ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПІСЛЯМОВА

ПІСЛЯМОВА

Євроінтеграція як нова соціальна реальність потребує переосмислення феномену ґендеру у системогенезі навчальної та професійної підготовки молодого покоління, що є знаковим символом нашого часу – епохи демократизації суспільства. Ґендерні дослідження та реалізація новітніх стратегічних напрямків Державної програми щодо забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в Україні до 2016 року, запровадження ґендерних стандартів у систему освіти, що в майбутньому визначатиме гідні умови життєдіяльності жінок та чоловіків, є важливими механізмами підвищення ґендерної чутливості майбутніх педагогів і психологів, подолання ґендерних стереотипів у вчителів, трансляції ґендерних знань на широку громадськість.

Перехідний етап розвитку українського суспільства спричиняє амбівалентне ставлення до системи ґендерних ролей, конфлікт між давнім дихотомічним їх розподілом та новими, еґалітарними викликами до них. Паритетність позицій статей у різних сферах людського буття залежить не стільки від культурноісторичних, етнографічних та соціально-економічних реалій, скільки від системи мислення індивідів, ступенястереотипізації індивідуальної та масової свідомості.

Інформаційні технології відкривають широкі можливості для громадської дискусії та плюралізму думок, перетворюючи природу педагогічного дискурсу, оскільки створення, збереження, інтеграція, передача ґендерних знань розгортається в якісно новому освітньому просторі. Одним із першочергових завдань, які стоять перед психологічною та педагогічною науками, є необхідність комплексного підходу до теоретико-практичної розробки ґендерної проблематики. Саме тому важливим є можливість налагодження відкритого та конструктивного діалогу «на рівних» з усіма учасниками соціокультурної взаємодії – учнями, студентами, вчителями, викладачами та батьками.

У монографії в контексті Національної доктрини розвитку освіти окреслено проблемне поле ґендерних досліджень, а саме: визначено принципи, зміст і методи психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та юнацтва; обґрунтовано соціально-психологічні механізми впливу на свідомість дівчат і юнаків з метою гармонізації їх особистісного та громадянського зростання; вказано методи поширення ґендерних знань серед учнівської та студентської молоді; виявлено науково-методичні шляхи розробки і впровадження ґендерно-освітніх технологій як педагогічних новацій та оптимальних моделей у підвищенні ґендерних компетентностей учителів, батьків і вихователів.

РОЗДІЛ 4

юнаки мали занижену самооцінку, були пригніченими, відчували меншовартість, не мали потреби у самоутвердженні. Відзначимо, що 13% юнаків маскулінного типу поведінки, батько яких помер, довершували незакінчені речення з позитивними висловлюваннями та почуттям любові, жалю і смутку. У структурі ґендерних образів чоловіка маскулінна група якостей у юнаків, які виховувались без батька, нівелювалась фемінною групою якостей, що вказувало на тенденцію до ґендерноневизначеної поведінки.

При вивченні особливостей статеворольової поведінки досліджуваних юнаків ми дійшли висновку, що поодиноко виявлені фемінні риси в поведінці військовослужбовців як на початку, так і наприкінці дослідження були більш властиві юнакам, які виховувались без батька. Проте ці юнаки почали частіше проявляти андрогінність у поведінці залежно від ситуації. Здебільшого такі прояви ми спостерігали під час проведення тренінгових занять, що можна пояснити більш усвідомленим ставленням хлопців до набутих знань. Майже у 3 рази підвищилась асертивна поведінка у військовослужбовців після проходження служби.

Позитивною тенденцією вважаємо зростання кількості юнаків з неповних сімей з андрогінними якостями (з 16 до 38%). На відміну від них, юнаки з повних сімей демонстрували значно менший еґалітаризм (9% і 26% відповідно), що може свідчити про особистісну зрілість юнаків після їх участі у ґендерному тренінгу.

У фокус-групах було з’ясовано, що респонденти ставляться дещо ідеалізовано до матері та знецінено до батька, висловлюючись агресивно, нецензурно, подекуди з погрозами. У ставленні до начальників та командирів виявляли гіперфемінні риси (пасивна покора, безініціативність), водночас намагались ставитися до товаришів дружньо, не підтримувати службову ієрархію, що, на нашу думку, є ще одним свідченням дифузії ідентичності. У ставленні до жінок, як правило, ці юнаки виявляли сором’язливість, проте частіше висловлювали бажання їх захистити, проявити ніжність і співчуття. На противагу їм, більшості юнакам з маскулінним та андрогінним типом поведінки було властиве позитивне ставлення до обох батьків. Вони характеризувались адекватною самооцінкою і мали вищий рівень домагань у професійній самореалізації під час проходження служби.

