2. Символи культури в соціологічному баченні

Символ та ритуал тісно пов’язані між собою: часто навіть ритуал

називають символічною дією, а символ – ритуальним об’єктом. Між цим, якщо

символ виражає значення та цінності певної культури за допомогою

матеріальних об’єктів, то ритуал – через поведінку людей.

Символи - вираз культури. Через символи відкриваються несвідомі

значення в глибинах душі, які об'єднують людей і перетворюють їх з "Я" в

"Ми". В той же час без символів втрачається і індивідуальність.

Розкрити значення понять символу та знаку можна, лише якщо

аналізувати їх відношення до чогось третього, до оригінала, який може не мати

(і частіше за все не має) нічого спільного за фізичними, хімічних і іншим

властивостям з носієм віддзеркалення.

Знак – це матеріальний предмет (явище, подія), який виступає як

об'єктивний заступник деякого іншого предмету, властивості або відношення, і

який використовується для отримання, зберігання, переробки і передачі

повідомлень (інформації, знань). Це опредметнений носій образу предмету,

обмежений його функціональним призначенням.

Визначення знаку ґрунтується на наступній формулі: X розуміє і

використовує Y в якості представника Z. В цій формулі X - це той, хто

використовує знак (користувач знаку) і бере участь в процесі комунікації. В

якості Y і Z може виступати що завгодно, проте Y повинен бути сприйнятим,

тобто фактично повинен бути матеріальним об'єктом.

Вся сукупність цих знаків може бути представлена наступними типами:

а) знаки-позначення - це: слово, що позначає предмет, дію, властивість і

інші характеристики оточуючого людину світу, тобто знаки-ознаки (прикмети,

симптоми), знаки-копії (репродукції), знакова поведінка (імітація);

б) знаки-моделі, що є заступниками реально існуючих об'єктів і дій. В цій

моделі прихована інформація про значення і способи дії з предметом;

в) символи – такі знаки, які не просто указують на об'єкт, що

зображається, але виражають його значення. Знаки-символи - це ті, для яких

зв'язок між формою і змістом встановлюється довільно, за згодою, що

стосується саме даного знаку. Для перших двох типів знаків форма дозволяє

здогадатися про зміст знаку навіть не знайомому з ним адресату. Що ж до

символічних знаків, то їх форма сама по собі, тобто зовні спеціального

договору, не дає ніякого уявлення про зміст.

Слово «символ» (від грецького «знак, пізнавальна прикмета») – це знак,

тобто будь-який предмет, явище, словесний або пластичний образ, які мають

якийсь сенс, відмінний від їх власного змісту. У символі цим «іншим»,

значенням, змістом є цінність. Значення будь-яких інших знаків відносяться або

до речей і предметів реального фізичного миру, або до явищ психічного і

духовного життя (поняття, уявлення, відчуття і т.п.). Значення символів указує

на значущість, цінність цих явищ як для окремої людини (індивідуальні

символи), так і для малих і великих груп людей, народів, держави, людства в

цілому. Специфіка символу як знаку полягає в здатності викликати реакцію не

на сам об'єкт, що символізується, а на той спектр значень, який пов'язується з

ним.

Символ – це довільний знак, що викликає однакову соціальну реакцію,

тобто значення символу є загальноприйнятим у спільноті носіїв культури.

Символ – це соціально-культурний знак, зміст якого є ідеєю, що осягається

інтуїтивно і не може бути вираженою адекватно-вербальним способом.

Символ може бути

 представлений графічно, як хрест для християнства, червоний хрест

або півмісяць для медичних установ;

 персоніфікований, як людські фігури Маріани, Джона Булла і дядька

Сема, символізуючі відповідно Францію, Англію і США;

 включати або повністю складатися з букв, як хімічні елементи;

 може бути призначений довільно, як математичний символ

нескінченності або символ $ для долара.

За допомогою візуальних символів спільноти маркують (позначають)

себе серед інших; серед них, наприклад, державний прапор та герб, товарний

бренд чи торгівельна марка, кольори одягу спортивної команди тощо. Cимволи,

втілені в речі – наприклад Парфенон як символ стародавньої Греції, Статуя

Свободи як символ Сполучених Штатів, Софія Київська та Майдан як символи

України – уособлюють та позначають найзначніші для спільноти цінності.

Символ повинен викликати асоціації з чим-небудь або представляти що-небудь.

Символізм універсальний, він існує в будь-якому суспільстві.

Універсальність виявляється в тому, що всяка соціальна група, будь-яке

суспільство залежить від певних умовностей, що розділяються більшістю його

членів. Ці цінності є об'єктом соціальних відчуттів людей. Підйом державного

прапора фіксується не тільки розумом, але і відчуттями, викликаючи,

наприклад, на спортивних змаганнях гордість учасників. Без встановлення

цінностей тих або інших предметів для суспільства соціальні відчуття не

можуть мати стійкого існування.

Хоча символи вторинні (вони виникають у вужі існуючому культурному

полі і є, по суті, результатом стійких культурних переваг), вони більш помітні -

якраз багато в чому завдяки цій вторинності. Ми бачимо картину і не помічаємо

мазків пензля художника. Проте саме плями фарби тільки і є на полотні, а

підсумковий образ існує в нашому сприйнятті. Так і тут: коли ми звертаємо

наш погляд на культуру, в першу чергу нам на очі попадаються символи.

За допомогою символів ми переміщаємося - але не в реальному, а в

культурному просторі. Географічний Париж, реальна столиця Франції може і не

дуже-то співпадати з тим Парижем, який відтворюється в нас за допомогою

символу Ейфельовой башти.

Символи дозволяють освоювати мир не тільки в проекції простору, але і в

проекції часу.

Символічна система завжди надмірна. Символів завжди більше, ніж

необхідно для комунікації і світопізнання. Це зв'язано з тим, що суспільство

постійно виробляє нові символи, але при цьому вже існуючі, як правило,

зберігаються і не виводяться з культурного поля.