- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •Предмет фізіології:
- •Задачі фізіології:
- •Методи дослідження у фізіології:
- •Основна термінологія:
- •Основна термінологія:
- •Функціональна одиниця – найменша група клітин, об’єднаних для виконання певної функції
- •Класифікація систем організму:
- •Схема функціональної системи за П.К. Анохіним:
- •Функціональний стан – стан функції біологічних структур та організму в цілому у певний
- •Основні функціональні властивості організму:
- •Кінцевий корисний пристосувальний результат – це підтримка деякої сталості внутрішнього середовища організму –
- •Основні параметри гомеостазу:
- •Види тканин організму:
- •Збудливі тканини:
- ••Поріг подразнення – мінімальна сила подразника, здатна викликати збудження. Між порогом подразнення і
- •Види подразників:
- •ЗАКОНИ ПОДРАЗНЕННЯ:
- •Умови формування відповіді тканини на подразники:
- •Основні властивості тканин:
- •Мембранно-іонна
- •Фізіологічні особливості клітинних мембран:
- •Будова плазматичної мембрани:
- •Фосфоліпіди клітинних мембран
- •Функції клітинної мембрани:
- •Роль транспорта речовин через клітинну мембрану:
- •назовні
- •Механізми проходження речовин через клітинну мембрану:
- •Фактори, що впливають на інтенсивність дифузії речовин через клітинну мембрану
- •ПЕРЕСУВАННЯ ІОНІВ ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ
- •Активний транспорт
- •ВИДИ МЕМБРАННИХ НАСОСІВ
- •Іонні канали клітинної мембрани:
- •Основні властивості іонних каналів:
- •Білки-канали мають такі властивості:
- •Класифікація іонних каналів:
- •Потенціалозалежний механізм
- •Лігандозалежний механізм
- •Механозалежний механізм
- •ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
Кафедра нормальної анатомії та фізіології людини
ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ФІЗІОЛОГІЇ. ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ СТРУКТУР
Курс лекцій: нормальної фізіології людини
План лекції:
1.Предмет і задачі фізіології.
2.Методи дослідження у фізіології.
3.Основна термінологія у фізіології.
4.Види тканин організму. Збудливі тканини.
5.Подразливість, збудливість як основа реакції тканини на подразнення. Збудження.
6.Види подразників. Умови формування відповіді тканини на подразники.
7.Мембранно-іонна теорія.
8.Особливості структури і функціонування клітинної мембрани.
9.Транспорт іонів через мембрани. Іонні канали мембран, їх види, функції.
10.Іонні насоси мембран, їх функції. Іонні градієнти клітини - іонна асиметрія. Рецептори мембран, їх функції.
Предмет фізіології:
Фізіологія – це наука про механізми функціонування, регуляції діяльності усіх рівнів організації організму людини, а також пристосування ним до змін оточуючого середовища.
Знання основ фізіології дозволяє лікареві ставити більш точний діагноз та призначати адекватне лікування, яке виключає можливість порушення фізіологічної рівноваги.
Задачі фізіології:
•Вивчення процесів функціонування органів та систем організму в різноманітних умовах життєдіяльності.
•Вивчення зміни ступеню функціональної активності органів та систем організму в різноманітних умовах життєдіяльності.
•Вивчення механізмів пристосування (адаптації) функціональної активності органів та систем організму до змін умов оточуючого середовища.
Методи дослідження у фізіології:
1. Метод спостереження (основний у теперішній час).
2. Метод подразнення (здійснюється переважно фізико-хімічним шляхом). Представлений вибірковим та локальним подразненням.
3. Метод руйнування (перерізка, екстерпація) є «гострим», вибірковим методом.
Основна термінологія:
•Організм – це єдина функціональна, відкрита, макромолекулярна система, яка може саморегулюватись, самостійно відновлюватись за допомогою безперевного обміну речовин та енергії, яка спроможна адаптуватись до мінливих умов оточуючого середовища.
•Функція – це специфічна діяльність клітин, органів та систем, спрямована на підтримку життєдіяльності цілого організму.
•Адаптація – це сукупність реакцій та механізмів їх здійснення, що забезпечують пристосування організму до мінливих умов оточуючого середовища.
Основна термінологія:
•Регуляція – це комплекс процесів та механізмів, спрямованих на пристосування рівня функціонування органів та систем організму до змінених умов середовища, який супроводжується підвищенням ступеню функціональної активності.
•Саморегулювання – це комплекс процесів та механізмів, спрямованих на обернення відхиленого рівня функціонування організму, після того, як перестануть діяти фактори, що викликали дане відхилення, він супроводжується зниженням ступеню функціональної активності у відповідності з поточними потребами організму.
Функціональна одиниця – найменша група клітин, об’єднаних для виконання певної функції
Значення функціональних одиниць:
забезпечують тривалу роботу без втоми (поки одні функціональні одиниці працюють, інші - відпочивають. У такому режимі орган може працювати тривалий час, не стомлюючись);
зміна інтенсивності функцій, що виконуються, залежно від потреб організму (до роботи залучається різна кількість функціональних одиниць);
• забезпечують компенсацію при ушкодженні (неушкоджені функціональні одиниці починають працювати активніше).
Класифікація систем організму:
•Фізіологічні – це спадково закріплені сукупності органів та тканин, виконуючих певну функцію (нервова, ендокринна, імунна, система крові та ін.).
•Функціональні – це динамічна сукупність фізіологічних систем й окремих органів, яка формується для досягнення корисного пристосувального результату (гомеостатичні й поведінкові).
Схема функціональної системи за П.К. Анохіним:
Зовнішній вплив
|
Поведінкова |
|
|
|
регуляція |
результат |
|
Нервовий |
Вегетативна |
||
|
|||
центр |
регуляція |
|
Гормональна
регуляція
Метаболізм
Гуморальний вплив Нервова регуляція
Зворотня аферентація
Рецептори
результату
Функціональна система – це динамічна сукупність центральних та периферичних структур та механізмів, які на основі вза′ємодії забезпечують отримання кінцевих корисних результатів.