- •ВОГНЕПАЛЬНІ
- •Вогнепальне поранення- механічна дія на тканини і органи снаряда стрілецької зброї або боєприпасу
- •Особливості вогнепальної рани.
- •Важливою обставиною є формування навколо кулі потоку часток зруйнованих тканин.
- •Частки тканин, які супроводжують кулю чи інший снаряд, збільшуються в об'ємі, утворюють порожнину,
- •Зони ураження вогнепальної рани :
- •Кульова рана при пострілі Вогнепальна кульова « в упор»
- •Вхідна вогнепальна кульова рана
- •Вогнепальні поранення мають місцеві та загальні прояви.
- •До місцевих проявів відносяться:
- •Особливості вогнепальної рани
- •В другій і третій зонах створюються
- •Вогнепальні поранення характеризуються:
- •Класифікація вогнепальних ран
- •За характером поранення:
- •Найнебезпечніші з вогне пальних ран — сліпі, оскільки сторонній предмет, що залишається в
- •Стосовно порожнин тіла:
- •За обтяжливими наслідками, які
- •Кульові поранення Осколкові рани
- •Вхідний отвір
- •Вихідні отвори від куль
- •Осколкове пораненя
- •Вогнепальне осколкове поранення
- •Діагностика
- •У діагностиці вогнепального поранення, окрім огляду вогнепальної рани, необхідно визначити міру ушкодження кісткової
- •Огляд пошкодженої кінцівки повинен проводитись обов'язково порівняно зі здоровою кінцівкою і в такій
- •Оцінку ушкодження м'яких тканин проводять на підставі розмірів і типу рани, міри руйнування
- •Лікування
- •При наданні допомоги в укритті перевіряється надійність накладеного джгута та контроль зупинки кровотечі.
- •Кваліфікована допомога при евакуації до госпітальної бази передбачає:
- •Невідкладна допомога
- •Хірургічне лікування
- •множинні поранення, за винятком тих з них, відмова від обробки яких загрожує життю
- •Класифікація швів за М.М. Бурденко:
- •Після обробки вогнепальної рани
- •Показання до накладення первинного шва:
- •Класифікація інфекційних ускладнень
- •за поширеністю інфекційного процесу – обмежений (місцевий), регіонарний (який має тенденцію до розповсюдження),
- •Місцева гнійна інфекція має перебіг у вигляді наступних клінічних форм :
- •Нагноєння рани - це інфекційний процес, в некротичних тканинах або в тканинах зі
- •«Холодний» обсцес виникає у випадках, коли відтік з рани утруднений і гній поширюється
- •Вогнепальний остеомієліт -
- •Мінно-вибухова травма
- •1- запал
- •Мінно-вибухова травма -це поєднана травма (політравма), що виникає в результаті імпульсивного впливу комплексу
- •При вибуху на організм людини діють наступні пошкоджуючі фактори:
- •Мінно-вибухові поранення - це пошкодження, викликані прямим впливом снарядів, які ранять, вибуховою хвилею
- •Мінно-вибухові ушкодження
- •Патогенез мінно-вибухової травми
- •вираженими розладами метаболічних процесів на тлі генералізованого комоційно-контузійного ураження тканин і органів та
- •Періоди травматичної хвороби при
- •Клініко-анатомічні форми травматичної хвороби:
- •Вибухова травма грудей
- •Найбільш частими проявами
- •Пошкодження живота і таза
- •2-а група - це поранення живота, отримані постраждалим на відстані
- •При вибухових пошкодженнях живота розлади обумовлені :
- •Основні рентгенологічні симптоми закритої травми живота :
- •При підозрі на травму нирок, сечоводів і сечового міхура одночасно проводять:
- •Показання до лапароцентезу:
- •Обсяг допомоги на догоспітальному етапі
- •Долікарська медична допомога (фельдшер):
- •Перша лікарська допомога:
- •пораненим з ознаками дихальної недостатності
- •При пораненні в голову наркотичні анальгетики не вводяться!!!