Отже, можна зробити висновок, що обмеження ґендерних ролей стереотипізованими уявленнями референтного оточення про маскулінність і фемінність, норму й відхилення значно звужує шляхи досягнення гармонії між Я і не-Я, а також стає на заваді становленню еґалітарних поглядів військовослужбовців строкової служби, котрі зростали як в неповній, так і у повній сім’ї. Юнаки, які виховувались без батька, порівняно з юнаками з повних сімей потребують більш адекватних взірців для соціорольової ідентифікації, соціального становлення особистості чоловіка, що можливо лише на засадах

РОЗДІЛ 4

еґалітарного виховання, формування андрогінних орієнтацій в умовах строкової військової служби. Це сприятиме відчуттю власної особистісної повноцінності, стабільній позитивній ідентифікації, що несе з собою інтегрованість, психологічну захищеність і впевненість. Як слушно зазначає Г. Католик, «саме юнацька психотерапія, з інтеграцією у ній наукових, мистецьких та світоглядних позицій, допомагає індивіду та його сімейній системі у ствердженні особистісного потенціалу, власного вирішення суб’єктивних переживань» [9, с. 27].

Провідним чинником ґендерної соціалізації юнаків, які виховувались без батька, є депривація батьківсько-сімейної взаємодії та відсутність взірців для ґендерної ідентифікації, внаслідок чого військовослужбовці строкової служби, що виховувались без батька, при проходженні служби синтезують образи маскулінності зі стосунків з начальниками та командирами-чоловіками, а також із референтної гомогенної групи однолітків, яка є дуже звуженим колом соціального впливу.

Експериментально доведено, що на формування чоловічої ідентичності у військовослужбовців строкової служби впливає ґендерна компетентність командирів підрозділу, значуща група однолітків-війсковослужбовців. У процесі спільної інтерактивної взаємодії під час психологічних тренінгів можливою стала активізація розвитку самосвідомості юнаків, формування у них еґалітарних ґендерних орієнтацій. З’ясовано, що набуття андрогінної ґендерної ідентичності юнаками під час проходження строкової військової служби також залежить від діапазону та змісту підтримуваних соціумом очікувань і нормативів статеворольової поведінки, а також від їхнього суб’єктного досвіду та ціннісних орієнтацій.

У рамках нашого дослідження виявлений феномен домашнього насилля у неповних сім’ях. Анкетування військовослужбовців строкової служби, які виховувалися в сім’ях, де батьки були розлучені, показало, що саме насилля батька над матір’ю призвело до руйнування шлюбу та сім’ї. На це вказали 49 респондентів із 56, причому юнаки зазначали різні прояви скоєного насилля батьком. Зокрема, поряд із незначним фізичним насиллям більш поширеними виявилися прояви економічного та психологічного насилля у сімейних відносинах. У довірливих розмовах хлопці зізнавалися: «Батьки сварилися, мама часто плакала, а тато довго не приходив до хати і не давав грошей. Тож мама з ним розлучилася».

Можна дійти висновку про взаємозв’язок між набуттям ґендерної ідентичності юнаками з неповних сімей та агресивною поведінкою батька, який був негативним взірцем для вибору сином у майбутньому дорослому житті власної поведінки. Тому проблема домашнього, ґендерного насилля та засобів його подолання є актуальною і надзвичайно важливою у психолого-

РОЗДІЛ 4

•Зниження дітородної функції.

•Зростанняжіночих захворювань.

•Жінка працює фактично на 4–6 годин більше від чоловіка; праця у домашньому господарстві не враховується як продуктивна.

•Супутником жіночої нерівності є злидні та бідність. Багатодітна сім’я в Україні ототожнюється з бідністю і навіть злиденністю. Жінки стають жертвами торгівлі людьми, зростає проституція. За рахунок українських робітниць вирішують сьогодні свої соціальні проблеми низка європейських країн.

•Кожна третя дитина в Україні виховується самотньою матір’ю.

•35–50% усіх жінок України, які перебували в лікарнях з тілесними ушкодженнями, були жертвами домашнього насильства.

•Протягом одного року побутове насильство в Україні спричинює 100 000 днів госпіталізації, 30 000 звернень у відділення травматології та 40 000 викликів лікаря.

•30–40% від усієї кількості дзвінків, які надходять до відділень міліції, пов’язані з домашнім насильством, включаючи фізичне насильство.

•Кількість осіб, що подають скарги про регулярне вчинення проти них насильства у сім’ї, стабільно зростає.

