Латинська мова та медична термінологія

Тривiальнi назви лiкарських засобів

Лікарські засоби, що є хімічними речовинами, можуть мати:

-хімічну назву, що повністю відображає хімічну структуру

речовини;

-умовну, або тривіальну назву (від лат. trivialis, e – звичайний, буденний), що не відтворює хімічного складу препарату, але є зручною для використання в практичній діяльності.

Наприклад:

умовна назва: Анальгiн

хiмiчна назва: 2,3 дiметил-4 метиламiно-пiразолон- 5-N- метансульфонат натрію

До тривіальних назв належать міжнародні непатентовані назви

(МНН), які рекомендуються Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я, затверджуються національними офіційними органами охорони здоров’я і використовуються в національних та міжнародних фармакопеях. Під такими назвами ліки відомі в усьому світі; ці назви не патентуються і призначені для вільного використання всіма виробниками лікарських препаратів.

Також існують торгові назви, які є комерційною власністю фармацевтичної фірми, що виробляє ліки. Ці назви патентуються.

Один і той самий препарат, який виробляють різні фірми, може мати велику кількість торгових назв. Наприклад, флуконазол продається під назвами дифлюкан, мікосист, медофлюкан, форкан та ін. Деякі лікарські засоби мають більше ніж 100 торгових назв (наприклад, вітамін В12).

Державна Фармакопея України, перше видання якої вийшло друком у 2001 p., містить інформацію про українські, латинські та міжнародні англійські назви препаратів.

Запам’ятайте особливості побудови фармацевтичних термінів: Більшість латинських назв лікарських засобів – це іменники другої

відміни середнього роду з закінченням -um у Nom. та -і у Gen.: Ampicillinum, і n. Наголос у таких термінах завжди ставиться на передостанній склад. Українські назви даних лікарських засобів – транслітеровані назви без закінчення -um: ампіцилін.

Латинські назви лікарських засобів і лікарських рослин пишуться з великої літери: Raunatinum (раунатин), Crataegus (глід).

Деякі латинські назви лікарських засобів ІІ відміни середнього роду закінчуються на -ium. Вони відповідають українським назвам на -ій, -форм:

натрій – Natrium, хлороформ – Chloroformium. Форма родового відмінка таких іменників закінчується на -іі: Chloroformii (перша «і» – кінцевий голосний основи).

Рідко зустрічаються назви закордонних препаратів на -а: Levodopa, Methyldopa. Ці іменники відмінюються за І відміною. Українські назви на - за передаються в латинській мові іменниками середнього роду: глюкоза –

Glucosum, лідаза – Lydasum.

- 81 -

Торгові назви лікарських засобів повинні писатись так, як вони запатентовані, часто без латинських закінчень. Однак у рецептах відбувається їхня умовна латинізація – у формі родового відмінка вони записуються з закінченням -і: Magurol – Maguroli.

У назвах лікарських препаратів на першому місці пишеться лікарська форма: solutĭo (розчин), unguentum (мазь), tinctūra (настоянка) і т. д.

Велика кількість фармацевтичних термінів мають у своєму складі часто повторювані структурні відрізки, які прийнято називати «частотними відрізками». Знання частотних відрізків допоможе орфографічно правильно писати складні фармацевтичні терміни, а також розуміти загальне значення деяких із них.

Частотний відрізок – це структурний компонент фармацевтичного терміна, який має фіксоване значення і написання

Anaesthesīnum (an – вiдсутнiсть, aesthes – чутливiсть) – анестезуючий препарат; той, що усуває чутливість

Cardiovalēnum (cardi – серце) – серцевий препарат

Aethazōlum – препарат, що мiстить етильну групу (aeth-) та азот (-az-) Частотнi вiдрiзки визначають також значення прикметникiв, що

характеризують лiкарськi засоби за iхньою фармакологiчною дiєю: analgetĭcus, a, um – болезаспокійливий (an- – відсутність, alg- – біль); antipyretĭcus, a, um – жарознижуючий (anti- – проти, pyr- – жар).

За допомогою цих прикметникiв утворюються назви груп лiкарських засобiв за фармакологiчною дією. У цих назвах прикметники можуть уживатися з iменником remedia (Nom. рl. вiд iменника remedium, i n – лікарський засіб) – «лікарські засоби», а також самостiйно, без iменника. В обох випадках прикметник узгоджується з iменником remedia:

(remedia) spasmolytĭcа – спазмолiтики, спазмолiтичнi (лiкарськi засоби)

Докладніше див. Додаток № 8.

У багатьох фармацевтичних термiнах, які складаються з кількох слів, неузгоджене означення (іменник у Gen.) перекладається украïнською мовою як прикметник:

oleum Vaselīni – вазелiнова олiя (букв. олiя вазелiну) unguentum Tetracyclini – тетрациклінова мазь (мазь тетрацикліну)

Лексичний мінімум

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення наступних понять: «лікарська сировина», «лікарська речовина», «лікарський засіб», «лікарська форма», «лікарський препарат».