При наданні допомоги в укритті перевіряється надійність накладеного джгута та контроль зупинки кровотечі. В разі неефективності зупинка кровотечі проводиться додатковим джутом вище місця розташування попереднього («старий» джгут не знімають) із зазначенням часу накладання, іммобілізація кінцівки, фіксація положення пораненого
Кваліфікована допомога при евакуації до госпітальної бази передбачає:
встановлення за потреби двох надійних венозних доступів (кубітальна вена + підключичний катетер; кубітальна вена +стегновий катетер);
введення кровоспинних засобів;
катетеризація сечового міхура (за потреби) з фіксацією часу встановлення,
інфузійна терапія з фіксацією кількості введеного об'єму;
антибіотикопрофілактика (цефалоспорини + метрагіл одноразово у добовій дозі);
заповнюють первинну карту пораненого.
Невідкладна допомога
На догоспітальному етапі (перша медична і перша лікарська допомога) здійснюються протишокові заходи, зупинка кровотечі, "консервація" рани за допомогою асептичної пов'язки, іммобілізація пошкодженої кінцівки, при необхідності - первинна реанімація: закритий масаж серця, штучне дихання, інфузійна терапія.
Хірургічне лікування
Основне хірургічне втручання при
вогнепальних пораненнях - первинна хірургічна
обробка рани.
При деяких вогнепальних пораненнях показання до операції відсутні (25% - 35% усіх поранень), а саме :
наскрізні кульові поранення без гематоми, набряку тканин, ушкодження кісток, за відсутності кровотечі;
кульові і дрібнооскольчасті поранення грудей без пневмотораксу;
поверхневі рани обличчя та інші поранення, що сліпо закінчуються в підшкірній клітковині;
множинні поранення, за винятком тих з них, відмова від обробки яких загрожує життю потерпілого;
не обробляються рани у хворих, що знаходяться в стані шоку, окрім тих випадків, коли ПХО є основним протишоковим заходом.
операція протипоказана хворим у агональному стані.
Класифікація швів за М.М. Бурденко:
первинний шов, який накладається відразу після завершення хірургічної операції ;
відстрочений первинний (через 5-6 днів після операції, до розвитку грануляцій у рані (при відсутності запалення);
ранній вторинний на 10 -12 добу до розвитку рубцевої тканини;
пізній вторинний - через три тижні (рубцеву тканину висікають).
Після обробки вогнепальної рани
первинні шви, як правило, не накладаються у зв'язку з тим, що у ранньому посттравматичному періоді відбувається подальше утворення некрозу тканин у зоні молекулярного струсу і потрібний повноцінний відтік ранового вмісту. Тільки у деяких випадках ПХО вогнепальної рани може бути закінчена накладанням первинного шва.
Показання до накладення первинного шва:
при впевненості хірурга у радикально проведеному оперативному лікуванні;
при нагоді залишити для лікування пораненого під наглядом лікаря, який проводив це оперативне втручання;
при нагоді ушити рану без натягу її країв;
за відсутності ознак порушення кровообігу пошкодженої ділянки тіла.
Класифікація інфекційних ускладнень
за мікробною етіологією - аеробні (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка, протей, аеробактер, клебсієла, псевдомонас), та анаеробні - клостридіальні та неклостри-діальні (бактероідні, пептострептококові, фузобактеріальні);
за характером мікрофлори - моноінфекція, поліінфекція, змішані (аеробно-анаеробні);
за анатомічною локалізацією - інфекції м'яких тканин, кісток, внутрішніх органів, серозних порожнин, кровоносного русла.
за поширеністю інфекційного процесу – обмежений (місцевий), регіонарний (який має тенденцію до розповсюдження), системні (загальні або генералізовані) інфекції;
за джерелом інфікування - екзогенні, ендогенні;
за походженням інфекційного процесу - позагоспітальна, госпітальна інфекція.