ДОДАТОК 3

Еґалітарні та стереотипізовані настановлення у приказках та поговірках:

•Нема кращого друга, як вірна супруга;

•Жінка чоловікові подруга, а не прислуга;

•Господар без жінки, як без очей;

•Чоловік жінці краще рідної матері, жінка чоловікові краще рідного батька;

•Чоловік та жінка – одне діло, одне тіло, один дух;

•Чоловік з жінкою, що борошно з водою;

•Чоловік та жінка – пара волів: куди один, туди й другий;

•Нащо клад, коли у чоловіка з жінкою лад;

•Послухайжінку – зроби навпаки;

•Як прийшли жнива, то й жінка крива; як прийшла Покрова, то й жінка здорова;

•Не те смішно, що жінка чоловіка б’є, а те, що чоловік плаче;

•Найкраща спілка – чоловік та жінка;

•Доти ягнятка скачуть, поки матір бачать;

•Жінка працює, а чоловік танцює;

•Чоловікова сила в кулаці, а жінчина – в сльозах;

•Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.

РОЗДІЛ 4

педагогічному супроводі молодої людини. Ми вважали за необхідне включити елементи просвітницької, профілактичної та психокорекційної психологічної роботи з досліджуваними військовослужбовцями для запобігання та протидії насильницькій поведінці.

Нами було розроблено та апробовано низку тренінгових та психокорекційних програм спільно з психолого-виховним структурним підрозділом військової частини та кафедрою теорії та методики практичної психології ЛДУВС. Програми містили лекційні заняття, інтерактивні та психокорекційні вправи на теми: «Сімейно-подружні стосунки», «Види сімей: існуючі ієрархії та рольова взаємодія в їх межах», «Внутрішньосімейні конфлікти, засоби їх вирішення та запобігання», «Феномен внутрішньосімейного насилля: як не допустити це в родині» та ін.

З’ясовано, що юнаки, які виховувались без батька, потребують адекватних взірців для статеворольової ідентифікації, становлення чоловічої ідентичності. Це можливо на засадах формування ґендерної культури, дотримання принципів рівноправ’я у навчально-виховній роботі в умовах військових підрозділів Збройних Сил України, реалізації моделі залученого батьківства. Ідентичність можна охарактеризувати як психічну серцевину, що забезпечує інтеграцію особистості, а відтак її здоров’я. Здорову ідентичність характеризують цілісність, чіткі межі, суб’єктивні переживання людиною самоцінності, благополуччя та глибинне усвідомлення своїх особистісних граней. Ключем для прочитання конкретної людини слугує простір її життєвих цінностей. З дорослішанням юнаків відбувається кристалізація ідентичності в особистісних та соціальнокультурних формах, з дедалі більшою персоналізацією та індивідуалізацією власних рис та поведінки. Тому важливою є розробка та впровадження спільно з програмами військово-бойової та фізичної підготовки інтерактивних методів соціально-психологічного тренінгу з метою формування адекватної чоловічої ідентичності, самостійної та незалежної особистості, активної громадянської позиції.

Висновки не охоплюють всієї багатовимірності проблеми формування чоловічої ідентичності, проте висвітлюють перспективу напрямків подальших наукових досліджень щодо механізмів та специфіки ґендерної соціалізації юнаків, підготовки їх до відповідального батьківства як превентивної системи у запобіганні та протидії насильству.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Абдурахманов Р. Военная психология / Р. Абдурахманов. – М. : МПСИ, 2008. –

894 с.

2. Алешина Ю. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины / Ю. Алешина, А. Волович // Вопросы психологии. – 1991. – № 4. – С. 74 –81.

РОЗДІЛ 4

3.Берн Ш. Ґендерная психология / Ш. Берн. – СПб. : Прайм ЕВРОЗНАК, 2001. –

320 с.

4.Бурейчак Т. Соціологія маскулінності : навчальний посібник / Т. Бурейчак. – Львів : Магнолія, 2011. – 142 с.

5.Варій М. Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні : монографія / відп. ред. Л. Сохань, Л. Бурлачук. – Львів : ВВПДУ «ЛП», 1996. – 229 с.

6.Васютинський В. Особливості статеворольового самовизначення хлопчиків-

підлітків із неповної сім’ї : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 /

В. Васютинський. – К., 1992. – 186 с.

7.Говорун Т. Ґендерна психологія : навчальний посібник / Т. Говорун, О. Кікінежді. – К. : Вид. центр «Академія», 2004. – 308 с.

8.Говорун Т. Соціалізація статі та сексуальності / Т. Говорун. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2001. – 240 с.

9.Католик Г. Дитяча та юнацька психотерапія: теорія і практика в сучасних наукових дослідженнях / за заг. ред. Г. Католик ; 2-ге вид. – Львів : Астролябія, 2012. – 312 с.

10.Кікінежді О. Ґендерна ідентичність в онтогенезі особистості: монографія / О. Кікінежді. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 400 с.

