Lab_rob

15. Результати вимірювань занести в таблицю:

17.Встановити потенціометри R2 та R4 в нижнє за схемою положення.

18.Увімкнути живлення схеми.

19.Змінюючи резистором R4 напругу на колекторі UКБ від 0,8 до 0 В зняти від'ємну гілку вихідної характеристику транзистора IК=f(UКБ) при встановленні струму емітера (IЕ) 10, 20 та

30 мА.

Застереження: Для того, щоб не відбувся тепловий пробій транзистора VT1, при виконанні п. 19 не допускати зашкалювання приладу PA2.

20.Вимкнути живлення схеми.

21.Результати вимірювань занести в таблицю:

22. За результатами вимірювань (п. п. 13 та 20) побудувати додатню та від'ємну гілки вихідної характеристики транзистора, ввімкненого за схемою зі спільною базою (IК=f(UКБ), при

IЕ=const).

- 11 -

Завдання 2. Дослідження біполярного транзистора, увімкненого за схемою зі спільним емітером.

1. Зібрати схему, згідно рис. 3.3.

2.Потенціометр R2 встановити в нижнє за схемою положення.

3.Встановити перемикач блоку ПГ в положення +15 В, а ручку „+15 В” - в крайнє ліве положення.

4.Увімкнути живлення схеми.

5.Змінюючи резистором R2 вхідну напругу (UБЕ) від 0 до 0,9 В зняти вхідну характеристику транзистора IБ=f(UБЕ) при напругах на колекторі (UКЕ) 0, 5 та 10 В (UКЕ=0 при вимкненому тумблері SA1).

6.Вимкнути живлення схеми.

7.Результати вимірювань занести в таблицю:

8.Потенціометр R2 встановити в нижнє за схемою положення.

9.Встановити перемикач блоку ПГ в положення +15 В, а ручку „+15 В” - в крайнє ліве положення.

10.Ввімкнути живлення схеми.

11.Змінюючи ручкою „+15 В” блоку ПГ напругу на колекторі UКЕ від 0 до 8 В зняти вихідну характеристику транзистора IК=f(UКЕ) при встановленні струму бази (IБ) 0,1; 0,15 та 0,2 мА (струм виставляється за допомогою потенціометра R2).

12.Вимкнути живлення схеми.

- 12 -

13. Результати вимірювань занести в таблицю:

14. За результатами вимірювань (п. п. 5 та 11) побудувати вхідну та вихідну характеристики транзистора, ввімкненого за схемою зі спільним емітером (IБ=f(UБЕ), при UКЕ=const та

IК=f(UКЕ), при IБ=const).

15 Графоаналітичним методом визначити наступні динамічні параметри транзистора:

16. Зробити висновки за результатами виконаної лабораторної роботи, подібні до наведених нижче:

Висновки.

1.Схема зі спільною базою має найменший вхідний опір, найбільше підсилення по напрузі, найбільшу граничну частоту підсилення вхідних сигналів.

2.Вхідний сигнал на колекторі співпадає у фазі із вхідним сигналом на емітері.

17.Дайте відповіді на контрольні запитання:

а) Яке призначення транзисторів? б) Які бувають типи транзисторів?

в) Назвіть основні режими роботи транзисторів.

г) Які параметри повинні мати „ідеальні” транзистори?

д) В яких випадках треба застосовувати схеми ввімкнення із СБ, СЕ чи СК? е) Як маркуються біполярні транзистори?

Результати роботи

1.Схеми дослідження з параметрами елементів схеми.

2.Результати вимірювань та ВАХ досліджуваних елементів.

3.Висновки.

- 13 -

Лабораторна робота

Дослідження тиристора

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Зняття ВАХ тиристора. 1. Зібрати схему, згідно рис. 4.1.

Рис. 4.1 Схема дослідження тиристора.

2.Встановити перемикач блоку ПГ в положення +15 В, а ручку „+15 В” - в крайнє ліве положення.

