- •Питання до іспиту з курсу «Історія держави та права України»
- •Предмет та завдання дисципліни «Історія держави та права України».
- •Пам'ятки феодального права в українських землях у хіv – до середини хvіі ст.
- •Магдебурзьке та Хелмське право в Україні
- •Статут Великого князівства Литовського 1529 р., його характеристика і значення.
- •Органи влади Боспорського царства
- •Статут Великого князівства Литовського 1588 р., його характеристика і значення.
- •Теорії походження держави і права у Східних слов’ян .
- •Утворення староруської ранньофеодальної держави — Київська Русь.
- •Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
- •Органи влади та управління Київської Русі
- •Пам'ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, князівське законодавство, Руська Правда, їх характеристика і значення.
- •Джерела церковного права в Київській Русі: їх класифікація і значення.
- •Люблінська унія 1569 р., її зміст та значення
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Характеристика суспільного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Характеристика державного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Місцеві органи влади та управління в Галицько-Волинському князівстві.
- •Характеристика суспільного ладу Речі Посполитої
- •Причини і передумови Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр.
- •Правове становище феодалів на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Правове становище духовенства на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Брестська церковна унія та особливості її ратифікації.
- •Суд та судочинство на українських землях у хіv – хv ст.Ст.
- •Суд та судочинство на українських землях у хvі ст.
- •Суд і судочинство Запорізької Січі.
- •Головний Литовський трибунал
- •Відродження української державності в роки Визвольної війни 1648–1657 рр.
- •Правове становище гетьмана і військової ради.
- •Приєднання України-Гетьманщини до Московської держави; Переяславська рада 8 січня 1654 р.
- •Судебник Казимира іv Ягеллончика 1468 р.
- •Загарбання українських земель у хіv–хvі ст. Іноземними державами.
- •Українські землі в складі Великого князівства Литовського та їх правове положення.
- •Загальноземські привілеї та їх характеристика.
- •Перша Малоросійська колегія її компетенція і значення.
- •Друга Малоросійська колегія, її компетенція і значення.
- •Виконавчі органи царської влади на Лівобережній Україні в другій половині хvіі–хvііі ст.
- •Статут Великого князівства Литовського 1566 р., його характеристика і значення.
- •Загальна характеристика джерел права на українських землях в хіv–хvіі ст.
- •Характеристика і типи міст на українських землях та правове положення міського населення у хіv – першої половини хvіі ст.
- •Обласні привілеї, їх загальна характеристика
- •Земські привілеї, їх загальна характеристика.
- •Кревська унія 1385 р. Та її наслідки для України
- •Городельська унія 1413 р. І її значення.
- •Збірник ф. Чуйкевича «Суд і розправа в правах малоросійських».
- •Акти про закріпачення українського селянства в хvі ст.
- •Правове становище українських земель в складі Речі Посполитої обох народів.
- •Артикули Генріха Валуа 1573 р.
- •Причини скасування гетьманства та полково-сотенного устрою в Україні-Гетьманщині.
- •Характеристика органів влади та управління в Речі Посполитій
- •Пакти і конституції Війська Запорізького 1710 р.: загальна характеристика і значення
- •Основний зміст Конституції:
- •Ліквідація Запорізької Січі: причини і наслідки.
- •Виникнення козацтва на українських землях.
- •Утворення реєстрового козацтва та його правове становище.
- •Ординація про козаків 1638 р. Та її наслідки для правового становища реєстрового козацтва.
- •Правове становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини.
- •Кодифікація права в Україні у першій половині хіх ст.
- •Запорізька Січ — її структура і значення.
- •Проведення буржуазно-демократичних реформ в Україні у др. Половині хіх ст.
- •Зборівський мирний договір — черговий етап української державності
- •Наслідки договору:
- •Ліквідація кріпосного права в Російській імперії, причини і наслідки.
- •Проведення міської реформи 1870 р. На українських земля
- •«Березневі» статті 1654 р. Та їх історичне значення.
- •Акти про закріпачення українських селян у хvііі ст.
- •Кодифікація права на західноукраїнських землях у хіх ст.
- •Утворення Української Центральної Ради, її склад та діяльність.
- •Декларація про державний суверенітет України.
- •Причини та сутність політики «відлиги» в урср.
- •Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •Передача Криму урср: причини і наслідки.
- •Зміни в органах влади та управління урср в роки Другої Світової війни.
- •Пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, їхня суть і наслідки.
- •Приєднання Західної України до урср.
- •Правове становище західноукраїнських земель у 20 – 30-і роки.
- •Конституція урср 1937 року, її загальна характеристика і значення.
- •Кодифікація радянського права в усрр у 20-х роках.
- •Конституція усрр 1929 року, її характеристика і значення.
- •Судова реформа 1922 року в усрр.
- •Становлення радянського права в Україні (1917 – 1920).
- •Брестська мирна угода: її зміст і значення.
- •Акт Злуки від 22 січня 1919 р.
- •Законодавство зунр.
- •Органи влади і управління зунр.
- •Утворення зунр.
- •Варшавський та Ризький договори.
- •Законодавство Директорії.
- •Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.
- •Законодавство Української Держави.
- •Закони про тимчасовий державний устрій України 29 квітня 1918 р.: умови прийняття та загальна характеристика.
- •«Грамота до всього українського народу» 29 квітня 1918р.: її зміст та характеристика
- •Закон уц Ради «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 р.
- •Конституція унр 1918 року.: її загальна характеристика і значення.
- •Ііі Універсал уц Ради.
- •II Універсал уц Ради: його загальна характеристика і значення.
- •Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність та його компетенція.
- •І Універсал уц Ради.