11. Кікінежді О. Особливості ґендерної соціалізації депривованого юнацтва /

О. Кікінежді, О. Кізь. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 160 с.

12.Кон И. Отцовство как компонент мужской идентичности [Електронний ресурс] / И. Кон. – Режим доступу : http//www.neuro.net.ru/sexology/ info164.htm.

13.Фигдор Х. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой / Х. Фигдор ; пер. с нем. – М. : ФАИР, 1995. – 318 с.

14.Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы / А. Фрейд. – М. : Педагогика, 1993. – 144 с.

15.Bem S. The measurement of psychological androgyny / S. Bem // Journal of Consulting and Clinical Psychology, 42. – 1974. – P. 155 – 162.

The article is dedicated to the important issue – to study the formation of male identity of the young men from the complete and incomplete families during their military service in the Armed Forces of Ukraine. There were found many differences between the value orientations and attitudes of young men that were brought up only by mother and young men, who were brought up by both parents. The knowledge about gender identity was expanded, its components were determined – masculinity and femininity. There was made a detailed analysis of the behavior and social factors in two groups of soldiers, the degree of assimilation of gender stereotypes by boys, the features of gender socialization, there were outlined the ways of influence of military service on the formation of male identity of young men from the complete and incomplete families.

РОЗДІЛ 4

сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи

психологічному здоров’ю.

Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним із членів сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психологічного

здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру

по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається

шкода психічному здоров’ю.

Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

ДОДАТОК 2

СТАТИСТИКА

Бюлетень «Україна – Євросоюз у деталях»,№ 2, червень, 2010.

Ґендерна рівність і права дітей. Ґендерні проблеми мовою чисел.

Питома вага жінок та чоловіків у загальній чисельності постійного населення України на початок 2009 року становила: жінки – 53,9%, чоловіки – 46,1%. Середня очікувана тривалість життя при народженні у 2007–2008 рр. становить для жінок 74,28 року, для чоловіків – 62,51 року. На початку 2009 року середній вік для жінок становив 42,5 року, для чоловіків – 37,3 року.

В Україні дуже загострились проблеми становища чоловіків:

•Чоловіче безробіття зростає більшими темпами, ніж жіноче, але воно має свою специфіку порівняно з жіночим безробіттям. І жінки, і чоловіки отримують пенсії, однак, жінки живуть довше за чоловіків на 12 і більше років.

•Розпад сімей, пов’язаний із зростанням чоловічої аморальності, став масовим явищем; 57% чоловіків на другий день після розпаду сімей перестають піклуватися про своїх дітей.

•Такі хвороби, як туберкульоз, пияцтво, алкоголізм та наркоманія, що заполонили суспільство, більше вражають чоловіків.

•Надзвичайно гострими є проблеми репродуктивного здоров’я чоловіків. Ґендерні проблеми найбільш актуальні для жіночого соціуму.

РОЗДІЛ 4

Вироблення кодексу еґалітарної сім’ї. Це 7 ґендерних чеснот партнерства: взаємодія, взаємодовіра, взаємоповага, взаємодопомога, взаєморозуміння,

взаємопіклування, взаємовідповідальність.

Підсумки вчителя: особисте щастя великою мірою залежить від узгодження ґендерних установок на родинне життя, тобто уявлень про «жіноче» і «чоловіче» у виконанні сімейних обов’язків. Партнерська сім’я висуває високі вимоги до здатності пари не послуговуватись стереотипами, а будувати побут, виховання дітей, матеріально забезпечувати родину тощо на паритетних началах, підставляючи плече один одному.

Будь моїм святим натхненням

іскарбом найвищим! Подорожником на рану

ідругом найближчим

(Тарас Шевченко).

Домашнє завдання. Завершити формування проекту «Безпечна оселя – безпечний світ», написати власне есе «Коли будуватиму свою сім’ю, я…».

ЛІТЕРАТУРА:

1. Говорун Т. В. Батькам про статеве виховання дітей / Т. В. Говорун,

О. М. Шарган. – К. : Радянська школа, 1990. – 380 с.

2.Говорун Т. Ґендерна психологія: навч. посібник / Т. Говорун, О. Кікінежді. – К. : Вид. центр «Академія», 2004. – 308 с.

3.Красій В. Насильство в сім’ї: захист прав потерпілих / В. Красій, Г. Федькович, М. Чумало. – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 84 с.

4.Як навчати школярів долати ґендерні стереотипи: конспекти занять : навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / [Т. Говорун, О. Кікінежді та ін.] ; за заг. ред. Т. Говорун. – К. : ФОП Клименко, 2011. – 806 с.