3.Встановити потенціометр R1 в крайнє праве за схемою положення.

4.Увімкнути живлення схеми.

5.Змінюючи напругу ручками „+15 В” та „-15 В” блоку ПГ від 0 до максимального значення,

зняти залежність прямого струму тиристора (IПР) від напруги, яка прикладена до нього (UПР) при струмах на керуючому електроді (IК) 5; 10 та 15 мА (струм керуючого електроду встановлюється за допомогою потенціометра R1).

6.Вимкнути живлення схеми.

7.Результати вимірювань занести в таблицю:

9.За результатами вимірювань побудувати вольт-амперну характеристику (ВАХ) досліджуваного тиристора.

- 14 -

Завдання 2. Дослідження роботи електронного ключа на тиристорі. 1. Зібрати схему, згідно рис. 4.2.

Рис. 4.2 Схема електронного ключа на тиристорі.

2.Встановити потенціометр R3 в нижнє за схемою положення.

3.Увімкнути живлення схеми.

4.Зменшуючи опір резистора R3 зафіксувати струм керуючого електроду та напругу на ньому в момент, коли відбудеться ввімкнення тиристора VS1 (засвітиться лампа HL1). Зафіксувати струм тиристора (покази приладу PA1).

5.Вимкнути вимикачем SA1 напругу на електроді керування, зафіксувавши при цьому стан, в якому знаходитиметься тиристор VS1 (покази приладу PA1).

6.Натиснувши кнопку SB1, заблокувати тиристор VS1. Відмітити в якому стані він знаходитиметься після відпускання кнопки (покази приладу PA1).

7.Вимкнути живлення схеми.

8.Ввімкнути замість резистора R1 інші резистор з номінальними опором 33 Ом.

9.Повторити виконання п. п. 2-7.

10.Зробити висновки за результатами виконаної роботи, подібні до наведених нижче:

Висновки.

1.Тиристор включається і попускає через себе струм, якщо напруга анод-катод є позитивною і на керуючий електрод подана позитивна напруга.

2.Виключення тиристора найкраще здійснити шляхом зняття (зменшення до нуля) напруги анод-катод.

11.Дайте відповіді на контрольні запитання:

а) Яке призначення тиристорів?

б) Як можна класифікувати тиристори? в) Які параметри має тиристор?

г) В чому полягають особливості процесів увімкнення а вимикання тиристорів?

Результати роботи

1.Схеми дослідження з параметрами елементів схеми.

2.Результати вимірювань та ВАХ досліджуваних елементів.

3.Висновки.

- 15 -

13. Встановити вхідний сигнал з напругою, яка рівна половині значення напруги сигналу, при якій починається обмеження вихідного сигналу і зняти частотну характеристику підсилювача

(UВИХ=F(f)), при UВХ=const.

Завдання 2. Дослідження схеми підсилювального каскаду на біполярному транзисторі, який увімкнений за схемою зі спільним колектором (емітерного повторювача).

1. Зібрати схему, згідно рис. 5.2.

Рис. 5.2 Схема підсилювального каскаду на біполярному транзисторі, який увімкнений за схемою зі спільним колектором.

2.Встановити перемикач блоку ПГ в положення +15 В, а ручку „+15 В” - в крайнє ліве положення.

3.Увімкнути живлення схеми.

4.Потенціометром „+15 В” блоку ПГ встановити напругу живлення схеми 10 В.

5.Подати на вхід підсилювача з блока ГС напругу синусоїдальної форми з амплітудою 2 В частотою 1000 Гц.

6.Змінюючи опір резистора R3, досягти на навантаженні максимального і не спотвореного вихідного сигналу (вибір робочої точки транзистора).

7.Змінюючи амплітуду вхідного сигналу від 0 до 2 В, виміряти за допомогою осцилографа напруги на резисторі R1 та навантаженні R5 (амплітудні значення) на частотах вхідного сигналу 200, 1000, 5000 та 10000 Гц.

8.Вимкнути живлення схеми.

