- •1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні. Особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
- •2.Граничні величини та їх роль в мікроекономічному аналізі.
- •3.Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5. Аналіз змін у попиті й величині попиту. Чинники попиту. Понятт методи, обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7.Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •8.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9..Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10, Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12. . Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •14. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •15. Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •16. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •Виробнича функція: поняття, види і параметри.
- •Спадна віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному виборі товаровиробника.
- •Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •31 Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •33.Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •34,Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •35,Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •36.Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •37.Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •38.Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •39.Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •40.Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •41.Поняття і види монополій.
- •42.Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •43.Вибір підприємством-монополістом ціни та обсягу виробництва.
- •44.Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •Бухгалтерський прибуток – різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.
- •Виробниче підприємство – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.
- •Економічна ефективність виробництва – випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.
- •Економічний прибуток – різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).
- •Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.
- •Поточна вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.
- •Рівноважна кількість товару – кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.
- •Фірма – коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені перед усім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.
7.Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
Цінова еластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару.
Сукупний виторг у будь-якій точці кривої попиту, можна визначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даної точки з обома осями.
За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягу покупок і сукупного виторгу.
Так, при зниженні ціни за еластичного попиту обсяг покупок різко зростає, зростає і сукупний виторг. При зниженні ціни за нееластичного попиту попит зростає дуже повільно, а сукупний виторг спадає. За одиничної еластичності площі прямокутників однакові, оскільки зміни висот і основ компенсують одна одну.
Існує загальне правило: якщо попит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напряму, що й ціна. За еластичного попиту напрями зміни цих величин протилежні.
8.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зрушенням доходу споживача.
Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру збільшення доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів споживачів).
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткового зрушення розміру попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.
зміна обсягу попиту;
Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатній , а для нижчих – від’ємний. Поділ товарів на нормальні та нижчі спричиняється поведінкою споживача як реакцією попиту, зумовлену зміною доходу.
Перехресна еластичність попиту - це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової модифікації обсягу попиту на товар А до відсоткової зміни товару В.
Практичне значення перехресної еластичності
Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи підприємств, що виробляють подібну продукцію).
Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: >0 .
Для товарів комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: < 0.
9..Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
Зміни у споживчих вподобаннях, що викликані коливаннями моди, рекламою, появою товарів з новими можливостями, можуть викликати суттєві зрушення у попиті.
Сучасна економічна наука виділяє три найбільш типові форми впливу навколишніх факторів на споживача:
- ефект моди — однонаправлена зміна обсягу попиту на благо одним споживачем при зміні обсягу попиту інших споживачів. Ефект наслідування (моди) виражається в тому, що індивід збільшує свій попит на благо, якщо зростає число покупців останнього;
- ефект сноба - явище, протилежне ефекту наслідування. Обсяг попиту «сноба» тим менше, чим більше даного блага купують інші. Особливою різновидом ефекту сноба є ефект престижу, що виражається в покупці благ, володіння якими підкреслює винятковість їх власників, які можуть собі дозволити те, що недоступно іншим.;
- ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується.
Взаємно протилежна спрямованість ефектів наслідування і снобізму почасти нейтралізує їхню дію на обсяг ринкового попиту, тому при аналізі ціноутворення на окремих ринках ними можна знехтувати. Але навіть якщо не враховувати зворотні зв'язки, що виникають під впливом соціальних ефектів, функція ринкового попиту має на два аргументи більше, ніж функції індивідуального попиту.
По-перше, при заданих уподобаннях індивідів і їхніх бюджетах ринковий попит змінюється однонаправлено зі зміною числа покупців (l). По-друге, при заданій величині національного доходу (сумі доходів усіх громадян) ринковий попит на окреме благо, як правило, залежить від ступеня диференціації () індивідуальних доходів. Коли прибутки у всіх споживачів однакові, тоді конфігурація кривої ринкового попиту співпадає з конфігурацією кривої індивідуального попиту, У міру збільшення диференціації індивідуальних доходів крива ринкового попиту стає опуклою відносно початку координат. Це пов'язано з тим, що при наявності діфференціраціі покупців за доходами зниження ціни збільшує обсяг попиту не тільки за рахунок зростання покупок у традиційних споживачів подешевшав блага, але і в результаті припливу нових покупців.
З урахуванням цих обставин ринковий попит на благо виражається функцією п'яти змінних: ціни даного блага, цін інших благ, сумарного доходу покупців (Y), числа покупців і ступеня диференціації їх доходів,
При зміні ціни i-го блага змінюється обсяг. галузевого попиту (переміщення по кривій попиту), а зміна інших аргументів функції змінює галузевої попит на даний благо (зсув кривої попиту).