6.Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності

Аналізуючи особливості взаємодії попиту і пропозиції, необхідно знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції. Для цього визначають таке поняття, як еластичність.

Еластичність попиту і пропозиції означає ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни. Якщо обсяги збільшення попиту і пропозиції перевищують обсяги зростання ринкової ціни, виражені у відсотках, то вони є еластичними. Якщо ж приріст обсягів попиту та пропозиції (у відсотках) менший за приріст ринкової ціни (у відсотках), то вони є нееластичними. Інакше кажучи, якщо ж за істотної зміни рівня ринкової ціни обсяги попиту і пропозиції залишилися без змін, то їх називають нееластичними. Наприклад, попит на продовольчі товари (хліб, молоко, м'ясо, сіль, цукор тощо) вважається нееластичним, бо це товари першої необхідності й повсякденного вжитку. Споживачі будуть купувати ці товари, якою б високою ринкова ціна на них не була. А попит на предмети розкошу, наприклад, вироби з коштовних металів тощо буде еластичним.

Еластичність попиту і пропозиції показує ступінь відсоткової зміни обсягу попиту та пропозиції у відповідь на відсоткову зміну рівня ринкової ціни певного товару.

Кількісне визначення еластичності попиту здійснюється за допомогою коефіцієнта еластичності, що являє собою відношення відсоткової зміни обсягу попиту (кількості продукції, потрібної покупцям) до відсоткової зміни ринкової ціни на певну продукцію. Величина еластичності попиту залежно від зростання ціни, як правило, виражається від'ємним числом. Це означає, що зі збільшенням ринкової ціни попит на певний товар зменшується.

Коефіцієнт еластичності попиту розраховується за формулою:

де

- коефіцієнт еластичності попиту;

П- кількість одиниць товару, потрібного покупцям;

 - приріст кількості одиниць потрібного товару, викликаний зміною ринкової ціни;

Ц - ринкова ціна за одиницю певного товару;

 - величина відсоткової зміни ринкової ціни одиниці певного товару.

Еластичність пропозицій товарів характеризує ступінь відсоткової зміни обсягу пропозиції певного товару під впливом відсоткової зміни ринкової ціни одиниці товару. Тобто, еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість одиниць товару, що пропонується до продажу, при зміні ринкової ціни певного товару на один відсоток. Коефіцієнт еластичності пропозиції розраховується згідно з формулою:

де

- коефіцієнт еластичності пропозиції;

Т- обсяг товару, що пропонується до продажу;

 - приріст обсягу товару, що пропонується до продажу;

Ц - ринкова ціна товару;

 - приріст ринкової ціни певного товару.

Коефіцієнт еластичності попиту і пропозиції може бути еластичним, нееластичним, або так званої одиничної еластичності. Кожне з цих значень відповідає певній ситуації на товарному ринку. Якщо коефіцієнт еластичності більший за одиницю (Е>1), то попит (пропозиція) є еластичним.

За такої ситуації відсоткове зниження ринкової ціни спричиняє таке відсоткове збільшення кількості проданого товару, що загальний виторг зростає. Тобто, попит є еластичним, коли певна відсоткова зміна ринкової ціни призводить до більшої відсоткової кількості проданого товару. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (ІГЯ/), то наявна так звана одинична еластичність. Попит є одиничною еластичністю, коли ринкова ціна товару зросла на один відсоток, а кількість продажу товару зменшилась на один відсоток. У цій ринковій ситуації загальний виторг від реалізації товару залишається незмінним.

Пропозиція є одиничною еластичністю, коли один відсоток збільшення ринкової ціни зумовлює збільшення на один відсоток пропозиції певного товару на ринку.

Якщо коефіцієнт еластичності менший за одиницю (£</), то ринковий попит (пропозиція) нееластичний (нееластична). Тобто, попит є нееластичним, коли певна зміна ринкової ціни (у відсотках) призводить до відносно меншої зміни кількості продажу товару (у відсотках). У цій ситуації загальний виторг від проданого товару зменшується.

