КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Ia=3,6·L/v;

L – довжина ділянки дороги, яка припадає на один автомобіль, м;

v – розрахункова (максимально допустима на дорозі швидкість руху автомобілів, км/год.

Довжина ділянки дороги, яка припадає на один автомобіль визначається по схемі на рис.2.1

L

Рисунок 2.1 – Розрахункова схема розміщення автомобілів на полосі руху

L l1 l2 lб lа ,

де l1 – відстань, яку проходить автомобіль за час реакції водія, м;

∙ 11 = 3,6

де t1 – час реакції водія (в нормальних умовах роботи t1 = 1 с).

l2 – різниця гальмового шляху заднього та переднього автомобілів, м;

Гальмовий шлях автомобіля визначається за формулою

lт v2 /[2g( 1 i f )]

де g - прискорення вільного падіння, м / с2;

1 - коефіцієнт поздовжнього зчеплення шин з покриттям (довідковий); i - поздовжній ухил ділянки дороги;

f - коефіцієнт опору руху.

lб – інтервал безпеки, м; lа – габаритна довжина автомобіля, м.

11

В даній роботі потрібно умовно прийняти lа = 5 м; lб = 5 м та l2 = 0, тому що технічний стан та режим гальмування заднього та переднього автомобілів однакові.

Розрахункову швидкість слід визначати згідно з даними таблиці 2.1 та таблиці варіантів 2.3 (спільна для завдань 2.1 та 2.2)

Таблиця 2.1 - Розрахункові швидкості руху автомобілів в км/год в залежності від категорії дороги

Відстань, яку проходить автомобіль за час реакції водія:

l_1= (100*1)/3,6=27,78 м

Довжина ділянки дороги, яка припадає на один автомобіль:

L=27,78+0+5+5=32,78 м

Інтервал між попутно прямуючими автомобілями дорівнює:

Ia=(3,6*32,78)/100=1,18 с

Теоретична пропускна спроможність автомобільної дороги:

Пт=3600/1,18= 3050 машин

3050 машин – максимальна кількість автомобілів, які можуть проїхати через ділянку за одиницю часу, при швидкості 100 км/год, нормальних погодних і дорожніх умовах.

Висновок: ми розрахували визначення відстані, яку проходить автомобіль за час реакції водія складає 27,78 м., довжину ділянки дороги, яка припадає на один автомобіль – 32,78 м., інтервал часу між попутно прямуючими автомобілями – 1,18 с. Також встановили теоретичну пропускну спроможність автомобільної дороги 3050 машин.

12

Завдання 2.2

Відповідно до схеми ділянок дороги (рис. 2.2) та параметрів технологічних елементів дороги (табл. 2.2, табл. 2.3) необхідно визначити значення часткових коефіцієнтів, які враховують вплив технологічних елементів дороги на її пропускну спроможність на кожній ділянці (Додаток 1).

Г

А

Рисунок 2.2 - Схема ділянок дороги

Розрахувати практичну пропускну спроможність смуги руху для кожної ділянки за формулою

15

х i

i 1

де βi - часткові коефіцієнти, наведені в довідниках, що відображають вплив ширини смуги руху, відстань від краю проїжджої частини до бічних перешкод, складу вантажного руху, відстань видимості, покриття дороги і ін. Значення β i визначаються зі спеціальних довідників. (Додаток 1)

З урахуванням умов руху і характеристик дороги практична пропускна здатність однієї смуги руху може бути визначена за формулою

Пп Пmax x

де Пmax - максимальна пропускна здатність смуги руху автомобілів в одну годину. Згідно керівництву по оцінці пропускної здатності автомобільних доріг рекомендується приймати: для односмугових доріг - 800, двосмугових - 2000, трьохполосних - 4000 в обидва напрямки і для доріг, що мають 4,6,8 смуг руху - відповідно 2000, 2200, 2300 легкових автомобілів на годину по одній смузі.