Питання до іспиту з курсу «Історія держави та права України»
Предмет та завдання дисципліни «Історія держави та права України».
Предметом курсу є вивчення процесів формування, розвитку державних утворень, правничих норм, правових систем, що існували на території сучасної України.
ІДПУ можна розглядати як юр. науку і навчальну дисципліну. Як юр. наука ІДПУ досліджує:
Систему юр. знань, ідей, теорій, практичних навичок, умінь щодо держави і права певного типу
Закономірності та тенденції виникнення, розвитку і зміни історичних типів держави і права
Конкретні сторони функціонування держави і права в умовах матеріального життя суспільства різних народів світу.
Як навчальна дисципліна ІДПУ ч. 2 знайомить читачів із перевіреними на практиці знаннями про державу і право конкретної країни в певний період її розвитку.
Пам'ятки феодального права в українських землях у хіv – до середини хvіі ст.
Джерело права - це засіб існування і виразу правових норм, воно є юридичною нормою, носієм правової норми, оболонкою буття норм права.
Чинні джерела права досліджуваного періоду:
звичаєве право - зберігало чинність і в XIV - XVст.;
«Руська правда» - діяла на українських землях в XIV - поч.XVст.;
магдебурзьке або німецьке право;
канонічне право.
Пам'ятки права XIV - XVI століття можна розділити на:
міжнародні угоди: (унійні акти, договори, угоди);
привілейовані грамоти: (видавалися князем і королем, юридичні акти, які вводили щось нове у вигляді приватних законів);
земські устави: видавалися князями окремим землям і оберігали їх стародавні права і вольності в конституційному, цивільному та адміністративному праві);
офіційні збірники норм права (кодекси):
а) 1347 р. - Вислицький статут (перший кодифікований збірник звичаєвого права Польщі, містив норми публічного і приватного права);
Згодом був об’єднаний з Петриківським статутом (діяв у Великій Польщі) у загальний судебник, що дістав назву «Повний звід статутів Казимира III»;
б) Вартський статут 1420 - 1423 рр. (містив норми шлюбно - сімейного, спадкового та опікунського права, обсяги компетенції сільських старост);
в) судебник Казимира IV Ягайловича (28 статей, містив норми кримінального, трудового та процесуального права);
г) три Литовські статути;
д) «Артикули Генріха Валуа» 1572 р.;
е) судова практика (рішення вищих королівських судів і місцеві з’їзди феодалів створювали обов’язковий судовий прецедент для вирішення аналогічних справ).
Отже, з утворенням Речі Посполитої було здійснено спроби кодифікації законодавства. У 1505 році схвалено збірник польських законів, у 1532 р. - новий збірник. У 1782 р. було завершено роботу із
систематизації польського законодавства у єдиний збірник законів.
Магдебурзьке та Хелмське право в Україні
Важливе значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні мало магдебурзьке право, що поширюється на українські міста із сер. XIV ст. і передбачало надання міській громаді право здійснювати місцеве управління, запровадити модель місцевого самоврядування на зразок управління німецьким містом Магдебургом і в ряді документів отримало назву німецького чи саксонського права.
Перш за все з середини XVII століття з’явилося два основних варіанти міського самоврядування - власне Магдебурзьке право, що діяло переважно на Лівобережжі та Хелмське (Хелминське) право, теорію якого заклав польський юрист у своїй праці «Право цивільне Хелмське» в 1646 р., переклавши джерела Магдебурзького права польською мовою з застосуванням місцевих звичаїв. Хелминське право було видозміною (шляхом судової практики) права Магдебурзького.
Суть магдебурзького права полягала у тому, що міське населення звільнялось від юрисдикції урядової адміністрації (феодалів, воєвод, намісників, ін.) й місту надавалась можливість самоврядування на корпоративній основі, запроваджувались власні органи міського самоврядування. До складу громади входили міщани – жителі міста, але лише ті, які мешкали поза межами земельної території, що належала єпископу чи княжому замкові. Магдебурзьке право поширилось спочатку на Польщу разом з німецькими колоністами. З Польщі німецьке право поширилося на Литву і Русь. У Галичині Магдебурзьке право з’являється при руських князях, а за польського панування мало характер приватного привілею, даного німецьким мешканцям міста. Після першої унії Литви з Польщею (1386) німецьке право поширювалося й у литовсько-російських містах. Використовуючи як засіб полонізації, польський уряд видавав містам такі привілеї. Перше українське місто, яке набуло магдебурзького права, – Новий Санч на Лемківщині (1299 р.). У грамотах польських королів, у яких дарувалось магдебурзьке право окремим містам, зазначалося, що король ліквідує “всі інші права польські, литовські і російські і всі інші звичаї, що не узгоджуються з правом німецьким магдебурзьким”. Місто звільнялося від влади воєвод, панів, старостів, судів і підсудків, намісників і інших урядників; городяни не зобов’язані були відповідати перед ними з будь-яких питань. У містах установлювався свій власний суд, їх жителі були звільнені від обов’язкової військової повинності, “товк і ґвалтів”, подвірної повинності, затримування гінців і послів. Міщани набули права на вільну торгівлю, значну площу землі навколо міста, на “вхід” у хазяйські лісові масиви і води (для випасу тварин, будівництва й опалення, полювання і риболовлі). Вони зобов’язані були поставляти лише обоз для війська. Міста отримують право володіти поземельною власністю, а раніше воно належало шляхті. Міста з магдебурзьким правом, розташовані на важливих торгових шляхах, будували для іноземних купців „гостинні двори”. Запровадження Магдебурзького права передбачало власні органи самоврядування – магістрати, ради на чолі з бурмістром та лави на чолі з війтом.