За нееластичної пропозиції збільшення ринкової ціни не має будь-якого впливу на збільшення обсягу товарів, що пропонується до продажу.

У пізнанні суті еластичності попиту і пропозиції, тобто наскільки при зміні рівня ринкової ціни змінюються обсяги попиту і пропозиції, слід мати на увазі, що ці зміни відбуваються у часі. Інакше кажучи, важливим чинником, що визначає еластичність попиту і пропозиції, є часовий період. Розрізняють три часові ринкові періоди: миттєвий, короткостроковий та довгостроковий.

Ринковий попиту короткостроковому періоді має тенденцію до зменшення еластичності, а в довгостроковому - до збільшення еластичності.

Особливо велике значення чинник часу (часовий період) має для характеристики еластичності пропозиції, адже вона повільніше адаптується до зміни ринкової ціни, ніж попит.

У миттєвому ринковому періоді виробник не в змозі швидко здійснити збільшення обсягу вироблюваного товару, якщо ринкова ціна на нього зростає внаслідок збільшення обсягу попиту. Пропозиція у цьому разі на деякий найкоротший час залишається незмінною і, отже, неелас-тичною. В короткостроковому періоді виробники можуть здійснити збільшення випуску певного товару у відповідь на зростання обсягу попиту на нього. У довгостроковому періоді виробники мають достатньо часу для розширення своїх потужностей і збільшення випуску продукції у разі зростання попиту. У цьому разі пропозиція суттєво реагує на зміни ринкової ціни і є еластичнішою, ніж у короткостроковому ринковому періоді. Отже, у довгостроковому періоді ринкові ціни змінюються більш плавно і в менших масштабах, але обсяги вироблюваного товару змінюються більш істотно.

Зміни показника еластичності попиту і пропозиції можна зобразити за допомогою графіка (рис. 9.5 і 9.6). На цих рисунках зображені криві попиту (АД) і пропозиції (А'Д1), на яких є відрізки (точки) з еластичним і нееластичним попитом і пропозицією.

Розглянемо зміни показника еластичності вздовж кривої попиту (рис. 9.5) і кривої пропозиції (рис. 9.6), де можна визначити такі основні ринкові ситуації:

1) чим ближче розташування кривих до осі ординат (вертикальної), тим еластичність попиту і пропозиції менша (відрізки АВ і СД'), коефіцієнти еластичності менші за одиницю (Е<1);

2) чим ближче розташування кривих до осі абсцис (горизонтальної), тим попит і пропозиція еластичніші (відрізки СД і A'B')t а коефіцієнти еластичності більші від одиниці (Е>1);

3) ринкова ситуація одиничної еластичності (відрізки ВС і В'О), коефіцієнти еластичності дорівнюють одиниці (Е=1). У цій ситуації відсоткова зміна рівня ринкової ціни дорівнюватиме відсотковій зміні обсягу попиту;

4) ринкова ситуація, коли попит і пропозиція абсолютно нееластичні, коефіцієнти еластичності дорівнюють нулеві (Е=0). У цій ситуації зміна ринкової ціни зовсім не призводить до змін обсягу реалізованого товару. Таким, зокрема, є попит на сіль, цукор;

5) ринкова ситуація, коли попит і пропозиція абсолютно еластичні (Е=°°). У цій ситуації ринкова ціна залишається незмінною, але кількість реалізованого товару зростає. Наприклад, хвора людина обмежує купівлю товарів повсякденного вжитку, аби вивільняти у своєму бюджеті певні кошти для придбання необхідних ліків.

Показники еластичності пропозиції і попиту можуть бути використані для аналізу витрат чинників виробництва та витрат споживачів на купівлю товару і, отже, виторгу виробників (продавців).

