманну лише йому функцію, що забезпечує існування організації в довготривалій перспективі;
-закриту систему, зорієнтовану на короткострокове існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів.
?57.
Управлінські завдання концептуального характеру вирішуються на:
+інституційному рівні управління;
-середньому рівні управління;
-нижчому рівні управління;
-із залученням усіх працівників організації.
?58.
Науковий підхід до управління, який є сукупністю безперервних, послідовних і взаємопов’язаних дій це:
+процесний;
-системний;
-економічний;
-прогнозний.
?59.
Послідовність етапів процесу управління:
+ціль, проблема, ситуація, рішення;
-проблема, ціль, ситуація, рішення;
-проблема, ситуація, ціль рішення;
-проблема, ситуація, рішення, ціль.
?60.
Рішення, що характеризуються значним ступенем новизни, не¬повнотою інформації щодо суті проблеми, неможливістю виділення із них стандартних елементів і для прийняття яких найбільш придатні евристич¬ні методи, відносять до класу:
+неструктурованих;
-структурованих;
-запрограмованих;
-слабо структурованих.
?61.
Раціональна технологія прийняття управлінського рішення не включає наступні етапи:
-діагностика проблеми;
-визначення критеріїв та обмежень;
-вибір рішення;
+реалізація рішення.
?62.
До методів оцінки варіантів і вибору найкращого рішення не на¬лежить:
+метод контрольних запитань;
-дерево рішень;
-методи оптимізації;
-платіжна матриця.
?63.
До методів генерації ідей не належить:
-метод інверсії;
-метод аналогії;
+метод елімінування;
-морфологічний аналіз.
?64.
До методів реалізації рішення належить:
-дерево рішень;
-факторний аналіз;
+мережний графік;
-метод сценаріїв.
?65.
Методи прогнозування не застосовують для:
-оцінки рівня майбутнього попиту на продукцію;
-оцінки рівня інфляції;
+оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства;
-оцінки потреб у запасах.
?66.
До методів економічного аналізу не відносять:
-метод порівняння;
-метод групувань;
-індексний метод;
+метод інверсії.
?67.
Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору засобів і методів їх втілення:
+контурне;
-структуроване;
-алгоритмічне;
-організаційне.
?68.
Рішення, які потребують певною мірою нових ситуацій, вони в середині неструктуровані або пов’язані з невідомими чинниками:
-алгоритмічні;
-запрограмовані;
+незапрограмовані;
-інтуїтивні.
?400.
Вибір, зумовлений знаннями та накопиченим досвідом, - це:
-організаційне рішення;
-запрограмоване рішення;
-раціональне рішення;
+рішення, що ґрунтується на судженнях.
?401.
Завдання керівника на цьому етапі процесу прийняття рішення полягає в аналізі проблемної ситуації, вивченні справи та цілі, попередньому формуванні критеріїв рішення:
+діагностика проблеми;
-реалізація рішення;
-контроль за виконанням рішення;
-виявлення обмежень та визначення альтернатив.
?71.
Вид управлінського рішення, яке гранично жорстко регламентує діяльність підлеглих і практично виключає їх ініціативу: