- •Контрольна робота з дисципліни Політологія і соціологія
- •Соколової Аніти
- •Культура в системі суспільства
- •Порівняльний аналіз різних типів суспільств: примітивне, традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
- •Визначте особливості функціонування обмеженої та плюралістичної демократій.
- •Визначте різновиди авторитарного політичного режиму.
Контрольна робота з дисципліни Політологія і соціологія
Студентки 3 курсу ТС з\ф
Соколової Аніти
Варіант 14
Культура в системі суспільства. Культурна статика и культурна динаміка.
Порівняльний аналіз різних типів суспільств: примітивне, традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
Визначте особливості функціонування обмеженої та плюралістичної демократій.
Визначте різновиди авторитарного політичного режиму.
Культура в системі суспільства
Термін “культура” латинського походження (cultura – обробка, розвиток, виховання) і спочатку означав виділення ґрунту, його обробка. Спочатку під культурою розумілися всі зміни в природному об’єкті, що проходили під впливом людини. Вперше термін виник в Давній Греції і перекладався як освічений. Весь світ поділявся на освічений та неосвічений. Все, що знаходилося в Греції вважалося культурним, а за її межами – то варвари.
Культура розглядається в соціології як складне динамічне виникнення, що має соціальну природу і виражається у соціальних відносинах. Об’єктом соціального дослідження є конкретний розподіл існуючих в даному суспільстві форм і способів засвоєння, створення і передачі об’єктів культури, стійкі та змінні процеси в культурному житті. В цьому контексті соціологія вивчає динаміку розвитку культури, яка дозволяє визначити рівень розвитку культури співсуспільств і говорити про їх культурний прогрес чи регрес.
Важливою проблемою соціології є оцінка людьми іншої культури. Часто люди оцінюють інші культури через призму своєї власної. Така позиція називається етноцентризмом. Ярким проявом етноцентризму є всякого рода місіонерська діяльність, починаючи від намагань нав’язати свої вірування, свою релігію підкореним народам в період колонізації і закінчуючи сучасним намаганням нав’язати “американський образ життя” в Європі.
Культура грає важливу роль в житті суспільства, яка полягає в тому, що культура виступає засобом акумуляції, зберігання і передачі людського досвіду. Ця роль культури реалізується через ряд функцій:
Освітньо-виховна функція. Культура особистості асоціюється з розвинутими творчими здібностями, розумінням виробів мистецтва, вільним володінням рідною та іноземними мовами і т.п. Все це досягається в процесі виховання и навчання.
Інтегративна і дезінтегративна функція. Відповідно до Дюркгейма, засвоєння культури створює у людей, членів того чи іншого суспільства, відчуття суспільності, приналежність до однієї нації, народу, релігії, групі тощо. Таким чином культура об’єднує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність суспільства.
Регулююча функція. Культура регулює поведінку людини в школі, сім’ї, на виробництві та побуті тощо тому, що вона містить систему заборон і розпоряджень. Їх порушення приводить в дію визначенні санкції, які встановленні співсуспільством і підтримуються силою суспільного погляду і різних форм інституціонального примусу.
Культурна статика и культурна динаміка.
Соціологія розглядає культуру як складне й динамічне утворення, причому у двох аспектах: культурна статика, що описує культуру в спокої, і культурна динаміка, що описує її в русі. До культурної статики належить внутрішня будова культури, тобто сукупність базисних елементів, рис і форм, характерні конфігурації їх поєднань. Динаміка культури — це ті засоби, механізми та процеси, які відбивають трансформацію культури, її зміни. Культура перебуває в постійному русі, вона зароджується, розвивається, поширюється, утверджується, руйнується і т. д.
Елементи культурної статики розмежовуються в часі і просторі. Географічний район, на теренах якого у різних культур виявляється спільність головних рис, називається культурним ареалом. Таким ареалом, наприклад, є поселення слов’янських народів. Спільну слов’янську культуру утворюють українська, білоруська, російська, словацька, болгарська, чеська, польська та інші слов’янські національні культури.
Найважливішим елементом культури є знання — вірогідні відомості про будь-що. Вони є результатом осягнення дійсності, пізнавальної діяльності спеціально підготовлених людей і виражаються мовою. Зрештою, сутність усіх елементів культури може бути виражена мовою. Це відбувається за допомогою слів, системи понять. Засвоюючи в процесі соціалізації сенс певних понять, люди розуміють зміст написаного чи сказаного.
Н. Смелзер надзвичайного значення в системі культури надає мові. Насамперед він підкреслює те, що мова — соціальне явище. Нею не можна оволодіти поза соціальною взаємодією, без спілкування з іншими людьми. Мова бере участь у процесі надбання та організації людського досвіду, виробляє загальновизнані в системі культури визначення. Спільна мова згуртовує соціальні групи, спільноти, суспільство, сприяє формуванню єдності, почуття соціальної ідентифікації.