1. Товар: кава в банках

Ціна(грн)	Попит	Пропозиція
0	400	0
100	350	100
300	300	200
500	250	250
700	200	300
900	100	350
1000	50	450

2. Нецінові детермінанти:

Попиту:

Зміна у смаках людей щодо кави;

Збільшення грошових доходів споживачів кави;

Падіння ціни на каву;

Пропозиції:

Збільшення числа товарів на ринку;

Ціни на сполучені товари (чай, капучіно)

3. Ціна виросла на 50 грн., тоді Р₁ – Р₂=50

Попиту – -0,7

Пропозиції – 0,5

Вид еластичності – нееластичний

6. 1. Для кривої попиту Qd = 1200-3P

   2. Для кривої пропозиції Q _s = 400+0,5P

7. Зростання доходів населення:

Ціна(грн)	Попит	Пропозиція
0	450	0
100	400	100
300	350	200
500	300	250
700	250	300
900	150	350
1000	100	450

8. Ціна на чай впала

Ціна(грн)	Попит	Пропозиція
0	400	0
100	350	50
300	300	150
500	250	200
700	200	250
900	100	300
1000	50	400

Таблиця

	Р, грн.	Q, од.	TR, грн.	Рівняння QD	Рівняння QS
Стан рівноваги на ринку товару (п. 4)	500	250	50000	1200-3P	400+0,5P
Ситуація на ринку внаслідок дії нецінової детермінанти попиту (п. 7)	500	300	150000	450-0,5P	400+0,5P
Ситуація на ринку внаслідок дії нецінової детермінанти пропозиції (п. 8)	500	700	350000	1200-3P	0,7P

Висновок :

Як відомо, попит не може функціонувати без пропозиції, тому в другому розділі розкрито зміст поняття «пропозиція» та її функціонування на ринку. Увагу також звернено на зміст та принцип функціонування кривої пропозиції та закону пропозиції. Розкрито вплив на пропозицію цінових та нецінових чинників, тобто її еластичність та детермінанти. В Попит і пропозиція аналізуються разом, для подальшого розуміння їх функціонування, співвідношення на ринку та відношення до них, як споживачів, так і виробників. Тобто, розглянуто взаємодію попиту і пропозиції на ринку, ринкову рівновагу та рівноважну ціну. Розкрито зміст понять «надлишок» та «дефіцит», причину їх виникнення та шляхи усунення. Також аналізується вплив зміни попиту на пропозицію, вплив зміни пропозиції на попит і вплив їх взаємних змін на ринкову рівновагу, ціну та кількість продукції. Тобто, в даній роботі, дано повну картину функціонування попиту, пропозиції на ринку та їх взаємодії.Відзначено, що важливими елементами ринку є попит і пропозиція, а також ціна, що виконує функцію урівноваження попиту та пропозиції. Розглянуто теоретичні засади формування сукупного попиту, суть і фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення.

Використана література

1) Горошко М.Ф., Кулішов В.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: Ельга, 2003

2) Мочерний С.В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник — К.: Видавничий центр «Академія», 2004

3) Стеблій Г.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник — К.: «Фірма «Інкос», 2007

4) О.Я. Базілінська «Макроекономіка»: навчальний посібник, К.: Центр навчальної літератури, 2005.-442с.

5) Кравцов О.С., В.М.Бережний В.М.Онегіна. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник-Х.:Факт,2003,-199с

6) Горбачу Василь Макроекономічні методи.-К.: «Альтерпрес», 1999.- 263с

7) Будаговська С. Підручник у 2-х ч.: Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 2001. – 518 с.

8) Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1998. – 544 с.

9) Задоя А. О., Петруня Ю.. Основи економічної теорії: Підруник. – К.: Знання, 1998. – 368 с.

10) Кемпбелл Р., Макконнелл, Стенлі Л., Брю, С. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Мікроекономіка. – Львів: Просвіта, 1999. – 896 с.