2. Поняття держави, її ознаки та функції
Держава - досить складне суспільне явище. В широкому розумінні держава - це форма організації суспільства, яка виникає на певному етапі його розвитку. У вужчому розумінні держава - це механізм здійснення публічної влади у суспільстві, механізм управління суспільством. У найбільш загальному вигляді в юридичній науці існує наступне визначення держави.
Держава - це особлива організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини.
До основних ознак держави належать:
відокремлення публічної влади від суспільства, наявність професіоналів-управлінців;
суверенітет, тобто верховенство державної влади на певній території;
територія, в межах якої діють закони і повноваження держави;
виключне право на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення;
право на податки і збори з населення (податки необхідні для матеріального забезпечення державної політики та утримання державного апарату);
монополія на легальне (відкрите) використання сили примусу. З цією метою держава має армію, поліцію, службу безпеки та ін.
здатність держави представляти і захищати інтереси домінуючої частини населення.
Суть і призначення держави виражаються в її функціях та завданнях, які вона покликана виконувати.
Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, відображаються її сутність, зміст і соціальне призначення у соціально неоднорідному суспільстві.
Залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції.
В силу того, як сучасна держава все більше перетворюється у „державу для людей”, її головною функцією стає охорона інтересів людини, захист її прав і свобод, забезпечення кожного члена суспільства належними умовами життя. Всі інші функції підпорядковуються головній.
Внутрішні функції - такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства:
політична: створення демократичних умов, інститутів для виявлення і координації інтересів різних груп суспільства;
економічна: створення умов для розвитку виробництва на основі визнання захисту всіх форм власності;
соціально-культурна: сприяння розвитку науки, культури, турбота про людину;
екологічна: охорона навколишнього середовища;
охоронна: захист державно-конституційного ладу;
правова: забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, охорона прав і свобод громадян.
Зовнішні функції - основні напрямки діяльності держави за її межами, взаємовідносини з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому:
політична: розвиток міжнародних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;
економічна: участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного поділу праці та інтеграції виробництва і праці;
культурна: міжнародна культурна співпраця;
захисна: оборона країни зовні;
правова: участь у міжнародному правовому співробітництві;
гуманістична: надання допомоги країнам, які постраждали від катастроф, стихійного лиха;
екологічна: створення екологічно безпечного навколишнього середовища у світовому масштабі.