Кількісний склад населення і тенденції його розвитку.
Чисельність наявного населення у Миколаївській області, за оцінкою, на 1 жовтня 2019р. становила 1122,9 тис. осіб? з них 68,4% – проживають у містах, 31,6% – у сільській місцевості. У січні–вересні 2019 р. міграційний приріст населення Миколаєва становив 287 осіб. Кількість прибулих в обласний центр склала 3413 осіб, вибулих – 3126.
Спостерігається тенденція до все більшого зменшення чисельності населення: Упродовж січня–вересня 2019 р. чисельність населення зменшилась на 8,2 тис. осіб, у 2018 р. – на 8015 осіб, у 2017 р. – на 6912 осіб. Залишається значним перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 47 живонароджених. До причин зменшення чисельності населення регону можна додати також міграцію працездатного населення за кордон.
Також, за останні дев’ять років у області спостерігається зменшення осіб віком від 0 – 64 років, і відповідно збільшення осіб віком більше 64 років. На даний момент людей віком 0 – 14 років у області налічується 16%, віком 15 – 64 — 68%, та віком 64 і старше — 16%. Середній вік населення Миколаївської області складає 41 рік.
Статева структура характеризується перевагою жінок. Кількість жінок – 53,5%, чоловіків – 46,5%. Співвідношення між чоловіками та жінками коливається в залежності від вікових груп:
молодші вікові групи та вікова група до 34 років – більша частка чоловічого населення;
вікова група 35-39 років – співвідношення відносно пропорційне;
вікові групи 40-64 років – зростає частка жіночого населення;
вікова група старше 65 років – найбільша диспропорція між чоловічим та жіночим населенням.
У закладах вищої освіти у 2014-2018 роках зберігається тенденція до зменшення загальної кількості студентів, що зумовлено глобальним зниженням народжуваності в Україні, у тому числі, і в області.
Незважаючи на загальнодержавні тенденції щодо зменшення чисельності (з різних причин) наявного населення, частка людей працездатного віку в області складає 61,6%. Питома вага населення із професійною (професійно-технічною) освітою на Миколаївщині є вищою (23,9%), ніж в Одеській (14,5%) та Херсонській (21,2%) областях.
Кореляція між культурними особливостями регіону та системою його соціальних проблем.
Соціальні проблеми можуть носити глобальний характер, зачіпаючи інтереси значної частини людства. Так, демографічні, екологічні, техногенні, продовольчі, енергетичні та інші проблеми в даний час набувають глобального характеру і їх вирішення вимагає участі більшості держав нашої планети. Соціальні проблеми можуть торкатися інтересів окремих або декількох соціальних систем.
Наприклад, соціальні кризи, що розповсюджуються на окремі країни, національно-етнічні спільноти, асоціації, блоки або угрупування. Проблеми можуть розповсюджуватися на ті або інші сфери, групи людей або осіб. Це можуть бути ті, що охоплюють соціально-економічну, соціально-політичну, духовну або власне соціальну сфери життєдіяльності людей. Для соціальної роботи особливу значущість мають особові проблеми, що виникають у процесі взаємодії особи і соціального середовища.
Однією з найважливіших умов рішення соціальної проблеми є її точне формулювання. Якщо проблема правильно сформульована, то це, по-перше, дозволяє здійснювати пошук бракуючої інформації в потрібному напрямі; по-друге, забезпечує вибір оптимального інструментарію соціальної дії, а, отже, і ефективність соціальної роботи. Характер соціальної проблеми є найважливішим чинником, від якого залежать визначення змісту, інструментарію, форм і методів соціальної роботи з клієнтом.
Однією з найважливіших вимог до формулювання соціальної проблеми є її обґрунтованість. Вона повинна витікати з реальних потреб і передумов. Відсутність зв'язку з реальними практичними або теоретичними потребами робить проблему довільною, надуманою.