- Артеріосклероз

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: здуття рубця газами; перерозподіл крові (компресійна анемія печінки, селезінки, черевної стінки); гостра застійна гіперемія видимих слизових оболонок, підшкірної клітковини, м'язів передньої частини тулуба; переповнення кров'ю яремних вен; ознаки асфіксії (гостра застійна гіперемія і набряк легень, рідка або слабозсіла темно-червона кров, гостре розширення і переповнення кров'ю правої половини серця, діапедезні крововиливи у слизову трахеї і бронхів, плеврі та епікарді:

- загибель тварин від утоплення

- сибірка

- Гостра тимпанія

- отруєння нітратами, нітритами

- післяродовий сепсис

- отруєння фосфідом цинку

- загибель тварин від задушення

- паратуберкульоз

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: виснаження (відсутність жиру в жирових депо, атрофія скелетних м'язів, западання очей, серозні набряки в підшкірній, підепікардіальній, заочеревинній, навколонирковій, міжм'язовій клітковині, в сальнику і брижі); бура атрофія печінки і міокарда; атрофія селезінки, лімфовузлів, нирок, статевих органів; суха гангрена шкіри (пролежні); загальна анемія:

- загибель тварин від утоплення

- Аліментарна дистрофія

- гостра тимпанія

- отруєння нітратами, нітритами

- післяродовий сепсис

- отруєння фосфідом цинку

- загибель тварин від задушення

- паратуберкульоз

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби (особливо високопродуктивної) виявляють: жирова дистрофія печінки, нирок, міокарда; розм'якшення і деформація трубчастих кісток, лобової кістки, хвостових хребців, копитного рогу, провисання попереку (лордоз); деформуючі артрити; фіброз і кістоз яєчників; завал книжки; гострий катаральний гастроентерит:

- паратуберкульоз

- отруєння чорнокоренем лікарським

- рецидивуюча хронічна тимпанія

- отруєння нітратами, нітритами

- післяродовий парез

- отруєння фосфідом цинку

- хронічне отруєння препаратами хлору

- кетоз

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: катарально-геморагічне запалення шлунково-кишкового тракту; крововиливи на серозних та слизових оболонках; жовтяниця; жирова дистрофія печінки, нирок, серця; гостра застійна гіперемія і набряк легень; запах часнику із вмісту шлунка:

- отруєння кухонною сіллю

- отруєння чорнокоренем лікарським

- рецидивуюча хронічна тимпанія

- отруєння нітратами, нітритами

- післяродовий парез

- отруєння фосфідом цинку

- хронічне отруєння препаратами хлору

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: дрібнопузирчаста піна в трахеї і бронхах; відбитки ребер на поверхні легень; фіто- і зоопланктон в легенях, крові, внутрішніх органах; набряк печінки та жовчного міхура:

- отруєння кухонною сіллю

- отруєння чорнокоренем лікарським

- загибель тварин від задушення

- отруєння нітратами, нітритами

- загибель тварин від утоплення

- загибель тварин від дії електричного струму

- хронічне отруєння препаратами хлору

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: ціаноз слизових оболонок; гостра застійна гіперемія і набряк легень; стронгіляційна борозна, знекровлений жолоб з набряком і гіперемією оточуючої тканини; слабозсіла, темно-червона кров; крововиливи в серозні покриви:

- отруєння кухонною сіллю

- отруєння чорнокоренем лікарським

- загибель тварин від задушення

- отруєння нітратами, нітритами

- загибель тварин від утоплення

- загибель тварин від дії електричного струму

- хронічне отруєння препаратами хлору

За якого захворювання, при проведенні патолого-анатомічного розтину великої рогатої худоби виявляють: асцит; гіпертрофічний цироз (токсичний); гостра застійна гіперемія і набряк легень; застійна гіперемія шкіри та внутрішніх органів; пневмоторакс, гідроперикардіум (рідше):

- отруєння кухонною сіллю

- отруєння чорнокоренем лікарським

- загибель тварин від задушення

- отруєння нітратами, нітритами

- загибель тварин від утоплення

- загибель тварин від дії електричного струму

- хронічне отруєння препаратами хлору

Для яких цілей проводиться розтин:

- з діагностичною метою

- з науковою метою

- з ініціативи власника тварини

- за наполяганням страхового агента

- з навчальною метою

Який спосіб знезараження трупів є найбільш економічним:

- переробка на ветеринарно-санітарних утильзаводах

- спалювання

- знешкодження в біотермічних ямах

При яких захворюваннях забороняється проводити розтин трупів тварин:

- ньюкаслська хвороба

- пастерельоз

- класична чума свиней

- ентеротоксемія овець

- хвороба Ауєскі

- хвороба Тешена

- коліентеротоксемія

Коли найкраще проводити розтин:

- ввечері

- відразу ж після загибелі тварини

- вдень

- через 6 годин після смерті

- протягом дня у зручний для лікаря час

Які існують види розтинів:

- патолого-фізіологічний

- патолого-анатомічний

- судово-ветеринарний

- судово-анатомічний

Хто повинен підписувати протокол патолого-анатомічного розтину:

- доглядач

- лікар вет. медицини

- завідуючий фермою

- експерт

- поняті

- представник судової влади

Хто повинен підписувати акт судового розтину:

- доглядач

- лікар вет. медицини

- завідуючий фермою

- експерт

- поняті

- представник судової влади

За проведення патолого-анатомічного розтну розрізи тканин необхідно робити­

- одним рухом руки

- декількома рухами рук

- рівними

-рваними

- поверхневими

- глибокими

За проведення патолого-анатомічного розтну розріз черевної порожнини проводять під контролем

-пальців

- зору

- безконтрольно

Методи утилізації трупів тварин, хворих антропонозними хворобами:

- згодовують іншим видам тварин

- переробляють на утильзаводах

-спалюють

- переробляють на м'ясо-кісткове борошно на м'ясокомбінатах

- знешкоджують у біотермічних ямах

Дрібних тварин розтинають в положенні:

- боковому лівому

- боковому правому

- спинному

- черевному

Розтин великої рогатої худоби проводять у положенні:

- боковому лівому

- боковому правому

- спинному

- черевному

Розтин коня проводять у положенні:

- боковому лівому

- боковому правому

- спинному

- черевному

Для розтину дрібних тварин використовують наступний патолого-анатомічний метод:

- ізольованого видалення органів

- евісцерації

- часткового розчленіння

Повне припинення життєвих функцій в клітинах відмічається при:

- парабіозі

- некробіозі

- некрозі

Розвиток непрямого некрозу пов'язаний:

- з виснаженням організму

- порушенням циркуляції крові

- впливом мітоксинів, токсинів мікроорганізмів

- порушенням регуляції трофіки тканин

- з анемічним станом організму

За некрозу змертвілі тканини мають:

- розмиті контури

- чітко обмежені контури

- темно-червоне забарвлення

- сіро-жовте забарвлення

- зів'ялу консистенцію

- ущільнену консистенцію

Тканини за коагуляційного некрозу:

- стають вологими

- сухуватими

- набувають специфічного малюнку

- втрачають природний малюнок

- мають неприємний запах

Колікваційний некроз утворюється переважно у:

- внутрішніх органах

- тканинах багатих білками

- тканинах багатих на тканинну рідину і бідних на білки

- тканинах трубчатих органів

Суха гангрена розвивається в:

- печінці

- легенях

- слизових оболонках кутаного типу

- шкірі

- м'язах

Волога гангрена зумовлена проникненням в мертві тканини:

- гнійної мікрофлори

- анаеробної мікрофлори

- гнильної мікрофлори

При вологій гангрені змертвілі тканини

- набувають сіро-жовтого кольору

- стають зів'ялими

- розчиняються

- набувають сіро-зеленого кольору

- набувають специфічного запаху

- запах відсутній

Організація, це є:

- утворення сполучнотканинної капсули

- утворення секвестраційної порожнини

- розвиток перифокального запалення

- заміщення мертвих тканин клітинами строми

- відділення мертвих тканин від живих

Десквамація - це є:

- відпадання змертвілих частин тіла

- вихід секвестра з секвестраційної порожнини

- відділення епітеліальних клітин від базальної мембрани

Мутиляція - це є:

а) виведення секвестру із секвестраційної порожнини

б) відділення епітеліальних клітин від базальної мембрани

- відділення змертвілих частин тіла

Петрифікація - це є:

- формування демаркаційної зони

- утворення сполучнотканинної капсули

- утворення секвестру

- відкладання солей Са в мертву тканину

- відділення мертвих частин тіла

Атрофія - це:

- збільшення органа

- недорозвиненість органа

- вроджена відсутність органа

- зменшення органа в постнатальний період розвитку

Еволюційна фізіологічна атрофія виникає:

- під час захворювання

- під час голодування

- під час старіння

- впродовж всього життя

Інволюційна атрофія виникає:

- під час захворювання

- під час голодування

- у зв'язку із старінням

- впродовж всього життя

Причинами загальної атрофії є:

- гострі інфекційні хвороби

- хронічні інфекційні хвороби

- стійлове утримання тварин

- голодування

- вагітність

- низька молочна продуктивність

Для загальної атрофії характерними є:

а) зменшення об'єму легень

б) зменшення об'єму серця

в) зменшення об'єму печінки

г) зменшення об'єму органів травлення

- зменшення об'єму підшкірної клітковини

- зменшення об'єму скелетних м'язів

Нейротична атрофія виникає через:

- запалення головного мозку

- запалення спинного мозку

- порушення провідності нервів

Ангіогенна атрофія виникає внаслідок:

- розширення венозних судин

- збільшення притоку артеріальної крові

- зменшення притоку артеріальної крові

- потовщення стінок артеріальних судин

Атрофії від тиску виникають за:

- амілоїдозу

- емфіземи легень

- артеріальної гіперемії

- білкової зернистої дистрофії

- анемії

При бурій атрофії ліпофусцин виявляють в:

- нирках

- легенях

- печінці

- селезінці

- м'язах серця

При атрофіях найбільших деструктивних змін зазнають:

- клітини строми

- клітини паренхіми

- судини венозного русла

- судини артеріального русла

Макроскопічно при атрофії орган:

- стає зів'ялим

- ущільнюється

- стає більш інтенсивно забарвленим

- стає світліше забарвленим

За концентричної атрофії:

- тоншою стає стінка і збільшується порожнина органа

- тоншою стає стінка і зменшується порожнина органа

- тоншою стає стінка, а порожнина органу не змінюється

За ексцентричної атрофії:

- тоншою стає стінка і збільшується порожнина органа

- тоншою стає стінка і зменшується порожнина органа

- порожнина органа зменшується, а стінка не змінюється

Туберкульоз має перебіг:

- гострий

- підгострий

- хронічний

- латентний

- змішаний

- абортивний

Туберкульозом частіше хворіють:

- дрібна рогата худоба

- велика рогата худоба

- коні

- свині

- кури

- індики

- качки

- гуси

- норки

Основною формою прояву за туберкульозу є:

- некрози в легенях

- некрози в лімфовузлах

- некрози в печінці

- некрози в кишечнику

- специфічні гранульоми

При проникненні збудника туберкульозу у тканини з ним спочатку взаємодіють:

- еозинофіли

- базофіли

- нейтрофіли

- лімфоцити

Типовий туберкульозний вузлик має будову:

- осередок некрозу оточений нейтрофільними лейкоцитами

- осередок некрозу оточений зоною лімфоїдних клітин

- осередок некрозу оточений зоною гігантських клітин

- осередок некрозу оточений зоною епітеліоїдних і гігантських клітин

- осередок некрозу оточений зоною епітеліоїдних і лімфоїдних клітин

При проникненні збудника туберкульозу у тканини фагоцитарну активність проявляють:

- еозинофіли

- лімфоїдні клітини

- моноцити

- базофіли

- епітеліоїдні клітини

- гігантські клітини

- нейтрофіли

- плазмоцити

При проникненні збудника туберкульозу у тканини нейтралізують ендотоксини мікобактерій:

- еозинофіли

- лімфоїдні клітини

- моноцити

- епітеліоїдні клітини

- гігантські клітини

- плазмоцити

Органи, найбільш сприятливі для розмноження мікобактерій туберкульозу у великої рогатої худоби:

- кишечник

- легені

- регіонарні лімфовузли

- печінка

- молочна залоза

- нирки

- матка

Органи найбільш сприятливі для розмноження мікобактерій туберкульозу у курей:

- кишечник

- легені

- нирки

- селезінка

- печінка

- яєчник

- серце

- регіонарні лімфовузли

Повний первинний туберкульозний комплекс це:

- враження регіонарного лімфовузла

- враження кількох регіонарних лімфовузлів

- враження одного органа

- враження кількох органів

- враження органа і регіонарного лімфовузла

- враження кількох органів і кількох регіонарних лімфовузлів

За туберкульозу у великої рогатої худоби найчастіше враженню піддаються лімфовузл

- підщелепові

-передлопаткові

- заглоткові

- бронхіальні

- мезентеріальні

- середостінні

- надвименні

- колінної складки

Зміни, за туберкульозу у великої рогатої худоби, в регіонарних лімфовузлах:

- лімфовузли збільшені

- лімфовузли деформовані, горбисті

- лімфовузли збільшені, гладенькі

- лімфовузли зморщені

- на розрізі видно гнійний ексудат

- на розрізі видно казеозну масу

- на розрізі видно фібринозне запалення

- на розрізі видно крововиливи

Ознакою заживлення туберкльозного вузлика є :

- формування демаркаційної зони із клітин

- формування некрозу

- петрифікація казеозної маси

- утворення сполучнотканинної капсули

- формування зони перифокального запалення

- просочення вузлика фібринозним ексудатом

Ознака загострення туберкульозного процесу:

- відкладання солей кальцію в некротизовану тканину

- утворення сполучнотканинної капсули

- формування зони перифокального запалення

- гіаліноз сполучної капсули

Перлівниця є результат поширення туберкульозного процесу на:

- на серозний покрив кишечнику

- на паріетальний листок очеревини

- на капсулу печінки і селезінки

- на паріетальний листок плеври

- на серцеву сорочку

У свиней за туберкульозу переважно ураженню піддаються:

- легені

- бронхіальні лімфовузли

- мезентеріальні лімфовузли

- селезінка

- печінка

- нирки

У курей за туберкульозу ураженню піддаються:

- легені

- регіонарні лімфатичні вузли

- печінка

- селезінка

- нирки

- яєчник

- кишечник

- трубчаті кістки

У водоплавної птиці зміни туберкульозного характеру виявляють:

- у кишечнику

- у селезінці

- у легенях

- у печінці

- у трубчатих кістках

- у яєчнику

- у м'язовій частині шлунка

У хутрових звірів туберкульозні вогнища характеризуються:

- наявністю капсули та обвапнення

- відсутністю капсули та обвапнення

- наявністю великої кількості гігантських клітин

- відсутністю гігантських клітин

- саркомоподібними розростами в лімфатичних вузлах

У дорослих коней туберкульозні вогнища виявляють:

- в легенях

- в кишечнику

- в мезентеріальних лімфовузлах

- в печінці

- в селезінці

- в бронхіальних лімфовузлах

Паратуберкульоз перебігає:

- гостро

- підгостро

- хронічно

- має змішаний перебіг

Збудником паратуберкульозу є:

- стафілококи

- мікобактерії

- стрептококи

- мікоплазми

- патогенні гриби

Проникнення збудника партуберкульозу в організм відбувається:

- аерогенним шляхом

- рановим шляхом

- трансмісивно

- при контакті

- аліментарним шляхом

- через мацеровану шкіру

- через геніталії

За паратуберкульозу зараження тварин відбувається:

- зразу після народження

- у місячному віці

- у перші 4-6 міс. життя

- у річному віці

- у півторарічному віці

Збудник паратуберкульозу потрапивши в організм фіксується макрофагами:

- ворсинок рубця

-листочків книжки

- ворсинок тонкого кишечнику

- кріпт товстого кишечнику

Збудник паратуберкульозу потрапивши в організм стимулює розмноження:

- ретикулярних клітин

- гістіоцитарних клітин

- епітеліоїдних клітин

- нейтрофілів

- еозинофілів

- гігантських клітин

За паратуберкульозу клінічно хвороба супроводжується:

- пневмонією

- атонією передшлунків

- діареєю

- виснаженням

- утворенням голодних набряків

- ендометритами і маститами

- поліурією

За паратуберкульозу типові патологоанатомічні зміни розвиваються:

- в передшлунках

- в сичузі

- в дванадцятипалій кишці

- в голодній кишці

- в клубовій кишці

- в сліпій кишці

- в ободовій кишці

За паратуберкульозу кишечник зазнає змін:

- потовщується

- стінка стає тонкою

- стінка набрякає

- стінка стає потовщеною і складчатою