Теплові потужності і витрата палива

Корисна теплова потужність:

(2.220)

Потужність холостого ходу:

(2.221)

Загальна теплова потужність:

(2.222)

Часова витрата палива:

(2.223)

Питома витрата тепла:

(2.224)

Питома витрата умовного палива:

(2.225)

Коефіцієнт корисної дії печі:

(2.226)

Величина втрат тепла з відхідними газами:

(2.227)

Загальне фізичне тепло повітря:

(2.228)

Результати розрахунку теплового балансу методичної печі після реконструкції представлені в таблиці 2.10

Таблиця 2.10 – Тепловий баланс методичної печі після реконструкції

Прибуткові статті			Витратні статті
Найменування	МВт	%		Найменування	МВт	%
1. Тепло горіння палива	20,78	83,4		1. Тепло, засвоєне металом від горіння палива	8,24	33,1
2. Тепло, внесене повітрям	2,73	10,9		2. Тепло, засвоєне металом від окислення заліза	0,94	3,8
3. Тепло, виділене від окислення заліза	1,41	5,7		3. Втрата тепла с відхідними газами	8,95	35,9
				4. Втрата тепла з охолоджуючою водою	4,42	17,7
				5. Втрата тепла через кладку	0,54	2,2
				6.Втрата тепла через вікна	0,78	3,1
				7. Втрата тепла з окалиною	0,47	1,9
				8. Інші втрати тепла	0,58	2,3
Всього	24,92	100		Всього	24,92	100

2.2.5 Вибір і розміщення пальників в робочому просторі печі

Для методичної печі вибираємо пальник без попереднього змішування типу «труба в трубі». Кількість пальників в кожній зоні визначається виразом , шт,

де:

В_рп – ширина робочого простору печі, м;

Х – відстань між пальниками (крок), м; зазвичай приймають Х = 1 м.

Тоді:

= 4,15 приймаємоn = 4 шт.

Витрати палива b_і і повітря v_і на один пальник в кожній зоні визначаються виразами:

,

м³/с; ; м³/с

, м³/с; ; ; м³/с

де: Ві, V_Ві - витрати палива і повітря на кожну зону, м³ / с.

Результати розрахунків витрат газу і повітря через один пальник кожної зони наведені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Витрати газу та повітря через один пальник в кожній зоні

Витрати газу і повітря через один пальник в кожній зоні Зона печи	Витрати палива на пальник bi,мЗ/с	Витрати повітря на пальник vві, м3/с	Тип пальника	Діаметр газового сопла dг, мм
Томильная	0,1	0,29	ДНБ 200	23
Зварювальна верхня	0,18	0,53	ДНБ 225	23
Зварювальна нижняя	0,21	0,61	ДНБ 325	23

Типорозмір пальника вибирають за графіками в залежності від кількості повітря і його тиску перед пальником [2]. Тиск повітря перед пальником Р_в = 1 кПа.Графіки побудовані для холодного повітря (20 °С).При підігріві повітря до температури t_пв пальник необхідно вибирати по розрахунковій кількості повітря, що визначається за допомогою виразу

, м³/с.

Тоді для томильної зони:

=0,43 м³/с;

для зварювальної нижньої

=0,785 м³/с;

для зварювальної верхньої зони

=0,9 м³/с.

Вибрані відповідно до відомої методики [2] типорозміри пальників для всіх зон печі представлені в таблиці 6.1.

Діаметр газового сопла для газу з температурою 20 °С також визначається за графіками в залежності від необхідної пропускної спроможності пальника по газу і його тиску перед пальником [2]. Тиск газу перед пальником Р_г = 8,0 кПа. Діаметри газових сопел пальників представлені в таблиці 2.11.

Після вибору пальника перевіряємо швидкість газу і повітря на виході з пальника і порівнюємо їх значення з рекомендованими значеннями для пальників даного типу. Швидкості витікання газу і повітря з пальника знаходимо за допомогою графічної залежності [3]:

швидкість газуw_г = 85 м/с;

швидкість повітряw_в = 28 м/с.

Співвідношення швидкостей  газу і повітря на виході з пальника повинно бути рівним приблизно 2 і не більше 4

2,05.

Таким чином, співвідношення швидкостей газу і повітря відповідає вимогам нормальної роботи пальника.