1.4. Транспортні коридори

Акваторія порту має зовнішній рейд на підході до Портпункту Очаків для обробки великотоннажних суден типу «Panamax» осадкою до 13,2 м.

До місця розташування Миколаївського порту тяжіють такі транспортні коридори:

• ТРАСЕКА — «Європа — Кавказ—Азія»;

• МТК № 7 — «Дунайський водний шлях»;

• NELTI — «Нова Євроазіатська Транспортна Ініціатива» (Північний Китай—Казахстан—Західна Європа

1.5	Послуги, що надаються в морському торговельному порту Миколаїв

Послуги засобів портового флоту:

• Послуги нафтосміттєзбирачів (за видами послуг);

• Постановка і зняття бонових загороджень;

• Послуги плавзасобів;

• Ліквідація аварійних розливів нафтопродуктів;

• Послуги із постачання води з судна, баржи;

• Надання послуг по технологічному забезпеченню 1-єю секцією понтонів.

• Додаткові послуги:

• Послуги із забезпечення боновими загородженнями;

• Водолазні роботи;

• Роботи в/б „Туман”;

• Інформаційні послуги щодо організації швартовних операцій;

• Робота природоохоронного обладнання.

Послуги із забезпечення протипожежної безпеки:

• Узгодження проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт на берегових об’єктах;

• Узгодження проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт на судні;

• Чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

• Вартість роботи пожежного автомобіля:

• пожежогасіння (водою, піною);

• забезпечення пожежної безпеки при перевантаженні небезпечних та пожежонебезпечних вантажів;

• забезпечення пожежної безпеки при бункеруванні ПММ на плавзасоби;

• пиловидалення;

• відкачування води, тощо.

• Пожежно-технічне обстеження судна;

• Спеціальне навчання та перевірка знань (пожежний-технічний мінімум) працівників сторонніх організацій, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною безпекою;

• Інші послуги з питань пожежної безпеки.

Послуги із забезпечення безпеки руху та охорони портових засобів:

• Оформлення перепусток:

• Пішохідні перепустки (разові, тимчасові, постійні, дублікати).

• Автомобільні перепустки:

• Проведення інструктажу з безпеки руху.

• Додаткові послуги:

• Перевипуск постійних перепусток;

• Переоформлення постійних перепусток.

Інші послуги:

• Інформаційні послуги агентським компаніям;

• Технічне обслуговування (засобів та ліній електрозв’язку, послуги інженера-електроніка, програміста, електромеханіка);

• Надання в користування кабельних каналів, каналів зв’язку;

• Надання послуг з копіювання та брошурування документів.

Додаткові послуги, що надаються МФ ДП „АМПУ” (адміністрації Миколаївського МП):

• Послуги медичного центру (за потребою);

• Проживання у гуртожитку №1 (готельні послуги);

• Інші послуги, що надаються по замовленню клієнта.

1.6	Опис виробничого стану морського торговельного порту Миколаїв

Акваторія порту Миколаїв є гарною якірної стоянкою для суден великого тоннажу.

У період льодової кампанії здійснюється льодова проводка буксирами порту.

Порт оснащений усіма видами зв'язку.

Площа акваторії порту - 1579 га.

Має 23 державних причали загальною довжиною 4823 м. Довжина залізничного полотна - 27 км.

У порту обробляються наступні вантажі

• Металопродукція

• Штучні в упаковці

• Вугілля

• Руди різні

• Чавун

• Зернові

• Нафтоналивні

• Масло рослинне

- Продукція глибокої заморозки

1.7.	Портові інституційні структури - реалізація принципів організації функціонування та розвитку морських портів

Аналізуючи існуючу систему управління, можна виділити такі фактори, що обмежують розвиток портів:

Концентрація ключових повноважень

Ключові повноваження, які забезпечують розвиток та функціонування кожного окремо взятого порту, сконцентровані на верхніх рівнях системи управління портами. АМПУ (портова влада) у існуючій системі координат не має повноважень у процесі залучення інвестицій у порти, а також перерозподілу фінансових потоків, що формуються в основному за рахунок портових зборів. Усі процедури державно-приватного партнерства, передачі в оренду державного майна або землі передбачають тією чи іншою мірою безпосередню участь уряду, Міністерства інфраструктури, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Фонду державного майна, обласних адміністрацій. Надмірна бюрократизація процедур, недосконалість законодавства, відсутність державних джерел фінансування для залучення радників, а також нестача в органах влади фахівців із державно-приватного партнерства ускладнюють розвиток проектів ДПП.

Відсутність взаємодії портів та місцевих громад

На тлі централізації управлінських функцій у держави з системи управління портів випав дуже важливий і об'єктивно зацікавлений суб'єкт правовідносин – місцеві громади в особі місцевих органів самоврядування. Складно переоцінити значення та вплив місцевих громад на розвиток портів, розташованих у межах їх адміністративно-територіальних утворень. Порти та міста, частиною яких вони є, взаємодіють за багатьма напрямами: економічному, соціальному, довкілля та культури. Будь-який процес реформування порту має брати до уваги взаємозв'язок між цілями міста та порту. Транспортна інтеграція – безперешкодне переміщення вантажу з наземного на водний транспорт – є ключовою функцією порту, яка неможлива за умов ізоляції. Портовий вузол у рамках універсальної (мультимодальної) транспортної системи найчастіше асоціюється з розвитком припортового міста та забезпечує значну кількість робочих місць, приріст промислового виробництва, розвиток регіону та країни в цілому. Якщо на момент ухвалення Закону України «Про морські порти в Україні» залучення місцевої громади

«до справ порту» суперечило політиці уряду та навряд чи отримало необхідну підтримку парламенту та суспільства, то на сьогодні, в рамках реформи

місцевого самоврядування та децентралізації влади, інтеграція місцевих органів самоврядування та портів є неминучою.

Перенасиченість компетенцій Міністерства інфраструктури Відповідно до Закону України «Про морські порти в Україні»

Міністерство формує та забезпечує державну політику у сфері портової діяльності, здійснює управління об'єктами державної власності, а також проводить регуляторну політику у портовій галузі. Останній напрямок здійснюється тимчасово – до створення незалежного регуляторного органу Національної комісії з регулювання у сфері транспорту. Під кожним із напрямків існують десятки повноважень, прав та зобов'язань, які необхідно забезпечувати постійним функціонуванням профільних структурних підрозділів.

Крім того, Міністерство інфраструктури є органом управління, уповноваженим на рівні закону, а також безпосередньо урядом, який представляє державу в проектах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії. Зокрема, міністерство розробляє або аналізує техніко- економічні обґрунтування інвестиційних проектів, розробляє умови конкурсів, відповідає за проведення конкурсів, виступає стороною в угодах із приватними інвесторами у рамках державно-приватного партнерства.

Потрібен перерозподіл функцій у межах всієї вертикалі управління портами. Найбільш доцільною є передача повноважень щодо залучення інвестицій портовій владі, яка більшою мірою розуміє особливості та потреби кожного окремого порту.

1.8	Частка морського торговельного порту Миколаїв в об’ємах вантажопереробки морських портів України

Миколаївський морський порт — одне з бюджетоутворюючих підприємств регіону, він входить до трійки найпотужніших морських портів України за обсягами перевалки вантажів операторами терміналів та включений до списку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки України. В рейтингу серед морських портів України за обсягами перевалки порт Миколаїв впевнено займає друге місце, з перевалки олії – безперечний лідер.

За результатами підведених підсумків роботи Миколаївським морським портом в 2021 році було перевалено 29,87 млн тонн вантажів, що складає 99,1% у порівнянні з минулим роком і складає 19,5% від сумарного вантажообігу всіх портів України.

Протягом 2021 року Миколаївський морський порт впевнено та беззаперечно зберігав перше місце серед портів України з перевалки рослинної олії та друге місце з перевалки зернових. Так, портовими операторами з січня по грудень було оброблено 2,88 млн тонн рослинної олії, що складає 55,7% від загального обсягу обробленої олії портами України. Дещо менше, ніж в попередньому році, перевалили зернових культур 12,9 млн тонн (97,9%).

