Інструментальні дослідження
1.Оглядова рентгенографія грудної клітини: підсилення і деформація легеневого малюнку, потовщення стінок бронхів, при значному об’ємі ураження – картина “сотової” легені. Уражена ділянка зменшена в розмірах, середостіння зміщене в сторону патологічного процесу.В період загострення відзначається легенева інфільтрація. Найчастіша локалізація- VIII, IX, X, IV, V сегменти лівої легені (у 50% хворих), базальні сегменти і середня доля справа (у 20% хворих), двобічне ураження у 30% хворих. На рентгенограмах кісток –потовщення і склероз трубчастих кісток (гіпертрофічна легенева остеопатія Марі- Бамбергера).
2.Комп’ютерна томографія – окрім вищезазначеного дозволяє діагностувати мішкоподібні та змішані бронхоектази. Для виявлення циліндричних та веретеноподібних – малоінформативна.
3.Бронхографія – симптом “обрубаного” бронха, виявлення всіх типів бронхоектазів, пневмосклерозу (зменшення кута в місці ділення бронха <30º, паралельне розташування бронхів).
4.Бронхоскопія – виявлення вродженої патології (трахеобронхомегалія, вроджені бронхоектази, культя бронха при гіпоплазії долі), деформуючого бронхіту та ендобронхіту.
5.Спірографія, пневмотахометрія: порушення за змішаним (обструктивно- рестриктивним) типом- збільшення аеродинамічного опору, ОФВ1, індексу Тиффно, максимальної вентиляції легень та ЖЄЛ, залишкового об’єму.
Бронхограма при ХП
Диференційна
діагностика
1.Вроджена бронхолегенева патологія (муковісцидоз, вроджений дефіцит 1-антитрипсину).
2.Рецидивуючий обструктивний бронхіт.
3.Респіраторні алергози (алергічний ринофарингіт, бронхіальна астма).
4.Сторонні тіла трахеї, бронхів.
5.Синдром здавлення трахеї, бронхів при тимомегалії, пухлинах середостіння, щитоподібної залози.
6.Затяжні сегментарні пневмонії.
7.Туберкульоз легень.
8.Ураження легень при системних захворюваннях сполучної тканини (пульмоніт при ревматизмі, ревматоїдному артриті).
Лікування ХП
Лікування багатоетапне: стаціонар, санаторій, поліклініка.
Основні задачі лікування:
Зменшити кількість загострень ХП для попередження прогресування процесу.
Ерадикація інфекції.
Відновлення порушених функцій трахеобронхіального дерева.
Відновлення зміненої реактивності організму дитини і місцевого імунітету.
Адаптація дитини до звичайних умов життя.
Лікування ХП
1. Режим ліжковий до нормалізації температури тіла і зменшення явищ інтоксикації, в подальшому розширення рухової активності для покращення дренажної функції легень.
2. Раннє застосування ЛФК, дихальної гімнастики, використання постурального дренажу в поєднанні з вібраційним масажем.
3. Дієта №10 або №15. Калорійність їжі підвищують за рахунок збільшення кількості білків і жирів в раціоні, обмежують екстрактивні речовини, вуглеводи, що викликають метеоризм кишечнику.
Лікування ХП
4.Антибіотикотерапія:
проводиться з урахуванням чутливості мікрофлори, виділеної з харкотиння або бронхіального секрету;
шляхи застосування антибіотика: пероральний (при нетяжкому перебігу), парентеральний (при тяжкій ХП), локальний – ендобронхіальний (при лікувальній бронхоскопії), ендотрахеальний (через носовий катетер), шляхом лікарського електрофорезу.
тривалість застосування 7-10 діб, з подальшою зміною антибіотика. Загальна тривалість АБ-лікування до 3 тижнів.
при виявленні H.influenzae, Str. рneumoniae – напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини І-ІІ покоління, макроліди. При ураженні Pseudomonas aeruginosa - цефалоспорини ІІІ-ІV покоління, аміноглікозиди, фторхінолони (у дітей >12 років). При бактеріально-грибкових асоціаціях додають флюконазол.
Лікування ХП
5.Фітотерапія – застосування аерозольно соку часника, цибулі, ромашки.
6.Відновлення дренажної функції бронхів – відхаркуючі препарати або муколітики перорально (АЦЦ) або інгаляційно (карбоцистеїн, 2% содовий розчин). При поєднанні з масажем грудної клітини, постуральним дренажем, дихальною гімнастикою – ефективність зростає.
7.Протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин) в інгаляціях розріджують слиз, мають протизапальний ефект.
8.Антисклеротична терапія: глюкокортикоїди 1 мг/кг 4-6 тижнів.
Лікування ХП
9.Імуностимулююча терапія: неспецифічна (метилурацил, дібазол, апілак, екстракт елеутерококка), специфічна (ІРС-19, рибомуніл або бронхомунал).
10.Вітамінотерапія: чергування курсів вітаміну С (10- 15 мг/кг/добу), В1 5-10 мг/добу, Е (10 мг/кг/добу).
11.Фізіотерапія: лікарський електрофорез антибіотиків, електрофорез 3% КІ, Сu, Mg- електрофорез, УВЧ, ДМВ-терапія, при затиханні загострення – УЗ-терапія, УФО грудної клітини, парафінові чи озокеритові аплікації.
Показання до оперативного лікування
1.Локальність ураження.
2.Відсутність значних плевральних зрощень (плеврофіброзу).
3.Відсутність ускладнень (хронічного легеневого серці та легеневої гіпертензії, амілоїдозу нирок, емфіземи легень).
4.В інших випадках - за життєвими показаннями (кровотеча, пневмоторакс, абсцес легені).
Операція частіше виконується у віці>7 років після завершення диференціації легень.