The article presents a summary of lesson “Family – space without violence”, in which the class teacher shares her experience on carrying out the educational work among students of the high school about domestic violence, preparing young people to create egalitarian family in future.

ДОДАТОК 1 Міні-лекція «Насильство в сім’ї» (демонстрація презентації):

У 2001 році було прийнято Закон України «Про попередження насилля в сім’ї», в 2002 році він набрав чинності.

Стаття 1 Закону містить визначення деяких ключових термінів, зокрема: Насильство в сім’ї – будь-які дії фізичного, сексуального, психологічного

чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена

РОЗДІЛ 4

4.9. Конспект уроку на тему: «Сім’я– простірбез насилля» (з досвіду роботи класного керівника)

Ключовий вид діяльності: проект «Безпечна оселя –безпечний світ»

Епіграф до уроку:

«Сучасний склад родинного життя мусить змінитися, перетворитися в свідомий рівноправний кооператив, в якому й батько, й мати, й діти несуть кожний свій обов’язок, свою працю, й мають свою волю, але усі об’єднані одним спільним шуканням добра й правди» (СофіяРусова)

Логотип уроку: Сім’я: партнерство та рівність подружжя

Мета уроку:

розкрити сутність понять «насильство», «види насильства», «насильство в сім’ї», «ґендерне насильство», «домашнє насильство»;

виявити уявлення юнаків та дівчат про авторитарний та партнерський типи сімейних взаємин;

розвивати у молоді відповідальне ставлення до рівності статей як

необхідної умови сімейного щастя.

Завдання: показати відмінності прав і обов’язків статей у традиційній (патріархальній) та еґалітарній сім’ях;

активізувати увагу до проблеми конфліктів родинного життя через неправомірні очікування від іншої статі;

показати перспективи та переваги еґалітарної сім’ї за умови дотримання партнерства статей;

активізувати критичне мислення старшокласників про поширені ґендерні приписи у міжстатевому спількуванні;

розвивати бажання створення майбутньої партнерської сім’ї з

дотриманням ґендерного кодексу побудови «безпечної оселі».

Місце проведення – клас, навчальна аудиторія з можливостями роботи

фокус-групи та головним місцем посеред напівкола стільців.

Тривалість: 45 хв.

Форма проведення: мозковий штурм, робота у фокус-групах, інтерактиви, сюжетно-рольова гра, аналіз незавершених речень, групові дискусії,

інсценування традиційного та скоригованого етикету взаємодії статей. Обладнання уроку: комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація

уроку, роздатковий матеріал, фліп-чарт, папір формату А1, маркер, фломастери,

скоч, папірці-самоклейки.

Ключові поняття: сім’я, ґендерні стосунки, насильство в сім’ї, види насильства в сім’ї, статеві стереотипи, упередження, патріархальна та партнерська сім’я.

РОЗДІЛ 4

Структура і зміст уроку І. Актуалізація вчителем життєвого досвіду та опорних знань учнів

Вступне слово вчителя. Чому щаслива сім’я є найбільшою цінністю у житті людини? У чому полягає сімейне щастя? Як воно залежить від рівності, дружби, партнерства чоловіка і дружини у сім’ї? Де заховані причини народження нещасливої сім’ї?

Створюючи сім’ю, ніхто не думає, що їх може спіткати доля сусідів, де чоловік зловживає алкоголем та б’є дружину і дітей. Тисячі жінок та дітей, а іноді й чоловіки, потерпають від образ, погроз, побоїв, психологічного тиску. За даними статистики Тернопільського міського відділу ДРАЦСу кожна третя сім’я розлучається. Тому сьогодні ми спробуємо дати відповіді на запитання: «Чому патріархальна сім’я є авторитарною?», «Які стосунки в сім’ї називають рівноправними?», «Рівноправність і партнерство – це слова-синоніми?», «Що легше для людини – наказувати, керувати членами сім’ї чи бути партнером, другом, порадником?», «Що означає слово «еґалітарні стосунки» (від франц. egalite – рівність)?», «Як співвідносяться дружба, приятельство,

еґалітарність?».

Інформаційно-розвивальний блок: Всі ми родом з дитинства ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Звідки беруться гени зла,жорстокості, нерівності?

«Мозковий штурм» щодо поняття «насилля». Учні говорять асоціації,

пов’язані із цим словом, із повсякденного життя. Вчитель записує на дошці.

Міні-презентація«Види насильства. Насильство в сім’ї» (додаток 1). Вправа «Скринька образ та кривд». Вчитель поділяє учнів на 4 групи і

просить записати та проаналізувати словесні вислови кожного з видів насильства. Кожна група отримує завдання підібрати до виду насильства приклади та презентує їх.

Як і в яких формах проявляється домашнє насилля? Проти кого воно спрямоване в першу чергу? Про що свідчить статистика (Додаток 2). Ілюстрація статистичними даними явища домашнього та ґендерного насильства в Україні.

Чи жертвами домашнього насилля є тільки жінки? Чи бувають і чоловіки? Рефлексія учнів: Витоки ґендерного насилля можна шукати на різних

рівнях несправедливих законів, у низькій суспільній моралі, звичаях. Проте початки упередженого ставлення до іншої статі треба віднаходити і в тому,

якими є взаємини сьогоднішніх юнаків і дівчат.

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок

Крок 1. «Яке майбутнє нам заповіли пращури?»

Проведення ґендерної експертизи приказок та прислів’їв про взаємозв’язок шлюбно-сімейних та побутових стосунків (Додаток 3).

РОЗДІЛ 4

Висновок: для української ментальності властивим є прояв як

патріархальних, так і партнерських настановлень у шлюбно-сімейному житті.

Крок 2. Вправа «Ґендерні пазли»

Вчитель пропонує учням ознайомитися з основними параметрами, що характеризують сім’ю. Учні формують «сімейне коло радості і щастя» – за допомогою пазлів, на яких записані ознаки партнерської сім’ї, шукають альтернативу до зачитуваних учителем ознак домінаторної сім’ї. Стосунки в сім’ї – це і є своєрідні пазли. І тому важливо, щоб вони злилися і заповнили

прогалини, а не зійшлися гострими кутами (Додаток 4).

Крок 3. «Наскільки живучі ґендерні стереотипи у сучасній сім’ї?»

Вчитель запрошує експертів з боку хлопців та з боку дівчат визначити за частотою повторів рейтинг певних статево-рольових очікувань статей.

Задача експертів – визначити, якими ґендерними настановами, як-от, традиційними, наприклад: «мій чоловік буде для сім’ї…» (заробляти стільки, скільки потрібно); «я хотів би, щоб у моїй сім’ї…» (дружина займалася вихованням дітей і створювала домашній затишок) чи еґалітарними, наприклад: «коли я стану батьком …» (то я буду багато часу приділяти своїм дітям); «я хотіла б, щоб у моїй сім’ї …» (усі допомагали одне одному), керуються хлопці і

дівчата класу.

Висновки учнів: Насильницька поведінка в сім’ї не виникає з нічого, на порожньому місці. Її можна спрогнозувати на підставі того, як він та вона спілкуються ще до шлюбу. Конфліктогени – це риси, які роблять ймовірним

порушення паритету статей і в сім’ї, і за її межами.

Крок 4. Вправа «Ласкавіта образливі слова»

Юнак та дівчина повинні стати навпроти один одного в різних кутах класу. «Гусячим кроком» рухатись назустріч, почергово звертаючись один до одного пестливими словами. Клас слідкує, щоб раніше вживані слова не повторювались і замірює час, витрачений на зустріч, після якої пара повинна розійтися, говорячи при цьому лайливі слова. Експерти класу визначають час, витрачений на зворотній шлях, і порівнюють темп просування в першому і другому випадках. В

якому разі він швидший і чому?

Рефлексія учнів: Ґендерні упередження проти іншої статі, які мають юнаки і дівчата, можуть трансформуватися в патологічні моделі їх дошлюбної поведінки,

а в майбутньому – перерости у домашнє насилля.

Крок 5. «Від чого залежить благоденство майбутньої родини?»

Створення колажу«Безпечна оселя – безпечний світ».

Рефлексія заняття учнями: Наслідуючи звиклі правила поведінки, слід керуватись основним правилом – поважати людину, уникати будь-якого її приниження. Мовою ґендеру це означає тримати рівноправну позицію з іншою статтю, бути толерантною особистістю.

Наукове видання

КРАВЕЦЬ Володимир Петрович ГОВОРУН Тамара Василівна КІКІНЕЖДІ Оксана Михайлівна

ҐЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

Монографія

За науковою редакцією доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України

Володимира Петровича Кравця

На обкладинці – акварель Тамари Удіної «Музика лісу»

Редактори Ірина Бабій, Лариса Головата, Петро Гуцал, Любов Струганець

Переклад анотацій Ірина Бойко, Наталя Левчик Обкладинка Євген Удін, Володимир Басалига

Комп’ютерна верстка Наталя Богоніс

Підписанододруку12.06.2013.Формат60х84х16.Папірофсетний. ГарнітураТаймс.Умовн.друк.арк.26,04.Умовн.фарбо-відб.26,04.

Тираж300прим.