- 17 -

9. Результати вимірювань занести в таблицю:

10.За результатами вимірювань побудувати амплітудну характеристику досліджуваного підсилювача (UВИХ=f(UВХ)) при f=1000 Гц. Визначити динамічний діапазон роботи каскаду.

11.Обчислити динамічні коефіцієнти підсилення по напрузі, струму та потужність даного підсилювача.

16. Зробити висновки за результатами виконаної лабораторної роботи, подібні до наведених нижче:

Висновки.

1.Вихідний сигнал в схемі із спільним емітером протилежний за фазою відносно вхідного, тобто інвертується за фазою, а в схемі із спільним колектором - співпадає за фазою.

2.Схему зі спільним емітером застосовують при підсиленні вхідного сигналу за напругою, струмом або потужністю, а схему зі спільним колектором - як буферний вузол, що має великий вхідний та малий вихідний опори, тобто для підсилення струму або потужності..

17.Дайте відповіді на контрольні запитання:

а) Поясніть призначення елементів R4 та C3 схеми (рис. 5.1) та їх вплив на параметри схеми. б) Які елементи наведених схем впливають на частотну характеристику?

в) Яким чином можна збільшити коефіцієнт підсилення за напругою в схемі зі спільним емітером (рис. 5.1)?

г) Визначте приблизно вхідний та вихідний опори схеми із спільним колектором, прийнявши коефіцієнт підсилення 50, опір бази транзистора 100 Ом, опір емітера транзистора 5 Ом.

Результати роботи

1.Схеми дослідження з параметрами елементів схеми.

2.Результати вимірювань та амплітудні характеристики досліджуваних підсилювачів.

3.Висновки.

- 18 -

Лабораторна робота

Дослідження роботи напівпровідникових випрямлячів

Порядок виконання роботи:

Завдання 1. Дослідження роботи однопівперіодної схеми випрямлення. 1. Зібрати схему, згідно рис. 6.1.

2.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 1,5 кОм (R1).

3.Увімкнути живлення схеми.

4.Зарисувати у звіт форму випрямленого струму.

5.Вимкнути живлення схеми.

6.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 3,8 кОм (R1).

7.Повторити виконання п.п. 3-5

8.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 4,7кОм (R1).

9.Повторити виконання п.п. 3-5

10.Результати вимірювань занести в таблицю (див. завдання 2).

Завдання 2. Дослідження роботи двохпівперіодної (мостової) схеми випрямлення. 1. Зібрати схему, згідно рис. 6.2.

2.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 1,5 кОм (R1).

3.Увімкнути живлення схеми.

4.Зарисувати у звіт форму випрямленого струму.

5.Вимкнути живлення схеми.

6.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 3,8 кОм (R1).

7.Повторити виконання п.п. 3-5

8.Набрати за допомогою резисторів опір навантаження 4,7 кОм (R1).

9.Повторити виконання п.п. 3-5

- 19 -

10. За результатами виконаної лабораторної роботи заповнити таблицю:

Покази приладів

Опір

R1, Однопівперіодна схема Мостова схема кОм

UВХ, В UН, В IВХ, мА IН, мА UВХ, В UН, В IВХ, мА IН, мА

1,5

3,8

4,7

11. Зробити висновки за результатами виконаної роботи, подібні до наведених нижче: Висновки.

1.Двохпівперіодна (мостова) схема якісно краща від однопівперіодної.

2.Однопівперіодна схема є найпростішою та найдешевшою.

11.Дайте відповіді на контрольні запитання:

а) Які ще існують схеми випрямлення? Їх переваги та недоліки.

б) В яких випадках доцільно застосовувати ту чи іншу схему ввімкнення?

в) Що дає послідовне або паралельне з’єднання діодів у схемах випрямлення? г) Якими параметрами характеризуються схеми випрямлення?

Результати роботи

1.Схеми дослідження з параметрами елементів схеми.

2.Результати вимірювань та форми випрямлених струмів на навантаженні.

3.Висновки.

- 20 -