Таблиця 2.2 - Параметри ділянок дороги

13

Наведемо розрахунки для ділянки А-Б.

Коефіцієнт, що враховує ширину смуги руху: 1=1, так як ширина смуги дорівнює 3,75м.

14

Коефіцієнт, що враховує ширину узбіччя: 2=1, так як ширина узбіччя дорівнює 3,75 м. Коефіцієнт, що враховує відстань від кромки проїзної частини до бокових перешкод: 3=1,0, так як відстань від кромки проїзної частини до бокових перешкод дорівнює 2,5 м при ширині смуги 3,75м.

Коефіцієнт, що враховує склад вантажного руху: 4=0,905, так як доля автопоїздів в автотранспортному потоці дорівнює 8%, при долі легкових та середніх вантажних автомобілів 42%. Так як в табличних значеннях не має значення 8% при 42% – визначимо його самостійно. Для цього знайдемо різницю між значеннями, в яких лежить 8% (в даному випадку це 5 та 10

поміж 20 та 50). Їх різниця становить 2%. При цьому різниця між значеннями лише 0,03 в обох випадках. Отже розділимо 0,03 на 8, щоб зрозуміти, скільки одиниць припадає на 1%. При обчисленні ми отримуємо - 0,006. Отримане значення помножаємо на 3, так як саме цієї сумми не вистачає, щоб отримати

8. Отримуємо 0,018. Тоді 0,018 віднімаємо від значення при 5 %, так як, при збільшенні частки легкових та середніх вантажних автомобілів коефіцієнт зменшується. Та отримуємо значення 8% при 20% - 0,942 та 8% при 50% - 0,892. Тепер знайдемо 8% при 42%, таким же розрахунком отримаємо – 0,905

Коефіцієнт, що враховує повздовжній схил: 5=1, так як повздовжній схил дорівнює 0.

Коефіцієнт, що враховує відстань видимості: 6=0,84, так як відстань видимості 350м.

Коефіцієнт, що враховує план лінії: 7=1, так як радіус кривих в плані дорівнює 700м.

Коефіцієнт, що враховує вплив обмеження швидкості на окремих ділянках дороги: 8=1, так як обмеження швидкості 60км/год.

Коефіцієнт, що враховує тип і характер руху на пересіченні автомобільних доріг: 9=0,88, так як тип пересічення частково обладнанне,

15

при проїздній частині 7,5 м з Т-образним перехрестям, а доля автомобілів, що повертають ліворуч дорівнюють 70%.

Коефіцієнт, що враховує зміцнення узбіч: 10=1, так як покриття узбіччя те ж, що й проїжджої частини.

Коефіцієнт, що враховує покриття дороги: 11=1, так як в нас асфальтоцементне покриття.

Коефіцієнт, що враховує розташування майданчику відпочинку,

бензозаправних станцій або зупинних пунктів відносно проїжджої частини дороги: 12=1, так як є спеціальні смуги для в’їзду.

Коефіцієнт, що враховує наявність розмітки дороги: 13=1,02, так як розмітка двійна осьова та податкова на підйомах.

Коефіцієнт, що враховує наявність знаків обмеження швидкості:

14= 8=1, так як є знаки обмеження швидкості.

Коефіцієнт, що враховує склад пасажирського руху в транспортному потоці: 15=0,675, так як доля автобусів -15%, при частці легкових автомобілів

-35%.

Практична пропускна спроможність смуги руху для ділянки А-Б:

А−б= 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

15=1*1*1*0,905*1*0,84*1*1*0,88*1*1*1*1,5*1*0,675=0,68

З урахуванням умов руху і характеристик дороги практична пропускна здатність однієї смуги руху (загальна кількість смуг 2):

Пп = 0,68 2000 = 1354 (машин)

Розрахунки наступних ділянок наведені у таблиці 3.4.

Висновок: максимальна пропускна здатність смуги на ділянках А-Б і В-Г. Вона дорівнює 1354 машин/год. На ділянці Б-В, пропускна здатність дорівнює 1357

16

машин/год. Результуюча пропускна спроможність дороги дорівнює 1354 машин/год.

