- •ВОГНЕПАЛЬНІ
- •■Вогнепальне поранення-
- •Особливості вогнепальної рани.
- •■ Важливою обставиною є формування навколо кулі потоку часток зруйнованих тканин.
- •■ Частки тканин, які супроводжують кулю чи інший снаряд, збільшуються в об'ємі, утворюють
- •Зони ураження вогнепальної рани :
- •Вогнепальна кульова
- •Вхідна вогнепальна кульова рана
- •Вогнепальні поранення мають місцеві та загальні прояви.
- •До місцевих проявів відносяться:
- •Особливості вогнепальної рани
- •В другій і третій зонах створюються
- •Вогнепальні поранення характеризуються:
- •Класифікація вогнепальних ран
- •За характером поранення:
- •Найнебезпечніші з вогне пальних ран — сліпі, оскільки сторонній предмет, що залишається в
- •Стосовно порожнин тіла:
- •За обтяжливими наслідками, які
- •■Кульові поранення Осколкові рани
- •■Вхідний отвір
- •Вихідні отвори від куль
- •■ Осколкове пораненя
- •■Вогнепальне осколкове поранення
- •Діагностика
- •У діагностиці вогнепального поранення, окрім огляду вогнепальної рани, необхідно визначити міру ушкодження кісткової
- •Огляд пошкодженої кінцівки повинен проводитись обов'язково порівняно зі здоровою кінцівкою і в такій
- •■Оцінку ушкодження м'яких тканин проводять на підставі розмірів і типу рани, міри руйнування
- •Лікування
- •■При наданні допомоги в укритті перевіряється надійність накладеного джгута та контроль зупинки кровотечі.
- •Кваліфікована допомога при евакуації до госпітальної бази передбачає:
- •■Невідкладна допомога
- •Хірургічне лікування
- •■множинні поранення, за винятком тих з них, відмова від обробки яких загрожує життю
- •Класифікація швів за М.М. Бурденко:
- •■Після обробки вогнепальної рани
- •Показання до накладення первинного шва:
- •Класифікація інфекційних ускладнень
- •■за поширеністю інфекційного процесу – обмежений (місцевий), регіонарний (який має тенденцію до розповсюдження),
- •■Місцева гнійна інфекція має перебіг у вигляді наступних клінічних форм :
- •■Нагноєння рани - це інфекційний процес, в некротичних тканинах або в тканинах зі
- •■«Холодний» обсцес виникає у
- •■Вогнепальний остеомієліт -
- •Мінно-вибухова травма
- •1- запал
- •■Мінно-вибухова травма -це поєднана травма (політравма), що виникає в результаті імпульсивного впливу комплексу
- •При вибуху на організм людини діють наступні пошкоджуючі фактори:
- •■Мінно-вибухові поранення - це пошкодження, викликані прямим впливом снарядів, які ранять, вибуховою хвилею
- •■Мінно-вибухові ушкодження
- •Патогенез мінно-вибухової травми
- •■вираженими розладами метаболічних процесів на тлі генералізованого комоційно-контузійного ураження тканин і органів та
- •Періоди травматичної хвороби при
- •Клініко-анатомічні форми травматичної хвороби:
- •Вибухова травма грудей
- •Найбільш частими проявами
- •Пошкодження живота і таза
- •■2-а група - це поранення живота, отримані постраждалим на відстані
- •При вибухових пошкодженнях живота розлади обумовлені :
- •Основні рентгенологічні симптоми закритої травми живота :
- •При підозрі на травму нирок, сечоводів і сечового міхура одночасно проводять:
- •Показання до лапароцентезу:
- •Обсяг допомоги на догоспітальному етапі
- •Долікарська медична допомога (фельдшер):
- •Перша лікарська допомога:
- •■пораненим з ознаками дихальної недостатності
- •■При пораненні в голову наркотичні анальгетики не вводяться!!!