Видавництво«Навчальнакнига–Богдан» Свідоцтвопровнесеннясуб’єктавидавничоїсправидоДержавногореєструвидавців,

виготівниківірозповсюджувачіввидавничоїпродукції ДК№4221від07.12.2011р.

Навчальнакнига–Богдан,просп.С.Бандери,34а,м.Тернопіль,46002 Навчальнакнига–Богдан,а/с529,м.Тернопіль,46008

тел./факс(0352)52-19-66;52-06-07;52-05-48 office@bohdan-books.com www.bohdan-books.com

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Бондарчук Олена Іванівна – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». Коло наукових інтересів: проблеми особистісного розвитку дорослої людини, психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах зімн, гендерні проблеми управління освітніми організаціями,

конфліктологія та організаційна психологія.

Будій Надія Дмитрівна – кандидат педагогічних наук, заступник

Заслужений вчитель України, експерт Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: креативна педагогіка,

психологія творчості та розвитку обдарованості молодших школярів.

Василькевич Ярослава Зеновіївна – кандидат психологічних наук, доцент, докторант кафедри соціальної психології та психотерапії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Коло наукових інтересів: креативна психологія і педагогіка, психологія пізнавальних процесів, психологія

творчості.

Вихор Світлана Теодозіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та ґендерної рівності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, старший науковий співробітник, експерт і тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: ґендерна педагогіка, сімейне

виховання.

Власова Тетяна Іванівна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедрою філології та перекладу Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Коло

наукових інтересів: ґендерні дослідження у філософії та .літературі.

Говорун Тамара Василівна – доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Коло наукових інтересів:

ґендерна та жіноча психологія, проблеми статі та сексуальності.

Голованова Тетяна Петрівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет». Коло наукових інтересів: ґендерна педагогіка, ґендерна освіта та виховання.

CONTENTS

4.6.The preparation of schoolchildren for responsible fatherhood and motherhood in the USA and Great Britain

(N. Levchyk)………………………………………………………….391

4.7.On the history of sex and gender education in Polish schools

(I. Nestayko)………………………………………………………… 404

4.8.The peculiarities of male identity among adolescent soldiers brought up without a father

(V. Kit)……………………………………………………………….413

4.9.The lesson plan “Family – space without violence” (on the experience of class teacher)

(O. Sampara)………………………………………………………... 423

AFTERWORD

(O. Kikinezhdi)………………………………………………………………..... 430

Tamara Udina – artist, art critic, teacher, art expert

(O. Kikinezhdi (Shargan))………………………………………………………432

INFORMATION ABOUT AUTHORS………………………………………...433

The gender studies : applied aspects : monograph / [V. P. Kravets, T. V. Hovorun, O. M. Kikinezhdi etc.] ; edited by V. P. Kravets. – Ternopil : Navchalna Knyga – Bohdan, 2013. – 448 p.

The monograph presents the applied aspects of the long-term research on gender issues, conducted by the scientific school of leading member of National Academy of Pedagogical Scienses of Ukraine V. P. Kravets. The problem field of gender studies in the context of National doctrine of Education development and integration of European educational environment has been outlined in this work. The gender paradigm has been implemented on the basis of system genesis of the solution of an actual scientific problem namely, the introduction of gender and sensitive approach in the practice of schools and higher educational establishments and development of innovative educational technologies relevant to democratic system of human values intended to optimize personal and professional development of future specialists and formation of the youth egalitarian culture. The prospects of further development of gender as scientific knowledge and study discipline through the consolidation of scientists' efforts, representatives of different spheres of the Ukrainian science have been defined in the research.

This book is intended for teachers, psychologists, students, postgraduate students, scientists, youth leaders, and all the others interested in gender issues.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Кізь Ольга Богданівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, старший науковий співробітник, тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: психологія депривованої особистості, ґендерна психологія, ґендерна соціалізація,

психологія материнства і батьківства.

Кікінежді Оксана Михайлівна – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології, директор науково-дослідного Центру з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської та студентської молоді НАПН України – Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, провідний науковий співробітник, національний експерт і тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: ґендерна та жіноча психологія,

психологія статі.

Кіт Вілена Олександрівна – практикуючий психолог, керівник соціальнопсихологічного проекту Львівська психологічна школа для жінок «Мистецтво бути жінкою» при ГО «Самопоміч». Коло наукових інтересів: соціальна психологія, психологія особистості, ґендерна психологія (психологічні аспекти

формування ідентичності особистості).

Ковальчук Любов Олександрівна – доцент кафедри іноземних мов Тернопільського національного економічного університету, тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів: ґендерне виховання у школах зарубіжжя та України; ґендерні

стереотипи у фразеології.