1.9.	Участь приватних компаній в наданні послуг в морському торговельному порту Миколаїв

У порту створені приватні стивідорні компанії, які працюють на принципах державно-приватного співробітництва. З кожним роком ними переробляється усе більше вантажів як на причалах АМПУ, так і на власних.

Як і в кожному торговельному порту, власникам вантажів надаються різні комерційні послуги. Наприклад, це безпечне проведення суден і буксирування, швартування, перевезення вантажів у порту. Ці послуги державний порт далеко не завжди надає сам – на цьому можуть заробляти приватні фірми.

Крім стивідорних компаній в межах території порту виробничу діяльність, пов'язану з обслуговуванням вантажопотоків, здійснюють і інші профільні підприємства.

Виробничі основні засоби ДП «ММТП» майже суцільно передані в платне користування приватним портовим операторам ще 2013 року терміном до кінця 2029, 2030 років, без права розірвання договорів в односторонньому порядку. Під час аудиту встановлено, що з 14 приватних стивідорних компаній, які здійснюють діяльність в Миколаївському морському порту, 13 працюють на державному майні, взятому на умовах оренди у підприємства.

 Стивідорні компанії та підприємства морської галузі, що працюють в акваторії Миколаївського морського порту, в січні 2022 році обробили 3,2 млн тонн вантажів, збільшивши показник попереднього року на 1,2 млн тонн. 

На міжнародної конференції з транспорту і логістики, яка відбулася 18-19 вересня 2019 року в Одесі, обговорювалися перспективи розвитку транспортної сфери та портової галузі, питання залізничних вантажоперевезень, а також виклики, з якими стикається при цьому бізнес. Серед виступів делегатів була відзначена доповідь директора групи ORUM Сергія ПІНЬКАСа, який розповів про діяльність групи в Миколаївському морському порту, акцентуючи увагу державно-приватному партнерстві. Про це повідомила прес-служба компанії.

“Популярна Гарвардська бізнес-модель win-win, при якій виграють обидва учасники переговорів, в групі ORUM трансформувалася в потрійне win, при якому від співпраці отримують прибуток не тільки приватні компанії та портові оператори, а й держава.

На сьогоднішній день завдяки реалізованим бізнес-рішенням групи створені умови, при яких Миколаївський морський порт демонструє найбільш динамічний в Україні вантажопотік. Сергій Пінькас, зазначив, що модель державно-приватного партнерства в портовій сфері, реалізована ORUM, цілком може стати загальнодержавною. При масштабуванні даної схеми на інші інфраструктурні напрямки можливо досить швидко отримати результат у вигляді економічного зростання і поліпшення інвестиційного клімату.”

Довідка: ТОВ “ОРУМ ГРУП” – керуюча компанія групи компаній, зареєстрована 12 лютого 2018 року. Компанії в управлінні ORUM забезпечують повний спектр послуг з логістики вантажів та обслуговування суден.

А саме: послуги буксирування, швартування, бункерування суден, залізничні вантажні перевезення всередині порту (подача / прибирання, диспетчеризація рухомого складу, ремонтні робіт рухомого і тягового складу), стивідорні послуги (перевалка вантажів).

До складу групи входять наступні компанії, що працюють в Миколаївському порті:

• Буксировка: “Укрморсервіс”, “Марконі”

• Агентські компанії: “Дельта Шиппінг”, “Сервіс Транс”

• Стивідорна діяльність: “Стивідорінг Плаза”, “Тріонта Стівідорінг”

• Вантажні перевезення: “Сисайд термінал”, “Промтранс сервіс”

• Швартовка: “Портосервіс”

• Бункерока: “Техно Дизель”

Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" у Миколаєві передали в концесію катарській компанії QTerminals 24 січня 2020 року. Катарська компанія QTerminals займається портовими операціями і морськими перевезеннями, здійснює перевалку вантажів.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що український бюджет отримає щорічні концесійні платежі — 82 млн грн та інвестиційні зобов’язання — 3,4 млрд гривень (за 5 років); кошти для розвитку місцевої інфраструктури Миколаївщини — 80 млн грн.

