- •Питання до іспиту з курсу «Історія держави та права України»
- •Предмет та завдання дисципліни «Історія держави та права України».
- •Пам'ятки феодального права в українських землях у хіv – до середини хvіі ст.
- •Магдебурзьке та Хелмське право в Україні
- •Статут Великого князівства Литовського 1529 р., його характеристика і значення.
- •Органи влади Боспорського царства
- •Статут Великого князівства Литовського 1588 р., його характеристика і значення.
- •Теорії походження держави і права у Східних слов’ян .
- •Утворення староруської ранньофеодальної держави — Київська Русь.
- •Характеристика суспільного ладу Київської Русі.
- •Органи влади та управління Київської Русі
- •Пам'ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, князівське законодавство, Руська Правда, їх характеристика і значення.
- •Джерела церковного права в Київській Русі: їх класифікація і значення.
- •Люблінська унія 1569 р., її зміст та значення
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Характеристика суспільного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Характеристика державного ладу Галицько-Волинського князівства.
- •Місцеві органи влади та управління в Галицько-Волинському князівстві.
- •Характеристика суспільного ладу Речі Посполитої
- •Причини і передумови Визвольної війни українського народу 1648–1657 рр.
- •Правове становище феодалів на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Правове становище духовенства на українських землях у хіv–хvі ст.
- •Брестська церковна унія та особливості її ратифікації.
- •Суд та судочинство на українських землях у хіv – хv ст.Ст.
- •Суд та судочинство на українських землях у хvі ст.
- •Суд і судочинство Запорізької Січі.
- •Головний Литовський трибунал
- •Відродження української державності в роки Визвольної війни 1648–1657 рр.
- •Правове становище гетьмана і військової ради.
- •Приєднання України-Гетьманщини до Московської держави; Переяславська рада 8 січня 1654 р.
- •Судебник Казимира іv Ягеллончика 1468 р.
- •Загарбання українських земель у хіv–хvі ст. Іноземними державами.
- •Українські землі в складі Великого князівства Литовського та їх правове положення.
- •Загальноземські привілеї та їх характеристика.
- •Перша Малоросійська колегія її компетенція і значення.
- •Друга Малоросійська колегія, її компетенція і значення.
- •Виконавчі органи царської влади на Лівобережній Україні в другій половині хvіі–хvііі ст.
- •Статут Великого князівства Литовського 1566 р., його характеристика і значення.
- •Загальна характеристика джерел права на українських землях в хіv–хvіі ст.
- •Характеристика і типи міст на українських землях та правове положення міського населення у хіv – першої половини хvіі ст.
- •Обласні привілеї, їх загальна характеристика
- •Земські привілеї, їх загальна характеристика.
- •Кревська унія 1385 р. Та її наслідки для України
- •Городельська унія 1413 р. І її значення.
- •Збірник ф. Чуйкевича «Суд і розправа в правах малоросійських».
- •Акти про закріпачення українського селянства в хvі ст.
- •Правове становище українських земель в складі Речі Посполитої обох народів.
- •Артикули Генріха Валуа 1573 р.
- •Причини скасування гетьманства та полково-сотенного устрою в Україні-Гетьманщині.
- •Характеристика органів влади та управління в Речі Посполитій
- •Пакти і конституції Війська Запорізького 1710 р.: загальна характеристика і значення
- •Основний зміст Конституції:
- •Ліквідація Запорізької Січі: причини і наслідки.
- •Виникнення козацтва на українських землях.
- •Утворення реєстрового козацтва та його правове становище.
- •Ординація про козаків 1638 р. Та її наслідки для правового становища реєстрового козацтва.
- •Правове становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини.
- •Кодифікація права в Україні у першій половині хіх ст.
- •Запорізька Січ — її структура і значення.
- •Проведення буржуазно-демократичних реформ в Україні у др. Половині хіх ст.
- •Зборівський мирний договір — черговий етап української державності
- •Наслідки договору:
- •Ліквідація кріпосного права в Російській імперії, причини і наслідки.
- •Проведення міської реформи 1870 р. На українських земля
- •«Березневі» статті 1654 р. Та їх історичне значення.
- •Акти про закріпачення українських селян у хvііі ст.
- •Кодифікація права на західноукраїнських землях у хіх ст.
- •Утворення Української Центральної Ради, її склад та діяльність.
- •Декларація про державний суверенітет України.
- •Причини та сутність політики «відлиги» в урср.
- •Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •Передача Криму урср: причини і наслідки.
- •Зміни в органах влади та управління урср в роки Другої Світової війни.
- •Пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, їхня суть і наслідки.
- •Приєднання Західної України до урср.
- •Правове становище західноукраїнських земель у 20 – 30-і роки.
- •Конституція урср 1937 року, її загальна характеристика і значення.
- •Кодифікація радянського права в усрр у 20-х роках.
- •Конституція усрр 1929 року, її характеристика і значення.
- •Судова реформа 1922 року в усрр.