Пошкодження живота і таза
Мінно-вибухові поранення живота і таза представлені двома основними групами.
■1-а група (порівняно невелика) - поранення живота, отримані при безпосередньому контакті з міною, коли виявляють також відрив однієї або двох нижніх кінцівок і вогнепальні поранення промежини і сідничних областей. Це найбільш складний вид патології. На організм впливають вибухова хвиля, газополум'яний струмінь, безліч осколків.
■2-а група - це поранення живота, отримані постраждалим на відстані
5-8 м від епіцентру вибуху.
При вибухових пошкодженнях живота розлади обумовлені :
масивною крововтратою;ендотоксикозом;
порушенням функції життєво важливих органів.
■Особливістю цього виду ушкоджень є переважно закрита травма паренхіматозних органів (печінка, селезінка, нирки).
Основні рентгенологічні симптоми закритої травми живота :
■вміст газу в черевній порожнині, або заочеревинному просторі;
■наявність рідини у черевній порожнині;
■здуття шлунка і кишечника та їх переміщення;
■порушення положення, форми і функції діафрагми.
При підозрі на травму нирок, сечоводів і сечового міхура одночасно проводять:
внутрішньовенну урографію,ретроградну піелографію,цистографію,уретрографію.
■Дуже важливим діагностичним методом є лапароцентез. Його достовірність досягає 90%.
Показання до лапароцентезу:
■неясна клінічна картина пошкоджень внутрішньочеревних органів;
■важка поєднана травма черепа, грудей, таза з втратою свідомості;
■поєднана травма грудей, хребта, тазу, коли з'являються ознаки «гострого живота».
Після проведення лапароцентезу (при негативному результаті) у черевній порожнині залишають дренаж на 1 -2 доби для діагностичного спостереження.
Обсяг допомоги на догоспітальному етапі
Перша медична допомога (само-і взаємодопомога):
■зупинити зовнішню кровотечу (туга пов'язка, що давить, закрутка, джут). При відривах кінцівки джут накладають всім пораненим незалежно від наявності кровотечі;
■усунути асфіксію, провести штучне дихання ■ввести знеболюючі засоби; ■накласти асептичну пов'язку на рану;
■провести транспортну іммобілізацію пошкодженої кінцівки за допомогою підручних засобів або табельних шин.
Долікарська медична допомога (фельдшер):
■накласти джгут при зовнішній кровотечі з ран кінцівок. Джгут, накладений вище відриву кінцівки, не знімати;
■накласти асептичну пов'язку на рани при її відсутності або при необхідності виправити раніше накладену пов'язку;
■вести розчин буторфанолу (внутрішньом'язево);
■іммобілізувати пошкоджені кінцівки транспортними шинами;
■почати внутрішньовенне вливання сольових розчинів.
Перша лікарська допомога:
■зупинити зовнішню кровотечу (накладення або контроль джгута, накладення затискача на судину, що кровоточить);
■при неповних відривах кінцівки, з'єднаної з проксимальним відділом шкірно-фасціальним клаптем, її слід відсікти;
■пораненим з мінно-вибуховими травмами у стані травматичного шоку 2-3 ст. і опіками понад 20% поверхні тіла показана інфузійна терапія в обсязі 2 л (реополіглюкін, кристалоїдні
■пораненим з ознаками дихальної недостатності
(ч.д.р. > 40 за 1 хв) усунути причини дихальної недостатності (оклюзивна пов'язка при відкритому пневмотораксі, торакоцентез при напруженому пневмотораксі);
■при гострій асфіксії ввести повітропровід і при необхідності виконати трахеостомію;
■при ушкодженні хребта та спинного мозку провести
катетеризацію сечового міхура, а при пошкодженні
уретри - пункцію і евакуацію сечі.
■усім пораненим з мінно-вибуховими ушкодженнями вводять 0,5 мл. правцевого анатоксину, 600000 ОД біциліну внутрішньом'язево.