Крім того, Гончарук наголосив, що концесія — це найкращий спосіб залучення коштів у порт, при цьому він повністю залишається у державній власності. "Впевнений, що досвідчений інвестор модернізує інфраструктуру порту, залучить нові вантажі та маршрути, сприятиме збагаченню та розвитку Миколаєва та України", - зауважив глава Кабміну.

2.		ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОРТУ
	2.1.		Пріоритетні напрями розвитку морського торговельного порту

За проектом «Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року» для визначення та досягнення концептуальних засад формування державної політики планування та розвитку портової галузі, спрямованих на збільшення вантажообігу в морських портах, забезпечення потреб зовнішньої торгівлі країни у якісних морських перевезеннях, підвищення ефективності використання наявних потужностей в морських портах та збалансований розвиток нових із достатньою пропускною спроможністю наземної інфраструктури, покращення сервісу в морських портах та забезпечення оптимальної логістики вантажів будуть реалізовані стратегічні цілі за такими пріоритетними напрямами:

Пріоритетний напрям 1. Збалансований розвиток та ефективне використання портових потужностей на інноваційній основі

Загальні проблеми, що потребують розв’язання:

- незбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей та інфраструктури загального користування;

- низький рівень координації діяльності між видами транспорту та місцевою владою із забезпечення розвитку припортової інфраструктури, організації руху транспорту в напрямку морських портів;

- низька ефективність використання потенціалу існуючих перевантажувальних потужностей (близько 50% від загальної пропускної здатності всіх портів);

- недостатньо розвинута транспортна інфраструктура в морських портах та на акваторіях (відсутність достатньої кількості глибоководних якірних місць, накопичувальних майданчиків для автотранспорту тощо);

Розв’язання проблем буде досягнуто в рамках реалізації таких завдань:

- гармонізація планів розвитку припортової інфраструктури (залізничних підходів, припортових залізничних станцій, автомобільних доріг) та пропускної спроможності портів з програмами розвитку транспортної інфраструктури загальнодержавного та місцевого рівнів, в т.ч. із ПАТ “Українська залізниця” та Державним агентством автомобільних доріг України;

- спільне з ПАТ “Українська залізниця” вироблення дієвих механізмів інвестування у розвиток припортових станцій та під'їзних залізничних шляхів;

- модернізація та будівництво портових потужностей (особливо стратегічного значення) для ефективного здійснення робіт із обслуговування вантажів та суден в морських портах;

- перепрофілювання існуючих портових потужностей, що не задіяні у виробничому процесі, на ефективні комплекси з переробки вантажів (із залученням приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства) з фокусом на створення доданої вартості на території морських портів;

- забезпечення формування в межах морських портів інвестиційних майданчиків із залученням майна та земель державної, комунальної і приватної форми власності;

- законодавче забезпечення механізмів залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури та відповідних під'їзних шляхів на умовах державноприватного партнерства;

- створення спеціально відведених місць тимчасового розміщення вантажного транспорту із забезпеченням належних умов зберігання вантажу, що відповідають діючим екологічним та санітарним нормам;

- оновлення вітчизняного спеціалізованого флоту для здійснення днопоглиблювальних робіт; - впровадження СМАРТ-інфраструктури та технологій, що сприяють автоматизації та роботизації перевантажувальних процесів на морських терміналах, та “зелених” технологій спрямованих на зменшення шкідливих викидів від виробничих процесів у портах та отримання енергії від альтернативних джерел;

- забезпечення впровадження інноваційних рішень зі створення відповідної інфраструктури для можливості приймання та обслуговування суден, які використовують зріджений газ в якості суднового палива;

Пріоритетний напрям 2. Забезпечення конкурентоздатної логістики та покращення сервісу в морському порту

Загальні проблеми:

- втрата вітчизняними морськими портами вантажопотоків, особливо транзитних, контейнерних вантажів, та їх переорієнтація на порти Балтики, Польщі та Німеччини;

- недосконалість процедур митного оформлення, перетинання державного кордону та наявність корупційних чинників у відповідних контролюючих службах;

- недостатній рівень впровадження електронних систем оформлення вантажів та суден;

- недосконала тарифна політика у сфері надання послуг у морських портах;

- повільне впровадження заходів щодо розширення переліку послуг із здійснення операцій з вантажами, які забезпечили б створення додаткової вартості на території порту;

- відсутність повноцінно функціонуючих вільних економічних зон в морському порту;

- недостатній рівень інформатизації транспортних процесів та організації інформаційної взаємодії із суб'єктами контролюючих органів, в т.ч. захисту від кібер-загроз; - недостатній рівень технічної та технологічної безпеки.

Розв’язання проблем буде досягнуто в рамках реалізації таких завдань:

- впровадження сучасних інформаційних систем із високим рівнем захисту від кібер-загроз, які дозволяють замовникам портових послуг провести оформлення та здійснювати моніторинг вантажів, транспортних засобів з будь-якої точки світу;

- зменшення часу обробки вантажів та спрощення адміністративних процедур при здійсненні міжнародних перевезень; - забезпечення ефективного державного регулювання в сфері надання у морських портах спеціалізованих послуг суб’єктами природних монополій, а також послуг, плата за надання яких включається до складу портових зборів;

- розроблення та відповідне затвердження методики нарахування портових зборів, з урахуванням перегляду їх розміру відповідно до структури та напрямів вантажопотоків;

- створення (побудова, реконструкція) достатньої кількості приймальних портових споруд для забруднюючих речовин та відходів в т. ч. осадів баластних вод відповідно до вимог міжнародних конвенцій, до яких приєдналась або планує приєднатись Україна;

- недопущення забруднення навколишнього природного середовища, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів у межах території та акваторії морського порту.

Пріоритетний напрям 3. Оптимізація системи управління у галузі морських портів

Положення Закону України “Про морські порти України” реалізовано не в повній мірі, а саме:

- відсутній практичний механізм забезпечення компенсації внесених суб’єктами господарювання інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури;

- не визначено межі території морських портів;

- відсутні практично реалізовані проекти приватного інвестування в об’єкти портової інфраструктури на основі договорів концесії;

- не забезпечено законодавчих умов для здійснення приватизації об’єктів портової інфраструктури,

- правового режиму майна та земель морського порту.

Розв’язання проблем буде досягнуто в рамках реалізації таких завдань:

- розмежування функцій забезпечення безпеки мореплавства, державного нагляду і надання адміністративних послуг службами капітанів морських портів;

- створення умов на законодавчому рівні для розвитку морських портів включаючи їх акваторії та земельні ресурси завдяки застосуванню європейської моделі управління «порт-ленлорд»;

- завершення розподілу об’єктів між державними стивідорними компаніями та Адміністрацією морських портів України в межах здійснення, зокрема передприватизаційної підготовки державних стивідорних компаній;

- проведення інвентаризації земельних ділянок спільно з місцевими органами влади в контексті їх використання для цілей розвитку портових потужностей та під'їзних шляхів;

- підготовка до проведення концесійних конкурсів на управління нестратегічними об’єктами портової інфраструктури державної форми власності, що забезпечують процес стивідорної діяльності;

- забезпечення законодавчих умов для поступової приватизації державних стивідорних компаній у морських портах;

- реалізація або передача у комунальну власність непрофільних активів підприємств галузі, за відсутності обмежень, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки;

- впровадження інформаційної системи відкритих даних, електронних сервісів та інших заходів із запобігання та протидії корупції в транспортній галузі; - впровадження електронного урядування з метою зниження навантаження і спрощення адміністративних процедур для бізнесу; - посилення діалогу між споживачами послуг у морських портах та органами державної влади, місцевого самоврядування, громадянським суспільством.