- •Становлення радянського права в Україні (1917 – 1920).
- •Брестська мирна угода: її зміст і значення.
- •Акт Злуки від 22 січня 1919 р.
- •Законодавство зунр.
- •Органи влади і управління зунр.
- •Утворення зунр.
- •Варшавський та Ризький договори.
- •Законодавство Директорії.
- •Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.
- •Законодавство Української Держави.
- •Закони про тимчасовий державний устрій України 29 квітня 1918 р.: умови прийняття та загальна характеристика.
- •«Грамота до всього українського народу» 29 квітня 1918р.: її зміст та характеристика
- •Закон уц Ради «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 р.
- •Конституція унр 1918 року.: її загальна характеристика і значення.
- •Ііі Універсал уц Ради.
- •II Універсал уц Ради: його загальна характеристика і значення.
- •Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність та його компетенція.
- •І Універсал уц Ради.
Статут Великого князівства Литовського 1529 р., його характеристика і значення.
Протягом XVI ст. було видано три Литовські статути: Перший або Старий Литовський Статут 29 вересня 1529 року складався з 243 артикулів (за Слуцьким списком — 272), об'єднаних в 13 розділах, в яких були зібрані норми судово-процесуального, кримінального, цивільного та господарського права. Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави і, зокрема, шляхти, а особливо магнатів. Так, мисливський собака оцінювався вдвічі дорожче за «мужика тяглого».Цей статут регулював відносини в усіх кінцях різномовної держави, до нього увійшли деякі положення «Руської Правди» та норми звичаєвого права, ряд пунктів з польських та німецьких судебників, а також з «Саксонського Зерцала».Зміст: Перший розділ трактував питання про верховну владу та ставлення до неї населення. Другий — про «земську оборону», себто про організацію військової служби. Третій — про шляхетські вольності. Четвертий — про суддів та про суди. Всі інші містили норми права цивільного й карного, а також порядок судового процесу. Статут був, безперечно, підсумком певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксував ту сукупність прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства. Шляхті було гарантовано: її не можна карати без судового публічного процесу; землю не можна одібрати без вини; відповідальність шляхтича за злочин встановлювалася лише індивідуально. Шляхта також дістала право апеляції на рішення суду воєводи або старости до самого великого князя, мала свободу виїзду за кордон. Шляхетські піддані увільнялися від усяких податків і повинностей.За убивство шляхтича шляхтич платив 100 коп грошей «головщини» родині вбитого і стільки ж «вини» — великому князю. За убивство ж шляхтича холоп платив головою.
Органи влади Боспорського царства
. Боспорське царство сформувалося як союз грецьких полісів, і всі вони зберігали певну частку самостійності. Поступова ліквідація залишків автономії й самоврядування сприяла переродженню Боспорської держави в монархію. Верховна влада належала архонтові й була не менш могутньою, ніж у монарха. Архонти видавали закони для всього об’єднання античних полісів, хоча кожен із них як незалежне місто-держава мав власне право. Спочатку тут правила династія Археанактидів, а потім — Спартокідів. У III ст. до н. є. один із представників династії Спартокідів (Євмел) проголосив себе царем; власне, відтоді Боспор вважається царством. На початку нової ери тамтешній цар стає одноосібним правителем, необмеженим главою держави, розпоряджається всіма її матеріальними та людськими ресурсами. У його руках зосереджується вища законодавча, виконавча й судова влада, і навіть жрецькі функції.
Після поразки в боротьбі проти Риму (63 р. до н. є.) Боспорське царство стало залежним від Риму, який, однак, вважав Боспор союзною державою. За римських часів царі офіційно титулувалися “друг кесаря й друг римлян”. Державно-політичний устрій у Боспорському царстві римського періоду лишився майже таким, як і за правління Спартокідів. При вступі на престол боспорський цар затверджувався римським імператором, від якого одержував регалії своєї влади — курульне крісло, скіпетр та ін. Функції центрального управління здійснювало найближче оточення царя. Монарх призначав із числа вищої придворної знаті всякого роду управителів. Центральний апарат управління становили: міністр палацу, особистий секретар, начальник фінансів, охоронці царських скарбів, казни, керуючий справами релігійних культів, спальник та ін. Для зв’язку із сусідніми племенами й державами при дворі утримувалися перекладачі.
У місцевому управлінні спочатку зберігалося полісне самоврядування: народні збори, рада, виборні посади. Та плинув час, і традиції демократичного ладу, притаманні грецьким полісам, поступово зникли. Певна автономія залишилась у місцевих племен. Визнавши владу боспорського царя, вони мали, втім, власних царків, або вождів, зберігали племінний устрій, звичний спосіб життя, родовий побут, звичаї. Проте вони зобов’язані були сплачувати данину боспорським правителям.
У перших століттях нашої ери за римських часів держава поділялася на округи, управління якими доручалося царським намісникам. Органи місцевого самоврядування ліквідовуються.