Кравець Володимир Петрович – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедрою педагогіки та ґендерної рівності, ініціатор створення спільно з НАПН України науково-дослідного Центру з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської та студентської молоді НАПН України – Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, керівник науководослідних тем на замовлення Міністерства освіти і науки України. Коло наукових інтересів: теорія і практика дошлюбної підготовки молоді, статеве та сімейне виховання, психолого-педагогічні аспекти формування усвідомленого батьківства, ґендерна педагогіка, історія ґендерної педагогіки, ґендерна та статева соціалізація учнівської молоді, крос-культурні дослідження з проблем

ґендеру та статі.

Левчик Наталія Стефанівна – кандидат педагогічних наук, асистент кафедри практики англійської мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Коло

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

наукових інтересів: порівняльна педагогіка, ґендерна педагогіка, сімейне

виховання, підготовка молоді до батьківства.

Лушпай Людмила Іванівна – кандидат педагогічних наук, старший викладач англійської мови кафедри міжнародної мовної комунікації Національного університету «Острозька академія», тренер Програми рівних можливостей і прав жінок в Україні (ПРООН-ЄС). Коло наукових інтересів:

ґендерна проблематика у психології, педагогіці, мові; проблеми шкільного

буллінгу та насильства у суспільстві.

Магдюк Лариса Борисівна – магістр наук з управління освітою (США), здобувач кафедри новітньої історії України (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки), фахівець з проведення досліджень, розробок в гуманітарній і соціальній сферах з багаторічним досвідом дослідницької, дорадчої, консультативної, тренерської роботи для українських та міжнародних громадських організацій, консалтингових кампаній, академічних, науководослідницьких установ; має успішний досвід управління міжнародними фондами та проектами; експерт Робочої групи з розробки державної програми з забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в Україні, Експертної ради з розгляду звернень громадян стосовно дискримінації (Міністерство соціальної політики України). Коло наукових інтересів: дослідження на ринку праці, ринку соціальних послуг для вразливих груп населення, організаційного управління, міжособистісних комунікацій в організаційному середовищі,

правозахисної тематики тощо.

Малахова Олена Анатоліївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, директорка Ґендерного центру Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, експертка з ґендерної проблематики Ґендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА». Коло наукових інтересів: гендерна лінгвістика, методологія

сучасного викладання, ґендерночутливе викладання.

Марущенко Олег Анатолійович – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії, провідний соціолог навчально-наукового центру Харківського національного медичного університету, головний редактор ґендерного журналу «Я», експерт, тренер, член Ґендерної експертної платформи Ґендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА». Автор 66 наукових і навчально-методичних праць. Співавтор посібника для освітян «Ґендерні шкільні історії» (2012). Коло наукових інтересів: дошкільна, шкільна, вища освіта в Україні і за кордоном, ґендерні дослідження, методологія сучасного викладання,

ґендерночутливе викладання, розвиток «третього сектору» в Україні.

Москальова Алла Сергіївна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології управління Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Коло наукових інтересів:

CONTENTS

3.3.«The hidden curriculum» of modern Ukrainian education as a mechanism of gender construction

(O. Marushchenko)………………………………………………….. 211

3.4.Gender aspects of the "hidden curriculum" in the content of school biological education

(G. Zhyrska)………………………………………………………….222

3.5.Gender in the subjective behavioral dimension (the results of the research among pupils)

(Y. Kalba)……………………………………………………………232

3.6.The subculture of childhood and its impact on the socialization of the person: gender paradigm

(V. Sitkar)…………………………………………………………… 242

3.7.Ribaldry among youth: gender aspect

(L. Shyrokoradiuk)…………………………………………………... 254

3.8.The gender peculiarities of the development of the students’ creative potential

(Y. Vasylkevych)……………………………………………………...262

3.9.Formation of language personality: gender aspect

(N. Budij)…………………………………………………………….271

3.10.The creation of the health-caring environment

in the elementary school: the the gender discourse

(I. Shulha)……………………………………………………………285

PART 4.

GENDER PRINCIPLES OF MARRIAGE AND FAMILY RELATIONSHIPS……………………………………………………………293

4.1.The peculiarities of gender education in schools

(V. Kravets)…………………………………………………………. 295

4.2.Methodology of gender educational trainings in the context of preparing pupils for marriage and family

(T. Hovorun, O. Kikinezhdi)…………………………………………..313

4.3.The innovative educational technologies of the formation of gender culture among student in the sphere of marriage and family relations

(O. Kiz)………………………………………………………………335

4.4.Parent-child relationship: a gender dimension

(S. Vykhor)…………………………………………………………...370

4.5.The content and structure of school programs for preparing schoolchildren to accomplish parental duties in Germany

(I. Grechyn)…………………………………………………………. 380