1.2 Види ігор

Розвиток дитини в грі відбувається, коли гри мають різноманітний характер. Є ігри, прямо націлені на фізичне виховання (рухливі), естетичне (музичні), розумове (дидактичні і сюжетні). Багато з них сприяють моральному вихованню (сюжетно-рольові, ігри-драматизації, рухливі і ін.).

Всі види ігор можна об'єднати в дві великі групи, які відрізняються мірою особистої участі дорослого, а також різними формами дитячої активності.

Перша група - це ігри, де дорослий приймає непряму участь у їх підготовці та проведенні. Активність дітей має ініціативний, творчий характер - діти здатні самостійно поставити ігрову ціль, розвинути задум гри і знайти потрібні способи рішення ігрових завдань. У самостійних іграх створюються умови для прояву дітьми ініціативи, яка завжди свідчить про певний рівень розвитку інтелекту.

Ігри цієї групи, до яких можна віднести сюжетні і пізнавальні, особливо цінні своєю розвиваючої функцією, що має велике значення для загального психічного розвитку кожної дитини.

Друга група - це різні навчальні ігри, в яких дорослий, повідомляючи дитині правила гри або пояснюючи конструкцію іграшки, дає фіксовану програму дій для досягнення певного результату. У цих іграх зазвичай вирішуються конкретні завдання виховання і навчання; вони спрямовані на засвоєння певного програмного матеріалу і правил, яких повинні дотримуватися. Важливі навчальні ігри також для морального - естетичного виховання дошкільників.

Активність дітей у навчанні іграм носить переважно репродуктивний характер: діти, вирішуючи ігрові завдання з даною програмою дій, лише відтворюють способи їх здійснення. На основі сформованості і умінь, діти можуть затівати самостійні ігри, в яких буде більше елементів творчості.

В іграх відбувається пошук відповідей на виниклі ігрові проблеми, які можуть виникнути в реальному житті. Гра сприяє розширенню сфери інтересів, виникненню потреби в заняттях, становленню мотиву нової діяльності - навчальної, і це є одним з найважливіших факторів психологічної готовності дитини до навчання в школі.

Також є творчі ігри, їх можна розрізнити за змістом (відображення побуту, праці дорослих, подій суспільного життя); по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові, колективні); по виду (ігри, сюжет яких придумують самі діти, ігри-драматизації - розігрування казок та оповідань; будівельні).

Ігри з правилами мають готовий зміст і заздалегідь установлену послідовність дій; головне в них - рішення поставленої задачі, дотримання правил. За характером ігрової задачі вони діляться на 2 великі групи - рухливі та дидактичні. Але це розподіл значною мірою умовно, оскільки багато рухливих ігор мають освітнє значення (розвивають орієнтування в просторі, вимагають знання віршів, пісень, вміння рахувати), а деякі дидактичні ігри пов'язані з різними рухами.

Між іграми з правилами та творчими багато спільного: наявність умовної ігрової мети, необхідність активної самостійної діяльності, роботи уяви. Багато ігор з правилами мають сюжет, в них розігруються ролі. Правила є і в творчих іграх - без цього не може успішно проходити гра, але ці правила діти встановлюють самі, залежно від сюжету. А відмінності полягають в наступному: у творчій грі активність дітей спрямована на виконання задуму, розвитку сюжету. В іграх з правилами головне - рішення задачі, виконання правил.