2.2	Пріоритетні проекти розвитку на коротко- та середньострокову перспективу

На короткострокову перспективу передбачається:

- будівництво причалів загальною довжиною 2 210 метрів;

- реорганізація ДП «Миколаївський морський торговельний порт», як державного підприємства, що не здійснює стивідорної діяльності шляхом приєднання до ДП «Адміністрація морських портів України».

На середньострокову перспективу планується:

- будівництво додаткового залізничного в’їзду в порт;

- ремонт та реконструкція ділянок автомобільних доріг М-14 «Одеса - Мелітополь – Новоазовськ»; - створення альтернативних під’їзних автомобільних шляхів в обхід м. Миколаїв;

- реконструкція Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу із доведенням глибин до 13,5 метрів;

- модернізація та розвиток причальної лінії для забезпечення повноцінного використання глибин на Бузько-Дніпровсько-лиманського каналі.

Таблиця 2.1. Загальні обсяги переробки вантажів

	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Всього вантажів	22 424,31	23 534,80	29 204,82	33 432,93	30 135,19	29 869,21
Наливні	2 476,04	2 810,14	2 979,53	2 806,38	3 532,72	3 775,45
Суховантажні сипучі	16 569,00	18 174,95	23 248,75	27 375,86	23 247,98	22 817,00
Хлібні - всього	9 107,89	9 121,21	13 175,86	16 255,50	13 237,44	12 951,31
З них зерно	9 071,05	9 097,37	13 119,45	16 206,84	13 216,15	12 932,24
Тарно-штучні вантажі	3 379,27	2 549,71	2 976,54	3 250,69	3 354,49	3 276,76

Таблиця 2.2. Обсяги переробки експортних вантажів

	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Всього вантажів	16 628,99	16 116,58	22 035,68	26 318,81	22 844,97	22 035,55
Наливні	2 005,62	2 288,91	2 498,86	2 413,33	2 947,22	2 911,74
Суховантажні сипучі	11 271,61	11 326,95	16 624,90	20 813,17	16 705,14	15 951,49
Хлібні - всього	8 898,67	8 829,40	12 509,92	15 595,68	12 677,61	12 301,52
З них зерно	8 861,83	8 805,56	12 453,51	15 547,02	12 656,32	12 282,45
Тарно-штучні вантажі	3 351,76	2 500,72	2 911,92	3 092,31	3 192,61	-

Таблиця 2.3. Обсяги переробки імпортних вантажів

	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Всього вантажів	4 402,16	5 613,57	5 948,38	6 014,46	6 000,16	6 369,51
Наливні	232,92	441,40	414,53	314,38	461,78	711,99
Суховантажні сипучі	4 146,52	5 126,62	5 472,91	5 562,06	5 424,74	5 563,52
Руда всяка	3 992,65	4 874,57	5 031,28	4 901,00	4 993,29	5 075,28
Тарно-штучні вантажі	22,72	45,55	60,94	138,02	113,64	94,00

Таблиця 2.4. Обсяги переробки транзитних вантажів

	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Всього вантажів	1 090,50	1 220,46	232,30	1,60	177,33	225,46
Наливні	213,19	3,58	3,80
Суховантажні сипучі	877,31	1 216,88	228,50	1,60	177,33	225,46
Хімічні, мінеральні добрива	-	-	-	-	177,33	225,46
Інші сипучі вантажі	-	-	-	1,60	-	-
Вугілля	877,31	1 216,88	228,50	-	-	-
Тарно-штучні вантажі	-	-	-	-	-	-

Таблиця 2.5. Обсяги переробки вантажів внутрiшнього сполучення

	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Всього вантажів	302,66	584,19	988,46	1 098,06	1 112,73	1 238,69
Наливні	24,31	76,25	62,34	78,67	123,72	151,72
Суховантажні сипучі	273,56	504,50	922,44	999,03	940,77	1 076,53
Хлібні - всього	209,22	291,81	665,94	659,82	559,83	649,79
З них зерно	209,22	291,81	665,94	659,82	559,83	649,79
Тарно-штучні вантажі	4,79	3,44	3,68	20,36	48,24	10,44