- •Інженерія програмного забезпечення
- •Загальні вимоги до програмного забезпечення
- •Процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Керування процесом проектування програмного забезпечення
- •Прототипування програмних систем.
- •Архітектурне проектування програмних систем
- •Архітектура розподілених систем
- •Проектування систем реального часу
- •Об‘єктно-орієнтоване проектування програмних систем.
- •Візуальне проектування об‘єктно-орієнтованих систем
- •Динамічні моделі об‘єктно-орієнтованих систем
- •Моделі реалізації об‘єктно-орієнтованих програмних систем
- •Проектування інтерфейсу користувача
- •Тестування програм та систем
- •Структурне тестування програмного забезпечення.
- •Методи та засоби автоматизації тестування програмного забезпення
- •Системне програмування
- •Дати оцінку основним правилам автоматичного перетворення типів.
- •Розкрити сутність адресної арифметики при роботі з вказівниками.
- •Обґрунтувати алгоритм та представити програмний код для реалізації програми, що сумує з 0 по 3 біт першого числа та з 3 по 6 біт другого числа.
- •Розкрийте поняття програмна модель мікропроцесора.
- •Проаналізувати типи даних в мові асемблер.
- •Проаналізувати особливості роботи із масивами в мові асемблер.
- •Проаналізувати структуру програми мовами програмування з родини асемблерів(синтаксис ассемблера).
- •Організувати на асемблері ехе-програму, щоб перекодувати символи строки шляхом додавання до літери строки кодів символів таблиці(Код мовою Asembler).
- •Організувати ехе-програму , щоб перекодувати символи з однієї таблиці в іншу(код мовою асемблера).
- •Організація баз даних
- •Моделі даних: ієрархічна, мережева, реляційна, об‘єктно-реляційна, нереляційна.
- •NoSql або постреляційні бази даних
- •Реляційна модель даних. Операції реляційної алгебри.
- •Нормалізація відношень при проектування реляційної моделі.
- •Поняття первинних ключів. Роль функціональних залежностей. Зовнішні та батьківські ключі.
- •Нормалізація відношень: перша, друга та третя нормальні форми
- •Визначення другої нормальної форми. Правило приведення. Повна функціональна залежність.
- •Визначення третьої нормальної форми. Правило приведення. Транзитивна залежність.
- •Семантичне моделювання та когнітивний аспект.
- •Проектування баз даних: концептуальне, логічне, фізичне
- •Модель «сутність-зв‘язок» або er-модель
- •Нормалізація даних в er-моделі
- •Case-засоби проектування баз даних.
- •Мова маніпулювання даними sql. Побудова запитів.
- •Адміністрування даних. Засоби підтримки цілісності баз даних
Динамічні моделі об‘єктно-орієнтованих систем
Динамічні моделі забезпечують подання поводження систем, яке полягає в зміні станів у часі у процесі роботи системи. Мова UML для цього має різноманітні засоби, що орієнтовані не лише на програмні системи, але і на відображення вимог замовника до поводження таких систем.
Для моделювання поводження системи використовують: автомати і взаємодії. Автомат описує поводження в термінах послідовності станів, через які проходить об’єкт протягом життя. Взаємодія описує поводження в термінах обміну повідомленнями між об’єктами.
Автомати відображають за допомогою діаграм схем станів та діаграм діяльності, а взаємодії – за допомогою діаграм співпраці (кооперації) і діаграм послідовності.
Діаграма схем станів відображає кінцевий автомат, виділяючи потік керування від стану до стану. Кінцевий автомат – поводження, що визначає послідовність станів у ході існування об’єкта. Їх послідовність розглядається як відповідь на події і включає реакції на ці події. Діаграма схем станів показує: 1) набір станів системи; 2) події, які викликають перехід з одного стану в інший; 3) дії, які відбуваються в результаті зміни стану.
Діаграма діяльності є особливою формою кінцевого автомата, у якому показується процес обчислень і потоки робіт. У ній виділяються не звичайні стани об’єкта, а стани виконуваних обчислень. При цьому процес обчислень не переривається зовнішніми подіями. Діаграми діяльності схожі на блок-схеми алгоритмів.
Діаграми взаємодії призначені для моделювання динаміки системи. Вони показують взаємодію, що включає набір об’єктів і їх відношень, а також повідомлення, що пересилаються між об’єктами. Існують два різновиди діаграми взаємодії – послідовності і співпраці. Діаграма послідовності виділяє впорядкування повідомлень за часом. Діаграма кооперації – виділяє структурну організацію об’єктів, що надсилають і приймають повідомлення. Елементами діаграм взаємодії є об’єкти, зв’язки, повідомлення.
Діаграми кооперації відображають взаємодію об’єктів у процесі функціонування системи. Такі діаграми моделюють сценарії поводження системи. Ім’я об’єкта підкреслюється і вказується завжди, властивості вказуються вибірково. Синтаксис подання імені має вигляд: «Ім’я об’єкта : Ім’я класу».
Діаграма послідовності. Це різновид діаграм взаємодії. Відображаючи сценарій поводження в системі, ця діаграма забезпечує наочну послідовність передавання повідомлень, але вона не дозволяє показати такі деталі, які видно на діаграмі кооперації (структурні характеристики об’єктів і зв’язків). Графічно діаграма послідовності являє собою таблицю, що показує об’єкти, розміщені горизонтально, і повідомлення, упорядковані за часом, – вертикально (рис. 10.14). Об’єкти, що беруть участь у взаємодії, містяться на вершині діаграми. Ліворуч розміщується об’єкт, що ініціює взаємодію, а праворуч – за підпорядкованістю.
Діаграма Use Case (прецедентів, варіантів використання) визначає поводження системи з погляду користувача і розглядається як головний засіб для первинного моделювання динаміки системи. Її основне застосування визначається з’ясуванням вимог до розроблюваної системи, фіксацією цих вимог у формі, що дозволить її розробляти надалі. До складу діаграм Use Case входять прецеденти, актори, а також відношення залежності, узагальнення і асоціації.