Таблиця 2.4 – Розрахунок практичної пропускної здатності однієї смуги руху.

17

Практичне завдання 3. Пропускна здатність водних шляхів сполучення

Задача 3.1 Розрахуйте добову пропускну спроможність порту за даними табл. 3.1 і

добову пропускну здатність причалу в порту, якщо розподіл тривалості обробки судна описується нормальним законом розподілу.

Таблиця 3.1. Вихідні дані:

Пропускна здатність входу в порт визначається по залежності

Nвх = 2*1440 kи kмет (t1 + t2),

Для несприятливих метеоумов:

Nвх = 2*1440*0,5*0,3/(15+ 15)= 14 од/добу Для середніх метеоумов:

Nвх = 2*1440*0,5*0,75/(15+ 15)= 36 од/добу

де kи =0,5 – коефіцієнт використання входу;

kмет - коефіцієнт, що враховує затримки входу і виходу суден по метеорологічним причин. Для середніх метеоумов kмет = 0,3; для несприятливих умов kмет = 0,7…0,8 (взяти в умовах середніх метеоумов);

18

t1 и t2 - тривалість відповідно входу судна в порт і виходу з нього, хв. (взяти 30 хв)

Пропускна здатність причалу на добу

Nп = Tp/tс = (24 - tтехн )/( tгр + tшв + tоф),

Nп = Tp/tс = (24 – 0,6)/(8 + 0,4 + 0,4)=2 судно/сут

де Tp = 24-tтехн - відрізок часу, за який визначається пропускна здатність;

tс - середній час на обробку судна, год;

tшв - тривалість підходу, відходу і швартування судна, год;

tоф - тривалість комерційного огляду, оформлення та ін. операцій, год;

tтехн - сумарні витрати часу на проведення ремонтних та інших робіт на причалі, год.

Розподіл щільності ймовірності коливань пропускної здатності причалу при нормальному законі розподілу часу обслуговування Т транспортної одиниці описується залежністю

де n – середнє квадратичне відхилення пропускної спроможності

= (0,5 √4 + 9 2 − 3 ) ∙ −2

= (0,5 ∙ 1,42√4 ∙ 23,4 ∙ 8,8 + 9 ∙ 1,422 − 3 ∙ 1,42) ∙ 8,8−2 = 0,21

- середнє квадратичне відхилення часу обслуговування транспортної одиниці

Dгр Dшв Dоф

= √1,9 + 0,03 + 0,1 = 1,42

Dгр, Dшв, Dоф - дисперсії розподілу тривалості відповідно вантажний операції, швартування і відшвартовки, операції по комерційному огляду та оформлення документів.

Значення пропускної здатності причалу при ймовірності Р

Nn(P) = Nn – 1.96n.

19

Nn(P) = 2 – 1,96*0,21 = 1 од/добу

Добова переробна спроможність причалу, т/доб

Пф = ( Тр / tс - t n ) Qс с,

Пф = (23,4 / 8,8 - 1,96*0,21)*30000*0,83 = 55877,92 т/добу

де Qс - вантажопідйомність судна, т;

tβ – параметр, значення якого приймається в залежності від розрахункового рівня ймовірності Р. (при Р = 0,95 tβ = 1,96).

с – коефіцієнт вантажопідйомності судна.

Навігаційна пропускна здатність причалу

Nпн N nTн 1 t n Tн 1

Для вантажів, що бояться вологи:

пн = 2 240(1 − 0,1) − 1,96 0,21√240(1 − 0,1) = 425 од/період

Для вантажів, які не бояться вологи:

пн = 2 240(1 − 0,3) − 1,96 0,21√240(1 − 0,3) = 330 од/період

де - коефіцієнт, що враховує перерви в роботі по метеоумовам, = 0,1

– для вантажів, що бояться вологи; = 0,3 – для вантажів, які не бояться вологи.

20