- 83 -

2.Що таке «міжнародні непатентовані назви лікарських засобів» і «торгові назви лікарських засобів»?

3.За якою відміною відмінюються назви більшості лікарських засобів

улатинській мові?

4.Дайте визначення поняттю «частотний відрізок».

Завдання 1. Прочитайте, видiлiть частотні відрізки та вкажіть їхнє значення.

Erythromycinum, Dicainum, Pyrantelum, Synoestrōlum, Lidocainum, Anaesthesolum, Phenobarbitalum, Theobrominum, Cholenzymum, Streptomycinum, Laevomycetinum, Streptocidum, Euphyllinum, Ephedrinum.

Завдання 2. Напишіть латинською мовою назви лікарських засобів, вкажіть їхні значення.

Дигітоксин, пірамінал, анальгін, пеніцилін, новокаїн, атропін, прозерін, анаприлін, фентоламін, кетамін, циклодол, естрадіол, морфін, парацетамол, етимізол, теофілін, ксероформ, цитарабін, неоміцин, тетрациклін.

Завдання 3. Перекладіть латинською мовою.

Мазь анестезину порошок піперациліну, спиртовий розчин левоміцетину, синестрол у таблетках, кордіамін в ампулах, олійний розчин нiтроглiцерину; таблетки «Аллохол», вкриті оболонкою; інсулін для ін’єкцій, етиловий спирт, спазмолітики, вагінальна свічка, кліндаміцину, масляна емульсія, складний пластир.

Завдання 4. Перекладіть терміни у Nom. Sing. і Gen. Sing.

Парацетамол у таблетках, етиловий спирт, ізотонічний розчин, очна мазь гідрокортизону, бактерицидний пластир, порошок пірацетаму, розчин камфори для зовнішнього вживання.

Завдання 5. Перекладіть терміни латинською мовою, враховуючи особливості перекладу неузгодженого означення.

Тобраміцинова мазь, очна дитетрациклінова мазь, гідрокортизонова мазь, синтоміциновий лінімент, вазелінова олія.

Lectio una et vicesima

Заняття 21 Тема: Граматичні категорії дієслова

Мета: Ознайомитися з граматичними категоріями латинського дієслова. Навчитися визначати та основу дієвідміну дієслова. Вміти ставити дієслово у форми наказового та умовного способів. Знати парадигму дієслова «бути» у теперішньому часі. Вивчити основні рецептурні вирази.

- 84 -

Дієслово – частина мови, яка позначає дію. Відповідає на питання «що робити?», «що зробити?». Дієслово змінюється за станами, способами, часами, числами та особами.

Граматичні категорії дієслова:

Persona (особа):

Persona prima – перша особа (я, ми) Persona secunda – друга особа (ти, ви)

Persona tertia – третя особа (він, вона, воно, вони)

Numerus (число):

Numerus singularis – однина Numerus pluralis – множина

Modus (спосіб):

Modus indicativus – дійсний спосіб (реальна дія)

Modus conjunctivus – умовний спосіб (можлива дія, заклик до дії) Modus imperativus – наказовий спосіб (наказ діяти)

*Окремим способом у латинській мові виступає неозначена форма – інфінітив (modus infinitivus)

Genus (стан):

Genus activum – активний стан (особа виконує дію) Genus passivum – пасивний стан (особа є об’єктом дії)

Tempus (час):

Tempus praesens – теперішній час

Tempus imperfectum – минулий час недоконаного виду

Tempus futurum I – майбутній перший Tempus futurum II – майбутній другий

Tempus perfectum – минулий доконаного виду

Tempus plusquamperfectum – давноминулий час

У сучасній медичній термінології дієслово використовується переважно у традиційних рецептурних виразах у формах теперішнього часу дійсного та наказового способів.

Словникова форма дієслова

Словникова форма дієслова складається із двох компонентів:

За словниковою формою можна визначити основу та дієвідміну дієслова.

- 85 -

Завдання для самоконтролю:

1.Назвіть граматичні категорії дієслова.

2.З чого складається словникова форма дієслова?

3.На скільки дієвідмін поділяються латинські дієслова?

4.Як визначити дієвідміну?

5.Як визначити основу дієслова?

6.Назвіть особові закінчення однини та множини активного та пасивного стану теперішнього часу.

7.Як утворюються форми наказового способу?

8.Як утворюються форми умовного способу?

Завдання 1. Визначте основу та дієвідміну дієслів.

Curo, are; scribo, ĕre; moveo, ĕre; linio, ire; audio, ire; do, are; vinco, ĕre; scio, ire; formo, are; addo, ĕre; dormio, ire; signo, are.

Завдання 2. Поставте дієслова у форми наказового способу однини та множини.

Venio, ire; misceo, ēre; steriliso, are; praeparo, are; recipio, ĕre; audio, ire; curo, are; salveo, ēre; verto, ĕre; studeo, ēre.

Завдання 3. Поставте дієслова у форми умовного способу 3 особи однини та множини латинською мовою.

Додавати, розчиняти, формуватися, давати, позначати, змішувати, перегортати, повторювати, зберігати.

- 90 -