- •1.Числові ряди. Основні властивості та дослідження ряду геометричної прогресії.
- •2.Основні властивості числових рядів.
- •3.Ознака порівняння та гранична ознака порівняння для знакододатних рядів.
- •4.Ознака д’Аламбера, радикальна ознака Коші.
- •5.Інтегральна ознака коші.
- •6.Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца.
- •7.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •Доказано.
- •8.Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Ознака Вейерштрасса.
- •9.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду.
- •10.Властивості степеневих рядів.
- •11.Ряди Тейлора і Маклорена.
- •12.Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •13.Ряди Фур’є. Гармонічні коливання.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •14.Тригонометричний ряд Фур’є.
- •15.Теорема Діріхлє про розклад в ряд Фур’є 2π-періодичних функцій. Розклад в ряд Фур’є парних і непарних функцій.
- •16. Розклад в ряд Фур’є функцій довільного періоду. Представлення неперіодичної функції рядом Фур’є.
- •17.Комплексні числі і дії над ними.
- •18.Функції комплексної змінної. Основні поняття.
- •19.Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •20.Елементи функції комплексної змінної
- •22.Елементи функції комплексної змінної , і зв’язок між ними.
- •23. Диференціювання функцій комплексної змінної. Умови Коші-Рімана.
- •24.Аналітична функція. Диференціал.
- •25.Гармонічні функції.
- •26.Інтегрування функцій комплексної змінної. Основні властивості інтегралів від функцій комплексної змінної.
- •27.Основна теорема Коші і наслідки з неї.
- •28.Первісна і невизначений інтеграл від функції комплексної змінної. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •29.Інтегральна формула Коші і наслідки з неї.
- •30.Числові ряди в комплексній площині. Необхідна умова збіжності та теорема про абсолютну збіжність таких рядів.
- •31.Степеневі ряди в комплексній площині. Теорема Абеля. Властивості степеневих рядів.
- •32.Ряд Тейлора для функції комплексної змінної.
- •33.Ряд Лорана.
- •34.Нулі аналітичної функції.
- •35.Ізольовані особливі точки і їх класифікація.
- •36.Нескінченно віддалена особлива точка.
- •37.Означення лишку. Теорема Коші про лишки.
- •38.Обчислення лишків.
- •39.Застосування лишків до обчислення дійсних визначених інтегралів.
- •40.Оригінали і їх зображення. Теореми про існування зображення та єдність оригіналу.
- •41.Властивості перетворення Лапласа: лінійність, подібність, зміщення.
- •Доказано.
- •46.Обернене перетворення Лапласа. Теореми розкладу.
- •47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
- •48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
- •49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
- •50.Умовна ймовірність. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •51.Теорема про ймовірність суми сумісних подій.
- •52.Формула повної ймовірності.
- •Доказано.
- •53.Формула Байеса (теорема гіпотез).
- •Доказано.
- •54.Незалежні випробування. Формула Бернулі.
- •Доказано.
- •55.Оцінка найбільш ймовірного числа появи дискретної випадкової величини.
- •56.Теорема Пуассона.
- •57.Локальна та інтегрально теореми Муавра-Лапласса.
- •58.Математичне сподівання дискретної та неперервної випадкових величин та його властивості.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •Доказано.
- •59.Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •60.Неперервні випадкові величини та функція ймовірності розподілу.
47.Випадкові події. Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірності.
Випадкова подія
О.1: Це подія, що може відбутися або не відбутися в результаті певного досліду.
О.2: Подія називається несумісною, якщо поява одного виключає появу іншого.
О.3: Події утворюють повну групу подій, якщо в результаті досліду з’явиться одна з них.
З О.2 і О.3 випливає, що якщо події дійсні і утворюються повну групу то в результаті досліду відбудеться тільки одна з цих подій.
О.4: Події є рівно можливими, якщо кожна з них не є більш можливою.
Класичне означення ймовірності.
Ймовірність – число, що характеризує можливість того, що відбудеться певна подія.
О.1: Ймовірність називається відношення сприятливих подій до числа всіх подій, що утворюють повну групу.
P(A) = m/n
З означення рівно можливих =>
1.Ймовірність достовірної події = 1, тобто будь який результат нас влаштовує.
2.Неможливої = 0
3.Випадової події – додатне число, що знах між 0 і 1.
Випадково може відбутися, а може не відбутися ( 0<n<m).
0< n/m <1 ; 0< F(A) <1
Отже маємо, що ймовірність будь-якої події є 0< P(A) <1.
Аксіома 1: В кожній події А ставиться відповідне невідоме число.
Аксіома 2: Ймовірність достовірної події = 1.
Аксіома 3: Ймовірність 2ох подій = сумі ймовірностей.
Основні комбінаторики.
О.1: Перестановкою називається комбінації, що складаються з елементів і відрізняються їх порядком.
О.2: Розміщенням називається комбінація з n елементів по m елементів, які визначаються складом або порядком цих елементів.
A mn = n! / (n-m)!
О.3: Поєднанням (комбінаціями) називається комбінація з n елементів п m елементів, що відрізняються складом.
Cmn = n! / (n-m)!m!
Зауваження 1:
Amn = PmCmn
Зауваження 2: Важливо, що ці елементи різні (не повторюються).
Досить часто використовуються наступні умови.
Правило суми: Якщо деякий об’єкт А можна вибрати з цих об’єктів m способами, а B n способами, то вибрати А або B можна n+m способами.
Правило добутку: А -> m, B-> n, то вибрати (А,B) можна m*n способами.
48.Відносна частота. Означення статичної і геометричної ймовірностей.
Відносна частота. Статична ймовірність
Відносна частота – це відносна кількість сприятливих до кількості проведених дослідів.
W(F)=m/n
Статичне означення – в якості імовірності події А прийм. Відносну частину цієї події
Геометричне означення ймовірності
Якщо є відрізок що містить в великому то ймовірність находження маленького відрізку в ньому P(B)=l/L
Якщо є на прощині область d вписана в Q ймовірність того , що точка В(х) попаде в d=P(B)=g/G (g,G площі).
49.Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Повна група подій. Протилежні події.
Теорема додавання ймовірних не несумісних подій
Означення : сумою подій А і В (А+В) називається подія А , або подія В , або подія А і В
Якщо А і В несумісні : Або А , або В і перетину немає
Сума трьох подій А,В,С = або А , або В, або С, або А і В, (А і С (ВС) А і В і С ;
Теорема: ймовірність появи однієї з 20ти несумісних подій = ∑ ймовірностей цих подій
Р(А+В)=Р(А)=Р(В)
Доказ: n раз проводили дослід : М1 – кількість раз для В . М2 – кількість для А
Р(А+В)=М1+М2/n= М1/n+M2= Р(А)-Р(В)
Наслідок. Ймовірність появи хоча б однієї з подій А1+…+Аn( несумісних) дорівнює:
P(А1+…+Аn)=P(А1)+…+P(Аn)
Повна група подій. Протилежні події
Теорема: Сума ймовірних несумісних подій, що утворюють повну групу =1
Доказ: Дійсно А1+…+Аn – несумісні , утворюють повну групу.
P(А1+…+Аn)=P(А1)+…+P(Аn)=1
Означення Протилежні дві єдині несумісних подій , що утворюють повну групу
Події А,А’;
Теорема: Сума протилежних подій =1