16)Нарада та її види.

Наради – один з найефективніших способів обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах виробничого, громадського і політичного життя. Вони дають змогу спільно аналізувати важливі питання й висловлювати свої думки та пропозиції, приймати найоптимальніші рішення.

Нарада – це форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників, дієва форма залучення членів трудового колективу до розв’язання завдань.

Виділяють такі типи нарад:

1. За метою і завданням:

- навчальна (конференція) – дати учасникам необхідні знання і підвищити їхню кваліфікацію;

- інформаційна – узагальнити дані та вивчити різні точки зору на конкретні проблеми;

- пояснювальна – переконати працівників у правильності прийнятих відповідних рішень і необхідності відповідних дій;

- проблемна – виробити метод, знайти шлях розв’язання існуючих проблем;

- диспетчерська (оперативна) – отримати інформацію про поточний стан справ, проаналізувати її та прийняти рішення.

2. За способом проведення:

• диктаторська нарада (право голосу має тільки керівник; він викладає свої погляди, видає наказ або вказівку; кількість учасників нерегламентована; збереження ієрархії працівників, однозначність у постановці завдань, швидке виконання рішень. Як правило, на подібних засіданнях керівник ознайомлює підлеглих з різноманітними офіційними документами або зі своїми розпорядженнями);

• автократична нарада (різновид диктаторської, перебіг її передбачає запитання керівника і відповіді учасників наради; на вимогу або за дозволом керівника допускаються виступи; кількість учасників обмежена);

• сегрегативна нарада передбачає порядок, коли спочатку керівник робить доповідь, потім відбувається обговорення, але в обговоренні беруть участь лише кілька працівників, яких визначає керівник;

• дискусійні нарада – демократичний спосіб розв’язання проблем, що виносять на нараду. Такі наради організовують у разі потреби координації дій співробітників або підрозділів, їх може проводити як керівник, так і обраний учасниками голова. Кількість учасників не більше ніж 15 осіб.

• довільна нарада має місце тоді, коли обмінюються думками працівники, професійні обов'язки яких тісно взаємопов'язані.

На практиці склалися певні етичні підходи до забезпечення ефективності наради як форми колективного обговорення проблем:

• результат обговорення на нараді залежить від моральної та психологічної атмосфери, яку на ній створено;

• моральні та психологічні якості керівника як головуючого на нараді безпосередньо впливають на поведінку присутніх і їхню участь в обговоренні;

• учасники наради за професійними якостями і досвідом роботи мають бути спроможні розв’язати проблему, а поставлена проблема має відповідати інтелектуальному та професійному рівню її учасників;

• усі висловлені на нараді думки мають бути враховані й ретельно проаналізовані;

• завдання для колективного розв’язання треба формулювати так, щоб його виконання могло змінити ситуацію. Приниження гідності людей викликає негативну реакцію, а це не принесе користі для позитивної зміни ситуації;

• обговорення має бути вільним, щоб думки проголошувались невимушено, без тиску з боку керівника;

• рішення, яке прийняте колегіально, але, як з'ясувалося потім, є помилковим, коригується шляхом нового колективного розгляду без пошуку винного за невдало внесену пропозицію.

Дослідники виділяють як позитивні, так і негативні сторони нарад. До позитивних сторін ділової наради належать:

• можливість оперативно та у короткий термін одержати потрібну інформацію, ознайомитися з різними точками зору на проблему і шляхи її розв’язання;

• прийняття колегіальних рішень.

При цьому нарада є ефективною та економічно доцільною, якщо вона виступає засобом одержання, перевірки, аналізу, а не видання інформації.

До негативних сторін ділової наради належать:

• їх висока вартість;

• невизначеність колективної відповідальності.